Ухвала

від 10.07.2013 по справі 707/10712/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

10 липня 2013 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

судді-доповідача - Кеміня М.П.,

суддів - Готри Т.Ю., Джуги С.Д.

при секретарі: Свіді Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 29 травня 2013 року по справі за позовом прокурора м. Мукачева в інтересах держави до Мукачівської міської ради та ОСОБА_2, треті особи: управління Держкомзему у м. Мукачеві і Мукачівському районі, Державна інспекція сільського господарства в Закарпатській області про визнання недійсними рішення Мукачівської міської ради, державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування його державної реєстрації, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2012 року прокурор м. Мукачева в інтересах держави (далі - Прокурор) звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що на підставі рішення 45-ї сесії 4-го скликання Мукачівської міської ради від 16.08.2005 року ОСОБА_2 надано земельну ділянку площею 0,1 га по АДРЕСА_1 б/н для будівництва та обслуговування житлового будинку. В подальшому, рішення 47-ї сесії 4-го скликання Мукачівської міської ради від 29.09.2005 року ОСОБА_2 передано безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,1 га по АДРЕСА_2 На підставі вказаного рішення ОСОБА_2 видано державний акт серії ЗК № 048913 від 28.03.2006 року на право власності на земельну ділянку в АДРЕСА_2, площею 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Перевіркою дотримання вимог земельного законодавства, яку проводила Державна інспекції сільського господарства в Закарпатській області у жовтні 2012 року було встановлено, що передана у власність ОСОБА_3 земельна ділянка знаходиться в прибережній захисній смузі річки Латориця та в зоні «зелених насаджень спільного користування».

Вказуючи на те, що спірним рішенням органу місцевого самоврядування, прийнятим з порушенням норм земельного і водного законодавства, порушуються права інших осіб, прокурор просив визнати недійсним вказані рішення Мукачівської міської ради, визнати недійсним виданий на підставі рішення державний акт на право власності на земельну ділянку та зобов'язати міськрайонне управління Держкомзему в м. Мукачево і Мукачівському районі скасувати державну реєстрацію цього акту.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 29 травня 2013 року позов задоволено частково. Визнано недійсними рішення 45-ї сесії 4-го скликання Мукачівської міської ради від 16.08.2005 року в частині надання ОСОБА_2 земельної ділянки. Визнано недійсним 47-ї сесії 4-го скликання Мукачівської міської ради від 29.09.2005 року в частині безкоштовної передачі ОСОБА_2 земельної ділянки. Визнано недійсним державний акт серії ЗК № 048913 на право власності на земельну ділянку площею 0,1 га по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку виданий ОСОБА_2 28.03.2006 року.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову Прокурора.

В іншій частині рішення суду першої інстанції ніким в апеляційному порядку не оскаржується.

Заслухавши осіб, які взяли участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням 45 сесії 4 скликання Мукачівської міської ради від 16.08.2005 року "Про передачу, надання, вилучення земельних ділянок громадянам м. Мукачева" відповідачу ОСОБА_2 надано земельну ділянку площею 0,1 га по АДРЕСА_1 б/н для будівництва та обслуговування житлового будинку. Відповідно до змісту вищевказаного рішення підставою надання земельної ділянки вказано рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 24.01.1997 року № 23 (а.с.72).

В подальшому рішенням виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 22 вересня 2005 року № 230 ОСОБА_2 дозволено будівництво індивідуального житлового будинку на наданій земельній ділянці, якій також було присвоєно адресу (міліцейський номер) АДРЕСА_2 (а.с.73).

Рішенням 47 сесії 4 скликання Мукачівської міської ради від 29.09.2005 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» ОСОБА_2 передано безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,1 га по АДРЕСА_2 для будівницта та обслуговування жилого будинку (а.с.74).

На підставі цього рішення ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку серії ЗК №048913 та який був зареєстрований у Мукачівському міському відділі земельних ресурсів 28.03.2006 року за № 2110400000:01:001:0317 (а.с.59).

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що оспорювані рішення Мукачівської міської ради та державний акт видані з порушенням вимог ЗК України, оскільки не можуть передаватися у приватну власність землі загального користування та землі водного фонду.

З даним висновком суду першої інстанції частково погоджується колегія суддів виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 60 Земельного кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги, які встановлюються, зокрема, по берегах середніх річок, шириною 50 метрів.

Подібна норма міститься в ст. 88 ВК України.

Суд першої інстанції обґрунтовуючи порушення при видачі державного акту вказаних норм посилався на Порядок погодження природоохоронними матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Мінприроди України від 05.11.2004 року №343.

Однак вказаний нормативно-правовий акт лише встановлює порядок розгляду відповідних матеріалів і не встановлює порядок визначення розмірів меж водоохоронних зон.

Натомість такий порядок встановлений Порядком визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року № 486 про що чітко вказано в п.1 Порядку.

За змістом пунктів 4, 5 Порядку (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), у межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг та смуги відведення з особливим режимом їх використання відповідно до статей 88 - 91 водного кодексу України. Розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації. Проекти цих зон розробляються на замовлення органів водного господарства та інших спеціально уповноважених органів, узгоджуються з органами Мінекоресурсів, Держводгоспу, Держкомзему, власниками землі, землекористувачами і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади та виконавчими комітетами Рад.

Таким чином, законодавством визначено порядок розроблення, погодження та затвердження проекту визначення розмірів і меж водоохоронних зон, у межах яких виділяються землі прибережних захисних смуг.

Оскільки прибережна захисна смуга в межах Мукачівської міської ради відповідно до такого порядку не встановлена, то стверджувати про порушення вимог ст. 60 ЗК України та ст. 88 ВК України не має підстав.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд України у своїй Постанові від 22.05.2013 року, яка прийнята з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 355 ЦПК України.

В той же час судом вірно встановлено, що виділена відповідачу земельна ділянка, згідно генерального плану міста Мукачево, віднесена до земель комунальної власності загального користування - «зелених насаджень спільного користування» (сквер).

Дана обставина підтверджується рішеннями міської ради про передачу відповідачу земельної ділянки у власність, проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки, державним актом на право власності на земельну ділянку, актом Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області та витягом з генерального плану міста Мукачево.

При цьому колегія суддів не може взяти до уваги рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради № 182 від 09.08.2005 року, на яке посилається представник апелянта, яким затверджено містобудівне обґрунтування щодо реконструкції скверу Першотравневої Набережної (Валенберга), яким передбачено можливість будівництва середньоповерхової житлової забудови на частині території скверу, оскільки, всупереч вимог п.42 ч.1 ст. 26 та п.п.3 п. «а» ч.1 ст. 31 ЗУ «Про місцеве самоврядування» (в редакції чинній на момент прийняття рішення виконкому), це рішення прийняте не сесією міської ради, а її виконавчим комітетом, а тому не створює правових наслідків щодо внесення змін до генерального плану м.Мукачево та виключення вказаних земель із земель загального користування.

Також не береться до уваги посилання апелянта на Наказ від 10.04.2006 року «Про затвердження правил утримання насаджень у населених пунктах України», оскільки даний наказ видано після винесення оскаржуваних рішень та видачі державного акту, а тому не може застосовуватися до даних правовідносин.

Таким чином суд, першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оспорювані рішення та державний акт видано з порушенням п. «а» ч. 3 ст. 83 ЗК України (в редакції чинній на момент їх видачі), у зв'язку чим обґрунтовано задовольнив позов прокурора частково. Жодні доводи апеляційної скарги не спростовують вказаного висновку суду першої інстанції.

Таким чином, судом першої інстанції ухвалено законне рішення, хоча і не зовсім вірно обґрунтоване, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 29 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суддя-доповідач

Судді: