Рішення

від 27.05.2013 по справі 161/7465/13-ц

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/7465/13-ц

Провадження № 2/161/2695/13

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2013 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого - судді Пушкарчук В.П.,

при секретарі - Акайомовій Т.В.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Нотіс М» про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного підприємства «Нотіс М» про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у свою власність та припинення права власності приватного підприємства «Нотіс М».

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що 13.10.2008 року між відкритим акціонерним товариством «Кредобанк» (правонаступник Публічне акціонерне товариство «Кредобанк») та приватним підприємством «Нотіс М» було укладено кредитний договір № 78/08. Згідно з підпунктом 2.1.2 договору, призначення виданого кредиту було на придбання приміщення контори /Ф 1/, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

За кредитні кошти ПП «Нотіс М» придбало приміщення контори згідно з договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 13.10.2008 року, який посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 4192. Відповідно до пункту 5.1 зазначеного договору, сторони домовилися, що право власності на придбане нежитлове приміщення виникає у покупця у відповідності до ч. 4 ст. 334 ЦК України, тобто з моменту реєстрації цього договору в Державному реєстрі правочинів.

В якості забезпечення зобов'язань ПП «Нотіс М» перед банком за кредитним договором № 78/08, в іпотеку було передано придбане нерухоме майно - приміщення контори. Для цього між банком і ПП «Нотіс М» було укладено іпотечний договір, який посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 4199. Договір іпотеки укладений у день укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, тобто 13.10.2008 року.

У зв'язку з тим, що ПП «Нотіс М» не виконувало своїх зобов'язань перед банком по кредитному договору № 78/08, то 01.11.2011 року банк оплатно відступив на користь позивача ОСОБА_1 своє право вимоги ПП «Нотіс М», шляхом укладення договору про відступлення права вимоги, який посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 1428. До Державного реєстру іпотек внесено зміни щодо особи іпотекодержателя.

За умовами пункту 1.1 договору про відступлення права вимоги, первісний кредитор (банк) передав, а новий кредитор (позивач) прийняла на себе право вимоги виконання зобов'язань до ПП «Нотіс М» за кредитним договором № 78/08 від 13.10.2008 року та договором іпотеки від 13.10.2008 року.

На підставі акту прийому-передачі від 01.11.2008 року позивач прийняла оригінали документів, які підтверджують законність вимог банку, як первісного кредитора.

Згідно з пунктом 1.3 договору про відступлення права вимоги, ціна права вимоги, яке передалося від первісного кредитора до нового кредитора становила 250 000,00 грн. Вказану суму коштів позивач сплатила у день укладення договору, що підтверджується банківською квитанцією № ПН5000 від 01.11.2011 року.

02.11.2011 року позивач надіслала на адресу ПП «Нотіс М» повідомлення про порушення зобов'язання з вимогою виконати зобов'язання у тридцятиденний строк та з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, через набуття у власність предмета іпотеки. Даний факт підтверджується описом вкладення в цінний лист та фіскальний чек Волинської дирекції ДП «Укрпошта» від 02.11.2011 року. Місцезнаходження ПП «Нотіс М» підтверджувалося актуальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 02.11.2011 року.

Станом на 29.04.2013 року, ПП «Нотіс М» не усунуло порушення свого зобов'язання щодо сплати простроченої заборгованості по кредиту та нарахованим відсоткам на загальну суму 988 644,47 грн.

Просила звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 13.10.2008 року, а саме: приміщення контори /Ф-1/, загальною площею 197,7 м. кв., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, шляхом набуття нею права власності на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу у загальному розмірі 988 644,47 грн.; та припинити право власності ПП «Нотіс М» на предмет іпотеки, а саме на приміщення контори /Ф-1/, загальною площею 197,7 м. кв., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася та представник позивача ОСОБА_4 подав заяву про розгляд справи без його участі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача ПП «Нотіс М» Кондратюк О.В. в судове засідання не з'явився та подав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову не заперечував.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

За змістом статей 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

У ч. 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ЦК України «Позика». Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо договором позики встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

В судовому засіданні встановлено, що 13.10.2008 року між відкритим акціонерним товариством «Кредобанк» (правонаступник Публічне акціонерне товариство «Кредобанк») та приватним підприємством «Нотіс М» було укладено кредитний договір № 78/08 (а.с. 7-15). Згідно з підпунктом 2.1.2 договору, призначення виданого кредиту було на придбання приміщення контори /Ф 1/, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

За кредитні кошти ПП «Нотіс М» придбало приміщення контори згідно з договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 13.10.2008 року, який посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 4192 (а.с. 16-19). Відповідно до пункту 5.1 зазначеного договору, сторони домовилися, що право власності на придбане нежитлове приміщення виникає у покупця у відповідності до ч. 4 ст. 334 ЦК України, тобто з моменту реєстрації цього договору в Державному реєстрі правочинів.

В якості забезпечення зобов'язань ПП «Нотіс М» перед банком за кредитним договором № 78/08, в іпотеку було передано придбане нерухоме майно - приміщення контори. Для цього між банком і ПП «Нотіс М» було укладено іпотечний договір, який посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 4199 (а.с. 20-26). Договір іпотеки укладений у день укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, тобто 13.10.2008 року.

У зв'язку з тим, що ПП «Нотіс М» не виконувало своїх зобов'язань перед банком по кредитному договору № 78/08, то 01.11.2011 року банк оплатно відступив на користь позивача ОСОБА_1 своє право вимоги ПП «Нотіс М», шляхом укладення договору про відступлення права вимоги, який посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 1428 (а.с. 27-29). До Державного реєстру іпотек внесено зміни щодо особи іпотеко держателя (а.с. 30).

