Рішення

від 08.07.2013 по справі 913/1175/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

08 липня 2013 року Справа № 913/1175/13

Провадження № 30/913/1175/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрхімтрейдингГруп», м. Дніпропетровськ

до відповідача Луганської виробничої фірми Товариства з обмеженою відповідальністю «Контур-Дельта», м. Луганськ

про стягнення 293804 грн. 99 коп.

Суддя Голенко І.П.

Секретар судового засідання Сипачова С.О.

У засіданні брали участь:

від позивача - не прибув,

від відповідача - Лосевський О.В., довіреність б/н від 29.10.2012,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 240000 грн. 00 коп., пені у розмірі 14839 грн. 17 коп., 3% річних у розмірі 2872 грн. 08 коп., неустойки у розмірі 36093 грн. 74 коп. відповідно до умов договору поставки товарів № 701 від 21.11.2012.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати поставленого товару.

11.06.2013, 08.07.2013 позивач у судові засідання не з'являвся, явку повноважного та компетентного представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце проведення, про що свідчать відповідні штампи суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена, а також наявні у справі рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Як зазначив Вищий господарський суд України у п. 19 Інформаційного листа від 13.08.2008 № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України» (зі змінами та доповненнями), … дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Відповідач відзивом б/н від 08.07.2013 повідомив про сплату суми боргу у розмірі 240000 грн. 00 коп. та судового збору у розмірі 5876 грн. Крім того, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, 3% річних та неустойки, оскільки у судовому засіданні 14.05.2013 представником позивача в усній формі було заявлено, що у разі погашення суми заборгованості та судового збору він відмовиться від інших заявлених сум.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

21 листопада 2012 року між сторонами у даній справі був укладений договір поставки товарів № 701 (далі за текстом - договір), відповідно до умов якого постачальник (позивач у справі) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцеві товари, визначені у п. 1.2 цього договору, а покупець (відповідач у справі) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити товар (п. п. 1.1. п. 1 договору).

Відповідно до п. п. 1.2 п. 1 договору найменування, одиниці виміру, кількість, асортимент, ціна товару, що підлягає поставці за цим договором, визначаються у специфікаціях та видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п. п. 2.11 п. 2 договору датою поставки партії товару вважається дата видаткової накладної.

Підпунктом 5.1 п. 5 договору сторони передбачили, що покупець здійснює оплату за партію товару в строки, встановлені специфікацією.

У разі прострочення покупцем оплати партії товару постачальник має право вимагати, а покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період порушення вимог договору від суми заборгованості (невиконаного зобов'язання) за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

У випадку несплати покупцем вартості товару протягом 10 днів з моменту обумовленого строком оплати покупець сплачує постачальнику неустойку у розмірі 10 % від вартості товару (п. п. 9.4, п. п. 9.5 п. 9 договору).

Відповідно до специфікації № 1 від 10.12.12 постачальник зобов'язується продати, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити товар за найменуваннями, ціною і на умовах даної специфікації - поліетилен низького тиску «HDPE-F0554», кількість - 20,625 т., ціна без ПДВ - 14583 грн. 33 коп. Оплата здійснюється у розмірі 100 % оплати до 28 грудня 2012 року. Оплата узгодженої партії товару здійснюється покупцем шляхом перерахунку на розрахунковий рахунок постачальника на підставі рахунку постачальника.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар за видатковою накладною № 722 від 29.11.2012 на суму 1777 грн. 10 коп., який повністю оплачений відповідачем згідно з банківською випискою від 03.12.2012 (а. с. 19), та видатковою накладною № 762 від 12.12.2012 на суму 360937 грн. 42 коп., який відповідачем оплачений частково на суму 120937 грн. 42 коп. згідно з банківськими виписками (а. с. 22-28).

Таким чином, в порушення умов договору відповідач не оплатив в повному обсязі поставлений позивачем товар, заборгованість відповідача за договором поставки № 701 від 21.11.2012 складає 240000 грн. 00 коп.

За таких обставин, позивачем заявлено до стягнення з відповідача сума заборгованості у розмірі 240000 грн. 00 коп., пеня у розмірі 14839 грн. 17 коп., 3% річних у розмірі 2872 грн. 08 коп., неустойка у розмірі 36093 грн. 74 коп. відповідно до умов договору поставки № 701 від 21.11.2012.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань. В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Пунктом 1 ст. 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Відповідно до п. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено виконання позивачем договірних зобов'язань стосовно поставки товару на суму 1777 грн. 10 коп. та на суму 360 937 грн. 42 коп., про що свідчать видаткові накладні № 722 від 29.11.2012 та № 762 від 12.12.2012 (а. с. 17, 21), які належним чином підписані сторонами та скріплені печатками підприємств, що відповідачем не спростовано.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар на загальну суму 122714 грн. 52 коп. згідно наданих позивачем банківських виписок (а. с. 19-20, 22-28).

Проте, після звернення позивача з відповідною позовною заявою до суду (дата звернення -18.04.2013 згідно календарного штемпелю на конверті, а. с. 34) відповідач погасив заявлену до стягнення суму заборгованості у розмірі 240 000 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 5876 грн. 00 коп. (платіжні доручення № 158 від 30.04.2013, № 309 та № 167 від 13.05.2013, № 169 та № 170 від 14.05.2013).

З урахуванням викладеного, провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 240000 грн. 00 коп. та стягнення судового збору у розмірі 5876 грн. 00 коп. слід припинити відповідно до п. п. 1-1 п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач на підставі п. п. 9.4 п. 9 договору нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 14839 грн. 17 коп. за період з 29.12.2012 по 15.04.2013 згідно розрахунку (а. с. 11).

Перевіривши розрахунок пені, за розрахунком суду розмір пені за вказаний період складає 14515 грн. 72 коп. з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ - 15, яка діє з 23.03.2012.

Пункт 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2872 грн. 08 коп. за період з 29.12.2012 по 15.04.2013 згідно розрахунку (а. с. 11).

Перевіривши розрахунок 3% річних за вказаний позивачем період, суд дійшов висновку про стягнення 3% річних у розмірі 2872 грн. 05 коп.

Крім того, позивачем на підставі п. п. 9.5 п. 9 договору нараховано неустойку, яка за своєю правовою природою є штрафом згідно п. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, у розмірі 36093 грн. 74 коп. за розрахунком (а. с. 12).

Матеріалами справи підтверджено факт прострочення оплати товару більше, чим на 10 днів з моменту обумовленого строком оплати, оскільки вказаний 10-денний строк сплив 06.01.2013 (включно), в той час як перший платіж рахунку № 744 від 10.12.2012 на суму 360937 грн. 42 коп. (а. с. 47) був здійснений лише 06.03.2013 на суму 30 000 грн. 00 коп. (платіжне доручення № 137 від 06.03.2013).

Перевіривши розрахунок, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої до стягнення суми.

Доводи відповідача за відзивом судом відхиляються, оскільки на дату прийняття рішення від позивача належним чином оформлена відмова від позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та неустойки до суду не надходила.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму пені у розмірі 14515 грн. 72 коп. за період з 29.12.2012 по 15.04.2013 (включно), суму 3% річних у розмірі 2872 грн. 05 коп. за період з 29.12.2012 по 15.04.2013 (включно), неустойку у розмірі 36093 грн. 74 коп. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 240 000 грн. 00 коп. та стягнення судового збору у розмірі 5876 грн. 00 коп. припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п. п. 1-1 п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки відповідач добровільно сплатив судовий збір у розмірі 5876 грн. 00 коп. (платіжне доручення № 170 від 14.05.2013).

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, п. п. 1-1 п. 1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Луганської виробничої фірми Товариства з обмеженою відповідальністю «Контур-Дельта», м. Луганськ, вул. Свердлова, буд. 71, код 13389761, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімтрейдинггруп», м. Дніпропетровськ, площа Десантників, буд. 1, код 36640503, пеню у розмірі 14515 грн. 72 коп., 3% річних у розмірі 2872 грн. 05 коп., неустойку (штраф) у розмірі 36093 грн. 74 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 240 000 грн. 00 коп. та стягнення судового збору у розмірі 5876 грн. 00 коп. припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено та підписано - 09.07.2013

Суддя І.П. Голенко