Постанова

від 02.07.2013 по справі 5011-47/14761-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2013 р. Справа№ 5011-47/14761-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Ільєнок Т.В.

Тищенко О.В.

при секретарі судового засідання - Куценко К.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Литвиненко - Коренюк Н.Л. - дов. від 13.05.2013 р., б/н;

від відповідача 1: Рогожинська І.В. - дов. від 24.04.2013 р. № 05703-8248;

від відповідача 2: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета - Авто» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2013 року

у справі № 5011-47/14761-2012 (суддя Станік С.Р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета - Авто»

до відповідача 1: Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

відповідача 2: Головне управління державної казначейської служби України у місті Києві

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Київська міська рада

про розірвання угоди та стягнення 120 148,91 грн.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суть рішення і апеляційної скарги:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Планета - Авто» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про розірвання угоди № 140 від 22.12.2005 року та зобов'язання відповідача 1 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Планета-Авто" сплачений аванс в сумі 120 148,91 грн. за неотриману земельну ділянку площею 0,33 га, розташовану за адресою: на розі вул. Сумської та вул. Амурської у Голосіївському районі м. Києва для будівництва таксомоторного парку, а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.2013 р. повністю відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Планета-Авто» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2013 р. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права та процесуального права, а також при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, зокрема, суд першої інстанції не встановив порушення умов угоди відповідачем-1, що є підставами для розірвання даної угоди та, відповідно, повернення сплаченого позивачем авансу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2013р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета-Авто» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 09.04.2013 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 року було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 р., 14.05.2013 р., 05.06.2013 р. розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема, у зв'язку з неявкою у судове засідання представників третіх осіб, а також невиконання сторонами вимог суду щодо надання необхідних для вирішення спору документів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 р., було залучено до участі у справі у якості іншого відповідача - Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві та розгляд справи відкладено на 02.07.2013 р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2013р. у зв'язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. у відпустці та судді Корсакової Г.В. на лікарняному, змінено склад судової колегії: головуючий суддя - Коротун О.М., судді - Ільєнок Т.В., Тищенко О.В., яка спочатку розпочала розгляд справи та ухвалила дану постанову.

У судовому засіданні 02.07.2013 року представник позивача надав пояснення, якими підтримав апеляційну скаргу, просив апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 02.07.2013 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначив, що вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Представники відповідача 2 та третьої особи у судове засіданні 02.07.2013 року не з'явились, документи, витребувані апеляційним судом ухвалою від 05.06.2013 року - не надали, про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення сторонам 10.06.2013р. та 11.06.2013р. поштових відправлень №0104402299894 та №0160111570148.

Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком учасників апеляційного провадження, з огляду на неодноразове відкладення розгляду апеляційної скарги та тривалий темін знаходження в провадженні суду апеляційної скарги, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки рішення господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представників відповідача 2 та третьої особи, які належним чином повідомлені про час та місце судового засідання; були обізнані про знаходження в провадженні суду апеляційної інстанції скарги по даній справі, про що, зокрема, свідчать оригінали повідомлень про вручення сторонам ухвал суду, наявні в матеріалах справи.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що наявні в матеріалах справи копії документів засвідчені сторонами частково з недотриманням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55, але при дослідженні в судових засіданнях витребуваних оригіналів документів з'ясовано відповідність копій цим оригіналам, а тому в силу ст. ст. 32-34, 36 ГПК України, п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. наявні в матеріалах справи копії документів є належними доказами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, оглянувши оригінали документів, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи та правильно з'ясовано судом першої інстанції, 22.12.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Планета-Авто" (далі - ТОВ "Планета-Авто", позивач) та Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - головне управління, відповідач 1) було укладено угоду № 140 (далі - угода). (Рішенням Київської міської ради від 15.03.2012 р. № 198/7535 Головне управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було перейменоване у Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Згідно з п. 1. угоди сторонами узгоджено, що позивач відповідно до рішення Київської міської ради від 26.09.2000 № 14/991 "Про деякі питання продажу земельних ділянок в м. Києві" сплачує аванс в сумі 120 148,91 грн. за земельну ділянку площею 0,33 га, розташовану за адресою: на розі вул. Сумської та Амурської у Голосіївському районі міста Києва.

Пункт 2 угоди встановлює, що перерахування коштів, зазначених у пункті 1 угоди, здійснюється на р/р 37116001002659 в УДК у м.Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26199097 (одержувач : Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протягом 10 банківських днів, з дня реєстрації угоди в Головному управлінні.

Відповідно до п. 4 угоди, головне управління зобов'язується в межах своєї компетенції, організувати в установленому порядку проведення експертної грошової оцінки та складання технічної документації з продажу земельної ділянки, вказаної у п. 1 цієї угоди, в максимально короткі терміни.

Згідно з п. 5 угоди, кошти, сплачені авансом, будуть зараховані до суми договору купівлі - продажу земельної ділянки, крім випадків відмови Київської міської ради у продажі земельної ділянки, зазначеної у п. 1 цієї угоди. Рішення про відмову у наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.

Судом першої інстанції також вірно встановлено, що відповідно до платіжного доручення № 1093 від 29.12.2005 року, позивачем було перераховано на р/р 37116001002659 в УДК у м.Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26199097, одержувач: Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 120 148,91 грн. з призначенням платежу "Аванс.платіж за земельну ділянку площ. 0,33 га на розі вул. Сумської та Амурської у Голосіївському районі міста Києва зг. Угоди № 140 від 22.12.2005". Вказані обставини не заперечувались сторонами під час апеляційного провадженя.

Згідно листа позивача № 1 від 21.11.2011, адресованого Київській міській ради, позивач наголошуючи на тому, що на даний час у нього наявний позитивний висновок постійної комісії Київради з питань містобудування та землекористування № К-0247 від 26.01.2004, розроблено проект відведення земельної ділянки, погоджений головним управлінням земресурсів виконавчого органу Київради № 03-18/556 від 28.04.2006, а також на підставі угоди № 140 від 22.12.2005 р. сплачено кошти в сумі 120 148,91 грн., розроблено предпроектні пропозиції та містобудівне обґрунтування, які були розроблені і схвалені на засіданні секції містобудування та архітектури, просив передати в оренду на 1 рік з умовою подальшого викупу, земельну ділянку за адресою: на розі вул. Сумської та Амурської у Голосіївському районі міста Києва.

У відповідь на лист позивача № 1 від 21.11.2011 р., відповідач 1 за дорученням заступника Київського міського голови листом від 14.12.2011 р. № 09-453/35055 надав відповідь про те, що оскільки позивачем з 2005 року не було оформлено право користування земельною ділянкою, головне управління не мало підстав для організації робіт з проведення експертної грошової оцінки та складання технічної документації з продажу земельної ділянки. Також наголошувало на тому, що згідно п. 5 угоди № 140 від 22.12.2005 р., кошти, сплачені авансом, повертаються товариству у разі прийняття Київською міською радою рішення про відмову у продажу земельної ділянки.

Згідно листа позивача № 112-38 від 06.01.2012, адресованого Голові КМДА Попову О.П., позивач просив передати в оренду на 1 рік з умовою подальшого викупу, земельну ділянку за адресою: на розі вул. Сумської та Амурської у Голосіївському районі міста Києва або повернути кошти в сумі 120 148,91 грн.

У відповідь на лист позивача № 112-38 від 06.01.2012, відповідач 1 за дорученням заступника голови КМДА, листом від 30.01.2012 № 09-453/2282 надав відповідь про те, що виготовлений на замовлення позивача проект відведення земельної ділянки на перетині вул. Сумської та Амурської у Голосіївському районі міста Києва передано до Державного комітету України по земельних ресурсах для проведення експертизи проекту землеустрою і не повертався погоджений в установленому порядку до відповідача 1, а тому управління не має підстав для підготовки проекту рішення про передачу земельної ділянки позивачу.

Разом з цим, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що вимоги позивача про розірвання угоди № 140 від 22.12.2005 року та стягнення з відповідача-1 120 148,91 грн. грошових коштів не підлягають задоволенню з огляду на те, що позивачем не було надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували відмову Київської міської ради у продажі земельної ділянки, зазначеної у п. 1 угоди № 140 від 22.12.2005 р. шляхом прийняття відповідного рішення.

Згідно зі ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У відповідності до положень ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради належить розпорядження землями територіальної громади міста Києва, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, а також вирішення інших питань в галузі земельних відносин відповідно до Закону.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі в межах повноважень, та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Київська міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Як встановлено ч. 1 ст. 116, ч.ч. 3, 6 ст. 128 Земельного кодексу України право власності на земельні ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності, набувається на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 Земельного кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 128 Земельного кодексу України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Частиною 2 ст. 128 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

У відповідності до ч. 3 ст. 128 Земельного кодексу України орган державної влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки (ч. 6 ст. 128 Земельного кодексу України).

При цьому частиною 5 статті 128 Земельного кодексу України передбачено, що підставою для відмови в продажу земельної ділянки є, зокрема, відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Тож, вищенаведене свідчить, що прийняттю Київською міською радою рішення про продаж земельної ділянки має передувати подача заяви (клопотання) та пакету документів в порядку ч. 2 ст. 128 Земельного кодексу України, а також укладення угоди про оплату авансового внеску та відмова від укладення такого договору (угоди), відповідно, є підставою для відмови у продажу земельної ділянки.

Таким чином, укладення вищевказаної угоди передбачає часткове виконання обов'язку за договором купівлі-продажу (внесення авансу) до того, як сам договір буде укладений.

З наведеного випливає, що угода між ТОВ "Планета-Авто" та Головним управлінням земельних ресурсів, укладена на виконання вимог ст. 128 Земельного кодексу України, яка передбачає виконання обов'язку позивачем за майбутнім договором купівлі-продажу земельної ділянки, до того, як цей договір буде укладений, тобто за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить елементи договору про передачу авансу, доручення та купівлі-продажу.

Згідно з ч.1 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Частина 3 статті 6 Цивільного кодексу України встановлює, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до п. 1.1. Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 р. № 182/342, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Положення), Головне управління земельних ресурсів є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством виконує функції територіального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та безпосередньо підпорядковується Київському міському голові.

Відповідно до п. 3 Положення Головне управління земельних ресурсів відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, виконує делеговані йому Київською міською радою та виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повноваження; організовує проведення нормативної, експертної, економічної грошової оцінки земельних ділянок; готує та подає в установленому порядку проекти рішень Київської міської ради, розпоряджень Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань розпорядження землями в межах міста Києва; передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб та ін.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 29.05.2003 р. № 433/593 "Про забезпечення ефективного землекористування в місті Києві" Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), доручено у повному обсязі здійснювати підготовку документів, що посвідчують право власності та право користування, відповідно до пункту "з" ст. 9 та п. "є" ст. 184 Земельного кодексу України.

Відповідно до рішення Київської міської ради «Про деякі питання продажу земельних ділянок в місті Києві» від 26.09.2000 р. № 14/991 рішення про надання земельних ділянок та про оформлення права користування землею особам, які подали клопотання про купівлю відповідних земельних ділянок, приймаються після сплати такими особами авансу в розмірі 15 % від грошової оцінки цих земельних ділянок. Організацію виконання вказаного рішення покладено на Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації.

Рішенням Київської міської ради № 810/3386 від 19.07.2005 р. затверджено Порядок продажу земельних ділянок у місті Києві (далі - Порядок), яким визначено, що продаж земельних ділянок згідно з вимогами цього порядку здійснюється без проведення земельних торгів у випадках, якщо земельні ділянки відповідно до закону не підлягають продажу на конкурентних засадах.

Відповідно до ст. 1 Порядку, експертна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється за замовленням Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації за рахунок внесеного покупцем земельної ділянки авансу.

Разом з цим, у відповідності до ст. 7 Порядку, Головне управління земельних ресурсів на підставі комплексного аналізу матеріалів з продажу земельної ділянки надає висновок до технічної документації з продажу земельної ділянки та у разі наявності підстав для продажу зацікавленій особі земельної ділянки готує проект рішення Київської міської ради про продаж земельної ділянки.

Таким чином, одним із обов'язків відповідача 1, зумовленого наданими йому повноваженнями, є підготовка як проекту рішення Київської міської ради про продаж земельної ділянки, так, відповідно проекта рішення про відмову в продажу, в залежності від наявності перешкод до укладення договору купівлі-продажу.

Тож, саме акт Київської міської ради у формі рішення про продаж земельної ділянки, прийнятого згідно з передбаченою процедурою, є підставою для укладення договору купівлі-продажу.

Разом з цим, судом апеляційної інстанції не приймаються, як підстава у відмовлені позову, посилання відповідача 1 на те, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2012 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2013 р. по справі № 2а-14386/12/2670 було відмовлено ТОВ «Планета-Авто» в позовних вимогах про визнання бездіяльності Київської міської ради протиправною та зобов'язання вчинити дії про передачу позивачу вищезазначеної земельної ділянки.

Так, у мотивувальних частинах вищевказаних рішень судами був встановлений факт того, що в спірних правовідносинах рішенню Київської міської ради про надання земельної ділянки в аренду позивачу повинно передувати одержання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи.

Відповідно до п. 4.2. Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої Наказом Держкомзему № 391 від 03.12.2004 р., організація та проведення експертизи землевпорядної документації належить до відання саме Київського головного управління земельних ресурсів.

Відповідно до положень ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Тож, приймаючи до уваги факти, встановлені у вищезазначених рішеннях судів адміністартивної юрисдикції, Київський апеляційний господарський суд зазначає, що саме невиконання обов'язків відповідача 1 по організації та проведенню експертизи землевпорядної документації стало однією з причин неприйняття відповідного рішення Київської міської ради про згоду (або відмову) у передачі позивачу спірної земельної ділянки у встановлений законодавством строк.

З наведеного вбачається, що додержання Київською міською радою передбаченого чинним законодавством України місячного строку для прийняття рішення про продаж земельної ділянки залежить безпосередньо від Головного управління земельних ресурсів, оскільки попередню підготовку матеріалів для прийняття такого рішення здійснює саме відповідач 1, а тому належне виконання його обов'язків обумовлює загальне дотримання відповідної процедури.

Разом з цим, за умовами п. 4 угоди відповідач 1 бере на себе обов'язок організувати в установленому порядку проведення експертної грошової оцінки та складання технічної документації з продажу земельної ділянки в максимально короткий термін.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Станом на час розгляду справи у суді першої інстанції, а також на момент розгляду апеляційної скарги, відповідачем 1 не вчинено дій на виконання обов'язків, покладених на нього угодою, таким чином, загальний строк невиконання умов угоди відповідачем 1 становить більше ніж 7 років, що безумовно не може вважатись максимально коротким терміном та свідчить про істотне порушення стороною взятих на себе договірних зобов'язань.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає доведеними посилання позивача на невиконання відповідачем 1 умов угоди про що, зокрема, свідчить неприйняття Київською міською радою, у передбачений чинним законодавством України місячний строк рішення щодо продажу або відмови в продажу земельної ділянки, в зв'язку з чим, на даний час відсутня підстава для укладення договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку щодо обґрунтованості вимоги позивача та наявності правових підстав для розірвання угоди № 140 від від 22.12.2005 року, зважаючи на істотне порушення умов угоди відповідачем 1.

Частиною 2 ст. 653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Глава 83 Цивільного кодексу України встановлює засади набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

Статтею 1212 ЦК України передбачено що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно частини 2 названої статті положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до п. 3 частини 3 даної статті положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобовязанні.

Враховуючи припинення договірних правовідносин між позивачем та відповідачем 1, а також той факт, що договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,33 га, розташованої за адресою: на розі вул. Сумської та вул. Амурської у Голосіївському районі м. Києва, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між ТОВ «Планета-Авто» та Київською міською радою укладено не було, сплачені в рахунок виконання майбутнього договору грошові кошти у сумі 120 148,91 грн., підлягають поверненню позивачу. (Такої ж правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України у постанові від 13.04.2011 р по справі №13/296).

Разом з цим, доводи відповідача 1 про неможливість повернення коштів у зв'язку з тим, що вони були зараховані на окремі рахунки (що підтверджується наявною у матеріалах справи випискою з рахунку №37116001002659 (т.1, а/с 61), не приймаються судом апеляційної інстанції як безпідставні.

Висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову у зв'язку з тим, що позивачем не було надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували відмову Київської міської ради у продажі земельної ділянки, зазначеної у п. 1 угоди № 140 від 22.12.2005 р. шляхом прийняття відповідного рішення, спростовується наведеним у даній постанові.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета-Авто» підлягає задоволенню, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене за неправильного застосування норм матеріального права та неповного з'ясування всіх обставин справи, що призвело до прийняття неправильного рішення (ч. 1 п.п. 1, 4 ст. 104 ГПК України), що є підставою для скасування такого рішення з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог до відповідача 1.

У позові до відповідача 2 колегія суддів відмовляє, з огляду на те, що відповідач 2 не був стороною вищезазначеної угоди.

Судові витрати як за розгляд справи в суді першої інстанції, так і за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на відповідача-1 відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета-Авто» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2013 року у справі №5011-47/14761-2012 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2013 року у справі №5011-47/14761-2012 скасувати з прийняттям нового рішення про задоволення позову до відповідача 1 повністю.

3. Розірвати угоду № 140 від 22.12.2005 року, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Планета-Авто" та Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

4. Стягнути з Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-а; код ЄДРПОУ 26199097) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета-Авто" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 89а; код ЄДРПОУ 30348246) 120 148,91 грн. сплаченого авансу; 3475,98 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції.

5. Стягнути з Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-а; код ЄДРПОУ 26199097) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета-Авто" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 89а; код ЄДРПОУ 30348246) 1774,99 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

6. У позові до Головного управління державної казначейської служби України у місті Києві - відмовити.

7. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

8. Матеріали справи № 5011-47/14761-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Повний текст складено 04.07.2013 р.

Головуючий суддя Коротун О.М.

Судді Ільєнок Т.В.

Тищенко О.В.