Постанова

від 27.06.2013 по справі 826/1689/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 червня 2013 року № 826/1689/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМІЗОЛЯЦІЯ» доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби України провизнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №028041520 від 28.12.2012. На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11 лютого 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМІЗОЛЯЦІЯ» (далі - позивач, Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби України (далі - відповідач) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №028041520 від 28.12.2012.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відомості, які містяться в акті №1992/15-225 від 03.12.2012, на підставі якого винесено оскаржуване повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства України, містять суперечливі відомості, які дають змогу стверджувати про неправильність та необгрунтованість висновків, викладених в цьому акті.

Представник відповідача подав письмові заперечення на адміністративний позов.

В судовому засіданні 18.05.2013, з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Головним державним податковим інспектором-ревізором ДПІ у Голосівському районі м. Києва ДПС України Пальчиківським В.В. проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМІЗОЛЯЦІЯ» за червень 2011 року. За результатами вказаної перевірки складено акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС України про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість №1992/15-225 від 03.12.2012 (далі - акт №1992/15-225).

Перевіркою встановлено, що між ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» та ТОВ « ПРОМІЗОЛЯЦІЯ» укладено договір підряду №357 від 26.05.2011 про виконання робіт з ремонту приміщень шоколадного цеху №1. Разом з тим між ТОВ «ПРОМІЗОЛЯЦІЯ» та ТОВ «Сучасні системи» укладено договір підряду №357/С-1 від 26.05.2011 (далі - договір) про виконання вищевказаних робіт.

З огляду на викладене, ТОВ «ПРОМІЗОЛЯЦІЯ» задекларувало податковий кредит з ТОВ «Сучасні системи» за червень 2011 року на суму 54 393, 52 грн., що не відповідає сумі податкових зобов'язань задекларованих ТОВ «Сучасні системи» за відповідний період року. Таким чином позивачем порушено вимоги п.п.198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 5 Наказу Міністерства фінансів України №1379 від 01.11.2011 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної» в частині нарахування податку на додану вартість, у зв'язку з чим по ТОВ «ПРОМІЗОЛЯЦІЯ» встановлено заниження податку на додану вартість на 54 394 грн.

Не погоджуючись з висновками ДПІ у Голосівському районі м. Києва ДПС України посадовими особами позивача 17.12.2012 подано заперечення на вказаний акт перевірки. У відповідь відповідачем надіслано лист №1229/10/22-2011/03 від 25.12.2012, в якому зазначається, що Товариство не надало аргументовані докази, що вплинули б на зміну висновків перевірки, тому за результатами розгляду заперечення до акту перевірки, прийнято рішення щодо залишення висновків, зазначених в акті перевірки №1992/15-225 від 03.12.2012 без змін.

На підставі вказаного акту ДПІ у Голосівському районі м. Києва ДПС України винесено повідомлення-рішення №028041520 від 28.12.2012, яким визначено ТОВ « ПРОМІЗОЛЯЦІЯ» суму податкового зобовязання в розмірі 54 394 грн.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Перевіркою на підставі якої складено акт №1992/15-225 від 03.12.2012 встановлено, що згідно бази даних інформаційно-аналітичної системи ДПА України «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентівна рівні ДПА України (контрагенти)» на зазначену суму ТОВ «ПРОМІЗОЛЯЦІЯ» є відхилення. А саме, контрагент ТОВ «Сучасні системи» не задекларував у своїй звітності податкові зобов'язання по взаємних правовідносинах з позивачем, оскільки від ДПІ у Печерському районі у м. Києві ДПС України надійшов акт від 26.01.2012 № 263/23-4/37240896 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Сучасні системи» код за ЄДРПОУ 37240896 щодо підтвердження господарських відносин платника податків за період з 01.06.2011 по 31.10.2011, в якому зазначено, що за ТОВ «Сучасні системи» встановлено порушення ч.ч. 1.5. ст. 203, ч.ч. 1.2 ст. 215, ст. 228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах за період з червень по жовтень 2011 року; у зв'язку з непідтвердженням податкового кредиту з ПДВ по фінансово-господарським відносинам з ТОВ «ДЛЛ ТОП КОНСАЛТИНГ», у ТОВ «Сучасні системи» відсутні об'єкти оподаткування (відсутня передача товару (послуги) з податку на додану вартість по операціях з продажу товарів (надання послуг) до вище зазначених контрагентів-постачальників за період з червня по жовлень 2011 року.

