Рішення

від 03.07.2013 по справі 910/7658/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7658/13 03.07.13

За позовомПриватного підприємства «Понамарьов» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «АМА Логістик» Простягнення 22 911,34 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивачаПонамарьов М.М. Від відповідача Павликівський В.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Понамарьов» (надалі -Позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМА Логістик» (надалі - Відповідач) про стягнення 22 911,34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору про надання транспортно-експедиторських послуг щодо перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжміському та міжнародному сполученні №399/12Л від 09.11.2012 р. позивач надав послуги з перевезення, а відповідач належним чином своє грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 22 000,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 759,45 грн. та 3% річних у розмірі 151,89 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.04.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 22.05.2013 р.

22.05.2013 р. через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивовано неможливістю його явки у судове засідання призначене на 22.05.2013 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.05.2013 р. у зв'язку із заявленим клопотанням позивача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 14.06.2013 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.06.2013 р. продовжено строк розгляду справи, розгляд справи, у зв'язку із неявкою у судове засідання представника позивача відкладено на 03.07.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, надав заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення суми основної заборгованості, а саме у зв'язку із частковим погашенням відповідачем заборгованості у розмірі 14 970,00 грн. Враховуючи зазначену оплату заборгованості у розмірі 14 970,00 грн., позивач за змістом заяви, просив суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 7 030,00 грн., пеню у розмірі 759,45 грн. та 3% річних у розмірі 151,89 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання. Крім того, представником позивача надано акти здачі-прийняття робіт №ОУ-0000223 від 11.12.2012 р., №ОУ-0000224 від 11.12.2012 р. та копію витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції для долучення їх до матеріалів справи.

На підставі п. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято заяву про зменшення розміру позовних вимог до прийняття рішення по справі, а відтак має місце нова ціна позову у розмірі 7 941,79 грн. в межах якої вирішується спір у даній справі.

В судове засідання представник відповідача з'явився, надав платіжні доручення на підтвердження часткового погашення заборгованості у розмірі 14 970,00 грн. Також надав письмові пояснення по справі, за змістом яких зазначив, що у зв'язку із ухилянням позивача від підписання актів звірки взаєморозрахунків та ненаданням оригіналів СMR, рахунків-фактур, актів здачі-прийняття робіт, підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій відсутні.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

09.11.2012 р. між позивачем (перевізник) та відповідачем (експедитор) укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг щодо перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжміському та міжнародному сполученні №399/12Л (надалі -"Договір").

Відповідно до п. 1.1 Предметом даного Договору є відносини сторін, що виникають при транспортно-експедиційному обслуговуванні вантажів, наданих перевізнику експедитором для організації перевезень автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученнях.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що конкретні умови по кожному замовленню обговорюються в заявці, що є невід'ємною частиною даного Договору. Можливе отримання Заявки по факсимільному зв'язку або електронною поштою. У випадку виникнення розбіжностей у тлумаченні умов даного Договору, пріоритетними є умови, вказані в Заявці.

Положеннями п. 2.2.4 Договору визначено, що експедитор зобов'язаний своєчасно, в терміни оговорені в кожному окремому випадку, здійснювати розрахунки з перевізником.

Згідно п. 3.4 Договору порядок і терміни оплати оговорюється в разовій заявці, що направляється перевізнику перед конкретним перевезенням (групою однотипних перевезень).

Положеннями п. 9.1 Договору визначено, що Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2012 р.

30.11.2012 р. між сторонами укладено Заявку на перевезення вантажу №1327-12Л, відповідно до якої позивач зобов'язався здійснити перевезення вантажу за маршрутом м. Київ (Україна) - м. Москва (Росія).

Відповідно до умов Заявки №1327-12Л сума фрахту становить 12 000,00 грн., а оплата здійснюється по безготівковому розрахунку на протязі 14 днів після отримання оригіналів наступних документів: 2 оригінали СМR (ТТН), рахунок, акти податкова накладна.

З матеріалів справи вбачається, що 04.12.2012 р. між сторонами укладено Заявку на перевезення вантажу №1334-12Л, відповідно до якої позивач зобов'язався здійснити перевезення вантажу за маршрутом м. Київ (Україна) - м. Москва (Росія).

Згідно умов Заявки №1334-12Л сума фрахту становить 12 000,00 грн., а оплата здійснюється по безготівковому розрахунку на протязі 14 днів після отримання оригіналів наступних документів: 2 оригінали СМR (ТТН), рахунок, акти податкова накладна.

Факт надання позивачем послуг на виконання умов Заявок підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними СМR №161147 та СМR №161102, відповідно до яких вантаж доставлено позивачем вантажоодержувачам, про що свідчать відтиски печаток вантажоодержувачів в графі «Вантаж одержав».

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами 11.12.2012 р. складено та підписано акти здачі-прийняття робіт №ОУ-000223 на суму 12 000,00 грн. та №ОУ-0000224 на суму12 000,00 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг з перевезення вантажів, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 22 000,00 грн.

За своєю правовою природою договір є договором транспортного експедирування, а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 32 Господарського кодексу України та Главами 64, 65 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 2 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Надання позивачем послуг відповідачу на підставі заявок по перевезенню вантажу підтверджується товарно-транспортними накладними міжнародними товарно-транспортними накладними СМR №161147 та СМR №161102 (в т.ч. відтисками печаток вантажоодержувачів), а також актами здачі-прийняття робіт №ОУ-000223 та №ОУ-0000224 від 11.12.2012 р.

Статтею 916 Цивільного кодексу України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Згідно умов Заявок сума фрахту по кожній заявці окремо становить 12 000,00 грн., що разом становить 24 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що до звернення із позовом до суду відповідачем частково сплачено заборгованість у розмірі 2 000,00 грн., та після звернення, відповідачем виконано грошове зобов'язання по сплаті заборгованості у розмірі 14 970,00 грн.

Таким чином, невиконане відповідачем грошеве зобов'язання по сплаті послуг із перевезення вантажів становить 7 030,00 грн. (24 000,00 грн. - 2 000,00 грн. - 14 970,00 грн.).

Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно умов Заявок оплата здійснюється по безготівковому розрахунку на протязі 14 днів після отримання оригіналів наступних документів: 2 оригінали СМR (ТТН), рахунок, акти податкова накладна.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи Заявок та дату направлення пакету платіжних документів, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті наданих послуг з перевезення за Договором на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 7 030,00 грн. на підставі Заявок за надані послуги по перевезенню вантажів. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її оплати не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 7 030,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 759,45 грн. та 3% річних у розмірі 151,89 грн. нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 06.01.2013 р. по 01.04.2013 р.

Судом встановлено, що відповідач взяте на себе грошове зобов'язання за договором щодо оплати вартості спожитої теплової енергії не виконав, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до п. 5.3 Договору у випадку прострочення платежу експедитор сплачує перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

За перерахунком суду з урахуванням наданого позивачем розрахунку пені, розмір пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, що підлягає стягненню з відповідача становить 777,53 грн.

Оскільки позивачем заявлено вимоги в частині стягнення пені у розмірі, який є меншим, ніж визначений судом, то з урахуванням відсутності підстав для виходу за межі позовних вимог, такі вимоги задовольняються у розмірі, заявленому позивачем до стягнення.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань на цей борг та трьох процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 р. у справі №13/210/10 .

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних суд вважає за можливе задовольнити їх у розмірі заявленому позивачем.

Заперечення відповідача, що викладені у письмових поясненнях, щодо неправомірності нарахування штрафних санкцій, оскільки позивачем не направлено розрахункового пакету документів, судом відхиляються з підстав їх необґрунтованості, оскільки матеріали справи містять підписані акти виконаних робіт, докази часткової оплати рахунків відповідачем, що свідчить про їх одержання.

Крім того, матеріали справи містять копію витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції, з якого вбачається, направлення позивачем відповідачу міжнародних товарно-транспортних накладних CMR, актів здачі-прийняття робіт, рахунків та податкових накладних.

За таких обставин, позовні вимоги Приватного підприємства «Понамарьов», з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АМА Логістик» заборгованості у розмірі 7 030,00 грн., пені у розмірі 759,45 грн. та 3% річних у розмірі 151,89 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства «Понамарьов» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АМА Логістик» (04073, м. Київ, проспект Московський, буд. 8; ідентифікаційний номер 35789771) на користь Приватного підприємства «Понамарьов» (02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, буд. 3, кв. 11; ідентифікаційний номер 31987617) суму боргу у розмірі 7 030 (сім тисяч тридцять) грн. 00 коп., пеню у розмірі 759 (сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 45 коп., 3% річних у розмірі 151 (сто п'ятдесят одна) грн. 89 коп., та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Повний текст рішення складено та підписано 04.07.2013 р.