Рішення

від 25.06.2013 по справі 916/1174/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" червня 2013 р.Справа № 916/1174/13

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю „НІКО"

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю „Медфарм"

про стягнення 15655,84грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Молчанов К.О. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні 25.06.2013р. приймали участь представники:

Від позивача: Молчанов К.О. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „НІКО" звернулось до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Медфарм" про стягнення заборгованості в сумі 25431,89грн., яка складається з основного боргу в сумі 24197,64грн. та пені 1234,25грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.05.2013р. було порушено провадження по справі №916/1174/13.

25.06.2013р. представник позивача надав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 15655,84грн. яка складається з основного боргу в сумі 14421,59грн. та пені в розмірі 1234,25грн.

Відповідно до приписів ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищенаведена редакція позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „НІКО", згідно з вказаною заявою є остаточною, у зв'язку з чим приймається господарським судом для розгляду по суті викладених в них вимог.

Відповідач у засідання суду не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовими повідомленнями від 08.05.2013р., 29.05.2013р. та від 13.06.2013р. відзив на позов не надав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 25.06.2013р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив .

23.12.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „НІКО" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Медфарм" (Покупець) був укладений договір поставки №196 (далі -договір).

Пунктом 8.2 договору передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту підписання його обома Сторонами і діє до 31.12.2010р., а в частині розрахунків - до повного виконання умов Договору. У випадку, якщо жодна зі Сторін не заявить свій намір розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік. Кількість пролонгацій необмежена. Позивач вказує, що до теперішнього часу від відповідача ніяких заяв щодо небажання продовжувати договір до позивача не надходило.

Згідно п.1.1 договору Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити та передати у власність (повне господарське відання) Покупця: лікарські засоби ( в подальшому - Товар) протягом терміну дії Договору, а Покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його на умовах даного Договору.

Постачальник передає Покупцю товар в асортименті, кількості та за ціною (узгоджується за заявками, що здійснюються через електронний, факсимільний чи телефонний зв'язок), та зазначаються у накладних, які є невід'ємними частинами цього Договору (п.2.1 договору).

Відповідно п.4.1 договору, поставка Товару здійснюється партіями. Строк поставки Товару узгоджується Сторонами окремо на кожну партію згідно заявок покупця (п.4.3 договору). Перехід права власності на партію Товару відбувається після отримання Покупцем даного Товару, що наступає після підписання відповідної накладної представниками сторін (п. 4.5 договору).

Розділом 5 договору врегульовані питання щодо суми договору та порядку розрахунків. Так, відповідно п.5.1 розрахунки за даним Договором здійснюються у національній валюті України. Загальна сума договору визначається, як сумарна вартість всіх партій Товару, які були поставлені за даним Договором, протягом усього терміну його дії, відповідно до всіх накладних Постачальника (п.5.2 договору). Покупець здійснює оплату за поставлений Товар не пізніше строку, зазначеного в накладній, на кожну партію Товару окремо, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, зазначений в даному Договорі (п.5.3 договору). Розрахунок за поставлений Товар вважається здійсненим Покупцем після надходження в повному обсязі коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (п.5.4 договору).

Позивач вказує, що на виконання умов договору ним було поставлено відповідачу товар на загальну суму 26197,64грн., що підтверджується видатковими накладними: №НН000017013 від 18.09.2012р. на суму 5468,79грн., №НН000018397 від 27.09.2012р. на суму 6234,25грн., №НН000018398 від 27.09.2012р. на суму 1,20грн., №НН000019568 від 08.10.2012р. на суму 5041,80грн., №НН000020291 від 15.10.2012р. на суму 3751,60грн., №НН000020405 від 15.10.2012р. на суму 157,20грн., №НН000021533 від 25.10.2012р. на суму 5542,80грн. (копії яких містяться в матеріалах справи).

Проте відповідач свої зобов'язання належним чином та в повному обсязі не виконав, здійснив часткову оплату за поставлений товар лише в сумі 2000грн., що підтверджує платіжним дорученням №20 від 09.01.2013р.

Позивач вказує, що загальний розмір заборгованості за поставлений товар по договору поставки склав 24197,64грн.

Втім, підчас розгляду справи відповідачем було проведена часткова оплата заборгованості в сумі 9776,05грн., що підтверджує платіжними дорученнями №193 від 15.05.2013р. та №207 від 21.05.2013р., в зв'язку у чим позивачем була подана заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно якої загальний розмір заборгованості станом на теперішній час складає 14421,59грн.

Посилаючись на порушення відповідачем взятих на себе грошових зобов'язання за договором поставки № 196 від 23.12.2010р. щодо розрахунку за отриманий товар, змусило товариства з обмеженою відповідальністю „НІКО" звернутись до господарського суду Одеської області з позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтю 712 ЦК України передбачено, що договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 196 від 23.12.2010р. в сумі 14421,59грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за договором поставки № 196 від 23.12.2010р., а саме не сплатив позивачу вартість поставленого товару, що зумовило нарахування останнім пені в сумі 1234,25грн.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно п.6.3 договору, за несвоєчасну, згідно п.5.3 Договору, або неповну оплату отриманого Товару, Покупець сплачує Постачальнику штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня, від несплаченої суми за кожен день затримки платежу до моменту остаточного розрахунку. Позовна давність про стягнення штрафних санкції (неустойки, штрафу, пені) встановлюється - 3 (три) роки.

Розглянувши здійснений позивачем розрахунок суми пені, господарський суд відзначає його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні товариства з обмеженою відповідальністю „НІКО" в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1234,25грн. за порушення грошових зобов'язань за договором поставки № 196 від 23.12.2010р. підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Медфарм" (68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Карла Маркса, буд. 17; код 31786536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „НІКО" (86117, Донецька область, м. Макіївка, вул. Енгельса, буд. 1; код 20390397) 14421 (чотирнадцять тисяч чотириста двадцять одну)грн. 59 коп. основного боргу за договором поставки № 196 від 23.12.2010р., 1234 (одну тисячу двісті тридцять чотири)грн. 25коп. пені та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 01.07.2013р.

Суддя Погребна К.Ф.