Постанова

від 01.07.2013 по справі 2609/13829/12

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ 1/760/70/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.07.2013 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді Зелінської М.Б.

при секретарі Кудрявцевій Д.В.

за участю прокурора Рибалка І.А.

за участю захисника ОСОБА_1

за участю підсудного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання захисника ОСОБА_1 про направлення справи по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.2 ст. 187 КК України на додаткове розслідування та зміни міри запобіжного заходу з тримання під-вартою на підписку про невиїзд з постійного місця проживання,

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він 22.03.2012 року , приблизно о 23:00 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, спільно з невстановленою слідством особою, проходячи по провулку Садовому, 2 в селі Жуляни м. Києва, помітивши раніше невідомого ОСОБА_3, який проходив по вище вказаному провулку, з метою заволодіння чужим майном, вступив в злочинну змову з невстановленою слідством особою. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_2, 22.03.2012 року, приблизно о 23.10 годині, діючи за попередньою змовою групою осіб, спільно із невстановленою слідством особою, підійшов до раніше незнайомого ОСОБА_3, в якого в руках була сумка, після чого вчинив на нього напад, наніс ОСОБА_4 декілька ударів рукою в обличчя. Від отриманих ударів ОСОБА_3 впав на асфальтне покриття. Після чого, ОСОБА_2 продовжуючи свої злочинні дії, спільно із невстановленою слідством особою, подавляючи його волю до опору, стали наносити останньому удари ногами в різні частини тіла. В результаті чого, ОСОБА_2 та невстановлена слідством особа, заподіяли ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, забійних ран слизової верхньої губи зліва, скроневих ділянок зліва та справа, саден голови, які згідно висновку експерта № 808/Е КМБ СМЕ від 21.05.2012 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, (за критерієм тривалості розладу здоров'я),застосувавши таким чином насильство, що є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого. Продовжуючи свої злочинні дії невстановлена слідством особа, згідно відведеної їй ролі, погрожуючи предметом схожим на пістолет, направивши його в сторону ОСОБА_3, тобто погрожуючи застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, стала вимагати передачі йому чужого майна. Подолавши волю потерпілого до опору ОСОБА_2, разом з невстановленою слідством особою, оглянувши сумку, яка знаходилась у ОСОБА_3, заволоділи чужим майном, яке належить останньому, а саме: гаманцем, вартістю 150 гривень, в якому знаходились гроші в сумі 50 гривень, пропуском в комп'ютерний клуб «шок», вартістю 10 гривень, мобільним телефоном марки «Нокіа-6120», вартістю 1300 гривень, в якому знаходилась сім картка мобільного оператора «Лайф», вартістю 25 гривень, на рахунку якої було 27 гривень, мобільним телефоном «Нокіа», вартістю 250 гривень, в якому знаходилась сім картка мобільного оператора «Лайф», вартістю 25 гривень, на рахунку якої було 15 гривень, мобільним телефоном «Самсунг», вартістю 200 гривень, в якому знаходилась сім картка мобільного оператора «Київ-Стар», вартістю 25 гривень, на рахунку якої було 20 гривень, після чого з місця вчинення злочину втекли, чим завдали ОСОБА_3 збитку на загальну суму 2097 гривень.

Дії підсудного ОСОБА_2 кваліфіковано за ст.187 ч. 2 КК України.

В судовому засіданні захисник підсудного ОСОБА_1 заявив клопотання про направлення зазначеное кримінальної справи на додаткове розслідування та зміни міри запобіжного заходу ОСОБА_2 з тримання під-вартою на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, оскільки по справі допущена неповнота досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні, а також істотне порушення кримінально-процесуального закону.

Заслухавши думку прокурора який заперечив проти заявлених клопотань, так як вважає, що по справі зібрано достатньо доказів для розгляду справи по суті та вважає, що відсутні підстави для зміни міри запобіжного заходу ОСОБА_2, підсудного, який підтримав клопотання захисника ОСОБА_1, суд прийшов до висновку, що клопотання про направлення справи на додаткове розслідування підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.22 КПК України, прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи.

Відповідно до ч. 1 п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11 лютого 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства.

Поняття однобічності та неповноти досудового слідства визначено ст. 368 КПК України (в редакції 1960 року) та ч. 2, 3 п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11 лютого 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», відповідно до яких:

«Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження, всупереч вимогам ст. ст. 22, 64 КПК України не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були встановлені та допитані певні особи, не витребувані і не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування відповідних обставин)»

Неправильним досудове слідство визнається у разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально - процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

Виходячи з вимог кримінально - процесуального закону, зокрема ст. 370 КПК України (в редакції 1960 року): «істотними порушеннями кримінально - процесуального закону є таке порушення, яке перешкодило об'єктивно, повно та всебічно розслідувати справу, зібрати докази на підставі та в порядку, передбаченому КПК України, винести законне та обґрунтоване рішення».

Так, згідно ст.281 КПК України справа може бути повернута на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що до початку досудового слідства проводилась перевірка. Інформація про підстави щодо проведення перевірки, а саме ЖЗРПЗ № 5238 мають протиріччя.

- згідно показань ОСОБА_6, допитаної у якості свідка у судовому засіданні 11.10.2012р., вона зі свого мобільного телефону НОМЕР_1 здійснювала виклик міліції та швидкої допомоги 22.03.2012р.

- згідно наданої копії Журналу реєстрації заяв та повідомлень про злочини Солом'янського РУ ГУ МВС України у м. Києві, підставою для проведення перевірки стало повідомлення лікаря ОСОБА_7 о 23 год. 36 хв.

- згідно відповіді РУГУ МВС України у м. Києві, лікар ОСОБА_7 телефонував на службу « 102» о 01 годині 08 хв.

Тобто, звернення ОСОБА_9 не було зареєстровано у ЖЗРПЗ Солом'янського РУ ГУ МВС України у Солом'янському районі. Натомість, у ЖЗРПЗ Солом'янського РУ ГУ МВС України у м. Києві зареєстровано повідомлення гр. ОСОБА_7, яке він зробив о 01 год. 08 хв.

Крім іншого, згідно копії Журналу реєстрації заяв та повідомлень про злочини Солом'янського РУ ГУ МВС України у м. Києві за № 5238 зареєстровано повідомлення: « 22.03.2012 р. о 23 годині 36 хвилин лікар ОСОБА_7 повідомив про побиття ОСОБА_3 невідомими». Про заволодіння телефонами чи ішими речами жодна інформація станом на 22.03.2012 р. відсутня.

У матеріалах справи містяться рапорти Кравченка Ю.Р. (т. 1 а.с. 6) від 23.03.2012р., зареєстрованого 22.03.2012 р. та Іщенка Г.У. від 23.03.2012р. (т. 1 а.с. 5).

Згідно рапорту Кравченка Ю.Р., ОСОБА_3 звернувся із заявою про те, що його побили і пограбували двоє невідомих, плотної тіло будови зростом 160 та 170 см. Але жодної заяви ОСОБА_3 від 22.03.2012 р. у матеріалах справи немає. Так само немає і будь-якого іншого документу, що свідчив би про пограбування ОСОБА_3, складеного ним 22.03.2012 року.

Дана неправильність і неповнота досудового слідства не усунута під час судового розгляду, і вона не може бути усунута в судовому засіданні. Даний недолік необхідно усунути під час нового досудового розслідування. Неповнота та неправильність досудового слідства може бути усунута, зокрема шляхом здійснення витягу із бази ІППС АРМОР про подію № 5238 від 22.03.2012року. Таким чином може бути встановлено і сам факт звернення, і підстави та зміст звернення, що має істотне значення для справи, чи взагалі звертався ОСОБА_3 чи інша особа із заявою, а також якого змісту була заява, що було предметом звернення.

Крім іншого, заява ОСОБА_3 про те, що його «приблизно о 23:30 годині 22.03.2012 року за адресою м. Київ, м-рн Жуляни, провулок Садовий, 2 побили двоє невідомих хлопців та забрали особисті речі» написана ним 26.03.2012 року, під час перебування на стаціонарному лікуванні у КМКЛ № 17. Але навіть у заяві про злочин ОСОБА_3 не вказує, якими саме речами заволоділи невідомі хлопці і які саме хлопці були на вигляд.

27.03.2012 року з 09:45 год. до 11:35 год. в приміщенні Солом'янського РУ ГУ МВС України у м. Києві був допитаний ОСОБА_3, який в цей час перебував на стаціонарному лікуванні у КМКЛ № 17. (т. 1 а.с. 21).

До проведення допиту потерпілого ОСОБА_3 слідчим Зарічнюком М.В. було винесено постанову про визнання ОСОБА_3 потерпілим (т. 1 а.с. 20). У постанові про визнання ОСОБА_3 потерпілим, слідчий зазначив, що: « 22.03.2012 року приблизно о 23-10 год. ОСОБА_2 за попередньою змовою з невідомою особою знаходячись на провулку Садовому в м. Києві із застосуванням насильства вчинили напад на ОСОБА_3 , заволодівши при цьому майном, чим завдали шкоди на суму 2097 грн.» (т. 1 а.с. 20).

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що на момент визнання потерпілим ОСОБА_3, вже було відомо, що злочин вчинив ОСОБА_2 Але впізнання ОСОБА_2 не проводилось. Крім іншого, потерпілого допитано не було та ніяких пояснень у нього не відібрано. В постанові про визнання ОСОБА_3 потерпілим зазначено прізвище ОСОБА_2, тобто до початку проведення слідчих дій.

Також, у заяві про злочин від 26.03.2012 року (т. 1 а.с. 7) ОСОБА_3 не повідомляє, які речі у нього були викрадені і за яких обставин, оскільки станом на 26.06.2012 року йому не відомо що у нього викрали телефони, які саме телефони, хто викрав і взагалі, що у нього що-небудь викрали. Тому до вилучення у ОСОБА_2 телефонів, ОСОБА_4 не заявляє про викрадення речей, та не описує нападників. Про все це ОСОБА_3 дізнався після вилучення телефонів, прочитання явки з повинною, пояснень та протоколу допиту ОСОБА_2 Наведене підтверджується наступними доказами.

Слід зазначити, що до вилучення мобільних телефонів у ОСОБА_2, а саме 26 березня 2012 року до 22:10 год. (т. 1 а.с, 12-13), відібрання пояснень у ОСОБА_2 26.03.2012р. та допиту ОСОБА_2 27.03.2012р (т. 1 а.с. -46-47), у справі не було жодної інформації стосовно заволодіння майном ОСОБА_3 та обставин заволодіння цим майном.

Згідно протоколу огляду місця події (фактично огляду особи) від 26.03.2012 року о 22 годині 10 хвилин проведено огляд ОСОБА_2 і під час огляду у правій внутрішній кишені куртки було виявлено два мобільні телефони, (т. 1 а.с. 12-13).

26.03.2012 року ОСОБА_2 написав явку з повинною, (т.1 а.с. 18). У явці з повинною ОСОБА_2 зазначив, які саме речі він забрав у хлопця по провулку Садовому у м. Києві, та вказує марки телефонів. Також 26.03.2012 року ОСОБА_2 надав свої пояснення, у яких детально описує обставини заволодіння телефонами потерпілого, (т. 1 а.с. 19).

Так, згідно протоколу затримання особи (т. 1 а.с. 37), ОСОБА_2 був затриманий 27.03.2012 року в період з 05:50 год. до 06:00 год.

Відповідно до ч.1 ст. 106 КПК України (1960 року) слідчий або орган дізнання вправі затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, коли очевидці, в тому числі потерпілий вкажуть, що саме вона вчинила злочин, а також що на підозрюваному виявлені сліди злочину, однак яка особа вказала на ОСОБА_2, які сліди були на ньому виявлені - у постанові не вказано.

З матеріалів справи вбачається, що впізнання було проведено за участю ОСОБА_3, який на той час перебував на стаціонарному лікуванні у КМКЛ № 17, 27.03.2012 року в період часу з 12 год. 00 хв. до 12 год. 45 хв.

При проведенні впізнання, у протоколі не вказано ознак, за якими ОСОБА_3 впізнав фотографію № 3 (невідомо кого взагалі),де саме проводилось впізнання та кого впізнав потерпілий ОСОБА_3 На момент складання рапорту, рапорти Кравченка Ю.Р. (т. 1 а.с. 6) від 23.03.2012 року, зареєстрованого днем раніше, 22.03.2012р., ОСОБА_3 звернувся із заявою про те, що його побили і пограбували двоє невідомих, плотної тіло будови зростом 160 та 170 см.

Також, впізнання проводилось з істотними порушеннями, а саме: на фото № 3 зображений чоловік зростом 190 см., що видно на лінійці позаду людини, а інші особи, що зображені на фото значно нижчі (від 160 до 180 см), однак особи повинні бути однаковими на зріст та схожої зовнішності, чого працівниками міліції дотримано не було, тому ОСОБА_3 без пояснення вказує на фото №3.

Крім того, необхідно встановити місце проведення впізнання: чи це було в лікарні, де ОСОБА_3 ніби-то перебував на стаціонарному лікуванні і не покидав її до 30.03.2012р., чи ОСОБА_3 доставляли у приміщення Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві. Дана Інформація має істотне значення для справи, так як може бути встановлено ще ряд порушень під час проведення слідчої дії, а як наслідок незаконність отриманого внаслідок проведення дії доказу. Для перевірки законності проведення впізнання необхідно допитати понятих, присутніх під час проведення даної слідчої дії:

Після затримання ОСОБА_2, його було допитано у якості підозрюваного, що підтверджується протоколом допиту від 27.03.2012 року (т. 1 а.с. 46-47). Згідно протоколу допиту підозрюваного від 27.03.2012 року, допит проведено в період з 07 год. 00 хв. до 08 год. 20 хв, де ОСОБА_2 повідомив точну дату і час заволодіння телефонами. 26 березня ОСОБА_2 повідомив, що він робив 22.03.2012 року з точністю ледве не до хвилини, але зважаючи, що ОСОБА_2 був у стані алкогольного сп'яніння, а також з врахуванням того, що ОСОБА_3 дізнався про викрадені речі тільки після їх виявлення, а про обставини - після допиту ОСОБА_2 , у пред'явленому обвинуваченні виявляється обернений порядок проведення розслідування.

Також виникають сумніви стосовно перебування ОСОБА_3 на місці події 22.03.2012р. о 23 годині 30 хвилин, так як згідно довідки КМКЛ № 17, наданої на запит суду, ОСОБА_3 перебував у лікарні 22.03.2012 року з 00 год. 55 хв.. Тобто, сумнів стосовно перебування стаціонарного хворого КМКЛ № 17 (Лабораторний провулок, 14-20, Печерський район) на провулку Садовий, що в мікрорайоні Жуляни м. Києва. Не може людина перебувати одночасно у двох місцях.

Так само виникають сумніви стосовно ідеальної пам'яті ОСОБА_2, який з точністю до хвилини пам'ятає обставини заволодіння телефонами.

Дані неточності і сумніви досить легко перевірити і усунути шляхом витребування інформації від операторів мобільного зв'язку для встановлення істини по справі та встановлення приналежності даних мобільних телефонів і місце перерубування абонента і чи співпадають імей-коди з вказаними у протоколі огляду місця. Номери телефонів у справі є, імей-коди також зазначені.

У зв'язку з вищевикладеним усунути неповноту і неправильність досудового слідства в судовому засіданні неможливо.

02.04.2013 року захисником ОСОБА_1 заявлено клопотання про доповнення судового слідства, яке було задоволено частково, оскільки в частині витребування інформації з каналів зв'язку кримінально-процесуальним законодавством України передбачено інший порядок отримання інформації. Отже, для усунення неповноти і неправильності досудового слідства, а саме для встановлення достовірності показань ОСОБА_3 в частині наявності у нього телефонів на місці злочину, заволодіння телефонів ОСОБА_2, співпадіння імей-кодів телефонів, місця знаходження абонентів, іншої інформації необхідно направити справу на додаткове розслідування.

Під час досудового розслідування необхідно здійснити наступні дії:

- витребувати від оператора мобільного зв'язку «МТС» інформацію про вхідні та вихідні дзвінки абонента НОМЕР_1, що належить ОСОБА_6 за період з 00 год. 00 хв. 22.03.2012р. до 23 години 59 хв. 23.03.2012р. із зазначенням адрес базових станцій що обслуговували абонента під час здійснення дзвінків, зазначенням номерів абонентів, часу та тривалості дзвінків, ІМЕІ-кодів мобільних телефонів - для усунення протиріч та сумнівів у обвинуваченні стосовно виклику швидкої медичної допомоги 22.03.2012 року за адресою: м. Київ, вул. Шевченка, 36.

- витребувати від оператора мобільного зв'язку «Лайф» (ТОВ «Аселіт») інформацію про вхідні та вихідні дзвінки абонентів НОМЕР_2, НОМЕР_3, які належать ОСОБА_3 (т.1 а. с. 6) з прив'язкою до адрес базових станцій, із зазначенням номерів абонентів, часу та тривалості дзвінків, ІМЕІ-коду мобільних телефонів за період з 00 год. 00 хв. 22.03.2012р. по 22 год. 10 хв. 26.03.2012р.

- витребувати від оператора мобільного зв'язку «Лайф» (ТОВ «Аселіт») інформацію про вхідні та вихідні дзвінки абонента НОМЕР_4, який належить ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 18) за період з 00 год. 00 хв. 22.03.2012р. по 23 год. 59 хв. 22.03.2012р., з прив'язкою до адрес базових станцій, із зазначенням номерів абонентів,ІМЕІ-кода мобільного телефону за період 3 00 годин 00 хвилин 22.03.2012р. до 23 години 59 хвилин 22.03.2012р.

- витребувати від оператора мобільного зв'язку «Київстар» (ПрАТ «Київстар») інформацію про телефонні дзвінки абонентів: НОМЕР_5; НОМЕР_6, які належать ОСОБА_3, і які були, згідно пред'явленого обвинувачення, викрадені 22.03.2012р., а саме: витребувати інформацію про вхідні та вихідні дзвінки, з прив'язкою до адрес базових станцій, із зазначенням номерів абонентів, ІМЕІ-кодів мобільних телефонів, часу та тривалості дзвінків за період з 00 годин 00 хвилин 22.03.2012р. по 23 годину 59 хвилин 27.03.2012 року.

Крім іншого, зміст судово-медичної експертизи суперечить матеріалам справи в частині часу завдання тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3

Так, згідно відповіді Київської міської станції швидкої медичної допомоги: «згідно з реєстрацією викликів базою даних автоматизованої інформаційно-диспетчерської системи (АІДС) «Швидка медична допомога», 22.03.2012 року о 23.40 год. та 23.03.2012 року близько 01:00 год. за адресою: м. Київ, с. Жуляни, пров. Садовий, 2 та за адресою: м. Київ, с. Жуляни, вул. Шевченка, 36, викликів швидкої медичної допомоги не зареєстровано. Також повідомлено, що згідно з реєстрацією викликів базою даних автоматизованої інформаційно-диспетчерської системи (АІДС) «Швидка медична допомога», 22.03.2012 року виклику швидкої медичної допомоги за № 5906 не зареєстровано.

В той же час, у наданій суду медичній картці ОСОБА_3 , яка була досліджена судом, міститься супровідний лист № 239964. Згідно даного супровідного листа, ОСОБА_3 був доставлений до КМКЛ № 17, 22.03.2012 року о 00:55 год. згідно виклику № 5906. Але на супровідному листі міститься назва «Київська міська станція швидкої медичної допомоги та медицини катастроф», адреса: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 37-Б. На печатці, частина відбитку якої міститься на супровідному листі також міститься назва «Київська міська станція швидкої медичної допомоги та медицини катастроф, відділ статистики».

Слід зазначити, що згідно відповіді на адвокатські запити, відповіді надані на бланку «Київської міської станції швидкої медичної допомоги». Така сама назва міститься і на печатці відповіді.

Аналіз документів, що містяться у медичній картці стаціонарного хворого, а саме супровідного листа № 239964 дає підстави для сумніву у його достовірності, оскільки він містить назву неіснуючої організації: на бланку та печатці міститься назва «Київської міської станції швидкої медичної допомоги та медицини катастроф». На даний час існує юридична особа «Київська міська станція швидкої медичної допомоги», ідентифікаційний код 01994050, що підтверджується копіями відповідей на адвокатські запити, які надано захисником ОСОБА_1 Ким і коли видавався даний бланк, ким і коли використаний чи списаний необхідно встановити шляхом витребування інформації, так як згідно відповіді «Київської міської станції швидкої медичної допомоги» № 1195/5 від 30.08.2012 року, відповідно до реєстрації викликів базою даних автоматизованої інформаційно-диспетчерської системи (АІДС) «Швидка медична допомога», за період часу з 01.03.2012 року по 01.04.2012 року за адресою: м. Київ, с. Жуляни, вул. Шевченка, 36, викликів швидкої медичної допомоги не зареєстровано.

Крім іншого, згідно з реєстрацією викликів базою даних автоматизованої інформаційно-диспетчерської системи (АІДС) «Швидка медична допомога», за період часу з 01.01.2012 року по 02.07.2012 року виклику за № 5906 не зареєстровано, про що є копія відповіді на адвокатський запит.

Згідно відповіді КМКЛ № 17 від 14.01.2013 р., ОСОБА_3 був доставлений до лікарні 22.03.2012 року о 00 годин 55 хвилин. За наявності таких медичних даних, у матеріалах справи міститься Висновок судово-медичної експертизи № 808/Е від 21.05.2012 року, що підтверджує ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, нанесених ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 29). Крім того, у висновку судово-медичного експерта (т. 1 а.с. 30) зазначено, що ОСОБА_3 був доставлений у КМКЛ № 17 22.03.2012 року о 00 год. 55 хв. швидкою допомогою (виклик 5906). В цьому ж висновку міститься інформація, що «при зверненні за медичною допомогою 22.03.2012р. о 23 годині 40 хв. у ОСОБА_3, 1984 р.н. мала місце: закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, забійних ран слизової оболонки губи зліва, скроневих ділянок голови зліва та справа, садин голови».

Але інформація, вкладена у висновку експерта суперечить відповіді Київської міської станції швидкої медичної допомоги, супровідному листу та відповіді КМКЛ № 17 від 14.01.2013 року.

Згідно відповіді Київської міської станції швидкої медичної допомоги викликів 22.03.2012 року за адресою вул. Шевченка, 36 в с. Жуляни зареєстровано не було. Більше того, викликів за номером 5906 за період з 01.01.2012р. по 02.07.2012р взагалі немає.

А згідно відповіді КМКЛ № 17 від 14.01.2013 року, ОСОБА_3 був доставлений до лікарні 22.03.2012 року о 00 годин 55 хвилин.

Таким чинок, викликів швидкої допомоги не було, ОСОБА_3 до лікарні доставили 22.03.2012 року о 00 год. 55 хвилин, але йому міг завдати тілесних ушкоджень ОСОБА_2 на провулку Садовому в м. Києві через майже добу після доставлення ОСОБА_3 до лікарні.

Така неправильність і неповнота повинні усуватись під час досудового розслідування, під час якого зокрема необхідно встановити, чи здійснювався виклик № 5906 швидкої медичної допомоги 22.03.2012 року за адресою: м. Київ (Жуляни), вул. Шевченка, 36, а також чи видавався Київською міською станцією швидкої медичної допомоги супровідний лист № 239964, якщо видавався, то де, ким і з якого приводу його було використано. За наявності - витребувати другу частину супровідного листа, що повинна знаходитись на Київській міській станції швидкої медичної допомоги.

Крім іншого, на титульній сторінці медичної картки № НОМЕР_7 стаціонарного хворого ОСОБА_3 виправлено дату початку лікування з « 22» на « 23». Для встановлення факту виправлення необхідно призначити судово-почеркознавчу експертизу, для встановлення особи, яка здійснила виправлення. Цифру 2 у даті госпіталізації виправлено на 3, внаслідок змін число 22 перетворилось на 23.

Також в матеріалах медичної картки міститься листок обліку рентгенівських досліджень, але з невідомих причин - з іншої картки за № НОМЕР_8

Згідно ще одного документа під назвою «спільний огляд чергових лікарів», що міститься в матеріалах медичної картки стаціонарного хворого № НОМЕР_7 ОСОБА_3, дата і час складання документу: 24.03.2012 року о 00:55 год.

Чергові лікарі обстежують хворого під час госпіталізації, а не через 2 доби після цього. Виходячи зі змісту даного документу, ОСОБА_3 доставили до лікарні 24.03.2012р., однак в медичній картці стаціонарного хворого № НОМЕР_7 зазначено: запис первинного прийому огляду хворого.

Дата звернення: 24.03.2012 року.

Наступний запис : 23.03.2012 року о 01 год. 15 хв.

Кількома рядками нижче: 23.03.2012р. о 01 годині 10 хвилин.

На звороті: 26.03.2012 року о 11 годині 07 хвилин обхід завідуючого відділення ОСОБА_13

Однак, 26.03.2012 року ОСОБА_3 звертався із усною заявою про злочин до Солом'янського РУ ГУ МВС України у м. Києві (т. 1 а.с. 7) . Із завою про інший злочин, вже не лише побиття невідомими, як це зазначено у ЖЗРПЗ № 5238, копія з журналу міститься в матеріалах справи.

Так, у медичних документах, та у заяві про злочин не зазначено, до чи після огляду лікарем ОСОБА_3 написав заяву про злочин до Солом'янського РУ ГУ МВС України. На питання про те, як виглядає КМКЛ № 17, де ОСОБА_3 перебував на лікуванні потерпілий стверджував, що не пам'ятає, так як його у лікарню привезли, а потім забрали і, як свідчать протокол усної заяви про злочин від 26.03.2012 року та протокол допиту від 27.03.2012р. він неодноразово покидав місце стаціонарного лікування.

Варті глибокого аналізу також інші медичні документи, а саме: виписка з протоколу патологоанатомічного обстеження.

Дата обстеження 22.03.2012 року. Огляд на педикульоз та коросту. Підпис ОСОБА_3, зазначено, що паспорта при собі немає.

Дані неправильність і неповнота мають бути усунуті під час проведення досудового розслідування шляхом проведення перевірки законності використання супровідного листа, що міститься в медичній картці, і після цього призначити нову судово-медичну експертизу, надати експерту всі медичні документи, необхідні для проведення експертизи.

Крім того, відповідно до матеріалів справи, з постановою про призначення судово-хімічної експертизи та роз'ясненням процесуальних прав ОСОБА_2 слідчий Скрипник О.В. ознайомив 21.05.2012 р., у якому обвинуваченому було роз'яснено його права, передбачені ст. 198 КПК України та складено протокол (т. 1 а.с. 27).

ОСОБА_2 також ознайомлено з висновком судово-медичної експертизи, про що складено відповідний протокол від 21.05.2012 р. (т. 1 а.с. 36).

Після закінчення досудового слідства слідчий Скрипник О.В. у приміщенні Солом'янського РУ ГУ МВС України, в період часу з 17 год. 30 хв. до 18 год. 30 хв. ознайомив ОСОБА_2 з матеріалами досудового слідства, 1 том на 98 аркушах, (т. 1 а.с. 99).

Слідчий Скрипник О.В. так само, 21.05.2012 року прийняв у ОСОБА_2 відмову від захисника, про що виніс постанову (т. 1 а.с. 83), склав протокол від 21.05.2012р. (т. 1 а.с. 82).

Слідчий Скрипник О. В. допитав ОСОБА_2 у приміщенні Солом'янського РУ ГУ МВС України у м. Києві в період часу з 14-40 до 15-30.

Однак, наведені вище протоколи та постанови, складені за участю ОСОБА_2 21.05.2012р. у приміщенні Солом'янського РУ ГУ МВС України ум. Києві є нічим іншим, як документами, складеними з порушенням діючого кримінально-процесуального закону України.

Згідно відповіді Київського слідчого ізолятора № 0-828 від 27.07.2012 р., ОСОБА_2, 1992 року народження, вивозився за межі Київського СІЗО 15.05.2012 року до Солом'янського РУ ГУ МВС України у м. Києві для відтворення обстановки і обставин подій; 04.07.2012 р. та 18.07.2012 р. до Солом'янського районного суду м. Києва. Відвідували ОСОБА_2 - мати, ОСОБА_8 20.04.2012р.

Отже, ОСОБА_2 21.05.2012р. перебував у Київському слідчому ізоляторі, а слідчий Скрипник О.В. в цей час у приміщенні Солом'янського РУ ГУ МВС України складав документи, ознайомлював ОСОБА_2 з матеріалами досудового слідства, допитував його, вчиняв інші дії.

Такі дії слідчого Скрипника О.В. є нічим іншим, як істотним порушенням права ОСОБА_14 на захист. При чому, дані порушення не можуть бути усунуті у судовому засіданні. Крім того, порушення права на захист, ознайомлення з експертизою, матеріалами справи, відмова від захисника при умові, що ОСОБА_2 не міг підписувати таких документів, бо перебував у Слідчому ізоляторі, а слідчий в іншому місці, - це є грубе порушення права на захист, при чому можлива вірогідність підробки підпису ОСОБА_2, що потребує додаткової перевірки.

Способом усунення порушеного права на захист є проведення додаткової перевірки.

Крім того шляхом здійснення оперативно-розшукових заходів встановити особу ,яка приймала участь з ОСОБА_2 у скоєнні злочину та можливих свідків події.

Отже, на думку суду, органами досудового слідства в порушення вимог ст.132 КПК України підсудному ОСОБА_2 пред'явили обвинувачення не конкретно, чим порушили його право на захист.

Наведене приводить суд до висновку, що усунути вказані неповноту та недоліки досудового слідства в судовому засіданні неможливо без направлення справи прокурору для проведення додаткового розслідування, а без їх усунення неможливо розглянути справу та прийняти законне та обґрунтоване рішення по справі.

В ході додаткового розслідування органам досудового слідства необхідно врахувати викладене вище, усунути недоліки шляхом детального допиту підсудного, потерпілого, свідків, усунути протиріччя, які встановлено в ході судового слідства , а також провести і інші необхідні слідчі дії і в залежності від добутих доказів пред'явити конкретне обвинувачення підсудному ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст.132 КПК України (1960 року).

Зазначені вказівки суду не є вичерпаними, досудове слідство зобов'язано вжити і інші заходи для встановлення істини по справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 КПК України (1960 року), запобіжний захід скасовується або змінюється, коли відпаде необхідність у запобіжному заході або в раніше обраному запобіжному заході.

Враховуючи всі дані про особу підсудного, те що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, за місцем проживання характеризується посередньо, що свідчить про те, що він може продовжувати займатись злочинною діяльністю, та про те, що при зміні міри запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про невиїзд, він може переховуватися від суду, ухилятися від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі, впливати на свідків, продовжувати злочинну діяльність. Крім того на даний час необхідність в обраному запобіжному заході не відпала, тому в задоволенні даного клопотання суд вважає за необхідне відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.59 Конституції України, ст.ст.19,21, 22, 48, 274, 281 КПК України ( в редакції 1960 року),Постановою Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства,що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника ОСОБА_1 про направлення справи по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.2 ст. 187 КК України на додаткове розслідування та зміни міри запобіжного заходу з тримання під-вартою на підписку про невиїзд з постійного місця проживання - задовольнити частково.

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.2 ст.187 КК України повернути прокурору Солом'янського району м. Києва на додаткове розслідування в зв'язку з неповнотою досудового слідства, в ході якого усунути недоліки, які зазначені в мотивувальній частині цієї постанови.

Запобіжний захід ОСОБА_2 - залишити без змін у виді тримання під вартою.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 7 діб з дня її винесення.

Суддя: