Постанова

від 04.07.2013 по справі 825/2440/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/2440/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Розмовенко А.О.,

представника позивача Малофея С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Хотівлянський» до Відділу державної виконавчої служби Городнянського районного управління юстиції Чернігівської області про зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

21.06.2013 року до Чернігівського окружного адміністративного суду звернувся Сільськогосподарський виробничий кооператив «Хотівлянський» (далі-позивач) з позовом до Відділу державної виконавчої служби Городнянського районного управління юстиції Чернігівської області (далі-відповідач), в якому просить зняти арешт з рахунку цільового призначення № 2604720617 в ПАТ «Райффайзен банк «Аваль» у м. Києві, МФО 380805.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рахунок № 2604720617 в ПАТ «Райффайзен банк «Аваль» у м. Києві, МФО 380805 являється рахунком, на який надходять кошти від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та на якому знаходяться кошти на виплату допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, а відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» на такі кошти не може буди звернено стягнення. У зв'язку із чим позивач просить зняти арешт з даного рахунку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи повідомлений належним чином, надав лист, в якому просив розгляд справи провести у їх відсутності. Одночасно зазначив, що проти задоволення позову не заперечує.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши всі документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що на виконанні відділу державної виконавчої служби Городнянського районного управління юстиції Чернігівської області перебуває виконавче провадження про стягнення з позивача на користь юридичних осіб і держави заборгованості.

16.05.2012 року Чернігівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 2а/2570/1054/2012 про стягнення з СВК «Хотівлянський» на користь УПФУ в Городнянському районі Чернігівської області заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 16753,85 грн.

26.07.2012 року Чернігівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 2а/2570/2102/2012 про стягнення з СВК «Хотівлянський» на користь УПФУ в Городнянському районі Чернігівської області заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 20463,87 грн.

26.09.2012 року Чернігівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 2а/2570/2769/2012 про стягнення з СВК «Хотівлянський» на користь УПФУ в Городнянському районі Чернігівської області заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 21478,56 грн. та недоїмки па загальну суму 34780,08 грн.

18.09.2012 року, 20.12.2012 року та 29.03.2013 року заступником начальника ВДВС Городнянського РУЮ винесені постанови про арешт коштів боржника в ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» у м. Києві, МФО 380805, рахунки №№ 26000137915, 2604815421, 2604537233, 260493893, 2604720617, 260493893 в ЧОД ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» у м. Чернігові, МФО 353348, рахунки №№ 260503085, 26048437 в Чернігівському РУ ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 353586, рахунок № 26003059994636 в ТВБВ № 10024/0112 філії ЧОУ ВАГ «Ощадбанк» м. Чернігів, МФО 353553, рахунок № 26008301101663(а.с.7-9).

Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Спірні правовідносини даного адміністративного позову регулюються нормами Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606.

Частиною першою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частиною другою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частиною четвертою статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем серед іншого, шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Частиною третьою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Порядок та умови зняття арешту з майна визначені статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною п'ятою статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до пункту 4.2.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року № 489/20802, у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 60 Закону, державний виконавець виносить постанову про зняття арешту з майна чи коштів не пізніше наступного дня з моменту надходження належним чином завіреної копії рішення суду до органу ДВС.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 73 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення не може бути звернено на допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами.

Відповідно до частини другої статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок у відповідному органі Державного казначейства України (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається, що рахунок № 2604720617 в ПАТ «Райффайзен банк «Аваль» у м. Києві, МФО 380805 являється рахунком, на який надходять кошти від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та на якому знаходяться кошти на виплату допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами (а.с.10).

Суд зазначає, що в даному випадку ставиться питання про накладання арешту на державні кошти, які мають цільове призначення.

Таким чином, кошти, що надходять на спеціальний рахунок № 2604720617, є бюджетними та мають цільове призначення.

Відповідно до пункту 5 статті 117 Бюджетного кодексу України передбачено, що нецільове використання бюджетних коштів є підставою для призупинення бюджетних асигнувань.

Таким чином, державний виконавець не мав права звертати стягнення на державні кошти, що мають цільове призначення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що використання коштів на рахунку позивача № 2604720617 можливо тільки за цільовим призначенням виділених бюджетних коштів.

В силу статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

У частинах три та чотири статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову судом не встановлено.

Відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Тому суд приходить до висновку, що, з метою захисту прав позивача, необхідно зобов'язати відповідача зняти арешт з рахунку цільового призначення № 2604720617 в ПАТ «Райффайзен банк «Аваль» у м. Києві, МФО 380805.

Оскільки в судовому засіданні встановлений факт порушення прав позивача у спірних правовідносинах та визнання позову, суд, оцінивши надані позивачем докази, дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, а тому повинні бути задоволені.

Згідно із частиною першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Тому суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Хотівлянський» судові витрати у розмірі 34,41 грн.

Керуючись статті 124 Конституції України, статтями 9, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Хотівлянський», - задовольнити повністю.

Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Городнянського районного управління юстиції Чернігівської області зняти арешт з рахунку № 2604720617 в ПАТ «Райффайзен банк «Аваль» у м. Києві, МФО 380805.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002 в ГУДКС України в Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Хотівлянський» (код ЄДРПОУ 03798524) судові витрати у розмірі 34,41 грн.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.І. Соломко