Рішення

від 08.07.2013 по справі 910/9058/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9058/13 08.07.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтергал-Буд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мід-Сервіс» пророзірвання договору та стягнення грошових коштів Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: Оплачко В.О., за довіреністю, від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтергал-Буд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мід-Сервіс» про стягнення коштів у сумі 300.000,00 грн. за Договором № 8/12 від 08.12.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2013 порушено провадження у справі № 910/9058/13 та призначено до розгляду на 10.06.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2013 порушено провадження у справі № 910/9058/13 та призначено до розгляду на 10.06.2013.

У судовому засіданні 01.07.2013 судом було прийнято до розгляду заяву позивача, подану 01.07.2013 через канцелярію суду, про зміну предмета позову, подану до початку розгляду справи по суті, в якій позивач просив розірвати договір № 8/12 від 08.12.2011 та стягнути з відповідача кошти у розмірі 300.000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов Договору № 8/12 від 08.12.2011, відповідач не виконав обумовлених договором робіт у встановлені строки, що в порядку статей 530, 852 Цивільного кодексу України є підставою для розірвання договору, стягнення грошових коштів у сумі 300.000,00 грн., які позивач передплатив за роботи.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.

У судовому засіданні 08.07.2013 представник позивача на вимогу ухвали суду надав для огляду оригінали документів, доданих до позовної заяви, зокрема, оригінал договору підряду №8/12 та додатків № 1 та № 2 до цього договору. Також, представник позивача надав клопотання про виправлення описки в п.3 прохальної частини позовної заяви в частині назви відповідача, та просив вважати вірною назву відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мід-Сервіс», замість зазначеного ТОВ «Центр Нових Технологій». Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Як вбачається з поштового повідомлення, ухвалу суду про порушення провадження у справі було надіслано на адресу відповідача 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63 , яка визначена як його місцезнаходження згідно відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також зазначена позивачем в якості адреси відповідача у позовній заяві, та яка отримана уповноваженим представником відповідача, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Враховуючи те, що відповідно до матеріалів справи та відомостей згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресою місцезнаходження відповідача є адреса: 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63, за якою було надіслано ухвали суду про порушення провадження у справі та про її відкладення, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у даній справі.

Зважаючи на те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 08.07.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтергал-Буд» (генеральний підрядник, далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мід-Сервіс» (підрядник, далі - відповідач) 08.12.2011 було укладено договір підряду № 8/12 (далі - Договір), відповідно до умов п.1.1 якого відповідач зобов'язався у відповідності до проектної документації стадії «Робоча документація», умов цього Договору, чинних будівельних норм і правил, в обумовлений Договором строк виконати комплекс робіт «під ключ» з оздоблення балконних огорож, утеплення зовнішніх стін, утеплення стелі на балконах та лоджіях, оздоблення с утепленням 1-го поверху житлового будинку № 2, будівництво якого здійснюється на будівельному майданчику за єдиною проектною документацією "Комплекс будівель житлового та соціально-культурного призначення з вбудовано-прибудованими торговельно-офісними приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Воскресенській, 7 в Дніпровському районі міста Києва (перша черга будівництва)" (далі - об'єкт) та передати позивачу закінчені роботи, а позивач зобов'язався у відповідності до умов Договору передати відповідачу місце виконання робіт, проектну документацію та прийняти належним чином виконані роботи, оплативши їх на умовах та в порядку, визначеному Договором.

Договірна ціна робіт, відповідно до п.3.1. Договору, склала 1.157.786,34 грн. з ПДВ, яка є твердою і не підлягає коригуванню протягом всього строку дії Договору (п.3.2. Договору).

Умовами п.5.1. Договору встановлено обов'язок позивача протягом 5 робочих днів після підписання даного Договору перерахувати відповідачу передплату на закупівлю матеріалів у розмірі 300 000,00 грн. з ПДВ.

На виконання положень п.5.1. Договору, позивач здійснив попередню оплату робіт з дотриманням встановлених строків у сумі 300.000,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 632 від 09.12.2011 на суму 300.000,00 грн.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що роботи повинні бути виконані в строк до 30.12.2011.

Сторонами було підписано Додаткову угоду №1 до Договору про внесення змін до умов п.4.1 Договору, а саме: продовжено строк виконання робіт до 30.04.2012 включно.

Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, здійснив передоплату робіт відповідача у встановлені Договором строки в сумі 300.000,00 грн.

Отже, з урахуванням умов п.4.1. Договору кінцевий строк виконання робіт відповідачем настав 30.04.2012.

Умовами пп.11.3.2. п. 11.3. Договору визначено право позивача в односторонньому порядку відмовитися від виконання Договору повністю або частково без будь-яких зобов'язань перед відповідачем, з правом вимагати завданих збитків у випадку, якщо відповідач не можу виконувати роботи таким чином, щоб завершити їх якісно та у відповідності до умов Договору.

Позивач 23.05.2012 звертався до відповідача з листом (вих. № 23/1 від 23.05.2012) з вимогою про виконання належним чином своїх зобов'язань за Договором щодо виконання робіт.

Проте, як зазначає позивач, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо виконання робіт у встановлені Договором строки, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду та просить розірвати Договір № 8/12 від 08.12.2011 та стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 300.000,00 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Частиною 2 ст. 849 ЦК України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно з умовами Договору відповідач зобов'язався виконати роботи, кінцевий строк виконання яких настав 30.04.2012. Доказів того, що строки виконання робіт були змінені сторонами до суду не надано.

Проте, відповідач у встановлений строк такі роботи не виконав. Доказів зворотного суду відповідач не надав.

Частиною 1 статі 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Цивільний кодекс України при регулюванні інституту розірвання договору містить норми, які стосуються різних питань, як то: підстави розірвання договору, порядок розірвання (за домовленістю сторін, одностороння відмова, за рішенням суду), наслідки розірвання договору тощо.

Господарський кодекс України в силу положень Преамбули, статей 1 та 4, є спеціальним законом порівняно з Цивільним кодексом України, а тому норми цього кодексу мають пріоритет перед аналогічними нормами Цивільного кодексу України (аналогічна позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 06.07.2006р. по справі №17/543).

Порядок розірвання договору визначений ст. 188 Господарського кодексу України. Відповідно до даної статті зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

У той же час, Верховним Судом України з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002р. у справі №1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів) зазначалося, що недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору, в разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору (постанова ВСУ від 17.06.2008р. №8/32пд).

Відповідно до п. 12.2. Договору останній є чинним з дати підписання сторонами і до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

За наведених обставин, з урахуванням того, що відповідач не виконав у встановлені п.4.1. Договору строки взяті на себе зобов'язання по виконанню робіт, що свідчить про істотне порушення умов Договору зі сторони відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленої позовної вимоги про розірвання Договору № 8/12 від 08.12.2011.

Враховуючи вищевикладене, суд також дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 300.000,00 грн., що були сплачені позивачем відповідачу за роботи, які відповідач не виконав у встановлені строки, є обґрунтованою та підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач виконав своє зобов'язання за Договором щодо здійснення попередньої оплати робіт у сумі 300.000,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 632 від 09.12.2011 на суму 300.000,00 грн.

Як встановлено вище судом, відповідач істотно порушив умови Договору, у встановлені строки не виконав своє зобов'язання, в зв'язку з чим суд визнав вимогу позивача про розірвання такого Договору підставною та обґрунтованою.

Відповідно до ч. 3 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Враховуючи те, що Договір розірвано судом, у зв'язку з істотним порушенням відповідачем його умов, то перераховані позивачем кошти в сумі 300.000,00 грн. підлягають поверненню позивачу в порядку ч. 3 статті 1212 ЦК України (аналогічна думка викладена у постанові Вищого господарського суду України від 08.10.2012 № 3/142-11).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи, викладені у позові.

За таких обставин, позовні вимоги визнаються судом доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір № 8/12 від 08.12.2011, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтергал-Буд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мід-Сервіс».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мід-Сервіс» (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63, код ЄДРПОУ 31353278) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інтергал-Буд» (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 28-б, код ЄДРПОУ 34692645) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти в сумі 300.000 (триста тисяч) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 7.147 (сім тисяч сто сорок сім) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.07.2013.

Суддя Ониськів О.М.