Постанова

від 03.07.2013 по справі 904/464/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року Справа № 904/464/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Короткевича О. Є.(доповідач у справі) суддів:Коваленка В. М., Хандурін М. І. розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар СНД" на постанову та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.04.2013 року Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2013 року у справі№ 904/464/13-г за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій" пробанкрутство В судовому засіданні взяли участь представники: від ТОВ "Дельта Вілмар СНД" - Корх Є.В. дов. від 06.02.13р.; від ТОВ "НВП "ДЗМК" - Дворецька Я.І. дов. від 01.08.12р

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2013 року від порушено провадження по справі № 904/464/13-г про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій", на підставі ст.ст. 7, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2013 року по справі №904/464/13-г введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій", назначено дату попереднього засідання.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.04.2013 року змінено ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2013 року по справі №904/464/13-г.

Не погоджуючись із вищезазначеними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар СНД" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.04.2013 року та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2013 року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку оскаржувану ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційних скарг виходячи з такого.

Провадження по справі про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій", було порушено судом на підставі вимог ст.7,11,12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тобто за загальною процедурою.

Як вбачається, керівник боржника звернувся до місцевого господарського суду із заявою на підставі ст. 6, ч. 5 ст. 7 Закону з посиланням на те, що виконання грошових зобов'язань перед одним з кредиторів призведе до неможливості виконання в повному обсязі грошових зобов'язань перед іншими кредиторами. До заяви про порушення провадження у справі про банкрутство на підтвердження обставин неплатоспроможності боржника додано наступні додатки, а саме довідки про кредиторську та дебіторську заборгованість, про залишок коштів, про відсутність структурних підрозділів, вільне від обтяжень майно та фінансовий звіт тощо.

В заяві зазначено, що сума боргу перед кредиторами, яка не оспорюється товариством становить 62 783 415, 94 грн., залишкова вартість майна становить - 3 470 970,92 грн., а розмір дебіторської заборгованості складає - 16 343 537,39 грн.

Судами попередніх інстанції встановлено, що в матеріалах справи наявні докази для подальшого провадження у справі про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій".

Однак висновок судів попередніх інстанції про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій" був дотриманий порядок, передбачений вимогам законодавства, що передує звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст.7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є таким, що суперечить фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України

Оскаржувана ухвала та постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вище вимогам не відповідають.

Згідно ст.4 1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як було зазначено вище, провадження по справі було порушено на підставі ч.5 ст.7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якої боржник зобов'язаний звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами; орган боржника, уповноважений відповідно до установчих документів або законодавства прийняти рішення про ліквідацію боржника, прийняв рішення про звернення в господарський суд з заявою боржника про порушення справи про банкрутство; при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

Таким чином, звертаючись до суду з відповідною заявою, боржник повинен надати докази в підтвердження його неплатоспроможності (ч. 3 ст. 6 Закону) або загрози неплатоспроможності (ч. 5 ст. 7 Закону).

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Відповідно до вимог чинного законодавства, при наявності загрози неплатоспроможності боржника, тобто коли оплата вимог одного або декількох вимог кредиторів призведе до неможливості виконання зобов'язань перед іншими кредиторами, для звернення боржника до суду достатньо лише факту порушення щодо нього виконавчого провадження. Дотримання трьохмісячного строку в цьому випадку не вимагається, проте, на момент подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи, які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози.

Крім того, згідно з ч.2 ст.7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява боржника повинна містити крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, такі відомості: суму вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями у розмірі, який не оспорюються боржником; розмір заборгованості із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування по податках і зборах (обов'язкових платежах); розмір заборгованості по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам боржника, виплати авторської винагороди; відомості про наявність у боржника майна, у тому числі грошових сум і дебіторської заборгованості; найменування банків, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 11 Закону у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.

Отже, у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), який ініціював порушення справи про банкрутство, та безспірність цих вимог.

Основне завдання підготовчого засідання суду полягає в з'ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, передбачених ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", - наданні правової оцінки безспірності заявлених до боржника вимог, строку незадоволення цих вимог боржником та питання щодо обґрунтованості порушення провадження по справі про банкрутство згідно ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розглядаються в підготовчому засіданні господарського суду.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглядаючи справу про банкрутство в суді першої інстанції та переглядаючи в апеляційному порядку судами, не було досліджено питання щодо наявності доказів в підтвердження неплатоспроможності боржника, а саме: докази безспірності вимог кредиторів, здійснення виконавчого провадження за відповідними рішеннями суду, докази примусового стягнення заборгованості з боржника органами ВДВС, чи становлять безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника суму не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

Отже, всупереч вимог чинного законодавства, судами належним чином не перевірено матеріали справи щодо підставності порушення справи про банкрутство відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій" та належним чином не обґрунтовано своїх висновків.

Враховуючи вищезазначене колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд першої інстанції незаконно продовжив процедуру банкрутства боржника та дійшов передчасного висновку про необхідність подальшого провадження у справі.

Судом апеляційної інстанції вищевказаний висновок визнано законним та обґрунтованим.

Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадку коли у встановленому законом порядку виявлено безспірність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено провадження у справі про банкрутство підприємств стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору), як це передбачено п. 36 Постанови Пленуму Верховного суду України " Про судову практику в справах про банкрутство" за №15 від 18.12.2009 року.

Таким чином на момент звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство не надано належних доказів безспірності грошових вимог до боржника тому справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій" порушена неправомірно, в порушення вимог ст. 34 ГПК України, у зв'язку з чим, господарський суд незаконно продовжив процедуру банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій".

Враховуючи вищевикладене, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.04.2013 року та ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2013 року у справі № 904/464/13-г не відповідають вимогам Закону та підлягають скасуванню повністю, а справа № 904/464/13-г про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій" - припиненню.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар СНД" задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.04.2013 року та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2013 року у справі № 904/464/13-г скасувати. Провадження у справі № 904/464/13-г про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпровський завод металевих конструкцій" припинити.

Головуючий: О. Є. Короткевич

Судді: В. М. Коваленко

М. І. Хандурін