Рішення

від 08.07.2013 по справі 914/2008/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2013 р. Справа № 914/2008/13

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Ректайм», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Новекс», м. Львів

про стягнення суми боргу за договором № 36иг від 03.09.2011р. на загальну суму 42 353,12грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Кміть М.Б.

Представники:

Від позивача: Ігнатьєв О.Ю. - представник за довіреністю № 7 від 04.07.2013р.;

Від відповідача: не з`явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю «Ректайм» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новекс» про стягнення суми боргу за договором № 36 від 03.09.2011р. на загальну суму 42 353,12 грн.

Ухвалою суду від 28.05.2013 р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 06.06.2013р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві та з поданим ним розрахунком (вх..26413/13 від 05.07.2013р.) пені, 3% річних та інфляційних втрат. Просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 38 564,50 грн. та пеню в сумі 2 852,71 грн., інфляційні втрати в сумі 111,83 грн. та 3% річних в сумі 786,08 грн. з початком перебігу прострочення з 10.09.2012р.

В судове засідання відповідача явку повноважного представника не забезпечив, про причину не явки суд не повідомив, вимог ухвали суду від 28.05.2013 р. не виконав, відзиву на позов та будь-яких документів на вимогу суду не подав, процесуальним правом на захист своїх інтересів не скористався.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

У судовому засіданні 08.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та їх оригінали в судовому засіданні, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази судом встановлено таке.

03.09.2011р. між ТзОВ «РЕКТАЙМ» (за договором продавець, позивач у справі) та ТзОВ «Новекс» (за договором покупець, відповідач у справі) було укладено договір №36иг (далі за текстом - Договір).

Згідно п.1.1. Договору продавець (позивач) продає, а покупця (відповідач) приймає і оплачує товари згідно умов Договору.

Найменування, асортимент, кількість. Якість та ціна поставки кожної партії товару узгоджується сторонами і оформлюється рахунком - фактурою (п. 2.1. Договору).

Згідно п.2.2.,2.3. Договору Замовлений товар передається покупцю в термін 3 дні з моменту оформлення рахунку - фактури на умовах «склад продавця», якщо інше не передбачено домовленістю сторін. Прийом - передача товару по кількості відбувається згідно видаткових накладних.

На виконання своїх забов'язань за Договором, позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 38 564,50 грн., що підтверджується видатковою накладною № 0000004293 від 07.09.2011р., підписаною сторонами та скріпленою печатками.

Всі претензії щодо якості товару продавець приймає від покупця в письмовій формі не пізніше 5 (п'яти) днів з моменту прийому-передачі (п.2.4. Договору).

Позивач зазначає, що жодних зауважень щодо якості, кількості поставленого товару чи неналежного оформлення товарно-супровідних документів на товар, від покупця не надходило, та відповідачем не спростовано даної інформації.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що зобов'язання позивача вважається виконаним належним чином, а поставлений товар таким, що підлягає оплаті.

Відповідно до п.п. 3.1.,3.2.Договору розрахунки проводяться в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Оплата продавцю здійснюється протягом 365 календарних днів з моменту прийому-передачі товару покупцю.

Відповідач покладені на нього зобов'язання щодо оплати придбаного товару в сумі 38 564,50 грн. за Договором не виконав.

На підтвердження заборгованості також свідчить Акт звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем за період з 01.01.2012р. по 26.11.2012р. , яким визнано наявність заборгованості в сумі 38 564,50 грн.

З метою до судового врегулювання спору 15.03.2013р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 5 від 14.03.2013р., в якій просив здійснити оплату простроченої заборгованості (докази надіслання в матеріалах справи). Однак була залишена без розгляду відповідачем.

За неналежне виконання умов Договору позивач на підставі п.5.2. Договору просить стягнути (з врахуванням розрахунку санкцій з початком перебігу з 10.09.2012р. вх.№ 26413/13 від 05.07.2013р.) 2 852,71 грн. пені та на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних в сумі 786,08,42 грн. та інфляційні втрати в сумі 111,83 грн.

Доказів погашення заборгованості станом на день розгляду справи сторонами до суду не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору купівлі-продажу в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу за Договором в сумі 38 564,50 грн., яка не спростована відповідачем, та обґрунтована і підтверджена матеріалами справи.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало були виконати.

Відповідно до п.5.2. Договору якщо ж покупець несвоєчасно сплачує за відвантажений товар продавцем товар, перший сплачує на користь продавця штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожен день прострочки.

Щодо нарахування пені, суд встановив, що заборгованість у відповідача перед позивачем виникла у 2012р., який був високосним роком, а отже мав 366 днів. Здійснивши перерахунок суд встановив, що позивач при розрахунку суми пені не врахував цей факт, а тому допустився помилки при обрахунку суми пені. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума пені в розмірі 2 844,92 грн. В частині стягнення 7,79 грн. пені слід відмовити.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно перерахунку, судом встановлено, що заявлена позивачем до стягнення сума 3% річних у розмірі 786,08,42 грн. та інфляційні втрати в сумі 111,83 грн. нараховані правомірно і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 179, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 15, 526, 530, 610-611, 625, 626, 629, 655, ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 1, 22, 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новекс» (79067, Львівська область, місто Львів, вулиця Гайдучка, будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи 32893614) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕКТАЙМ» (03115, місто Київ, вулиця Верховинна, будинок 6-А; ідентифікаційний код юридичної особи 30469713) 38 564,50 грн. - основної заборгованості, 2 844,92 грн. - пені, 786,08 грн. - 3% річних, 111,83 грн. - інфляційних втрат та 1 720, 18 грн. - витрати по сплаті судового збору.

3. В частині стягнення 7,79 грн. пені слід відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 10.07.2013 року.

Суддя Коссак С.М.