На підставі зазначеного податковим органом зроблено висновок, що операції по взаємовідносинах ТОВ «Сучасні системи» та ТОВ « ПРОМІЗОЛЯЦІЯ» не мали реального характеру.

Але згідно з пп. 75.1.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Таким чином, відповідно до особливостей камеральної перевірки, неможливо встановити реальність виконання контрагентами своїх зобов'язань в повному обсязі.

Більше того, висновки, викладені в акті від 26.01.2012 № 263/23-4/37240896 на які посилається відповідач були зроблені без дослідження документації ТОВ «Сучасні системи», оскільки як вбачаеться з вказаного акту наліслані податковим органом запити підприємством отримані не були. Таким чином посилання відповідача на зазначений акт є безпідставним.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.4 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має належним чином оформлену податкову накладну №290211 від 29.06.2011, виписки по рахунку №26002144144 від 30.06.2011, 29.06.2011 ТОВ «ПРОМІЗОЛЯЦІЯ» відповідно до яких позивачем оплачено виконані роботи по акту за червень 2011 року, згідно договору №367/С-1 від 26.05.2011 у тому числі ПДВ 20% - 54 393,52 грн. у розмірі 326 361,12 грн, а отже відповідно до пункту 198.2. ст. 198 ПК України позивач має право на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Доводи позивача щодо реального виконання зобов'язань контрагента підтверджені також актами прийому-передачі виконаних робіт №1 за червень 2011 року та №2 за липень 2011 року, виписками з банківського рахунку позивача про здійснення ним оплати робіт, передбачених договором №357/С-1 від 26.05.2011 й оплати необхідних для здійснення робіт засобів та матеріалів, листом ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» в якому зазначено, що ремонт приміщень шоколадного цеху №1 відповідно до договору здійснено та ніяких претензій до ТОВ «ПРОМІЗОЛЯЦІЯ» немає.

Варто зазначити, що вказані докази не надавалися позивачем відповідачу під час проведення перевірки, оскільки у зв'язку з особливостями камеральної перевірки такі документи не надаються податковому органу.

Також слід зауважити, що для встановлення кількості працюючих працівників у ТОВ «Сучасні системи» в 2011 році, судом витребувано відновідні докази. Із відповіді ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС України на вказаний запит суду вбачається, що в період проведення ремонтних робіт, визначених договором, у штаті ТОВ «Сучасні системи» станом на 1 та 2 квартал 2011 року працювало 6 осіб. Таким чином ТОВ «Сучасні системи» мало можливість виконати умови договору.

Щодо недекларування ТОВ «Сучасні системи» суми податкових зобов'язань по ТОВ «ПРОМІЗОЛЯЦІЯ» суд вважає за необхідне зазначити, що невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету несе відповідні наслідки тільки для цього контрагента.

Посилання відповідача на те, що в ДПІ ДСП наявна інформація про те, що по ТОВ «Сучані системи» за звітними періодами за 2011 рік вбачається систематичне безпітставне формування податкової вигоди на користь третіх осіб, нічим не підтверджені, а отже суд не звертає увагу на дані обставини.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що при проведенні перевірки податковий орган дійшов невірного висновку про порушення позивачем законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 9, 11, 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби України №028041520 від 28.12.2012.

3. Судові витрати в сумі 578,35 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « ПРОМІЗОЛЯЦІЯ» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.М. Клименчук