За умовами пункту 1.1 договору про відступлення права вимоги, первісний кредитор (банк) передав, а новий кредитор (позивач) прийняла на себе право вимоги виконання зобов'язань до ПП «Нотіс М» за кредитним договором № 78/08 від 13.10.2008 року та договором іпотеки від 13.10.2008 року.

На підставі акту прийому-передачі від 01.11.2008 року (а.с. 31) позивач прийняла оригінали документів, які підтверджують законність вимог банку, як первісного кредитора.

Згідно з пунктом 1.3 договору про відступлення права вимоги, ціна права вимоги, яке передалося від первісного кредитора до нового кредитора становила 250 000,00 грн. Вказану суму коштів позивач сплатила у день укладення договору, що підтверджується банківською квитанцією № ПН5000 від 01.11.2011 року (а.с. 32).

02.11.2011 року позивач надіслала на адресу ПП «Нотіс М» повідомлення про порушення зобов'язання з вимогою виконати зобов'язання у тридцятиденний строк та з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, через набуття у власність предмета іпотеки (а.с. 33). Даний факт підтверджується описом вкладення в цінний лист та фіскальний чек Волинської дирекції ДП «Укрпошта» від 02.11.2011 року. Місцезнаходження ПП «Нотіс М» підтверджувалося актуальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 02.11.2011 року.

Станом на 29.04.2013 року, ПП «Нотіс М» не усунуло порушення свого зобов'язання щодо сплати простроченої заборгованості по кредиту та нарахованим відсоткам на загальну суму 988 644,47 грн.

Згідно пункту 5.1 іпотечного договору № 4199 від 13.10.2008, право звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержатель набуває при повному або частковому неповерненні у встановлений кредитним договором термін суми кредиту.

Пунктом 5.3 іпотечного договору встановлено, що іпотекодержатель у разі виникнення у нього права на задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави на власний розсуд звертає стягнення на предмет іпотеки способом, який визначає на власний вибір, зокрема приймає предмет іпотеки у свою власність, згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Пунктом 5.4 іпотечного договору визначено, що за рішенням іпотекодержателя задоволення його вимог може здійснюватись наступним чином (договір про задоволення вимог іпотекодержателя): у випадку набуття права звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодавець передає у власність іпотекодержателю предмет іпотеки.

Частиною 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до частини 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

У статті 1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

У судовому засіданні встановлено, що ПП «Нотіс М», всупереч пункту 5.2 договору купівлі-продажу нежитлового приміщення № 4192 від 13.10.2008 року не провело державної реєстрації свого права власності. Тобто у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутній запис про те, що власником нежитлового приміщення контори /Ф-1/, загальною площею 197,7 м 2 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, є Приватне підприємство «Нотіс М».

Разом з тим, у ч. 4 ст. 334 ЦК України в редакції, яка діяла на момент укладення відповідачем договору купівлі-продажу нежитлового приміщення № 4192 від 13.10.2008 року, визначено, що якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації. Тобто у відповідача виникло право власності на нерухоме майно, яке він передав у іпотеку.

Невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № 4192 від 13.10.2008 року позбавляє позивача можливості звернути стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, але не може бути перешкодою для реалізації її права, як нового кредитора та іпотекодержателя, на задоволенню вимог шляхом набуття нерухомого майна у свою власність.

Частиною 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

Частиною 2 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Системний аналіз положень статей 33, 36 та 37 Закону України «Про іпотеку» свідчить про те, не що їхні норми не виключають можливості визнання за іпотекодержателем права власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки на підставі рішення суду. Зокрема, в цих нормах задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття ним права власності на предмет іпотеки ототожнюється передусім із способом звернення стягнення, який поряд з іншими може застосовуватися, якщо його передбачено договором. Тобто в разі встановлення такого способу звернення стягнення у договорі, іпотекодержатель вправі вимагати застосування його і судом.

Таке право іпотекодержателя узгоджується з приписами ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» в якій визначено, що рішення суду є одним із способів звернення стягнення на предмет іпотеки.

Суд вважає, що в розумінні змісту ч. 5 ст. 11 ЦК України, наведені вище норми Закону України «Про іпотеку» є саме тим передбаченим законом випадком, коли рішення суду може бути підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків. На їх підставі суд може звернути стягнення шляхом припинення у іпотекодавця права власності на предмет іпотеки та визнанням права власності на нього у іпотекодержателя.

У ст. 346 ЦК України визначено, що, окрім інших підстав, право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника.

Статтею 7 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Пунктами 1.1 і 1.2 договору про відступлення права вимоги № 1428 від 01.11.2011 року передбачено, що новий кредитор (позивач) має право вимоги виконання боржником (відповідачем) обов'язків щодо повернення 988 644,47 грн., в тому числі: 800 000,00 грн. основної суми боргу; 188 344,47 грн. відсотків; 300,00 грн. несплачених комісій.

Таким чином, суд прийшов до висновку про задоволення позову та звернення стягнення на предмет іпотеки зо договором іпотеки та припинення права власності відповідача на предмет іпотеки.

На стягненні з відповідача судових витрат позивач не наполягала, а тому їх слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 11, 116, 525, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, cт.ст. 1, 7, 33, 35, 36, 37, Закону України «Про іпотеку», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 13.10.2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованим в реєстрі за № 4198, а саме: приміщення контори /Ф-1/, загальною площею 197,7 м.кв., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, шляхом набуття ОСОБА_1 права власності на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу у загальному розмірі 988 644,47 грн.

Припинити право власності Приватного підприємства «Нотіс М» (код ЄДРПОУ 35298153) на предмет іпотеки, а саме на приміщення контори /Ф-1/, загальною площею 197,7 м.кв., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду В.П. Пушкарчук