Рішення

від 20.06.2013 по справі 910/8719/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8719/13 20.06.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Позитив-Плюс» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Астер-Верст» Простягнення 21 896,36 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Кулієв М.К.- за дов.

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Астер-Вест» 21 896,36 грн. заборгованості за договором поставки № ПК/23-12 від 18.01.2012р.

Відповідач у судове засідання не з'явився, представників не направив, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 08.05.2013 р. про порушення провадження у справі та ухвалою суду від 30.05.2013р. не подав. Водночас, ухвали суду від 08.05..2013р. та від 30.052013р. направлені на адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Астер-Вест»: 01054, м. Київ, вул. О.Гончара, 77, кв. 16. Однак Ухвала суду від 08.05.2013р. повернута суду органами зв'язку з відміткою „за закінченням встановленого строку зберігання".

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірник повідомленння про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органами зв'язку з позначкою „за закінченням встановленого строку зберігання" з урахуванням конкретних обставин даної справи є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Позитив-Плюс» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Астер-Вест» був укладений Договір поставки №ПК/23-12.

Згідно з п.1.1 Розділу 1 Договору за Договором Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця товари народного споживання, а Покупець (Відповідач) зобов'язується прийняти Товар і оплатити його на умовах Договору.

Відповідно до п.1.2 Розділу 1 Договору найменування, ціна, кількість, асортимент Товару, що поставляється Позивачем Відповідачу за Договором, обумовлюються у видаткових накладних, які погоджуються сторонами попередньо і є невід'ємною частиною даного Договору.

Суду доведено, що за період з 25.01.2012р. до 14.12.2012р. включно Позивач, у належне виконання своїх зобов'язань за Договором, здійснив поставку Відповідачу товарів на загальну суму 132 098,56 грн., що підтверджується розгорнутим актом звірки взаємних розрахунків за період з 18.01.2012р. до 25.04.2013р. до Договору поставки №ПК/23-12 від 18 січня 2012 року, два примірника якого (акту звірки) були надіслані Позивачем для підписання Відповідачу.

Відповідно до умов Договору разом з товаром Позивач надав Відповідачу всі передбачені Договором супровідні документи. Жодних претензій з цього приводу Позивач з боку Відповідача не отримував.

Відповідно до п.3.6 Розділу 3 Договору право власності на Товар (а у випадку поставки Товару частинами, - на кожну його частину, партію) переходить від Позивача до Відповідача в момент передачі Позивачем Товару (кожної його частини, партії) Відповідачу.

Передача Товару Позивачем і отримання Товару Відповідачем оформляється шляхом поставлення уповноваженою особою Відповідача на примірнику видаткової накладної власноручного підпису й відбитка печатки (штампу) Відповідача.

Повноваження осіб, які здійснюють приймання Товару від імені Відповідача, повинні бути підтверджені довіреністю, виданою уповноваженою особою Відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей, - типова форма № М-2 або довіреністю, оформленою в нотаріальному порядку (для представників фізичних осіб - підприємців).

При цьому відповідно до п.13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня в 1996р. № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня в 1996р. за N 293/1318, при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

На виконання п.13 «Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня в 1996р. № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня в 1996р. за № 293/1318, Відповідач повідомив Позивача про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальні особи, що приймають цінності від імені Відповідача, завіряють на супровідних документах (накладній, акті тощо) свої підписи про одержання цінностей.

Відповідно до п.2.3 Розділу 2 Договору Відповідач зобов'язаний оплатити Позивачу повну ціну кожної поставленої за даним Договором окремої партії Товару протягом 21 (двадцяти одного) календарних днів з моменту отримання Товару Відповідачем. Під «окремою партією Товару» за даним Договором Сторони розуміють весь обсяг (кількість) Товару, переданого Позивачем Відповідачу по одній окремій видатковій накладній.

Однак, Відповідач за поставлений товар розрахувався не повністю, а лише на загальну суму 110 202,20 грн., що підтверджується довідкою вих. № 28\9\2-666 від 22.04.2013р., виданою ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО».

За розрахунком Позивача, заборгованість складає 21 896,36грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Позивач поставив відповідачу товар, визначений договором на підставі видаткових накладних, на загальну суму 132 098,56 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 2. Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16 травня 1996 р., сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Суду доведено, що товар за вказаними накладними було отримано у повному обсязі уповноваженою особою відповідача за довіреностями.

Таким чином, факт передачі товару позивачем та його прийняття відповідачем вважається судом доведеним.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що оплата за одержаний товар здійснюється протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару Покупцем (відповідачем). Відповідно до видаткової накладної №1 ППСФ 000014614 від 29.11.2012р. товар отриманий Відповідачем 29.11.2012р.

Отже, відповідач повинен був здійснити оплату товару, поставленого позивачем в строк протягом 21 календарних днів з моменту отримання товару.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази повної оплати Відповідачем за отриманий товар.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем частково сплачена сума боргу в розмірі 110 202,20 грн., залишився не сплачений борг в розмірі 21 896,36 грн. за отриманий товар по накладній №1 ППСФ 000014614 від 29.11.2012р., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та доданою банківською довідкою від 22.04.2013р. №666.

Таким чином, факт наявності боргу у Відповідача за договором поставки від 18.01.2012р. за № ПК/23-12 у сумі 21 896,36 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕР-ВЕСТ» (01054, м. Київ, вул. О.Гончара, 77, кв. 16, код ЄДРПОУ 33886367) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Позитив-Плюс» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Червонопартизанська, 1, код ЄДРПОУ 37375009) 21 896 (двадцять одну тисячу вісімсот дев'яносто шість) грн. 36 коп. заборгованості, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 05.07.2013р.