Постанова

від 04.07.2013 по справі 826/6761/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04 липня 2013 року 16 год. 15 хв. № 826/6761/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері фінансових послуг, до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЄС" про стягнення з відповідача коштів.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 08 травня 2013 року надійшов позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері фінансових послуг (також далі - позивач) , до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЄС" (також далі - відповідач) про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1700,00 грн.

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що кошти у вказаному розмірі підлягають стягненню, оскільки несплата позивачем застосованих до нього фінансових санкцій має наслідком ненадходження цих коштів до Державного бюджету України.

Ухвалою суду від 04 червня 2013 року, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі - КАС України) , відкрито скорочене провадження в адміністративній справі.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем проведено перевірку відповідача, за результатами якої складено акт від 13 листопада 2012 року № 97/16/03-ФК про порушення позивачем законодавства про фінансові послуги, відповідно до висновків якого, відповідачем порушено положення законодавства щодо подання звітності, а саме ст. 14 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (також далі - Закон) та підпункт "б" п. 2.4 розділу 2 Порядку надання звітності фінансовими компаніями, довірчими товариствами, а також юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг або Нацкомфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу, затвердженого розпорядження Держфінпослуг від 27 січня 2004 року № 27 (також далі - Порядок) .

На підставі акту перевірки, 27 листопада 2012 року позивачем прийнято постанову № 97/16/03/01-ФК про застосування штрафу за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг (також далі - постанова) , якою на відповідача накладено штраф у розмірі 1700,00 грн.

Факт направлення відповідачу акту та постанови підтверджується наявними у матеріалах справи копіями супровідних листів та рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.

Суд погоджується з доводами законного представника позивача щодо наявності підстав для стягнення з відповідача фінансових санкцій у вигляді штрафу, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи доказів та наступних положень і обставин.

Так, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1, ч.ч. 1, 2 ст. 2, ст. 4, ч. 1 ст. 14 Закону, фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.

Цей Закон регулює відносини, що виникають між учасниками ринків фінансових послуг під час здійснення операцій з надання фінансових послуг.

Фінансові установи в Україні діють відповідно до цього Закону з урахуванням норм законів України, які встановлюють особливості їх діяльності.

Фінансовими вважаються такі послуги: 1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків; 2) довірче управління фінансовими активами; 3) діяльність з обміну валют; 4) залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення; 5) фінансовий лізинг; 6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; 7) надання гарантій та поручительств; 8) переказ коштів; 9) послуги у сфері страхування та у системі накопичувального пенсійного забезпечення; 10) професійна діяльність на ринку цінних паперів, що підлягає ліцензуванню; 11 1 ) адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах; 12) інші операції, які відповідають критеріям, визначеним у п. 5 ч. 1 ст. 1 цього Закону.

Фінансова установа зобов'язана вести облік своїх операцій та надавати звітність відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.

Згідно з підпунктом "б" п. 2.4 розділу 2 Порядку, фінансові компанії подають звітність до Нацкомфінпослуг у такі терміни: квартальну - до 25-го числа місяця включно, наступного за звітним кварталом.

Відповідно до ст. 39, п. 3 ч. 1 ст. 40, п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону, у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати такі заходи впливу: накладати штрафи в розмірах, передбачених ст.ст. 41 і 43 цього Закону.

Уповноважений орган застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за: неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації - у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи викладені положення та обставини, зважаючи при цьому на факт не надання відповідачем до суду доказів на підтвердження виконання чи оскарження постанови у судовому порядку, суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1700,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За переконанням суду, законний представник позивача надав достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, а відповідач будь-яких заперечень проти позову та доказів, які у нього є, до суду не надав.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері фінансових послуг, до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЄС" про стягнення з відповідача коштів є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163, 167, 183-2, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЄС" (ідентифікаційний код 35083206; місцезнаходження: 02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 21, офіс 308) на користь Державного бюджету України штраф у розмірі 1700,00 грн. (Одна тисяча сімсот гривень 00 копійок).

3. Постанова підлягає негайному виконанню.

4. Копії постанови направити (вручити) сторонам у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин