Постанова

від 12.06.2013 по справі 808/4297/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 року (о 14 год. 55 хв.)Справа № 808/4297/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Батечко М.Д.

за участю представника позивача Сілецького Ю.І.

представника відповідача Чернікової В.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артден»

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Артден» (далі - ТОВ «Артден», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р» № 0000072221 від 28.02.2013 про донарахування податкових зобов'язань по ПДВ в розмірі 7783,00 грн. та № 0000062221 від 28.02.2013 про донарахування податкових зобов'язань по податку на прибуток в розмірі 8951,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові та доповненні до адміністративного позову.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що посадовою особою ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Артден» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Юкка-Трейд» за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, за результатами якої складено Акт від 14.02.2013 № 388/2221/36711266 та винесені податкові повідомлення-рішення від 28.02.2013 № 0000072221 та № 0000062221. Вказує, що на думку податкового органу відсутність товарно-транспортних накладних є підставою для не включення витрат на придбання товару до складу валових витрат. Представник позивача заперечує проти даного твердження та зазначає, що обов'язковість надання документів щодо транспортування товару чинним податковим законодавством не передбачена. Транспортування товару здійснювалося за рахунок підприємства-контрагента та не включалося до витрат позивача і не обліковувалося у податковій звітності. Другою підставою для донарахування ТОВ «Артден» сум податків відповідач визначив нереальність здійснення господарської діяльності контрагента ТОВ «Юкка-Трейд». Проте позивачем зазначено, що на момент проведення господарсько-фінансових операцій контрагент був і є у встановленому порядку зареєстрований як юридична особа та платник ПДВ. Позивачем належним чином оформлені господарські правовідносини з контрагентом, а фактичне здійснення операцій підтверджується належними первинними документами та документами податкової звітності. Придбаний у контрагента товар в подальшому був реалізований. Крім того, зазначає, що згідно Акту відносно посадових осіб ТОВ «Юкка-Трейд» порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 КК України. Проте з Акту невідомо чи були у встановленому законом порядку визнані винними посадові особи контрагента та чи є з цього приводу рішення суду. В Акті зазначається, що підставою для відкриття кримінальної справи стали взаємовідносини між ТОВ «Юкка-Трейд» з ТОВ «Люмакс Компані», а також ПП «Позітрон». Таким чином, господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Юкка-Трейд» не є предметом розгляду правоохоронними органами та органами досудового слідства і висновки щодо недійсності господарських операцій не ґрунтуються на чинному законодавстві. На підставі вищевикладеного, просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.02.2013 № 0000072221 та № 0000062221.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов. Зокрема, зазначає, що у перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Юкка-Трейд». Вказує, що позивачем до перевірки не надано документів, що підтверджують транспортування товару. Посилається на матеріали досудового розслідування СВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області по звинуваченню засновника і директора ТОВ «Юкка-Трейд» ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України. Зазначає, що до перевірки також надані інші матеріали, отримані в ході досудового слідства, а саме: - постанова про порушення кримінальної справи від 06.09.2012 у відношенні засновника і директора ТОВ «Юкка-Трейд» ОСОБА_3 та невстановлених осіб по факту фіктивного підприємництва, тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України; - протокол допиту підозрюваного від 27.11.2012, згідно якого ОСОБА_3 надала пояснення, що не має ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Юкка-Трейд»; - висновок експерта від 06.12.2012 № 423, що підписи від імені ОСОБА_3 зроблені іншою особою; - акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Юкка-Трейд» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період січень-червень 2011 року від 27.09.2011 № 2470/23-5/34802073. Отже, податковим органом зроблено висновок про відсутність факту поставки товарів від ТОВ «Юкка-Трейд» за перевіряємий період, що свідчить про те, що правочини між позивачем та ТОВ «Юкка-Трейд» здійснено без мети настання реальних наслідків та зроблено висновок про неможливість підтвердження правомірності формування валових витрат та податкового кредиту. На підставі викладеного, просить у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Артден» відмовити у повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Артден» (ідентифікаційний код 36711266) є юридичною особою, яка зареєстрована 22.09.2009 року Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 025887 та Довідкою АА № 658291 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Із матеріалів справи вбачається, що 28.12.2012 ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя отримано лист від ДПС у Запорізькій області від 25.12.2012 № 10157/7/22-1207 про проведення перевірки, в тому числі ТОВ «Артден» по взаємовідносинам з ТОВ «Юкка-Трейд» на підставі постанови слідчого СВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області Пантелеєва С.М.

Посадовою особою ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя згідно з пп. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), відповідно до наказу від 31.01.2013 № 125 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Артден» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Юкка-Трейд» за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, за результатами якої складено Акт від 14.02.2013 №388/2221/36711266 (далі - Акт).

Відповідно до Акту перевіркою встановлено порушення:

1. пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 8951,00 грн., у тому числі за II квартал 2011 в сумі 8951,00 грн., за ІІ-Ш квартали 2011 в сумі 8951,00 грн., за II-IV квартали 2011 в сумі 8951,00 грн.

2. пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 7783,00 грн., у тому числі за травень 2011 в сумі 7783,00 грн.

На вказаний Акт позивачем надано до ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя заперечення від 18.02.2013 вих. № 18/02/1, в яких просить переглянути висновки Акту та скасувати донараховані суми податків на прибуток та податок на додану вартість.

Листом від 25.02.2013 № 1203/10/22-2117 ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя надало відповідь, в якій зазначено, що заперечення до акту перевірки залишено без задоволення, а висновки акту перевірки без змін.

На підставі Акту та виявлених порушень ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя прийнято наступні податкові повідомлення - рішення форми «Р»:

- від 28.02.2013 № 0000072221, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 7784,00 грн., в тому числі за основним платежем на 7783,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 1,00 грн.,

- від 28.02.2013 № 0000062221, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 8951,00 грн., в тому числі за основним платежем на 8951,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 0,00 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення-рішення від 28.02.2013 №0000072221 та № 0000062221 були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, а саме на адресу ДПС у Запорізькій області надано скаргу від 04.03.2013 за вих. № 04/3/1, в якій ТОВ «Артден» просить скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

За результатами розгляду первинної скарги ДПС у Запорізькій області прийнято рішення від 15.04.2013 № 1630/10/10-420 (2979/7/10-420), яким податкові повідомлення-рішення від 28.02.2013 № 0000072221 та № 0000062221 залишені без змін, а скарга ТОВ «Артден» без задоволення.

Судом встановлено, що фактично податкові зобов'язання донараховані ТОВ «Артден» у зв'язку з відсутністю у позивача документів щодо транспортування товару та висновків ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя про вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки вказані правочини є нікчемними.

Висновки про нікчемність правочинів зроблені відповідачем на підставі: - матеріалів досудового розслідування СВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області по звинуваченню засновника і директора ТОВ «Юкка-Трейд» ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України; - протоколу допиту підозрюваного від 27.11.2012, згідно якого ОСОБА_3 надала пояснення, що не має ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Юкка-Трейд»; - висновку експерта від 06.12.2012 № 423, що підписи від імені ОСОБА_3 зроблені іншою особою; - отриманого від ДПІ у Приморському районі м. Одеси акту перевірки від 27.09.2011 № 2470/23-5/34802073 про неможливість проведення документальної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Юкка-Трейд» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період січень-червень 2011 року.

Ввзаємовідносини між ТОВ «Артден» та ТОВ «Юкка-Трейд».

25.05.2011 між ТОВ «Юкка-Трейд» (постачальник) та ТОВ «Артден» (покупець) укладено договір поставки, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити продукцію (товар) на умовах, викладених в договорі.

Найменування продукції вказується у видатковій накладній, яка є невід'ємною частиною даного Договору (п. 1.2.). Кількість та асортимент продукції вказується в рахунках, накладних (п. 2.1. Договору). Продукція по даному договору поставляється автомобільним транспортом силами та за рахунок постачальника на склад покупця (п. 4.1. Договору). Постачальник зобов'язується в момент передачі товару у власність надати покупцю на кожну партію продукції: рахунок, видаткову та податкову накладну. У випадку порушення даних умов постачальником товар вважається не поставленим (п. 6.1. Договору).

На придбання товару (поковка) на загальну суму 46 700,02 грн., в т.ч. ПДВ 7783,34 грн., сума без ПДВ 38 916,68 грн. ТОВ «Юкка-Трейд» були надані на адресу ТОВ «Артден» наступні документи: - рахунок-фактура № Ю-250514 від 25.05.2011, видаткова накладна №Ю-250501 від 25.05.2011 та податкова накладна № 250501 від 25.05.2011.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились в безготівковій формі згідно платіжного доручення № 48 від 03.06.2011 на суму 46 700,02 грн., в т.ч. ПДВ 7783,34 грн.

В подальшому придбаний товар був реалізований ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», що підтверджується договором, рахунком, видатковою та податковими накладними, довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, виписками по рахунку, які містяться в матеріалах справи.

Судом досліджений висновок експерта від 06.12.2012 № 423, відповідно до якого здійснена судово-почеркознавча експертиза. З даного висновку вбачається які документи ймовірно містять підпис ОСОБА_3 та висновок про те, що рукописний текст в графі «оплатити» в наданих для дослідження грошових чеках ТОВ «Юкка-Трейд» виконаний можливо не ОСОБА_3, а іншою особою.

З даного експертного висновку не вбачається дослідження документів, укладених між ТОВ «Артден» та ТОВ «Юкка-Трейд», а саме договору поставки від 25.05.2011, рахунку-фактури № Ю-250514 від 25.05.2011, видаткової накладної № Ю-250501 від 25.05.2011 та податкової накладної № 250501 від 25.05.2011.

Також сторонам не відомо про наявність вироку суду у кримінальній справі по звинуваченню засновника і директора ТОВ «Юкка-Трейд» ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, лише наявні матеріали досудового розслідування СВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області та постанова про порушення кримінальної справи від 06.09.2012 у відношенні засновника і директора ТОВ «Юкка-Трейд» ОСОБА_3 та невстановлених осіб по факту фіктивного підприємництва, тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України.

В матеріалах справи міститься та судом досліджено акт перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 27.09.2011 № 2470/23-5/34802073 про неможливість проведення документальної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Юкка-Трейд» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період січень-червень 2011 року.

Відповідно до вказаного Акту зроблено висновок, що оскільки у ТОВ «Юкка-Трейд» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням згідно з частинами 1, 5 ст. 203, пунктами 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України неможливо підтвердити або не підтвердити угоди з контрагентами за період січень - червень 2011 року.

Оскільки ТОВ «Артден» вважає, що податкові повідомлення-рішення від 28.02.2013 № 0000072221 та № 0000062221 прийняті ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя всупереч обставинам справи та діючому законодавству, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування зазначених податкових повідомлень-рішень.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139 ст. 139 ПК України).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитам є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, за правилами ПК України підставою для віднесення до складу витрат сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. В даному пункті перелічені обов'язкові реквізити, що мають міститися в податковій накладній.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Пунктом 201.10. ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи з приписів вищевказаних норм, податкова накладна засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. Придбання товарів (робіт, послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, які підтверджують наявність витрат на придбання товару, а відповідно і правомірність віднесення цих витрат на валові витрати підприємства та декларування суми податкового кредиту. Придбаний товар в подальшому був використаний у власній господарській діяльності, якою є, зокрема, оптова торгівля.

Складена контрагентом податкова накладна відповідає вимогам законодавства України стосовно форми і порядку її оформлення, що не заперечується матеріалами перевірки. Крім того, відповідачем не було спростовано факт наявності контрагента позивача на час здійснення господарських операцій в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та наявності в нього свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Щодо твердження відповідача про те, що правочини вчинені між позивачем та ТОВ «Юкка-Трейд» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є недійсними, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Порядок дій органів ДПС під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань, визначається Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України. Зазначені нормативно-правові акти не містили і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства та повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст. ст. 203, 215, 216, ЦК України.

Крім того, відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно висновків акту перевірки правочини, вчинені позивачем, відповідач кваліфікує як такі, що не направлені на реальне настання правових наслідків, а отже визнає їх нікчемними. Проте, за приписами ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Між тим, відповідач не наведено посилань на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. Таким чином, відповідач невірно застосовує норми чинного законодавства України в частині кваліфікації вчинених позивачем правочинів.

Стосовно господарської діяльності контрагента позивача ТОВ «Юкка-Трейд» та посилання на акт перевірки вказаного контрагента суд зазначає.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Як встановлено ч. 1 ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи.

Частиною 2 ст. 218 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

Позиція вищих судових інстанцій (Верховного та Вищого адміністративного судів) по питанню відповідальності субєктів господарювання вже давно є сталою та полягає у тому, що платник податків не мусить нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами. Це може бути відповідальністю самого контрагента, якщо він допускає такі порушення. Аналогічні висновки надавав і Європейський суд по правам людини, зокрема у справах «Інтерсплав проти України» та «БУЛВЕС АД проти Болгарії».

Платник податку на додану вартість (покупець товару) на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів.

Таким чином, ТОВ «Артден» не може і не повинно нести відповідальність за діяння інших юридичних осіб. Жодним діючим законодавчим або нормативним актом України не передбачається обов'язок покупця, а також не надано йому права перевіряти правомірність діяльності підприємств - контрагентів за господарськими договорами, мету діяльності їх посадових осіб, достовірність даних, вказаних постачальником в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності іншого платника податку.

Стосовно твердження відповідача про обов`язковість застосування товаротранспортних накладних суд зазначає наступне.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, відсутність лише товарно-транспортної накладної не позбавляє господарську операцію її реального змісту, з урахуванням наявних податкової, видаткової накладних, оплати, які у своїй сукупності підтверджують отримання товару, його оприбуткування та правомірність віднесення витрат на валові витрати підприємства та декларування суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Юкка-Трейд».

З урахуванням викладеного, суд вважає, що висновки, зроблені відповідачем в Акті, є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятих рішень, позивачем первинними документами доведено відсутність виявленого порушення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» №0000072221 від 28.02.2013, податкове повідомлення - рішення форми «Р» №0000062221 від 28.02.2013, прийняті Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Артден» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 168,00 грн. (сто шістдесят вісім гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак