Постанова

від 14.06.2013 по справі 804/6851/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2013 р. Справа № 804/6851/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С. при секретарі - Варушка Ю.А. за участю: представника позивача - Місюренко Є.Ю. представника відповідача - Кисельової Д.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ЕЙС ЛТД" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що 30.04.2013 року ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області було винесене податкове повідомлення-рішення №0001192206 (яким ТОВ «ФІРМА ЕЙС ЛТД» визначено суму податкового грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 30 366 грн.). Дане податкове повідомлення-рішення було прийняте податковим органом за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ФІРМА ЕЙС ЛТД» (код ЄДРПОУ 19431932) з питань здійснення експортних операцій та їх відображення в податковому обліку за період лютий 2012 року. Позивач не згоден з порушеннями, які виявили перевіряючи під час проведеної перевірки та вважає, що вимог діючого законодавства не порушував, а тому просив суд: скасувати податкове повідомлення-рішення, яке було видане відповідачем від 30.04.2013 року №0001192206, яким ТОВ «ФІРМА ЕЙС ЛТД» нараховане податкове зобов'язання із податку на додану вартість у загальній сумі 30 366 грн., з яких за основним платежем (збільшено податкове зобов'язання) у розмірі 24 293 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6 073 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд позов задовольнити, з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача у судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги не визнала та зазначила, що дійсно проводилась позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ «ФІРМА ЕЙС ЛТД», з питань здійснення експортних операцій та їх відображення в податковому обліку за період лютий 2012 року. Під час перевірки було встановлено, що позивачем завищено податковий кредит за лютий 2012 року на 24 293,33 грн. В ході перевірки встановлено, що на підставі договору №164 від 01.12.2011 року ТОВ «ФІРМА ЕЙС ЛТД» придбало у ТОВ «Бріз 2011» (код за ЄДРПОУ 37619273) частини до повітряного компресора 4ВМ10-120/9: холодильник проміжний (Теплообмінник) 288-29 - 2 шт. Підтвердити взаємовідносини між підприємствами не має можливості, в зв'язку з тим, що на момент проведення перевірки ТОВ «Бріз-2011» обліковується зі станом «16» - припинено (ліквідовано, закрито). Реалізація обладнання з врахуванням в ціні продажу всіх понесених витрат дають підстави стверджувати, що купівля обладнання та її подальша реалізація на експорт згідно з договором за ціною, нижчою від ціни придбання, не була зумовлена характером виробничої або іншої господарської діяльності перевіряємого підприємства, оскільки не мала на меті отримання доходу від цих операцій, а отже не пов'язана з його господарською діяльністю. За таких обставин, винесене на підставі висновків перевірки позивача податкове повідомлення-рішення від 30.04.2013 р. №0001192206 є цілком обґрунтованим та законним, а тому представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «ФІРМА ЕЙС ЛТД» (код ЄДРПОУ 19431932) зареєстровано розпорядженням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.03.1993 р. Підприємство взято на податковий облік до ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська 31.03.1993 р. за №1795.

В судовому засіданні встановлено, що співробітниками ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ФІРМА ЕЙС ЛТД» (код ЄДРПОУ 19431932) з питань здійснення експортних операцій та їх відображення в податковому обліку за період лютий 2012 року.

Порушення виявлені під час перевірки знайшли своє відображення в акті перевірки від 15.04.2013 року №2074/226/19431932, а саме: п.198.6. СТ.198 Податкового Кодексу України від 02.12.10 за № 2755-VI із змінами та доповненнями, що призвело до завищення податкового кредиту за лютий 2012 р. на 24 293,33 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем винесене спірне податкове повідомлення-рішення від 30.04.2013 р. №0001192206, яким ТОВ «ФІРМА ЕЙС ЛТД» нараховане податкове зобов'язання із податку на додану вартість у загальній сумі 30 366 грн. за основним платежем 24 293 грн. та штрафних санкцій у розмірі - 6 073 грн.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

У відповідності до підпункту 14.1.181. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст.198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1. ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11. ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В силу пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 цього Закону, валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

У відповідності до пп.5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» «не відносяться до складу валових витрат будь-які витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку» та абзацу 2 пункту 1.6 «Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 р. за №271/7592 «Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності)».

Згідно п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим пунктом документами (п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону «Про податок на додану вартість»).

В даному акті перевірки зазначено, що працівники податкового органу не мали можливості підтвердити взаємовідносини позивача з ТОВ «Бріз-2011», оскільки станом на 05.04.2013 року підприємство мало стан - «16» - припинено (ліквідовано, закрито).

Суд критично відноситься до даних висновків перевіряючих, оскільки між ТОВ ТОВ «ФІРМА ЕЙС ЛТД» та ТОВ «Бріз-2011» було укладено договір купівлі-продажу №164 від 01.12.2011 року та згідно видаткової накладної від 31.01.2012 року №2201 було поставлено «холодильник проміжний 288-299 (8419500000)» у кількості 2 одиниці та «сальник в зборі 71-2-2 (8484100090)» у кількості 4 одиниці на загальну суму 145 760 грн., у тому числі ПДВ 24 293,33 грн. Отримання товару та облік їх в бухгалтерському обліку підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку №281 «Товари на складі» за період 30.01.2012 року - 01.02.2012 року. Розрахунки за отриманий товар були проведені у безготівковій формі грошовими коштами на рахунок ТОВ «Бріз-2011», що підтверджується платіжним дорученням від 02.04.2012 року №12. Відповідно до декларації з ПДВ за лютий 2012 року, згідно додатку №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» позивачем по контрагенту ТОВ «Бріз-2011» було сформовано податковий кредит у розмірі ПДВ 24 293,33 грн. на підставі податкової накладної від 31.01.2012 року №2201 на загальну суму 145 760 грн.

Відповідно до відомостей Інформаційно-ресурсного центру ТОВ «Бріз-2011» було ліквідовано 30.10.2012 року, у зв'язку із визнаннями його банкрутом. Господарським судом Дніпропетровської області 27.07.2012 року була порушена справа №24/5005/6406/2012 за заявою ТОВ «Терсіт-фінанс» до ТОВ «Бріз-2011» про визнання банкрутом. /а.с.90-91/.

Таким чином, на момент здійснення правочину (31.01.2012 р.) підприємство ТОВ «Бріз-2011» здійснювало повноцінну господарську діяльність.

Придбане холодильне обладнання у подальшому було використане ТОВ «ФІРМА ЕЙС ЛТД» на підставі контракту від 05.01.2012 року №8 з ТОВ «Джорджиан Манганезі» (Грузія, м.Зістофоні). На підставі заявки на здійснення міжнародного перевезення від 18.01.2012 року №4, транспортування товару було здійснено ТОВ «Орлі-С Компанія» (договір від 10.11.2010 року №68/3, рахунок фактура від 25.01.2012 року №4/1) зі складу позивача на митницю та після його оформлення на митниці, товар було доставлено на склад покупця - ТОВ «Джорджиан Манганезі», що підтверджується ВМД від 01.02.2011 року. /а.с.97, 101-115/.

Суд не погоджується з висновком відповідача й виявилось посилання на норму пп.14.1.231. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, в якій зазначено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Реалізація товару без врахування в ціні продажу всіх понесених витрат дають підстави стверджувати, що купівля цього товару та його подальша реалізація на експорт згідно з договором за ціною, нижчою від ціни придбання, не була зумовлена характером виробничої або іншої господарської діяльності підприємства, яке перевірялось, оскільки не мала на меті отримання доходу від цих операцій, а отже не пов'язана з його господарською діяльністю.

З таким обґрунтуванням суд погодитись не може, адже ТОВ «ФІРМА ЕЙС ЛТД» мало мету одержання прибутку. Мета ТОВ «ФІРМА ЕЙС ЛТД» полягала у виконанні тендерного замовлення ПАТ «ПриватБанк» для підприємства ТОВ «Джорджнан Манганезі (Грузія, м.Зістафоні) здійснити експорт товару (запчастин до повітряного компресора), внаслідок чого в подальшому розширювати виробництво, збільшувати прибуток за рахунок освоєння нових ринків, підвищувати чи підтримувати техніко-економічного рівня виробництва під впливом міжнародної конкуренції.

Відповідно до п.188.1. ст.188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 ПК України, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги (стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Таким чином, у разі експорту платником ПДВ товарів, база оподаткування визначається відповідно до п.188.1. ст.188 ПК України, а саме, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних ціп.

Відповідно до вимог діючого законодавства, з метою достовірного відображення обсягів експортованих товарів у податковій звітності позивач повинен відображати обсяги експортованих операцій, що підтверджені ВМД, в тому звітному періоді, в якому фактично здійснено вивезення експортованих товарів за межі митної території України (дата фактичного перетину товаром митного кордону має бути зазначена у вантажній митній декларації).

Таким чином, наведені вище докази господарської діяльності позивача з ТОВ «Бріз-2011» спростовують припущення відповідача щодо заниження податкових зобов'язань з ПДВ за рахунок вчинення завідомо збиткових операцій.

Отже, висновки відповідача про те, що позивач порушив положення п.198.6. СТ.198 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за лютий 2012 р. на 24 293,33 грн. є безпідставними, не підтвердженими фактичними обставинами справи.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінуючи усі докази, які були дослідженні судом у їх сукупності, приймаючи до уваги, що податкове повідомлення-рішення від 30.04.2013 року №0001192206 прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені законами України, суд приходить до висновку про необхідність задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.04.2013 року №0001192206, винесене Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ЕЙС ЛТД» витрати по сплаті судового збору по справі в розмірі 303,66 грн. (триста три гривні шістдесят шість копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складений 19 червня 2013 року.

Суддя Кучма К.С.