Постанова

від 08.07.2013 по справі 801/6085/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 липня 2013 р. Справа №801/6085/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Габової Н.Г., за участю представника позивача - Соломка Н.М., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сімферопольського міського центру зайнятості до Державного підприємства «Видавництво «Таврія» про стягнення заборгованості .

Суть спору: До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернувся з адміністративним позовом Сімферопольський міський центр зайнятості до Державного підприємства « Видавництво «Таврія» про стягнення заборгованості в сумі 1648,26 гривень.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.06.2013 року відкрито провадження по справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, надав суду розрахунок по боргу відповідача в розмірі 1648,26 грн.

У судове засідання відповідач не з'явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, клопотання про розгляд справи у його відсутності або заперечення на позов не надіслав.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533 (далі - Закон № 1533), загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на виш безробіття.

Статтею 8 Закону № 1533 встановлено, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для: управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із Законом та статутом Фонду.

Згідно ч.6 ст.10 Закону № 1533 функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та цього Закону. Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення трудової міграції, входить до складу правління Фонду.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" N 1533-III від 02.03.2000 року до зобов'язань Фонду соціального страхування на випадок безробіття входить: виплата забезпечення та надавання соціальних послуг, передбачених цим Законом; вживання заходів до раціонального використання коштів і забезпечення фінансової стабільності Фонду; контролювання правильності витрат за страхуванням на випадок безробіття, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань страхування на випадок безробіття, правильності призначення роботодавцем та виплати застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю.

Відповідно до ч.2 ст. 21 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року 5067-ІУ (далі Закон № 5067) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах є юридичними особами публічного права.

Указом Президента України від 16.01.2013 р. № 19/2013 затверджене Положення про державну службу зайнятості України (далі - Положення).

Відповідно до ст.3 зазначеного Указу Державна служба зайнятості України є правонаступником відповідних органів державної служби зайнятості.

Основними завданнями Служби є, зокрема, здійснення контролю за використанням роботодавцями та безробітними коштів Фонду (п.п.11 п.3 зазначеного Положення).

Згідно п.п. 25,28,29 п. 4 Положення Служба відповідно до покладених на неї завдань виконує функції виконавчої дирекції Фонду, забезпечує організацію діяльності правління Фонду; представляє інтереси Фонду в судових та інших органах, у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадськими об'єднаннями з питань соціального захисту і т.п.; проводить у встановленому порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, в тому числі шляхом проведення виїзних планових, позапланових перевірок страхувальників; здійснює контроль за використанням коштів Фонду, застосовує в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладає адміністративні штрафи.

П.п. 8,9 п. 5 Положення передбачено, що служба з метою організації своєї діяльності має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованими безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою, а також: несплачені у добровільному порядку штрафи, накладені відповідно до закону України «Про зайнятість населення».

Згідно п.7 Положення Служба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах.

Стаття 5 Указу Президента України від 16.01.2013 р. № 19\2013 визначено, що Кабінету Міністрів України: 1) у тримісячний строк привести свої рішення у відповідність із цим Указом; вирішити в установленому порядку питання щодо припинення державної служби зайнятості; здійснити інші заходи, що випливають із цього Указу; 2) до завершення здійснення заходів, пов'язаних з утворенням Державної служби зайнятості України та ії територіальних органів, забезпечити виконання їх функцій відповідними органами державної служби зайнятості.

Отже Сімферопольський міський центр зайнятості є суб'єктом владних повноважень, на якого на даний час покладені функції, в тому числі щодо звернення до суду з вимогами про стягнення відповідно до законів коштів Фонду, виплачених особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним.

Можливість вирішення спорів, які виникають у зв'язку із застосуванням Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" саме у судовому порядку, визначена статтею 39 зазначеного Закону.

Відповідно до пункту 7 розділу 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VІ стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, судом встановлено, що Сімферопольський міський центр зайнятості, являючись суб'єктом владних повноважень, відповідно до законодавства має право подавати до суду позовні заяви до фізичних та юридичних осіб щодо стягнення страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, пені і штрафів.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VІ, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Порядок нарахування і сплата внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" N 1533-III від 02.03.2000 року, Законом України "Про зайнятість населення" № 803-XII від 01.03.1991 року.

Згідно зі ст.2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" N 1533-III від 02.03.2000 року страхування на випадок безробіття здійснюється за принципами обов'язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.

Відповідно до ч.1 статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" N 1533-III від 02.03.2000 року страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту).

Судом встановлено, що Державне підприємство «Видавництво «Таврія» являється юридичною особою, суб'єктом господарювання.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у Сімферопольському міському центрі зайнятості 22.03.1995 року за № 15002151.

Частиною 3 статті 17 Закону № 1533 було передбачено, що перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Статтею 19 Закону було визначено, що розміри страхових внесків установлюються на календарний рік для роботодавця - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошове забезпечення військовослужбовців, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату доходу (прибутку) фізичним особам за виконання робіт (послуг) за договорами цивільно-правового характеру, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

Страхові внески нараховуються на зазначені у цій статті фактичні виплати (доходи), що не перевищують максимальної величини фактичних витрат страхувальника на оплату праці найманих працівників і доходу фізичних осіб, грошового забезпечення військовослужбовців, з якої справляються внески до Фонду, що встановлюється щороку на рівні п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Відповідно до п. 6.7. Інструкції про порядок нарахування та сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття і обліку їх надходження у Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18.12.2000р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.01.2001 р. № 30/5221 роботодавці щокварталу складають у двох примірниках розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, один екземпляр якої подається до центру зайнятості у якому він перебуває на обліку до 20 числа місяця, наступного за звітним періодом.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 31.01.2013 року № 55, виданого Сімферопольським міським центром зайнятості головним спеціалістом відділу взаємодії з роботодавцями Герасіковою Т.С. 06.02.2013 року була проведена перевірка питань дотримання ДП «Видавництво «Таврія» вимог законодавства щодо правильності нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за період з 01.01.2001 року до 01.01.2011 року.

За результатами перевірки був складений Акт № 40 від 06.02.2013 року та встановлена несвоєчасна та не в повному обсязі сплата страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, і за наслідками якої донараховано в дохід Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття - 1648,26 гривень (в т. ч. недоїмка зі сплати страхових внесків - 1591,41 грн., пеня- 56,85 грн).

Судом встановлено, що згідно листа Сімферопольського міського центру зайнятості від 06.02.2013 року вих.. № 05-298 даний Акт перевірки був направлений до ДП «Видавництво «Таврія» 07.02.2013 року та отриманий відповідачем 08.02.2013 року, згідно поштового повідомлення.

Судом встановлено, що 18.02.2013 року директором Сімферопольського міського центру зайнятості Бродовським С.Л. прийнято рішення № 1 про стягнення донарахованих сум страхових внесків, простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, пені та застосування фінансових санкцій.

Заборгованість зі сплати недоїмки зі сплати страхових внесків складає 1648,26 гривень, у т. ч. недоїмка зі сплати страхових внесків - 1591,41 гривень, пеня - 56,85 гривень.

Дане рішення було направлено до ДП «Видавництво «Таврія» 20.02.2013 року та отримане відповідачем 21.02.2013 року, згідно поштового повідомлення.

Судом встановлено, що ДП «Видавництво «Таврія» до Сімферопольського міського центру зайнятості направлено листа від 22.02.2013 року з якого вбачається, що ДП «»Видавництво «Таврія» знаходиться у стадії реорганізації шляхом приєднання до ДП Видавництво і друкарня «Таврида». З дня прийняття наказу № 4 від 05.01.2012 року «Про реорганізацію шляхом приєднання Державного підприємства «Видавництво «Таврія» підприємства не веде фінансово-господарську діяльність та відповідно немає можливості здійснити сплату суми за рішенням № 1 від 18.02.2013 року.

Судом встановлено, що 10.04.2013 року за вих.. № 09-902 Сімферопольським міським центром зайнятості до Державного підприємства «Видавництво і друкарня «Таврида» направлена претензія про сплату суми 1648,26 гривень, з якої вбачається оскільки до Сімферопольського міського центру зайнятості заява про проведення перевірки ДП «Видавництво «Таврія» надійшла 18.09.2012р. (вх.. № 05-5998), а відповідно до листа від 22.02.2013 р. за підписом Голови комісії з проведення реорганізації ДП «Видавництво «Таврія» Литваковим А.В. Сімферопольському міському центру зайнятості стало відомо про те, що Наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення України № 44 від 20.02.2012 р. було встановлено двомісячний строк для заявлення вимог кредиторами з дня публікації повідомлення про припинення діяльності державного підприємства. Таким чином, факт зазначеної у претензії заборгованості перед Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття виник тільки після проведення перевірки на ДП «Видавництво «Таврія».

Судом встановлено, що ДП «Видавництво і друкарня «Таврида» 23.04.2013 року за вих. № 134 до Сімферопольського міського центру зайнятості направлено відповідь на претензію від 10.04.2013 року з якої вбачається, що в даний час ДП «Видавництво «Таврія» знаходиться у стадії реорганізації шляхом приєднання до ДП Видавництво і друкарня «Таврида». Передавальний акт між ДП «Видавництво «Таврія» та ДП Видавництво і друкарня «Таврида», який містить положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань, кредиторів та боржників ДП «Видавництво «Таврія» не складався. Таким чином заборгованість у розмірі 1648,26 гривень є заборгованістю ДП «Видавництво «Таврія».

Згідно з ч.3 ст.35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-III від 02.03.2000 року достовірність зазначених у документах даних перевіряється виконавчою дирекцією Фонду. У разі їх недостовірності роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Відповідно до розділу VIII Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"від 08.07.2010 року № 2464-VІ на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Оскільки предметом позову є заборгованість по страховим внескам, строк сплати яких був до 01.01.2011 року за позивачем залишається право її стягнення.

Таким чином, позовні вимоги являються обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 08.07.2013 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до вимог ст. 163 КАСУ постанову складено 09.07.2013 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Видавництво «Таврія» (ЄДРПОУ 02473754) на користь Сімферопольського міського центру зайнятості суму заборгованості по страховим внескам на випадок безробіття у розмірі 1648,26 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.