Постанова

від 03.07.2013 по справі 2а-3481/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2013 р. Справа № 2a-3481/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Біньковської Н.В.

при секретарі судового засідання Хоми О.В.

за участю:

представника позивача - Сендунь М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Галицькому районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до приватного підприємства "Мороз Мирон Павлович" про стягнення податкового боргу в сумі 3053,92 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Галицькому районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернулась в суд з адміністративним позовом до ПП "Мороз Мирон Павлович" про стягнення податкового боргу в сумі 3053,92 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в загальному розмірі 3053,92 грн., яка виникла внаслідок несплати узгодженої суму податкового зобов'язання згідно поданого розрахунку за № 2422 від 25.02.2010 року в сумі 2389,24 грн., штрафу згідно податкового повідомлення-рішення № 0012251700 від 04.10.2011 року в сумі 505,55 грн. та нарахованої пені в сумі 159,13 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, позов просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився без поважних причин та без повідомлення ним про причини неприбуття, хоча відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду. За таких обставин, суд розглянув справу за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПП "Мороз Мирон Павлович" 27.09.1994 року зареєстроване Галицькою районною державною адміністрацією Івано-Франківської області як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (а.с.25-26) та 27.09.1994 року взяте на облік в органах державної податкової служби як платник податків згідно довідки від 20.10.2011 року за № 97/29-011 (а.с.8).

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд зазначає, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачем були врегульовані положеннями Законів України "Про систему оподаткування", "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в редакції чинній на час їх дії та Податковим кодексом України.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно статті 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується: юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Згідно частини 2 статті 6 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

В судовому засіданні встановлено, що ПП "Мороз Мирон Павлович" самостійно розрахувало суму податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2010 рік на загальну суму 7799,00 грн., що підтверджується розрахунком суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за № 2422 від 25.02.2010 року (а.с.10).

Згідно підпункту 4.1.1. пункту 4.1. статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 вказаного Закону зокрема встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 вищевказаного Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно обраховане податкове зобов'язання відповідача визначене ним в розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за № 2422 від 25.02.2010 року в загальному розмірі 7799,00 грн., є узгодженим з дня подання такого розрахунку, а добровільно несплачена сума зазначеного податкового зобов'язання являється податковим боргом відповідача. Частина нестягнутого у судовому порядку та несплаченого податкового боргу з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на момент розгляду справи за вказаним розрахунком становить 2389,24 грн.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в Галицькому районі Івано-Франківської області за наслідками проведеної камеральної перевірки ПП "Мороз Мирон Павлович" складено акт про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених грошових зобов'язань до бюджету. Даною перевіркою встановлено порушення відповідачем підпункту пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасна сплата узгоджених сум податкового зобов'язання по податку з власників транспортних засобів та самохідних машин (а.с.12).

На підставі вказаного акту позивачем винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" за № 0012251700 від 04.10.2011 року, згідно якого відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою в сумі 505,55 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення 04.10.2011 року отримане ПП "Мороз Мирон Павлович", що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на корінці вказаного податкового повідомлення-рішення (а.с.11).

Відповідно до підпункту 20.1.28. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 116.1. статті 116 Податкового кодексу України у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного узгодження податкового зобов'язання, визначеного зазначеним вище податковим повідомленням-рішенням, суд приходить до висновку, що визначена сума податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за штрафними санкціями в загальному розмірі 1360,00 грн. є узгодженою.

Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як встановлено в судовому засіданні, ПП "Мороз Мирон Павлович" за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів нараховано пеню в сумі 159,13 грн. за період з 14.10.2010 року по 19.10.2011 року.

За приписами підпункту 16.1.1. пункту 16.1. статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно положень підпункту 16.1.2. пункту 16.1. статті 16 Закону нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;

б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Відповідно до підпункту 16.4.1. пункту 16.4. статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Аналогічні норми відображені у підпункті 129.1.1. підпункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України.

На виконання вимог статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Державною податковою інспекцією в Галицькому районі Івано-Франківської області надсилалися відповідачу перша податкова вимога форми "Ю1" за № 1/19/172/10/24 від 18.01.2010 року (а.с.13) та друга податкова вимога форми "Ю2" за № 2/69/1463/10/24 від 24.02.2010 року (а.с.14). Перша податкова вимога отримана ПП "Мороз Мирон Павлович" 23.01.2010 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.13), друга податкова вимога отримана 24.02.2010 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи ПП "Мороз Мирон Павлович" на корінці вказаної вимоги (а.с.14). На час розгляду справи вищезазначені податкові вимоги є не оскаржені та є невідкликаними.

Згідно пунктів 1.2, 1.3 статті 1 зазначеного Закону, податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума боргу відповідача з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в загальній сумі 3053,92 грн. є узгодженою та несплаченою, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Податковий борг відповідача підтверджується розрахунком суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за № 2422 від 25.02.2010 року (а.с.10), податковим повідомленням-рішенням № 0012251700 від 04.10.2011 року (а.с.11), першою податковою вимогою форми "Ю1" за № 1/19/172/10/24 від 18.01.2010 року (а.с.13), другою податковою вимогою форми "Ю2" за № 2/69/1463/10/24 від 24.02.2010 року (а.с.14), довідкою про стан заборгованості (а.с.7), довідкою про стан заборгованості від 26.04.2013 року за № 980/10/19-386 (а.с.80), довідкою про стан заборгованості від 03.06.2013 року за № 1115/10/15-489 (а.с.104), довідкою про стан заборгованості від 14.06.2013 року (а.с.115), а також зворотнім боком облікових карток платника, які містяться в матеріалах справи (а.с.81-82, 83-84, 85, 86, 105-106, 107-108, 109, 110, 116).

Доказів, які б свідчили про погашення зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в загальній сумі 3053,92 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, орган держаної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи, щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з ПП "Мороз Мирон Павлович" податкового боргу в сумі 3053,92 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Мороз Мирон Павлович" (ідентифікаційний код 22169509) в дохід бюджету податковий борг в сумі 3053 (три тисячі п'ятдесят три) гривні 92 копійки з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують ПП "Мороз Мирон Павлович" та за рахунок готівки, що йому належить.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Біньковська Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 08.07.2013 року.