Рішення

від 01.07.2013 по справі 121/1288/13-ц

ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 121/1288/13-ц

2/121/778/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючої судді - Кайро І.А., при секретарі - Шевчук Н.О. , за участю представника прокуратури м. Ялти Корчагіної А.В., представника 3-ої особи Мартинюк О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялта цивільну справу за позовом заступника прокурора м. Ялти до Алупкінської міської ради, ОСОБА_3, третя особа: Державний заклад "Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О. Боброва" Міністерства охорони здоров'я України (далі - санаторій ім. Боброва) про визнання недійсним рішення, про визнання незаконним та скасування державного акту, -

встановив:

Заступник прокурора м. Ялта звернувся до суду з позовною заявою до Алупкінської міської ради, ОСОБА_3 у якій просить визнати недійсним рішення Алупкінської міської ради від 11 грудня 2008 року № 11/2 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)»; визнати незаконним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 541183 від 08 квітня 2009 року, виданий на ім'я ОСОБА_3.

Позовні вимоги мотивовані тим, що земельна ділянка, яка передана у власність ОСОБА_3 розташована в межах земельної ділянки санаторію ім. Боброва, якою позивач користується на підставі державного акту на право постійного користування від 07 квітня 1995 року, що підтверджується висновком експертизи та вироком по кримінальній справі стосовно посадових осіб Алупкінської міської ради. Тобто, Алупкінська міська рада прийняла оскаржуване рішення з перевищенням повноважень, з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки розпорядилась землями, які знаходяться в постійному користуванні санаторію ім. Боброва та є землями оздоровчого призначення, на яких заборонено індивідуальне будівництво.

Прокурор в судовому засідання підтримала позовні вимоги з тих самих підстав.

Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги визнав та пояснив, що дійсно Алупкінська міська рада передала у власність відповідача земельну ділянку, яка знаходилась в постійному користуванні санаторію ім. Боброва, порушуючи при цьому положення чинного законодавства України.

Представник відповідача - Алупкінської міської ради в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи сповіщений у встановленому порядку, причин неявки суду не надав.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи сповіщений у встановленому порядку, причин неявки суду не надав.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши прокурора та представника третьої особи, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав:

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.

Зазначені положення Конституції України кореспондовані в ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються питання: регулювання земельних відносин.

Згідно зі ст. 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальної громади; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян відповідного до цього кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , місцева рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно зі ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безкоштовної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом або за результатами аукціону.

Згідно зі ч. 10 ст. 118 ЗК України (в редакції, яка була чинною на момент прийняття оскаржуваного рішення від 11 грудня 2008 року), сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Відповідно до ст. 47 ЗК України, до земель оздоровчого призначення належать землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватись для профілактики захворювань і лікування людей.

На землях оздоровчого призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель. На територіях лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів встановлюються округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони. У межах округу санітарної (гірничо-санітарної) охорони забороняються передача земельних ділянок у власність і надання у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам для діяльності, несумісної з охороною природних лікувальних властивостей і відпочинком населення (стаття 48 Земельного Кодексу України).

Статтею 92 ЗК України, встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває в державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Судом встановлено, що Державний заклад «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О. Боброва» є юридичною особою, державним санаторно-курортним закладом, що підтверджено копією статуту підприємства від 13 грудня 2007 року.

Державний заклад «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О. Боброва» є постійним землекористувачем земельної ділянки площею 11,2632 га, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії КМ № 0000030 від 07 квітня 1995 року. Цільове призначення - функціонування санаторію (а.с.58-60). Державний акт зареєстровано в книзі державних актів на право постійного користування за № 3.

Рішенням Алупкінської міської ради 29-ї сесії 5-го скликання № 11/2 від 11 грудня 2008 року (а.с.10) ОСОБА_3 затверджений проект землеустрою по відведенню земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1 та передано ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0100 га кадастровий № 0111970200:01:004:0109, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 у власність для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу з земель, не переданих в ратну власність та не наданих в постійне користування в межах населених пунктів Алупкинської міської ради.

На підставі вказаного рішення 08 квітня 2009 року ОСОБА_3 отриманий державний акт серії ЯЖ № 541183 на право власності на земельну ділянку площею 0,0100 га для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за № 010900700063 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (а.с.18).

З висновку судової комплексної комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 29 жовтня 2010 року № 1651, 3065 слідує, що земельна ділянка, яка передана у власність ОСОБА_3 площею 0,0100 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться в межах земельної ділянки, яка передана санаторію ім. Боброва в користування у відповідності із державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серія КМ № 0000030, виданого 07 квітня 1995 року (а.с. 11-17,19-57).

Вироком Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 26 листопада 2012 року по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, який набрав законної сили 20 грудня 2012 року (а.с.61-89) встановлено, що: ОСОБА_4, будучи службовою особою, обіймаючи посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, неналежне виконуючи свої службові обов'язки, проявляючи недбалість, підписав рішення 23 сесії Алупкінської міської ради 5 скликання № 26 від 12.03.08 про дозвіл виконання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та рішення 29 сесії Алупкінської міської ради 5 скликання № 11/1, № 11/2 , № 11/5, № 11/6 від 11.12.08 про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 0,0400 га, у власність для будівництва та обслуговування індивідуального гаража, видавши їх громадянам ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9. ОСОБА_4 також підписав і видав виготовлені на підставі вищевказаних рішень державні акти громадянам ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9 відповідно: серії ЯЖ № 541184 від 08.04.09, серії ЯЖ № 541183 від 08.04.09, серії ЯЖ № 542475 від 19.08.09 р., серії ЯЖ № 542476 від 19.08.09 на земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_2, що згідно Генерального плану адміністративного району Велика Ялта, введеного в дію постановою Ради міністрів АР Крим № 136 від 15.06.93, було територією Державної установи «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. А.А. Боброва» Міністерства охорони здоров'я України, та віднесено до земель оздоровчого призначення, використання яких не за цільовим призначенням заборонено, а так само про те, що розпорядження землями Санаторію входить до компетенції Кабінету Міністрів України, що заподіяло істотну шкоду інтересам держави. ОСОБА_5, в період березня 2008 року - грудня 2008 років, будучи службовою особою, обіймаючи посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, неналежне виконуючи свої службові обов'язки, проявляючи недбалість, склав, підписав та видав-громадянам ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ситуаційні плани з позначенням меж і місцеположення запроектованих до відведення земельних ділянок, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, що згідно Генерального плану адміністративного району Велика Ялта, введеного в дію постановою Ради міністрів АР Крим № 136 від 15.06.93, було територією Державної установи «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. А.А. Боброва» Міністерства охорони здоров'я України, яка віднесена до земель оздоровчого призначення. Так само, ОСОБА_5, 11.03.08 та 11.12.08 року, будучи службовою особою, обіймаючи посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, неналежне виконуючи свої службові обов'язки, проявляючи недбалість, доповів на засіданні депутатських комісій з питань землекористування, архітектури, будівництва та екології Алупкінської міської ради 5 скликання, про можливість задоволення заяв зазначених громадян про відведення земельних ділянок та про затвердження проектів землеустрою, в результаті чого на 23 і 29 сесіях Алупкінської міської ради 5 скликання, були прийняті рішення про відчуження земельних ділянок для будівництва і обслуговування індивідуальних гаражів громадянам ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9 земельних ділянок, загальною площею 0,0400 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, що згідно Генерального плану адміністративного району Велика Ялта, введеного в дію постановою Ради міністрів АР Крим № 136 від 15.06.93, було територією Державної установи «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. А.А. Боброва» Міністерства охорони здоров'я України, що суперечило вимогам ст. ст. 4, 42 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.ст. 1, 6, 9 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" та ст. 12, ч. ч. 1, 2 ст. 20, ст. 38, 39, 48, п. «г» ч. 4 ст. 84 (у редакції, чинній на момент прийняття рішення), ч. 7 ст.122, ч. 9 ст. 149, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. ст. 1, 31, 32 і 33 Закону України «Про курорти», п. п. 2.1-2.6, 2.12, 2.14 ДБН В.2.2.-10-2001 «Заклади охорони здоров'я», п.п. 5.10, 5.13, 5.28, 5.29, 6.1, 6.2, 6.11, 6.15 Державних санітарних правил затверджених наказом МОЗ України № 173 від 19.06.96 «Про затвердження державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів», розділу 2 «Вимоги до земельних ділянок» СанПіН 42-125-4437-87 «Устрій, утримання і організація режиму, дитячих санаторіїв», що заподіяло істотну шкоду інтересам держави. ОСОБА_6, в період травень 2008 - липня 2008 років, будучи службовою особою, обіймаючи посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, неналежне виконуючи свої службові обов'язки, проявляючи недбалість, склав, підписав та видав - громадянам ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9 позитивні висновки про можливість закріплення земельних ділянок загальною площею 0,040 га, а саме: висновок № 1227/07-08 від 17.07.08; висновок № 1243/07-08 від 31.07.08; висновок № 1171/05-08 від 14.05.08; висновок № 1172/05-08 від 14.05.08, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, було територією Державної установи «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. А.А. Боброва» Міністерства охорони здоров'я, і суперечило вимогам ст. ст. 4, 42 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.ст. 1, 6, 9 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" та ст. 12, ч. ч. 1, 2 ст. 20, ст. 38, 39, 48, п. «г» ч. 4 ст. 84 (у редакції, чинній на момент прийняття рішення), ч. 7 ст.122, ч. 9 ст. 149, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. ст. 1, 31, 32 і 33 Закону України «Про курорти», п. п. 2.1-2.6, 2.12, 2.14 ДБН В.2.2.-10-2001 «Заклади охорони здоров'я», п.п. 5.10, 5.13, 5.28, 5.29, 6.1, 6.2, 6.11, 6.15 Державних санітарних правил затверджених наказом МОЗ України № 173 від 19.06.96 «Про затвердження державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів», розділу 2 «Вимоги до земельних ділянок» СанПіН 42-125-4437-87 «Устрій, утримання і організація режиму, дитячих санаторіїв »України, що заподіяло істотну шкоду інтересам держави.

Згідно із ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили обов'язковій для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Право постійного користування Державного закладу «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О. Боброва» на земельну ділянку, яка знаходиться у користуванні третьої особи згідно із державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серія КМ № 0000030 виданим 07 квітня 1995 року не припинялось у встановленому законом порядку.

Відтак, у Алупкінської міської ради на момент прийняття оскаржуваного рішення були відсутні передбачені законом підстави для передачі ОСОБА_3 спірної земельної ділянки, оскільки суб'єкт владних повноважень розпорядився земельною ділянкою, яка знаходилась у постійному користуванні санаторно-лікувального закладу, що є неможливим, несумісним з охороною природних лікувальних властивостей земельної ділянки та забезпеченням сприятливих умов для відпочинку в закладі відпочинку та оздоровлення, порушує права землекористувача, механізм захисту права постійного користування, тому рішення повинно бути визнане недійсним на підставі п. г ч. 3 ст. 152 Земельного Кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, встановлених частою другою цієї статті.

Державний акт на право власності на земельну ділянку видається на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування, тому вимога про визнання державного акту незаконним та його скасування є похідною та залежить від доведеності незаконності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого виданий оспорюваний державний акт.

Оскільки рішення органу місцевого самоврядування від 11 грудня 2008 року № 11/2, на підставі якого відповідачу виданий державний акт на право на право власності на земельну ділянку площею 0,0100 га для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1 визнаний недійсним, то зазначений державний акт про право власності на земельну ділянку підлягає визнанню незаконним та скасуванню на підставі ст.ст. 21, 393 ЦК України.

Оскільки позовні вимоги задоволено, відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з кожного відповідача на користь держави у сумі 114,70 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 24, 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 21, 393 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 12, 47, 48, 81, 92, 116, 118 Земельного Кодексу України ст.ст. 10, 11, 60, 197, 209, 212-215, 218,224,226 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву заступника прокурора м. Ялта - задовольнити.

Визнати недійсним рішення Алупкінської міської ради 29-ї сесії 5-го скликання № 11/2 від 11 грудня 2008 року «Про затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу».

Визнати незаконним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 541183 від 08 квітня 2009 року, виданий ОСОБА_3 на право власності на земельну ділянку площею 0,0100 га, для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований за № 010900700063 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Стягнути з Алупкінської міської ради (ідентифікаційний код 25150893) на користь держави судові витрати по справі у розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер не відомий) на користь держави судові витрати по справі у розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Апеляційному суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд АРК в порядку та строки передбачені ст.ст. 294-296 ЦПК України.

СУДДЯ: