Постанова

від 05.07.2013 по справі 813/1456/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2013 року м.Львів № 813/1456/13-а

13 год. 14хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Задорожної М.М., представника позивача Демчук І.Д., представника відповідача Томашівського О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Світовир» до державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Світовир» (далі - ТзОВ «Світовир») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 15.11.2012 року № 0003872320 на суму 135408,24 грн. (де основний платіж - 90272,24 грн. та штрафні санкції 45136,00 грн.) державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всі операції позивача з ТзОВ «Сана Прим» є реальними, товарними, а висновки відповідача стосовно нікчемності правочинів з контрагентом базуються на припущеннях та не підтверджені належними доказами. Зокрема, зазначив, що висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки № 305/22-40/32053692 від 24.10.2012 року щодо завищення податкового кредиту в сумі 90 272,24 грн., щодо нереальних взаємовідносин між позивачем та його контрагентом не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки основою для такого висновку податкового органу був акт перевірки ТзОВ «Сана Прим», яку проводила ДПІ у Печерському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Сана Прим» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.06.2012 року по 31.07.2012 року. Позивач вважає таку позицію недопустимою, оскільки зустрічні звірки відповідно до ст.73 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не є перевірками і проводяться в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Отже є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби. На переконання позивача, податковий орган не надав належної правової оцінки його правовідносинам з названим підприємством, не дослідив первинних документів за наслідками господарської діяльності і дійшов до нічим не обґрунтованих висновків про завищення податкового кредиту. На підтвердження реальності господарських операцій з ТзОВ «Сана Прим» представник позивача надав усі первинні документи, копії яких долучено до матеріалів справи. Відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню. Представник позивача позовні вимоги підтримав, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в засіданнях суду позовні вимоги заперечує. У матеріалах справи наявні письмові заперечення подані представником відповідача у судовому засіданні 29.04.2013 року, в яких зазначено, що податковий орган діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства та правомірно встановив порушення позивачем вимог Податкового кодексу України з підстав відсутності реального настання правових наслідків у взаємовідносинах позивача з контрагентом ТзОВ «Сана Прим». Під час перевірки ТзОВ «Світовир» було використано акт ДПІ у Печерському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Сана Прим» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.06.2012 року по 31.07.2012 року, у якому зазначено про те, що ТзОВ «Сана Прим» не має матеріально-технічної бази та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, стан платника - 9 - «Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням», тому всі укладені з ним правочини не мали на меті настання правових наслідків та спрямовані на надання податкової вигоди третім особам. На основі таких висновків ДПІ у Печерському районі м. Києва, відповідач вирішив, що оскільки господарських операцій насправді не було, то й правових наслідків такі взаємовідносини позивача з ТзОВ «Сана Прим» не спричинили. Тому первинні документи, про які зазначив позивач, не мають доказового значення і не можуть бути підставою для формування показників податкового обліку. Отже, в порушення вимог п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України ТзОВ «Світовир» завищило податковий кредит на загальну суму 90 272,24 грн., сформований на підставі податкових накладних від ТзОВ «Сана Прим». Зважаючи на наведені обставини відповідач вважає, що підстав для задоволення позову немає.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи:

ТзОВ «Світовир» зареєстровано 22.07.2002 року виконавчим комітетом Львівської міської ради. Взятий на облік платника податку на додану вартість 05.08.2002 року Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова за № 5713.

Основними видами діяльності ТзОВ «Світовир», відповідно до копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 563021 від 28.02.2013 року є діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій, установлення та монтаж машин і устаткування, електромонтажні роботи, виробництво електроенергії (а.с.23-24).

24 жовтня 2012 року ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Світовир» з питань взаємовідносин з ТзОВ «Сана Прим» за період з 01.07.2012 року, про що складено акт № 305/22-40/32053692.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог: п. 185.1 ст. 185, 186.2 ст. 186, п. 198.1, п.198.3, ст.198, Податкового кодексу України, в зв'язку з чим завищено податковий кредит в сумі в сумі 90 272,24 грн., в тому числі за липень 2012 року на суму 90 272,24 грн.

Відповідачем 15.11 .2012 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0003872320 у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 35408,24 грн., в т.ч. основний платіж - 90272,24 грн., штрафні санкції - 45236 грн. Дане рішення в адміністративному порядку не оскаржувалось.

Позивач не погоджуючись з висновками посадових осіб державної податкової служби та з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, оскаржив останнє в судовому порядку.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін, суд керується наступними положеннями чинного законодавства:

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (набув чинності з 1.01.2011 року) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 185.1. ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; виключено; виключено; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п.186.1 ст. 186 ПК України місцем постачання товарів є: фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту); місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна, згідно з п. 201.6. ст. 206 ПК України, є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Відповідно до п. 201.7. та п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Беручи до уваги наведені вище норми закону, необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій.

Вищий адміністративний суд України в листі №1112/11/13-10 від 20.07.2010 року. «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» роз'яснив, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. З огляду на це, і відповідно до статті 61 Конституції України, виконання одним платником податків своїх зобов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від виконання зазначених зобов'язань будь-яким іншим платником податків

Щодо господарських правовідносин ТзОВ «Світовир» з ТзОВ «Сана Прим» та визначення податку на додану вартість за період який перевірявся ( липень 2012 року), суд зазначає наступне:

ТзОВ «Світовир» і ТзОВ «Сана Прим» зареєстровані платниками податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію платника податку на додану вартість від 22.02.2011 року № 100325641.

Між ТзОВ «Світовир» та ТзОВ «Сана Прим» було укладено ряд договорів, так 14 березня 2012 року укладено договір за № 1403/3, згідно якого ТзОВ «Сана Прим» ( надалі - Виконавець) в особі директора Лещенко В.В., що діє на підставі статуту, з одного боку, та ТзОВ «Світовир» ( надалі- Замовник ) в особі директора Палюткін К.С. який діє на підставі Статуту, з другого боку про наступне: п.1.1. договору, Замовник доручає, а Виконавець прийняв на себе виконання робіт по підстанції 6 кв «Демня Нова» з виносом повітряної лінії 6 кв для МЦГК. Вартість робіт за договором становить 310544,80 грн., в т.ч. ПДВ - 51757,47грн.

Між ТзОВ «Світовир» та вищезазначеним контрагентом було укладено договір № 0307/3 04 червня 2012 р., згідно якого ТзОВ «Сана Прим» приймає на себе виконання проектних робіт по зовнішньому електропостачанню репродуктивної свиноферми ТОВ «Барком» у смт. Дубляни, Самбірського району, Львівської області. Вартість робіт за цим договором становить 30000,00грн., в т.ч. ПДВ - 5000,00грн.

04 липня 2012 р. укладено договір за № 0407/4, згідно якого ТзОВ «Сана Прим» приймає на себе виконання робіт по передпроектні роботи по підготовці реконструкції Залізцянської ГЕС (гідроелектростанція). Згідно п.2.1 договору № 0407/4 вартість робіт становить 150312,86 грн., в т.ч. ПДВ - 25052,14 грн.

Того ж дня - 04 липня 2012 року між позивачем та ТзОВ «Сана Прим» було укладено договір № 0407/3, згідно якого ТзОВ «Сана Прим» приймає на себе виконання проектних робіт по виготовленню щитів управління двигунами. Відповідно п. 2.1. договору № 0407/3. Вартість робіт становить 30775,78 грн., в т.ч. ПДВ - 5129,30 грн.

Між ТзОВ «Світовир» та ТзОВ «Сана Прим» було укладено договір від 05липня 2012 р. за № 0507/3, згідно якого ТзОВ «Сана Прим», приймає на себе роботи по підготовці тендерної документації по торгах «устаткування для керування технологічними автоматизоване. Пристрій РЗА і ПА типу «Альтра». Вартість робіт договором становить 20000,00грн., в т.ч. ПДВ - 3333,33 грн.

Як вбачається з вищенаведених договорів, їх істотною умовою було те, що після завершення робіт виконавець направляє замовнику акт прийому - передачі робіт, які надані позивачем до матеріалів справи.

На виконання умов договорів та надання послуг позивачем надано податкові накладні, які виписані директором ТзОВ «Сана Прим» Лещенко В.В.:

від 30.07.2012 року № 630 на загальну суму 30775,78 грн., в тому числі ПДВ - 5129,30 грн., № 731 на суму 20000 грн. в тому числі 3333,33 грн., за № 629 на суму 30000, 00 грн., ПДВ - 5000, 00 грн. за № 631 на суму 59400 грн., ПДВ 9900,00 грн., за № 632 на суму 58544,80 грн., ПДВ -9757,47 грн., за № 633 на суму 56300,00 грн., ПДВ - 9383,33 грн. за № 634 на суму 58600,00 грн., ПДВ - 9766,67 грн.; за № 635 на суму 30000,00 грн., ПДВ - 5000,00 грн., за № 636 на суму 47700,00 грн., ПДВ 7950,00 грн.;

від 31.07.20112 року за № 728 на суму 54250, 00 грн. ПДВ - 9041,67 грн., за № 729 на суму 51000. 00 грн., в тому числі ПДВ 8500,00 грн. за № 730 на загальну суму 45062 грн., ПДВ - 7510,48 грн.

Оплата отриманих послуг проведена в повному обсязі через розрахунковий рахунок відповідно до платіжних доручень (а.с.106-113).

Судом встановлено та актом перевірки ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 24.10.2012 року підтверджено, що дані податкові накладні не мали недоліків. Податок на додану вартість в сумі 90272,24 грн. відображений в реєстрі отриманих податкових накладних та в декларації по податку на додану вартість за період липень 2012 року (а.с. 10).

Перелічені вище первинні документи були надані відповідачеві при проведені перевірки, даний факт відображений в акті перевірки від 24.10.2012 року .

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Про реальний характер отримання послуг від контрагента свідчить також факт їх надання та отримання замовниками (ТзОВ «Барком», ПП «Тебодід Україна») позивача, що підтверджується долученими до матеріалів справи договорами та Актами надання-приймання послуг, платіжними дорученнями, податковими накладними (а.с.157-171). Позивачем надано на підтвердження господарських правовідносин робочі проекти виготовлення щитів управління двигунами та робочий проект з електропостачання.

Суд вважає необґрунтованим твердження відповідача про відсутність контрагента позивача за податковою адресою, оскільки доказом такої відсутності може слугувати запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням. Проте, як вбачається із постанови Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2013 року у справі № 10029/12/1370, суд оглянувши виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 21.11.2012 року встановив, що ТзОВ «Сана Прим» знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Володимир Великого, 16 (а.с.148). Отже, на момент проведення зустрічної звірки контрагента позивача такий запис у Єдиному державному реєстрі про відсутність ТзОВ «Сана Прим» не містився.

Стосовно твердження відповідача про те, що діяльність контрагента позивача - ТзОВ «Сана Прим» спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди і відповідно це призводить до висновку про те що взаємовідносини позивача та контрагента не спричинили реального настання правових наслідків, суд зазначає наступне.

У п. 6 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 передбачено, що у висновку акта документальної перевірки зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень. Відповідно до п. 6 розділу ІІ цього Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно до ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація;. експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Посилання відповідача в акті перевірки від 24.10.2012 року на безтоварність операцій ТзОВ «Світовир» з контрагентом ТзОВ «Сана Прим» взято фактично з акта про неможливість проведення зустрічної звірки від 27.09.2012 року ДПІ у Печерському районі м. Києва без врахування обставин його складання.

Крім того, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.11.2012 року № К/9991/49378/12 викладена позиція щодо зустрічної звірки, яка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, в той час, як функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачем прийнятого податкового повідомлення-рішення суду не надано.

Суд констатує, що доводи відповідача на обґрунтування висновків про заниження податку на додану вартість в контексті правовідносин позивача з ТзОВ «Сана Прим» зводяться до суб'єктивного твердження про економічну недоцільність укладення договорів про надання послуг. Будь-яких доказів, які б свідчили про необґрунтованість формування податкового кредиту за охоплений перевіркою період по відносинах з ТзОВ «Сана Прим» відповідач не надав і не назвав.

Висновки податкового органу прямо суперечать не лише нормам Податкового кодексу України, а й практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується національними судами як джерело права. Так, Європейський Суд у рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Зважаючи на викладене вище податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС від 15.11.2012 року № 0003872320 на суму 135408,24 грн. не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийнято необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, суд приходить до висновку, що таке податкове повідомлення-рішення слід скасувати як протиправне.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 листопада 2012 року № 0003872320.

Стягнути з державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Світовир» (м. Львів, вул. Лісна,19/24; ідентифікаційний код 32053692) 1 354,08 грн. судового збору.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 09 липня 2013 року.

Суддя Сподарик Н.І.