Постанова

від 27.06.2013 по справі 826/7970/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 червня 2013 року 16 год. 04 хв. № 826/7970/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Артеменко Я.С., за участю представників: позивача - Пономаренка В.І. (довіреність від 17.05.2013р. б/н), відповідача - Пащенка В.А. (довіреність від 23.01.2013р. № 15/10-015), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР СЕРВІС ВС» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 квітня 2013 року № 003022270, № 003032270, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР СЕРВІС ВС» (далі - ТОВ «СПЕКТР СЕРВІС ВС», позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 квітня 2013 року № 003022270, № 003032270.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта документальної позапланової виїзної перевірки від 19.03.2013р. № 143/1-22-70/33737145 щодо того, що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «СПЕКТР СЕРВІС ВС» та його контрагентами-постачальником ТОВ «Профітіс - Б» (ідентифікаційний код 36192868) є безтоварними, а тому позивач не має право врахувати в бухгалтерському і податковому обліках суми витрат і податку на додану вартість, сплаченого таким підприємством в ціні товарів протягом І-го півріччя 2010 року, нормативно та документально не підтверджуються.

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення від 12.06.2013р. б/н, додаткові документи (т. 1 а.с. 218 - 237; т. 2 а.с. 2 - 8). В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що в ході проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «СПЕКТР СЕРВІС ВС» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість в частині відображення податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Профітіс - Б» (ідентифікаційний код 36192868) за весь період фінансово-господарських відносин (Акт перевірки від 19.03.2013р. № 143/1-22-70/33737145), перевіряючим встановлено, що Товариством в порушення вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) та пп. 7.4.1 і пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) було занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 9 580, 00 грн. та податок на додану вартість на суму 8 610, 00 грн. за І-е півріччя 2010 року (по взаємовідносинам з названим контрагентом). Зокрема, належними доказами (акт ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 26.10.2012р. № 645/22-4/36192868 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Профітіс - Б» за період діяльності з 01.10.2009р. по 01.08.2010р., постанова Деснянського районного суду м. Києва від 11.12.2012р. по справі № 1-1048/201) підтверджується фіктивність створення підприємств ТОВ «Профітіс - Б» та нереальність господарської діяльності цього підприємства.

В судових засіданнях по справі представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 07.03.2013р. по 14.03.2013р. згідно з нормами пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України та на підставі наказу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 06.03.2013р. № 653, працівником податкової інспекції була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «СПЕКТР СЕРВІС ВС» (ідентифікаційний код 33737145) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість в частині відображення податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Профітіс - Б» (ідентифікаційний код 36192868) за весь період фінансово-господарських відносин, за результатами якої складений Акт від 19.03.2013р. № 143/1-22-70/33737145 (т. 1 а.с. 24 - 36)(далі - Акт перевірки).

Під час проведення вказаної документальної перевірки перевіряючим були використані документи, що були надані ТОВ «СПЕКТР СЕРВІС ВС», та документи, що отримані з різних джерел (конкретний перелік таких документів наведений на стор. 2 Акта перевірки).

В ході проведення вказаної документальної перевірки позивача перевіряючим встановлено, що між ТОВ «СПЕКТР СЕРВІС ВС» (Покупець), в особі директора ОСОБА_3, і ТОВ «Профітіс - Б» (Продавець), в особі директора ОСОБА_4, був укладений письмовий договір купівлі-продажу від 16.07.2009р. за № 0107/1-Л, згідно яких Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товари (витратні матеріали, запчастини, комплектуючі), а Покупець прийняти та оплатити такі товари.

Відповідно до наданих до перевірки видаткових і податкових накладних ТОВ «Профітіс - Б», датованих липнем-грудень 2009 року та січнем-травнем 2010 року, Продавець поставив товарів, а згідно банківських виписок, оборотно-сальдових відомостей ТОВ «СПЕКТР СЕРВІС ВС» оплатило вартість таких товарів на загальну суму 199 285, 00 грн., крім того ПДВ - 33 215, 00 грн.

Відповідно до документів бухгалтерського обліку та податкової звітності з податку на додану вартість, до складу валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Профітіс - Б» позивачем віднесено суму витрат у розмірі 199 285, 00 грн., в т.ч. в ІІІ-му кварталі 2009 року 65 201, 00 грн., в IV-му квартал 2009 року - 59 905, 00 грн., в І-му кварталі 2010 року - 35 861, 00 грн., в ІІ-му кварталі 2010 року - 38 318, 00 грн., а до складу податкового кредиту загальну суму податку на додану вартість у розмірі 33 215, 00 грн., в т.ч. за липень 2009 року - 2 844, 00 грн., за серпень 2009 року - 2 092, 00 грн., за вересень 2009 року - 5 930, 00 грн., за жовтень 2009 року - 1 462, 00 грн., за листопад 2009 року - 5 438, 00 грн., за грудень 2009 року - 3 083, 00 грн., за січень 2010 року - 1 152, 00 грн., за лютий 2010 року - 2 599, 00 грн., за березень 2010 року - 2 225, 00 грн., за квітень 2010 року - 2 650, 00 грн., за травень 2010 року - 3 735, 00 грн.

Одночасно до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС надійшли акт ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 26.10.2012р. № 645/22-4/36192868 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Профітіс - Б» за період діяльності з 01.10.2009р. по 01.08.2010р. та постанова Деснянського районного суду м. Києва від 11.12.2012р. по справі № 1-1048/201, з тексту яких вбачається фіктивність створення ТОВ «Профітіс - Б» та непричетність ОСОБА_4 (директора і засновника ТОВ «Профітіс - Б») до здійснення підприємницької діяльності цього товариства.

На підставі вищевикладеного, працівник ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС прийшов до висновку про відсутність поставок товарів між ТОВ «СПЕКТР СЕРВІС ВС» і ТОВ «Профітіс - Б», та визнав податкові накладні, що були виписані від імені ТОВ «Профітіс - Б», такими, що не можуть бути прийняті до уваги.

Як наслідок, ТОВ «СПЕКТР СЕРВІС ВС» зависило суму податкового кредиту на суму податку на додану вартість у розмірі 33 215, 00 грн., в т.ч. за липень 2009 року - 2 844, 00 грн., за серпень 2009 року - 2 092, 00 грн., за вересень 2009 року - 5 930, 00 грн., за жовтень 2009 року - 1 462, 00 грн., за листопад 2009 року - 5 438, 00 грн., за грудень 2009 року - 3 083, 00 грн., за січень 2010 року - 1 152, 00 грн., за лютий 2010 року - 2 599, 00 грн., за березень 2010 року - 2 225, 00 грн., за квітень 2010 року - 2 650, 00 грн., за травень 2010 року - 3 735, 00 грн.

В розділі «Висновок» Акта від 19.03.2013р. № 143/1-22-70/33737145 перевіряючий встановив порушення ТОВ «СПЕКТР СЕРВІС ВС» вимог:

- пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), внаслідок чого було занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 9 580, 00 грн., в т.ч. за І-е півріччя 2010 рік на суму 9 580, 00 грн.;

- пп. 7.4.1 і пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), внаслідок чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 8 610, 00 грн., в т.ч. за березень 2010 року на суму 2 225, 00 грн., за квітень 2010 року - 2 650, 00 грн., за травень 2010 року - 3 735, 00 грн. Суми та період заниження зазначених податків були визначені перевіряючим з урахуванням норми п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з висновками Акта документальної перевірки позивач подав до канцелярії ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС письмові заперечення від 25.03.2013р. б/н на висновки вказаного Акта перевірки з обґрунтуванням своєї позиції (т. 1 а.с. 15 - 19).

Відповідач своїм листом від 02.04.2013р. № 4031/10/22-70 «Відповідь на заперечення» залишив висновки зазначеного Акта перевірки без змін, а заперечення платника податків - без задоволення (т. 2 а.с. 19).

02 квітня 2013 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС на підставі Акта від 19.03.2013р. № 143/1-22-70/33737145 прийняла наступні спірні податкові повідомлення-рішення (т. 1 а.с. 37 - 40):

- № 0003022270, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу за порушення вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), визначило ТОВ «СПЕКТР СЕРВІС ВС» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в розмірі 11 975, 00 грн., в т.ч. 9 580, 00 грн. - основний платіж, 2 395, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- № 0003032270, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу за порушення вимог пп. 7.4.1 і пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), визначило ТОВ «СПЕКТР СЕРВІС ВС» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 10 762, 00 грн., в т.ч. 8 610, 00 грн. - основний платіж, 2 152, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

При вирішення даного спору суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (в редакції на момент спірних правовідносин, що існували в період до 01 квітня 2011 року) (далі - Закон № 334/94-ВР), який був спеціальним законом з податку на прибуток на момент спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зазначений пункт містить загальне визначення валових витрат.

Пункт 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР містить конкретизацію ознак окремих груп витрат, що відносяться до валових витрат.

В силу підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В силу підпункту 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Водночас, загальне визначення валових витрат повинно тлумачитись у системному зв'язку з визначенням господарської діяльності, наведеному в п. 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР, який визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації господарської діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України).

Абзацом четвертим підпункту 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім цього, у відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (в редакції на момент спірних правовідносин, що існували в період до 01 січня 2011 року)(далі - Закон № 168/97-ВР) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абз. 1 пп. 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Обов'язкові реквізити податкової накладної визначені в пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Абзацом 1 підпункту 7.2.4 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 30.05.1997р. № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 239 червня 1997 року за № 233/2037, (діяв до 10 січня 2011 року)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість .

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з поставки товарів (послуг) продавця у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість (п. 6.2 Порядку).

Отже, виходячи з аналізу наведених норм Законом № 168/97-ВР визначені окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку на додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11.

В ході судового розгляду також було встановлено, що 16 липня 2009 року між ТОВ «СПЕКТР СЕРВІС ВС» (Покупець) та ТОВ «Профітіс - Б» (Продавець) був укладений договір купівлі-продажу № 0107/1-Л (т. 1 а.с. 41 - 42), відповідно до якого Продавець передає витратні матеріали, запчастини і комплектуючі до оргтехніки, а Покупець приймає та оплачує вартість товарів.

Відповідно до п. 2.1, 2.3 - 2.5 цього Договору кількість і вартість товару фіксується у накладних. Поставка товару здійснюється з наданням наступних документів - видаткової накладної та податкової накладної. Відпуск товару здійснюється за довіреностями. Приймання товару по якості та кількості здійснюється на складі Отримувача в присутності представників обох Сторін.

Загальна сума договору не є фіксованою та може змінюватися за згодою Сторін. Ціна на товар договірна, узгоджена Сторонами. При цьому у вартість товару включені витрати Продавця на доставку товару на склад Покупця (в межах міста Києва).

За взаємною згодою Сторін розрахунки проводяться шляхом здійснення попередніх (авансових) платежів. Також за згодою Сторін можливе проведення відвантаження товару в кредит з наступною сплатою його вартості, але не пізніше 30-ти денного строку з дня підписання видаткової накладної (п. 3.1 - 3.4 Договору).

Згідно п. 5.2 Договору зазначений Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 30 липня 2010 року.

Відповідно до додаткових письмових пояснень позивача від 12.06.2013р. б/н (т. 1 а.с. 215 - 216), наданих до суду 12 червня 2013 року, замовлення товару позивачем здійснювалося шляхом надсилання за допомогою електронного чи телефонного зв'язку запитів на адресу ТОВ «Профітіс-Б» з питань наявності та цін на відповідні одиниці товарів. За результатами погоджених умов і строків поставок, ТОВ «Профітіс - Б» доставляло на орендований склад ТОВ «СПЕКТР СЕРВІС ВС» (за адресою: м. Київ, провул. Охтирський, 3) замовлений вантаж з використанням власного транспорту. При цьому виходячи із об'ємів та розмір замовлених товарів питання щодо замовлення додаткових транспортних послуг у третіх осіб у Сторін не виникало. Передача-приймання товарів по якості та кількості здійснювалося особисто директором ТОВ «Профітіс - Б» ОСОБА_4 і директором ТОВ «СПЕКТР СЕРВІС ВС» ОСОБА_3

Факт виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (поставки та оплати товарів) за вказаним Договором купівлі-продажу підтверджуються копіями наступних первинних і розрахункових документів, що наявні в матеріалах справи (т. 1 а.с. 43 - 71; 197 - 206; т. 2 а.с. 9 - 11):

- накладних від 05.03.2010р. № 040503 на суму 13 351, 08 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 225, 18 грн.), від 06.04.2010р. № 010604 на суму 15 904, 26 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 650, 71 грн.), від 11.05.2010р. № 011105 на суму 22 414, 92 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 735, 82 грн.), всього на загальну суму 51 670, 26 грн. (з ПДВ) - щодо поставки ТОВ «Профітіс - Б» товарів на склад позивача (т. 1 а.с. 43 - 45; т. 2 а.с. 12 - 14);

- витягу з журналу реєстрації довіреностей позивача (т. 2 а.с. 9 - 11);

- оборотно-сальдової відомості позивача по рахунку бухгалтерського обліку № 281 «Товари на складі» за березень 2010 року (т. 1 а.с. 53);

- рахунків-фактур від 05.03.2010р. № 040503, від 06.04.2010р. № 010604, від 11.05.2010р. № 011105 (т. 1 а.с. 198, 200, 204);

- виписок з розрахункового рахунку позивача № 26009380708591 в Київській міській філії АКБ «Укрсоцбанк» (МФО 322012)(т. 1 а.с 197, 199, 201, 203, 205). Вся оплата за придбані товарів здійснювалося ТОВ «СПЕКТР СЕРВІС ВС» шляхом перерахування безготівкових коштів зі свого рахунку № 26009380708591 в КМФ АКБ «Укрсоцбанк» (МФО 322012) на рахунок свого контрагента № 26009010043925 в АТ «Укрексімбанк» у м. Києві (МФО 322313), що не заперечується відповідачем;

- оборотно-сальдової відомості позивача по рахунку бухгалтерського обліку № 631 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» за періоди з 01.03.2010р. по 30.05.2010р. (т. 1 а.с. 52).

За результатами здійснення поставок товарів ТОВ «Профітіс - Б» були виписані такі податкові накладні: № 040503 від 05.03.2010р. на суму 13 351, 08 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 225, 18 грн.), від 06.04.2010р. № 010604 на суму 15 904, 26 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 650, 71 грн.), від 11.05.2010р. № 011105 на суму 22 414, 92 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 735, 82 грн.) (т. 1 а.с. 46 - 51), які містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону № 996-ХІV та вказаного Положення.

Відповідно до згадуваних вище письмових пояснень позивача, наданих в ході розгляду даної справи, з документальним підтвердженням, придбані товари були використанні Товариством в своїй подальшій господарській діяльності, а саме - реалізовані як товари та комплектуючі до оргтехніки третім особам (безпосереднім споживачам), використані в ході проведення ТОВ «СПЕКТР СЕРВІС ВС» як Виконавцем ремонтних робіт та при наданні послуг з технічного обслуговування комп'ютерної техніки, про що свідчать наступні документи (т. 1 а.с. 54 - 196, 215 - 217; т. 2 а.с. 15 - 18, 20 - 107): видаткові та податкові накладні, виписані позивачем за результатами реалізації товарів та виконанні робіт; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг); договори на сервісне обслуговування техніки, договори про технічне обслуговування та ремонт техніки, договори на заправку та відновлення картриджів, укладені позивачем протягом 209 -2010 років з контрагентами-замовниками; оборотно-сальдові відомості позивача по рахункам бухгалтерського обліку № 281 «Товари на складі», № 201 «Сировини і матеріали» за періоди реалізації спірних товарів і використання витратних матеріалів; довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, отриманих позивачем від контрагентів-покупців; рахунки-фактури виставлені позивачем контрагентам-замовникам в оплату товарів і виконаних робіт; виписок з розрахункового рахунку позивача у банку з відомостями про отримання коштів від контрагентів-замовників за реалізовані товари, виконані роботи та про здійснення інших розрахункових операцій в результаті ведення господарської діяльності (в т.ч. оплату орендних платежів); акти списання товарно-матеріальних цінностей, використаних позивачем в ході проведення ремонтів і технічного обслуговування офісної та комп'ютерної техніки замовників, за березень-липень 2010 року; журнал-ордер і відомість по рахунку бухгалтерського обліку № 104 «Машини та обладнання», штатного розпису Товариства, затвердженого 01 січня та 01 квітня 2010 року (на підтвердження наявності основних засобів, трудових ресурсів необхідних для здійснення господарської діяльності); договір оренди від 01.07.2009р. № 2, укладеного ТОВ «СПЕКТР СЕРВІС ВС» (Орендарем) з ТОВ «Архітект Плюс» (Орендодавцем) щодо платного користування позивачем приміщення загальною площею 297,0 м 2 , розташованого за адресою: м. Київ, вул. Охтирська, 3, - для розміщення офісів та складу, та оформлений на підставі цього Договору акт приймання-передачі приміщення від 01.07.2009р.

Відповідачем не надано доказів відсутності у ТОВ «Профітіс - Б» спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вищевказаних правочинів, зокрема того, що вказане підприємство не було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість або того, що його реєстрація платником податку на додану вартість була анульована в 2009 році - січні - травні 2010 року. Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за березень-травень 2010 року, відповідають вимогам, встановленим пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Також відповідачем не було надано до суду доказів, які б свідчили про відсутність у контрагента позивача умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб.

Згідно положень п. 8 ст. 19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання зобов'язані самостійно здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом. Забороняється вимагати від суб'єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням порядку, встановленого законом.

В силу п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Так, безпосередньо в Акті перевірки від 19.03.2013р. № 143/1-22-70/33737145 не наведено правову норму, в силу якої на платника податку (Покупця) покладена відповідальність за недекларування та несплату податкових зобов'язань платником податку-контрагентом (Продавцем) шляхом позбавлення його права на податковий кредит.

Також згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в його ухвалі від 10.10.2012р. за № К-24491/10, «за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань».

Відповідачем не заперечувався факт декларування та сплати позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток за наслідками спірних господарських операцій.

В ході розгляду даної справи в суді відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочинів, укладених між Позивачем і його контрагентами - ТОВ «Профітіс - Б».

Зокрема, в Акті перевірки від 19.03.2013р. № 143/1-22-70/33737145 також відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від сплати податків та зборів, визначення йому сум податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам Товариства за фактом ухиляння від сплати податків, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до постанови Деснянського районного суду м. Києва від 11.12.2012р. по кримінальній справі № 1-1048 (т. 1 а.с. 243 - 249), наданої разом із супровідним листом від 17.06.2013р. № 1/2603/1048/12 у відповідь на судовий запит від 03.06.2013р. № 826/7970/13-а, ОСОБА_4 визнано винним в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 200 Кримінального кодексу України, та на підставі п. 4 ст. 6, п. 5 ст. 244, ст. 248 цього Кодексу звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 08.07.2011р., із закриттям відносно нього кримінальної справи.

За результатами дослідження тексту постанови Деснянського районного суду м. Києва від 11.12.2012р. по кримінальній справі № 1-1048, судом встановлено, що під час провадження судового слідства по вказаній кримінальної справі факти реальності (товарності) господарських операцій безпосередньо між ТОВ «СПЕКТР СЕРВІС ВС» і його контрагентом - ТОВ «Профітіс - Б» не досліджувались. Натомість районним судом встановлені лише факти фіктивної реєстрації ОСОБА_4 підприємства ТОВ «Профітіс - Б» та підписання ним в подальшому реєстраційних і статутних документів цієї юридичної особи за винагороду.

В контексті з вищенаведеним, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на вказану постанову Деснянського районного суду м. Києва від 11.12.2012р. по кримінальній справі № 1-1048, як належний доказ нікчемності спірних правочинів позивача з його постачальником товарів - ТОВ «Профітіс - Б».

З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованими платниками податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача усі фактично здійснені та документально підтверджені ним судові витрати в розмірі 227, 38 грн.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. 11, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР СЕРВІС ВС» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби від 02 квітня 2013 року № 0003022270, № 0003032270.

3. Присудити з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР СЕРВІС ВС» (місцезнаходження: 03127, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 33737145) 227 (двісті двадцять сім) грн. 38 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно..

Суддя О.В. Дегтярьова