Постанова

від 04.07.2013 по справі 820/3623/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 липня 2013 р. № 820/3623/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Зінченка А.В.,

при секретарі - Алавердян Е.А.

за участі представників сторін:

позивача - Підіпригори М.О.

відповідача - Усачова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ДІКВ-Л» до державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ДІКВ-Л» (далі по тексту - ТОВ «КУА «ДІКВ-Л»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.01.2013р. № 0000072208, яким ТОВ «КУА «ДІКВ-Л» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток фінансових установ, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, за винятком страхових організацій, (код платежу 11021600) на загальну суму 2453434,25 грн., в т.ч. за основним платежем - 2443061,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 10373,25 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним, необґрунтованим, безпідставним через відсутність доказів порушення товариством податкового законодавства, а тому просить визнати його протиправним та скасувати у повному обсязі. Крім того, позивач відзначив, що висновки акту перевірки від 02.01.2013р. № 1/22-8/36024529 про порушення позивачем вимог п.п. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.6.1, п.п. 7.6.3, п.п. 7.6.4 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, які стали підставою для винесення оскаржуємого податкового повідомлення-рішення, ґрунтуються лише на припущеннях та спростовуються первинними документами наявними у позивача та дослідженими фахівцями ДПІ під час проведення спірної перевірки.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в адміністративному позові.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та вказав, що винесене ДПІ податкове повідомлення-рішення повністю відповідає вимогам закону та було прийнято на підставі висновків, викладених у акті перевірки позивача від 02.01.2013р. На підставі зазначених обставин, які викладені у письмових запереченнях на адміністративний позов, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ДІКВ-Л» пройшло передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набуло правового статусу юридичної особи, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з ідентифікаційним кодом - 36024529, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС. У періоді, за який проводилася перевірка, ТОВ «КУА «ДІКВ-Л» не реєструвалося платником податку на додану вартість.

Позивач, ТОВ «КУА «ДІКВ-Л» включений до державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів 06 листопада 2008 року за реєстраційним номером 1489, про що свідчить Свідоцтво про включення до державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів.

Позивач має ліцензію серія АГ № 399447 на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами).

В судовому засіданні судом встановлено, що в період який перевірявся (з 01.10.09р. по 30.09.2012р.) ТОВ «КУА «ДІКВ-Л» здійснювало операції з купівлі-продажу цінних паперів: акцій, інвестиційних сертифікатів.

Суд також вважає за необхідне відзначити, що згідно протоколу № 5 загальних зборів учасників ТОВ «КУА «Інвестиції Буковини» від 07.10.2010р. ТОВ «Компанія з управління активами «Інвестиції Буковини» було перейменовано на ТОВ «Компанія з управління активами «ДІКВ-Л».

В період з 14.11.2012р. по 25.12.2012р. фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС на підставі направлень від 14.11.12р. № № 1421, 1423, 1424, 1425, 1426, 1427, 1428, 1429, 1434 виданих ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС та п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України, та відповідно до плану графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на ІV квартал 2012 року була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Компанія з управління активами «ДІКВ-Л» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.09р. по 30.09.12р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.09р. по 30.09.12р.

За результатами зазначеної перевірки ДПІ у Київському районі м. Харква Харківської області ДПС було складено акт від 02.01.2013р. № 1/22-8/36024529 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Компанія з управління активами «ДІКВ-Л», код за ЄДРПОУ 36024529, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.09р. по 30.09.12р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.09р. по 30.09.12р.», за висновками якого перевіркою встановлено порушення ТОВ «КУА «ДІКВ-Л»:

- п.п. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.6.1, п.п. 7.6.3, п.п. 7.6.4 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 2443061,00 грн., у т.ч. 2010 рік - в сумі 16289,00 грн., І квартал 2011р. - в сумі 2398812,00 грн., ІІ-ІV квартал 2011 року - в сумі 2760,00 грн., ІІІ квартал 2012 року - в сумі 25200,00 грн.,;

- п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено збитки від операцій з іншими цінними паперами - інвестиційними сертифікатами на загальну суму 2752,00 грн.

На підставі акту перевірки від 02.01.2013р. № 1/22-8/36024529 ДПІ у Київському районі м.Харкова Харківської області ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення від 17.01.2013р. №0000072208, яким ТОВ «Компанія з управління активами «ДІКВ-Л» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток фінансових установ, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, за винятком страхових організацій (код платежу 11021600) на загальну суму 2453434,25 грн., в т.ч. за основним платежем - 2443061,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 10373,25 грн.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням від 17.01.13р. № 0000072208 позивач оскаржив його згідно ст.56 Податкового кодексу України в адміністративному порядку до ДПС у Харківській області.

ДПС у Харківській області своїм рішенням від 21.03.2013р. № 1377/10/102-17 залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 17.01.13р. № 0000072208, а скаргу директора ТОВ «КУА «ДІКВ-Л» Федоренка С.Ф. - без задоволення.

Зі змісту податкового повідомлення-рішення від 17.01.13р. № 0000072208 вбачається, що його було прийнято на підставі висновків акту перевірки від 02.01.13р. № 1/22-8/36024529 про порушення позивачем вимог п.п. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.6.1, п.п. 7.6.3, п.п. 7.6.4 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України.

Згідно акту перевірки від 02.01.13р. №1/22-8/36024529 позивачем було порушено вимоги п.п. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.6.1, п.п. 7.6.3, п.п. 7.6.4 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме позивачем в порушення зазначених положень не було включено до рядка 01.4 К3 Декларацій «Прибуток від операцій з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами» прибуток від операцій з цінними паперами - акціями на суму 9595246,00 грн. Під час складання акту перевірки фахівцями ДПІ не були враховані витрати, пов'язані з придбанням позивачем у 2008 році акцій простих іменних ВАТ «Оболонський завод продтоварів» (код ЄДРПОУ 36080727) у сумі 9988000,00 грн. Вимоги п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України було порушено позивачем внаслідок безпідставного відображення у період з 01.04.12р. по 30.09.12р. у складі витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, вартості адвокатських послуг отриманих від ОСОБА_5 у розмірі 12000,00 грн., вартості адвокатських (юридичних) послуг отриманих від ТОВ «Адвокатське бюро «ДІКВ-Л» у розмірі 72000,00 грн., вартості аудиторських послуг отриманих від Аудиторської фірми «Аудит-Легіст» у формі ТОВ у розмірі 48000,00 грн.

При цьому, на думку фахівців ДПІ витрати на оплату адвокатських послуг отриманих від ОСОБА_5 та ТОВ «Адвокатське бюро «ДІКВ-Л» не підлягають відображенню у податковому обліку з податку на прибуток (у складі витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування), тому що документи надані товариством в ході перевірки, а саме акти здавання-приймання виконаних робіт, не відображають яким чином адвокатські послуги забезпечують господарську діяльність товариства. Витрати на оплату аудиторських послуг Аудиторської фірми «Аудит-Легіст» не підлягають відображенню у складі витрат, внаслідок того, що станом на момент підписання актів прийому-здачі виконаних робіт від 27.06.12р. та від 28.09.12р. річна фінансова звітність ТОВ «КУА «ДІКВ-Л» за 2012 рік, на проведення аудиту якої укладено договір про надання аудиторських послуг № 13-04/12 від 10.04.12р. товариством не складено.

Суд відзначає, що відповідно до п.п. 16.1.2, п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

А згідно розділу ХІХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України до 01 квітня 2011 року порядок оподаткування прибутку підприємств визначав Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» товари - це матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У відповідності з п. 4.1 ст. 4 цього Закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий доход включає, серед іншого, доходи від операцій, передбачених статтею 7 цього Закону.

Підпунктом 5.2.9 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що до складу валових витрат платника податків відносяться також витрати, передбачені статтею 7 цього Закону.

Згідно підпункту 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 вищезазначеного Закону платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж. виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Підпунктом 7.6.2 п. 7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що норми цього пункту поширюються на платників податку - торговців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами. Те саме стосується обліку операцій таких платників податку з придбання або продажу корпоративних прав, відмінних від акцій.

За змістом пп. 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів № 135-Д від 08.08.2008р. укладеного між ТОВ «КУА «Інвестиції Буковини» (на даний час ТОВ «КУА «ДІКВ-Л») та ТОВ «Оптима-Капітал», позивач придбав прості іменні акції ВАТ «Оболонський завод продтоварів» у сумі 9988000,00 грн.

Зазначені обставини підтверджуються приєднаними до матеріалів справи копією договору купівлі-продажу цінних паперів № 135-Д від 08.08.2008р., додатковою угодою № 1 від 06.11.08р., актом прийому-передачі цінних паперів від 06.08.2008р., випискою про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 003095 за період 06.11.2008р., платіжним дорученням № 2 від 11.08.08р.

Окрім того суд вважає за необхідне відзначити, що зазначені вище документи та відповідні пояснення щодо відображення зазначеної господарської операції у податковому обліку з податку на прибуток були надані позивачем фахівцям ДПІ під час проведення перевірки та разом з податковою декларацією з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року.

З пояснень представника позивача судом встановлено та підтверджено документами, що у 4 кварталі 2008 року позивачем не було відображено у податковому обліку з податку на прибуток здійснення господарської операції з придбання простих іменних акцій ВАТ «Оболонський завод продтоварів», а саме у додатку К3 до рядка 01.4 декларації з податку на прибуток підприємства.

При цьому представник відповідача зазначив, що про те, що господарська операція з придбання простих іменних акцій ВАТ «Оболонський завод продтоварів» не була відображена у податковому обліку з податку на прибуток ТОВ «КУА «ДІКВ-Л» стало відомо після проведення аудиту наприкінці 2010 року.

Позивач, користуючись правом передбаченим ст. 50 Податкового кодексу України господарську операцію з придбання простих іменних цінних паперів ВАТ «Оболонський завод продтоварів» відобразив у декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, а саме у додатку К3 до рядка 01.4 декларації. Зазначені обставини не заперечуються відповідачем та знайшли своє відображення у спірному акті перевірки.

Відповідач, не заперечує факт наявності у позивача первинних документів, які дають право платнику податків відображати у податковому обліку з податку на прибуток господарські операції з придбання цінних паперів (акцій).

Судом встановлено, що дії позивача, ТОВ «КУА «ДІКВ-Л» щодо відображення господарської операції з придбання простих іменних акцій ВАТ «Оболонський завод продтоварів» у декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року є правомірними з огляду на наступне.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Аналогічні положення містяться в розділі ІV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. № 1492 (далі по тексту - Порядок № 1492).

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що витрати на придбання простих іменних акцій ВАТ «Оболонський завод продтоварів» не можуть враховуватися відповідачем під час проведення перевірки, оскільки 2008 рік не входить до періоду, який перевіряється ДПІ, а також доводи про те, що не можливо встановити, які операції могли бути здійсненні з зазначеними вище цінними паперами за період з 2008 по 2012 рік, оскільки такі доводи ґрунтуються на припущеннях та суперечать вимогам законодавства чинного на час існування спірних правовідносин.

На підставі зазначеного суд доходить висновку, що позивачем з дотриманням вимог ст. 50 Податкового кодексу України та ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було відображено у декларацій з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, а саме у додатку К3 до рядка 01.4 декларації витрати на придбання простих іменних акцій ВАТ «Оболонський завод продтоварів».

Внаслідок чого висновки ДПІ про заниження позивачем показників рядка 01.4 К3 Декларацій «Прибуток від операцій з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами» прибуток від операцій з цінними паперами - акціями на суму 9595246,00 грн. є необгрутованими та незаконними.

Щодо висновків фахівців ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС щодо порушення позивачем вимог п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України внаслідок відображення у податковому обліку з податку на прибуток витрат на оплату послуг отриманих від ОСОБА_5, ТОВ «Адвокатське бюро «ДІКВ-Л», Аудиторської фірми «Аудит-Легіст» у формі ТОВ судом встановлено наступне.

01 квітня 2011 року між адвокатом ОСОБА_5 (за договором - Адвокат) та ТОВ «КУА «ДІКВ-Л» (за договором - Клієнт) було укладено договір про надання адвокатських послуг, за умовами якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Адвокат зобов'язується надати наступні послуги: перевіряти всі локальні акти, які видаються органами (підрозділами) Клієнта, на відповідність вимогам чинного законодавства, надавати допомогу Замовнику з підготовки та коректного оформлення зазначених актів; брати участь у підготовці та укладені різного роду договорів між Клієнтом та іншими особами, надавати Клієнту допомогу із організації контролю за виконанням цих договорів, слідкувати за застосуванням передбачених законодавством та названими договорами санкцій по відношенню до контрагентів Клієнта, що не виконують взятих на себе договірних зобов'язань, іншими способами забезпечувати належну Договірну роботу Клієнта; брати участь у розгляді питань про дебіторську заборгованість Клієнта та вживати разом з органами (підрозділами) Клієнта заходів щодо ліквідації цієї заборгованості, організовувати та вести позовну роботу; надавати допомогу з організації та здійснення контролю за дотриманням Клієнтом чинного законодавства під час здійснення останнім власної фінансово-господарської діяльності; представляти у встановленому порядку інтереси Клієнта в усіх судових інстанціях, органах досудового слідства, в органах податкової міліції, прокуратури, внутрішніх справ, судового розгляду адміністративних, кримінальних справ у місцевих судах, судах апеляційної та касаційної інстанцій, а також в інших державних органах; узагальнювати та аналізувати результати розгляду судових та інших справ за участю Клієнта, результати розгляду претензій та практику укладення та виконання договорів, надавати Клієнту пропозиції щодо усунення виявлених недоліків; надавати усні та письмові консультації, правові висновки, довідки з правових питань, що виникають з приводу діяльності Клієнта; готувати за дорученням Клієнта матеріали про розкрадання, розтрати, нестачі, надання неякісних послуг контрагентами Клієнта та про інші правопорушення для передачі слідчим, судовим органам, а також вживати заходів щодо відшкодування збитків, завданих Клієнту; інформувати Клієнта про зміни в законодавстві, які стосуються його фінансово-господарської діяльності, організовувати спільно з органами (підрозділами) Клієнта вивчення керівними працівниками та спеціалістами Клієнта нормативних актів, що стосуються їх діяльності, здійснювати особистий прийом працівників Клієнта та консультувати їх з правових питань, що стосуються фінансово-господарської діяльності Клієнта.

Факт виконання адвокатом ОСОБА_5 зобов'язань взятих на себе за договором про надання адвокатських послуг від 01.04.11р. підтверджується приєднаними до матеріалів справи актом прийому-здачі виконаних робіт від 30.06.11р., від 29.07.11р., від 31.08.11р., від 30.09.11р., від 30.11.11р., від 31.10.11р., від 30.12.11р.

Відповідно до зазначених вище актів загальна вартість послуг наданих Адвокатом за період квітень-грудень 2011 року становить 12000,00 грн. ПДВ не передбачено.

Судом встановлено, що розрахунки між сторонами здійснювалися у безготівковій формі, тобто шляхом перерахування ТОВ «КУА «ДІКВ-Л» грошових коштів на поточний рахунок ОСОБА_5 Зазначені обставини не заперечуються сторонами.

Окрім того, судом встановлено, що 03 січня 2012 року між ТОВ «Адвокатське бюро «ДІКВ-Л» (за договором - Адвокатське бюро) та ТОВ «КУА «ДІКВ-Л» (за договором - Клієнт) було укладено договір №12 про надання адвокатських (юридичних) послуг, за умовами якого Адвокатське бюро зобов'язалося надати послуги, пов'язані зі здійсненням Клієнтом власної господарської та професійної діяльності: представляти у встановленому порядку інтереси Клієнта в усіх судових інстанціях, органах досудового слідства, в органах податкової міліції, прокуратури, внутрішніх справ, судового розгляду адміністративних, кримінальних справ у місцевих судах, судах апеляційної та касаційної інстанції, а також в інших державних установах; узагальнювати та аналізувати результати розгляду судових та інших справ за участю Клієнта, результати розгляду претензій та практику укладення та виконання договорів, надавати Клієнту пропозиції щодо усунення виявлених недоліків; надавати усні та письмові консультації, правові висновки, довідки з правових питань, що виникають з приводу діяльності Клієнта; перевіряти всі локальні акти, які видаються органами (підрозділами) Клієнта, на відповідність вимогам чинного законодавства, надавати допомогу Замовнику з підготовки та коректного оформлення зазначених актів; брати участь у підготовці та укладенні різного роду договорів між Клієнтом та іншими особами, надавати Клієнту допомогу із організації контролю за виконанням цих договорів, слідкувати за застосуванням передбачених законодавством та названими договорами санкцій по відношенню д контрагентів Клієнта, що не виконують взятих на себе договірних зобов'язань, іншими способами забезпечувати належну Договірну роботу Клієнта; брати участь у розгляді питань про дебіторську заборгованість Клієнта та вживати разом з органами (підрозділами) Клієнта заходів щодо ліквідації цієї заборгованості, організовувати та вести позовну роботу; надавати допомогу з організації та здійснення контролю за дотриманням Клієнтом чинного законодавства під час здійснення останнім власної фінансово-господарської та професійної діяльності; тощо.

У період з квітня по листопад 2012 року Адвокатське бюро надало ТОВ «КУА «ДІКВ-Л» адвокатські (юридичні) послуги, визначені у договорі на загальну суму 68000,00 грн. (ПДВ не передбачено). Факт виконання Адвокатським бюро зобов'язань взятих на себе за договором №12 від 03.01.2012р. підтверджується приєднаними до матеріалів справи актами прийому-здачі виконаних робіт від 28.04.12р., від 31.05.12р., від 27.06.12р., від 31.07.12р., від 31.08.12р., від 28.09.12р., від 31.10.12р. та від 30.11.12р.

Судом встановлено, що розрахунки між сторонами були здійсненні у безготівковій формі, тобто шляхом перерахування позивачем та поточний рахунок Адвокатського бюро грошових коштів. Зазначені обставини не заперечуються сторонами.

За наявними в матеріалах справи документами судом встановлено, що 10 квітня 2012 року між Аудиторською фірмою «Аудит-Легіст» у формі ТОВ як «Виконавцем» та ТОВ «КУА «ДІКВ-Л» як «Замовником» було укладено договір № 13-04/12 на проведення аудиту. Відповідно до ст. 1 зазначеного Договору предметом договору є проведення аудиту річної фінансової звітності Замовника за 2012 рік, у відповідності з загальним планом аудиту, який є невід'ємною частиною Договору, у порядку та на умовах, передбачених положеннями цього Договору, Законів України «Про цінні папери і фондовий ринок», «Про аудиторську діяльність», «Про інституту спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» та Професійних стандартів, які включають в себе Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду та надання впевненості та супутніх послуг, Положення з національної практики контролю якості аудиторських послуг та внутрішнього Положення контролю якості аудиторських послуг Виконавця.

В судовому засіданні судом встановлено, що Виконавцем - Аудиторською фірмою «Аудит-Легіст» у формі ТОВ було розроблено, а директором ТОВ «КУА «ДІКВ-Л» погоджено загальний план аудиту, відповідно до якого Виконавець надає аудиторські послуги поетапно. Всього 4 етапи проведення перевірки: 1 етап - квітень-червень (до 30.06.2012р.), 2 етап - липень-вересень (до 30.09.2012р.), 3 етап - жовтень-грудень (до 31.12.2012р.), 4 етап - січень-березень (до 30.03.2013р.).

Окрім того сторонами було підписано протокол погодження договірної ціни на проведення аудиту за Договором № 13-04/12 від 10.04.12р., яким було погоджено розмір договірної ціни проведення аудиту, зокрема, фінансової звітності ТОВ «КУА «ДІКВ-Л». Згідно зазначеного протоколу оплата здійснюється 4 етапами, тобто за кожний етап проведення аудиту окремо у сумі 24000,00 грн. Загальна вартість аудиторських послуг за всі 4 етапи становить 96000,00 грн.

Судом встановлено, що в період який перевірявся (з 01.10.2009р. по 30.09.2012р.) Виконавцем було здійснено 2 етапи аудиту. Факт виконання Аудиторською фірмою «Аудит-Легіст» обов'язків щодо проведення аудиту (2 етапів) підтверджується актом прийому-здачі виконаних робіт б/н від 27.06.12р., б/н від 28.09.12р. Згідно зазначених актів загальна вартість наданих аудиторських послуг за 2 етапи становить 48000,00 грн. (ПДВ не передбачено).

Розрахунки між сторонами були здійсненні у безготівковій формі, тобто шляхом перерахування грошових коштів з рахунку позивача на рахунок Аудиторської фірми «Аудит-Легіст» у формі ТОВ.

Окрім того, суд зазначає, що позивачем до матеріалів справи надано аудиторський висновок (звіт незалежної аудиторської фірми) щодо фінансової звітності ТОВ «КУА «ДІКВ-Л» за 2012 рік. з додатками: баланс ТОВ «КУА «ДІКВ-Л» на 31.12.12р., звіт про фінансові результати за 2012 рік, звіт про рух грошових коштів за 2012 рік, звіт про власний капітал за 2012 рік, примірник до річної фінансової звітності за 2012 рік.

В ході розгляду справи за наявними в матеріалах справи документами судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності осіб, які є сторонами спірних правочинів, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за переліченими вище правочинами ДПІ ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має.

Оглянувши зміст перелічених правочинів, суд відзначає, що зміст прав та обов'язків сторін не суперечить закону, правочини за формою та змістом узгоджуються з вимогами закону.

Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та контрагентами позивача ОСОБА_5, ТОВ «Адвокатське бюро «ДІКВ-Л», Аудиторська фірма «Аудит-Легіст» у формі ТОВ зобов'язань за спірними правочинами. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що позивачем були виконані зобов'язання по оплаті вартості послуг отриманих від ОСОБА_5, ТОВ «Адвокатське бюро «ДІКВ-Л», Аудиторська фірма «Аудит-Легіст» у формі ТОВ за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагентів: ОСОБА_5, ТОВ «Адвокатське бюро «ДІКВ-Л», Аудиторська фірма «Аудит-Легіст» у формі ТОВ спільного інтересу щодо отримання ТОВ «КУА «ДІКВ-Л» податкової вигоди в матеріалах справи немає.

На підставі зазначених вище обставин суд доходить до висновку, що подані позивачем документи, підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення ТОВ «КУА «ДІКВ-Л» витрат у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату отриманих послуг) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Наявні в справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача: ОСОБА_5, ТОВ «Адвокатське бюро «ДІКВ-Л», Аудиторська фірма «Аудит-Легіст» у формі ТОВ взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

В ході розгляду справи відповідачем, ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей перинних та розрахункових документів, поданих позивачем на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, укладеними між позивачем та ОСОБА_5, ТОВ «Адвокатське бюро «ДІКВ-Л», Аудиторська фірма «Аудит-Легіст» у формі ТОВ.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Для здійснення своєї господарської діяльності юридичні особи укладають договори, що за змістом є домовленістю, внаслідок якої виникають взаємні права і обов'язки. Укладення договору, який передбачає придбання послуг, вже є ознакою господарської діяльності. Зміст договору про надання послуг та їх особливість у цілому полягають в тому, що вони споживаються в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності (стаття 901 ЦК України). Тобто результат послуг не має матеріального виразу та проявляється лише шляхом впливу на результати господарської діяльності замовника послуг.

На підставі наданих позивачем документів судом встановлено, що послуги, передбачені договорами про надання послуг, які були укладені між позивачем та його контрагентами, а також послуги, зазначені в актах приймання-передачі виконаних робіт пов'язані з організацією нормальної роботи позивача - ТОВ «КУА «ДІКВ-Л» та здійсненням останнім професійної діяльності, а також були фактично надані позивачу, в зв'язку з чим правомірно включені позивачем до складу валових витрат підприємства.

Судом встановлено, що позивач під час податкової перевірки надав відповідачу договори про надання послуг, акти приймання-передачі виконаних робіт та платіжні доручення на перерахування контрагентам коштів за надані послуги.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував цей факт, однак зазначив, що акти приймання-передачі виконаних робіт (послуг) надані позивачем на підтвердження отримання послуг від контрагентів та підтвердження їх зв'язку з господарської діяльністю підприємства не відповідаю вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», тому позивач не мав права на підставі таких актів включати до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, витрати на оплату послуг наданих адвокатом ОСОБА_5, ТОВ «Адвокатське бюро «ДІКВ-Л», Аудиторська фірма «Аудит-Легіст» у формі ТОВ. Крім того представник відповідача зазначив, що позивачем не були надані додаткові документи, які б підтверджували факт отримання ним послуг від адвоката ОСОБА_5, ТОВ «Адвокатське бюро «ДІКВ-Л», Аудиторська фірма «Аудит-Легіст» у формі ТОВ та зв'язок цих послуг з господарською діяльністю позивача.

Суд зазначає, що згідно підпункту 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема, винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Ні Податковий кодекс України, ні правила ведення податкового обліку, до яких належать ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерством фінансів України від 24.05.95р. № 88, не передбачають вичерпного переліку документів, що підтверджують зв'язок понесених витрат платника податку з господарською діяльністю, а лише вказують на необхідність мати первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Крім цього правилами ведення податкового обліку, встановленими чинним законодавством, не вимагається підтвердження витрат на оплату юридичних, інформаційних, консультаційних, аудиторських послуг додатковими документами. Чинне законодавство не передбачає спеціальних вимог щодо обов'язкової наявності певних документів для підтвердження факту надання (отримання) юридичних, інформаційних, консультаційних, аудиторських послуг.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської діяльності.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерством фінансів України від 24.05.95р. № 88 визначено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення операції і складання первинного документа.

Акти, якими оформлявся факт отримання послуг від ОСОБА_5, ТОВ «Адвокатське бюро «ДІКВ-Л», Аудиторська фірма «Аудит-Легіст» у формі ТОВ, містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів: назву послуг, їх вартісне вираження, місце та дату складання, посади і підписи уповноважених осіб.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що акти, що засвідчують факт отримання послуг, не мають юридичної сили або були визнанні недійсними у встановленому чинним законодавством порядку.

Крім цього, на підставі вищевикладених обставин судом відхиляються, як хибні доводи відповідача стосовно того, що наявність акту виконаних робіт не дає можливість встановити використання їх у власній господарській діяльності ТОВ «КУА «ДІКВ-Л» у зв'язку з відсутністю в акті конкретної інформації щодо наданої послуги, оскільки зміст договорів, укладених позивачем з контрагентами, свідчить про те, що на їх підставі можуть надаватися тільки послуги, пов'язані з господарською діяльністю позивача; у актах приймання-передані зазначено, які саме послуги були надані позивачу; сам факт надання послуг податкова інспекція в акті перевірки не спростовує; будь-яких відомостей, що позивачу надавалися та ним були оплачені послуги за межами договорів та такі, що не пов'язані із господарською діяльністю ТОВ «КУА «ДІКВ-Л» у акті не зазначено.

За змістом п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема, винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.

Також слід відмітити, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справи про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник відповідача в судовому засіданні не надав пояснень стосовно того на підставі яких документів перевіряючими було встановлено, що послуги надані ОСОБА_5, ТОВ «Адвокатське бюро «ДІКВ-Л», Аудиторська фірма «Аудит-Легіст» у формі ТОВ непов'язані з господарською діяльністю підприємства, а тільки наполягає на досліджених ними документах при проведені перевірки. Також представник відповідача не зміг пояснити з якою діяльністю підприємства пов'язані послуги надані вищезазначеними суб'єктами господарювання.

В свою чергу, позивачем надані до суду документи, які підтверджують, що послуги надані ОСОБА_5, ТОВ «Адвокатське бюро «ДІКВ-Л», Аудиторська фірма «Аудит-Легіст» у формі ТОВ необхідні позивачу для здійснення власної господарської та професійної діяльності та були фактично надані позивачу.

На підставі вищевикладених обставин судом встановлено, що у відповідача не було підстав для виключення зі складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування витрат на оплату послуг отриманих від ОСОБА_5, ТОВ «Адвокатське бюро «ДІКВ-Л», Аудиторська фірма «Аудит-Легіст» у формі ТОВ на загальну суму 132000,00 грн.

На підставі наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем по справі не доведено правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 17.01.13р. № 0000072208 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток фінансових установ на загальну суму 2453434,25 грн.

На підставі зазначених обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 17.01.2013р. № 0000072208.

Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач не довів суду правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та вважає викладені в позовній заяві вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160-163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ДІКВ-Л» до державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС №0000072208 від 17 січня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ДІКВ-Л» судовий збір в розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі виготовлена 09 липня 2013 року.

Суддя А.В. Зінченко