Рішення

від 05.06.2013 по справі 1527/9470/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження № 22-ц/785/3249/13

Головуючий у першій інстанції Кисельов В.К.

Доповідач Дрішлюк А. І.

Категорія - 41

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2013 року м. Одеса

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Мизи Л.М., Процик М.В.,

при секретарі судового засідання Булгак Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу голови правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Каштан- Плюс» - Панчишиної Світлани Юріївни на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2013 року по цивільній справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Каштан-Плюс» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості на обслуговування будинку, утримання прибудинкової території та за комунальні послуги, індексації та трьох відсотків річних, зобов'язання укладення договору про надання послуг, -

встановила:

До Суворовського районного суду м. Одеси звернулось об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Каштан плюс» з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості на обслуговування будинку, утримання прибудинкової території та за комунальні послуги, індексації та трьох відсотків річних, зобов'язання укладення договору про надання послуг. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги представник позивача посилався на те, що житловий багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі ОСББ «Каштан-плюс», яке було створене власниками квартир та приміщень, відповідно до положень Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку». Виконуючи обов'язки балансоутримувача та управителя багатоквартирного будинку, ОСББ «Каштан-плюс» уклало договори на вивезення твердих побутових відходів, водопостачання та водовідведення, постачання теплової енергії, інші договори по наданню послуг з утримання будинку та виконує зобов'язання за вказаними договорами. ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1, а ОСОБА_4 - постійно проживає в даній квартирі разом з дітьми. Впродовж 2006-2007 р.р. відповідачі сплачували за спожиті житлово-комунальні послуги, однак починаючи з 2008 року перестали сплачувати, у зв'язку за період з 01.11.2008р. по 12.06.2012 р. утворилась заборгованість у розмірі 5607 гривень 90 копійок, яку позивач просить стягнути з відповідачів солідарно. Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів суму індексації у розмірі 760 гривень 23 копійки, три проценти річних у розмірі 168 гривень 24 копійки, а також витрати на правову допомогу у розмірі 1200 гривень. Посилаючись на положення Статуту ОСББ «Каштан-плюс», Постанову КМ України № 529 від 20.05.2009 р., Постанову КМ України від 24.01.2006 року №45 «Про внесення змін до Постанови КМ України від 08.10.1992 року №572» просить зобов'язати відповідачів укласти договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибуткових територій, який укладається на основі Типового договору (том І, а.с.2-4).

Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 06 лютого 2013 року позовні вимоги ОСББ «Каштан плюс» були задоволені частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСББ «Каштан плюс» заборгованість за комунальні послуги у розмірі 2741,97 грн., судовий збір у розмірі 214,60 грн., а всього - 2956,57 грн. Зобов'язано ОСОБА_3, ОСОБА_4 укласти з ОСББ «Каштан плюс» договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибуткових територій щодо кв.АДРЕСА_1 відповідно до форми та змісту «Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибуткових територій», затвердженого Постановою КМ України №529 від 20.05.2009 р. В решті позовних вимог ОСББ «Каштан плюс» - стягненні частини заборгованості, а також в стягненні індексації, трьох відсотків річних, витрат на правову допомогу - відмовлено (том І, а.с.266-270).

Не погоджуючись з ухваленим рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення боргу за теплопостачання, трьох відсотків річних, індексації та витрат на правову допомогу, 25.02.2013 року голова правління ОСББ «Каштан-плюс» - Панчишина С.Ю. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновкам суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, просить рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2013 року змінити в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання у розмірі 2865,93 грн., індексації у розмірі 760,23 грн. та трьох відсотків річних від суми боргу у розмірі 168,24 грн., витрат на правову допомогу у розмірі 1200 грн., стягнувши солідарно з відповідачів зазначені суми. В обґрунтування скарги посилається на те, що суд безпідставно використав договір оренди між ТОВ «Трейдоптімум» та ПП «ОСОБА_6» від 01.09.2005 року, який є нікчемним. В порушення п.3.2.5. договору суду не було надано письмового узгодження на проведення демонтажу централізованої системи опалення кв. АДРЕСА_1, що робить неможливим складання акту про демонтаж. Окрім того, відповідачі не звертались до ОСББ «Каштан-плюс» про зняття з обліку і припинення нарахувань за опалення. За чинним на той час законодавством, єдиною підставою для зняття споживача з обліку і припинення відповідних нарахувань є акт про відключення, затверджений міжвідомчою комісією утвореною Суворовською райадмінстрацією, якого відповідачі до суду не надали, а тому, апелянт вважає, що підстав для відмови у стягненні заборгованості за послуги теплопостачання у суду не було. Апелянт звертає увагу й на те, що договір про надання послуг був укладений дружиною відповідача, що, з урахуванням положень ст. 65 СК України, слід вважати таким що створює обов'язки для другого подружжя - ОСОБА_3 та є підставою для стягнення боргу з 01.11.2008 р. по 31.12.2010 р. Щодо відмови у стягненні індексації та трьох процентів річних, апелянт наголошує, що така відмова є необґрунтованою, оскільки не узгоджується з правовою позицією судів вищих інстанцій, зокрема Постановами ВСУ від 04.07.2011 року, від 12.09.2011 року та 12.09.2012 року. Безпідставність у відмові в задоволенні вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 1200 грн., апелянт вбачає в тому, що Закон України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» вступив в силу тільки з 01 січня 2012 року, тобто до часу здійснених витрат позивача - 25.10.2011 року, а тому зазначення сума підлягає стягненню з відповідачів на користь ОСББ «Каштан-плюс» (том І, а.с.280-286).

В судовому засіданні представник апелянта подану апеляційну скаргу підтримала у повному обсязі, просила рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 06.02.2012 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення боргу за теплопостачання, трьох відсотків річних, індексації та витрат на правову допомогу змінити. Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСББ «Каштан-плюс» заборгованість за послуги теплопостачання у розмірі 2865,93 грн., суми індексації у розмірі 760,23 грн. суми трьох відсотків річних від суми боргу у розмірі 168,24 грн., витрат на правову допомогу у розмірі 1200 грн., а також суму сплаченого за подачу апеляційної скарги судового збору у розмірі 114,70 грн.

Представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСББ «Каштан-плюс» не визнав, вважає, що рішення суду є законним і обґрунтованим і підстав для його зміни немає. Сторона відповідачів подала заперечення та додаткові пояснення, наголосила на необхідності застосування строку позовної давності, на відсутності підстав для стягнення нарахованої заборгованості, оскільки оплата здійснювалась на рахунок іншого ОСББ «Маловского», а крім того, квартира відповідачів була фізично від'єднана від системи постачання, тому оскільки будь-які послуги не споживались, то і підстав для нарахування та стягнення заборгованості не має.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи скарги, пояснення учасників провадження, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Приймаючи рішення та частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив щ того, що внаслідок несплати фактично наданих послуг у відповідачів виникла заборгованість, а тому є підстави для часткового задоволення позовних вимог. При цьому, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСББ «Каштан-плюс» про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання у розмірі 2865,93 грн. суд першої інстанції виходив з того, що опалення у відповідачів було демонтовано ще до передання будинку на баланс позивача, а тому підстав для стягнення заборгованості за опалення немає. В основу такого висновку суд першої інстанції поклав наявний в матеріалах справи акт складений ПП «ОСОБА_6» 30 жовтня 2007 року (том І, а.с.147). З таким висновком судова колегія погодитись не може, виходячи з наступного.

Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, відповідно до положень яких споживач наділений правом відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за певних умов.

Пунктом 26 вищевказаних Правил (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) регламентовано, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства (п.25 Правил). На виконання п. 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4 був затверджений Порядок відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання. У редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, регламентовано, що для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.

Для вирішення питання відключення окремих приміщень житлового будинку від мереж централізованого опалення власник, наймач (орендар) приміщення повинен звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (п. 2.1. Порядку). Рішення Комісії оформляється протоколом. При позитивному рішенні Комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відключення приміщень від внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення та постачання гарячої води виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи. По закінченню робіт складається акт про відключення квартири (нежитлового приміщення, секції, під'їзду, будинку) від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, який подається заявником до Комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

З огляду на наведені положення, з точки зору їх дії в часі дає підстави для висновку, що на момент виникнення спірних правовідносин були чиними Постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» і Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4, які передбачали можливість відключення окремого приміщення від централізованого опалення та постачання гарячої води за наявності певних умов та дотримання установленого порядку такого відключення.

В порушення вищенаведених приписів законодавства, відповідачі до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж централізованого опалення не звертались, і будь-яких рішень з цього приводу не приймалось. Наявний в матеріалах справи акт про демонтаж централізованої системи опалення від 30.10.2007 року складений ПП «ОСОБА_6», тобто особою, яка не мала відповідних повноважень на складення подібного роду актів, відповідно до Порядку затв. Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 р. №4, а тому покладення його судом першої інстанції в основу висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСББ «Каштан-плюс» про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання є помилковим. Така позиція колегії суддів відповідає постанові ВСУ від 16.05.2011 р., 04.07.2011 р., 26.09.2012 р., які є обов'язковими згідно зі ст. 360-7 ЦПК України. Відповідно встановлення моменту передачі будинку на баланс має правове значення лише для підтвердження права вимоги у позивача, а не з точки зору моменту коли ця вимога перейшла до позивача, який погашав заборгованість перед третіми особами. В свою чергу відповідачі мають право стягнути сплачені грошові кошти в порядку ст. 1212 ЦК України.

Відмовляючи у задоволенні позову про відмову в стягненні індексації заборгованості та трьох процентів річних суд першої інстанції виходив з того, що оскільки сторони не укладали між собою договір про надання послуг, та позивач не є виконавцем послуг, необхідно застосувати положення ЖК України, який такі стягнення не визначає.

З таким висновком судова колегія не погоджується, оскільки він зроблений помилково.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Правовідносини між сторонами виникли з надання позивачем житлово-комунальних послуг відповідачам. Відповідно до п.п. 1,5,10 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний зокрема укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом та у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч.1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Отже, правовідносини, які склалися між сторонами є грошовими зобов'язаннями, у яких серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України), - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч.2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання. Сам факт відсутності договору про надання послуг правого значення немає та на правовідносини сторін не впливає. Така позиція колегії суддів відповідає постанові ВСУ від 06.06.2012 р., 27.03.2013 р., які є обов'язковими згідно зі ст. 360-7 ЦПК України.

Загальний розмір заборгованості відповідачів за період з 01.11.2008 р. по 01.12.2010 р. становить 5607,90 грн. Загальна сума трьох відсотків річних становить 168,24 грн. (5607,90 х 3% /365 днів х 761 день прострочення).

Разом з тим, в позовних вимогах про стягнення індексації слід відмовити, оскільки ст. 625 ЦК України передбачає стягнення індексу інфляції, а не індексації, яка до виниклих між сторонами правовідносин не застосовується.

З урахуванням положень ст. 11 ЦПК України, з відповідачів на користь ОСББ «Каштан-плюс» підлягає стягненню три відсотки річних в межах заявлених позовних вимог - 168,24 грн.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставної відмови у стягненні витрат на правову допомогу судова колегія до уваги не приймає виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Вона допускається до участі у розгляді справи ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі. За приписами ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно зазначеної норми склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, зокрема квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки. Недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам. До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною витрати.

В матеріалах справи відсутні докази про обчислення витрат на правову допомогу та їх розрахунок, що унеможливлює визначити обґрунтованість посилання позивача про стягнення 1200 грн. витрат на правову допомогу. Наявний в матеріалах справи договір про надання консультативних послуг укладений між ОСББ «Каштан-плюс» та ОСОБА_5 має загальний характер та не дозволяє встановити, що заявлена до стягнення з відповідачів вартість правової допомоги стосується саме цієї справи. Судова колегія також не може прийняти у якості належного доказу фактично сплачених стороною витрат на правову допомогу - видатковий касовий ордер, оскільки останній свідчить про видачу грошових коштів ОСББ «Каштан-плюс», а не отримання їх ФОП ОСОБА_5, що оформлюється прибутковим касовим ордером з видачею квитанції до прибуткового касового ордеру особі, яка внесла грошові кошти. Зазначене узгоджується з п. 1. «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затв. Поостановою правління НБУ від 15.12.2004 р. №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» касові операції - операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку. Касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Розрахунковий документ - документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

З огляду на наведене ОСББ «Каштан-плюс» не надано належних доказів чи будь-яких фактичних даних, зокрема письмових доказів (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, прибутковий касовий ордер тощо), на підставі яких суд може встановити наявність обставин, що підтверджує понесення ним витрат на правову допомогу, у зв'язку з чим судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСББ «Каштан-плюс» в цій частині.

Щодо посилань сторони відповідача на необхідність зміни обґрунтування рішення суду в частині зобов'язання укласти договір, то сторона відповідача не оскаржувала рішення суду в цій частині, а тому колегія суддів виходить з того, що будь-який типовий договір є лише початковою формою для узгодження умов конкретного договору.

Щодо заяви про застосування строку позовної давності, то колегія суддів виходить з того, що факт звернення за видачею наказу, навіть скасованого потім судом за заявою боржника, призводить до перериву строку позовної даності згідно з ч. 2 ст. 264 ЦК України, а час який минув до переривання строку позовної даності до нового строку не зараховується (ч. 3 ст. 264 ЦК України). Відповідно строк позовної давності починає відраховуватися з моменту скасування наказу судом першої інстанції.

Згідно п.п.3,4 ст.309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для зміни рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Каштан-Плюс» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання. При цьому за цим рішенням підлягає стягненню додатково сума заборгованість за послуги теплопостачання у розмірі 2865,93 грн., сума трьох відсотків річних від суми заборгованості у розмірі 168,24 грн., а всього за зміненим рішенням сума стягнення складає за заявлений період: заборгованість за послуги теплопостачання - 5 607, 90 грн., три проценти річних - 168,24 грн., судовий збір в розмір 214 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, п.п. 3,4 ч. 1. ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу голови правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Каштан-Плюс" - Панчишиної Світлани Юріївни - задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 06 лютого 2013 року в частині стягнення заборгованості змінити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що проживає за адресою АДРЕСА_1) ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, що проживає за адресою АДРЕСА_1) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Каштан-плюс" (код ЄДРПОУ 33988282, м. Одеса, вул. Я. Гордієнко, 1-Д) заборгованість за послуги теплопостачання у розмірі 5607, 90 грн. та суму трьох відсотків річних від суми заборгованості у розмірі 179, 25 грн.

В іншій частині рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 06 лютого 2013 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.І. Дрішлюк

Л.М. Миза

М.В. Процик