Постанова

від 02.07.2013 по справі 801/4144/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 липня 2013 р. (15:23) м.Сімферополь Справа №801/4144/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Криму в складі головуючого судді Радчук А.А., за участю секретаря судового засідання Гребенюк Є.В. та представників сторін:

від позивача -Максимова Н.Ф.,

від відповідача - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "АМГ Південне"

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК ДПС

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Суть спору. Товариство з обмеженою відповідальністю "АМГ Південне" (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК ДПС (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№000043152, 000042152 від 26 березня 2013 року про застосування штрафних санкцій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем у відповідності до ст.ст.57,126,203 Податкового кодексу України (далі- ПК України) застосовані до позивача штрафні санкції за наявну затримку сплати грошового зобов'язання до бюджету сум ПДВ. Між тим останнє не відповідає діючим нормам ПК України, оскільки позивач є резидентом, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство) та обрав спеціальний режим оподаткування.

У відповідності ж до п.209.2 ст.209 ПК України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

У зв'язку із викладеним, рахують за можливе скасувати податкові повідомлення-рішення.

Ухвалами суду від 26.04.2013 відкрито провадження у справі та після закінчення підготовчого провадження у справі останню призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила останні задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день місце і час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Згідно письмових заперечень позовні вимоги не визнали у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, а також на спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І, п. 75.1 ст. 75, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79, глави 8 розділу II, п.209.2 ст.209 розділу V Податкового кодексу України, абзацу 3 п.3 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2012 №779); затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 11 (далі- Порядок), та наказу Красноперекопської ОДПІ АРК ДПС № 206 від 05.03.2013 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податку на додану вартість ТОВ «АМГ-Південне» (ЄДРПОУ 36075306), щодо повноти визначення та своєчасності перерахування коштів на спеціальний рахунок сільськогосподарським підприємством, що обрало спеціальний режим оподаткування по деклараціям (скорочена) за вересень та жовтень 2012 року.

За результатами перевірки складено Акт від 14.03.2013 року № 388/15.2/36075306, в якому встановлено, що позивачем самостійно нарахована сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню, та залишається у розпорядженні сільськогосподарського товаровиробника, спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства (рядок 14 - рядок 16, позитивне значення) за вересень та жовтень 2012 року у розмірі 124510,80 грн. (за вересень 2012 року) та 112178,00 грн. (за жовтень 2012 року). Копії платіжних доручень на перерахування вказаних вище сум на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства платником надані до Красноперекопської ОДПІ АР Крим ДПС 27.12 2012 року.

На думку відповідача, сільськогосподарським підприємством, що обрало спеціальний режим оподаткування TOB «АМГ-Південне», було несвоєчасно перераховано кошти на спеціальний рахунок, по деклараціям (скорочена) за вересень та жовтень 2012 року, що засвідчено копіями платіжних доручень, які було надано до податкового органу 27.12.2012, чим порушено ст.203 ПК України та абзац 2 пункту 3 Порядку, у зв'язку із чим до останнього застосовані штрафні санкції, які передбачені ст.126 ПК України.

За результатами перевірки відповідачем 26 березня 2013 року прийняті спірні податкові повідомлення-рішення №000043152 та № 000042152 про застосування штрафів до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМГ Південне".

Не погодившись із вказаним рішенням позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Тому, вирішуючи дану справу стосовно позовних вимог позивача суд зобов'язаний встановити: чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

Перевіряючи правомірність дій та рішення відповідача, судом беззаперечно встановлено, що позивач є резидентом, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), яке обрало спеціальний режим оподаткування.

Як вбачається із п.209.2 ст.209 ПК України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Отже, зазначеними нормами передбачено, що спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства.

Статтею 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.14.1.39 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, з огляду на викладене суд приходить до висновку, що оскільки сума ПДВ нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства, останнє не може рахуватись грошовим зобов'язанням платника податків, а тому на останнього не можна притягувати до відповідальності у вигляді штрафу за ст..126 ПК України.

Останнє додатково підтверджується і самим Порядком акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, пунктом 4 якого передбачено, що сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу, а починаючи з 1 січня 2018 р. перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства. У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.

Між тим, нецільового використання суми ПДВ позивачем в судовому засіданні не встановлено та відповідачем не зазначено.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 КАС України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ передбачено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

На підставі викладеного та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає необхідне стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Як же вбачається із п.п.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" №3674 від 08.07.2011 року, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру - 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, сплачений позивачем судовий збір при поданні позову в розмірі 361,20грн. підлягає стягненню на його користь.

Під час судового засідання, яке відбулось 02.07.2013 оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 08.07.2013.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК ДПС №№000043152, 000042152 від 26 березня 2013 року про застосування штрафів до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМГ Південне".

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АМГ Південне"судовий збір у розмірі 361,20 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Радчук А.А.