Ухвала

від 18.06.2013 по справі 11/796/843/2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №11/796/843/2013 Головуючий в І інстанції - Тарасюк К.Е.

Категорія - ст.ст.27 ч.5, ст.212 ч.3; 27 ч.5, Доповідач - Фрич Т.В.

212 ч.1; 27 ч.3, 205 ч.24 296 ч.1; 212 ч.3КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.06.2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Фрич Т.В.,

суддів - Бовтрук В.М., Присяжнюка О.Б.,

за участю прокурора - Карпука Ю.А.,

засуджених - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3,

потерпілого -ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією, з доповненнями, адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_1, апеляціями адвоката ОСОБА_5 в інтересах засудженої ОСОБА_2 та прокурора Станкова О.П., який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на вирок Печерського районного суду м.Києва від 28.11.2012 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Печерського районного суду м.Києва від 28 листопада 2012 року:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ідент.номер НОМЕР_1, раніше не судимого, -

визнано винним у чиненні злочинів, передбачених ст.ст.27 ч.3, 205 ч.2, 27 ч.5, 212 ч.3, 27 ч.5, 212 ч.1, 296 ч.1 КК України та призначено йому покарання:

- за ст.ст.27 ч.3, 205 ч.2 КК України у виді штрафу у розмірі чотирьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 68000 гривень;

- за ст.ст.27 ч.5, 212 ч.3 КК України у виді штрафу у розмірі 5184576 гривень з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях строком на 3 /три/ роки та з конфіскацією майна;

- за ст.ст. 27 ч.5, 212 ч.1 КК України у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 34000 гривень;

- за ст.ст.296 ч.1 КК Україниу виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 17000 гривень.

Відповідно до ст.70 КК України , шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді штрафу у розмірі 5184576 /п`ять мільйонів сто вісімдесят чотири тисячі п`ятсот сімдесят шість/ гривень з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях строком на 3 /три/ роки та з конфіскацією майна.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянку України, ідент.номер НОМЕР_2, раніше не судиму -

визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 212 ч.3 КК України , та призначено їй покарання у виді штрафу у розмірі двадцяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 34000 /тридцяти чотирьох тисяч/ гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях строком на 3 /три/ роки та з конфіскацією майна.

Цивільний позов директора ОВК «Домовласник» ОСОБА_4 задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1, на користь Об`єднання власників квартир «Домовласник» (АДРЕСА_1) - 77188 /сімдесят сім тисяч сто вісімдесят вісім/ гривень 30 коп. на відшкодування матеріальних збитків, спричинених злочином.

Майно засуджених, на яке постановами слідчого накладено арешт, з метою забезпечення цивільного позову та конфіскації майна залишено під арештом.

По справі вирішено питання щодо речових доказів та стягнення судових витрат.

Згідно вироку, ОСОБА_1, на підставі протоколу №1 засідання наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Юбіпартнер», являючись головою правління ПАТ «Юбіпартнер» (код ЄДРПОУ 36677299), зареєстрованого Печерською районною державною адміністрацією м.Києва 08 вересня 2009 року за юридичною адресою: м.Київ, вул.Печерський узвіз,19 та являючись керівником Адвокатського Об»єднання «ІНФОРМАЦІЯ_3» (код ЄДРПОУ 36857061), використовуючи своє службове становище, у 2009-2010 роках, організував створення підконтрольної йому групи компаній ПАТ «Юбіпартнер», засновником яких виступив сам в якості фізичної особи та використав в якості засновника вже створену юридичну особу - ПАТ «Юбіпартнер». Підприємства, які увійшли до складу групи компаній ПАТ «Юбіпартнер», за своїм змістом виконували роль фіктивних та транзитних підприємств, і використовувались ОСОБА_1 та іншими співучасниками скоєння злочинів з метою прикриття незаконної діяльності, а саме: надання послуг іншим суб`єктам підприємницької діяльності з переведення безготівкових коштів в готівку без фактичного проведення фінансово-господарських операцій і оформлення при цьому відповідних бухгалтерських документів, що виразилось в організації ОСОБА_1 фіктивного підприємництва та пособництві в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великому розмірі за наступних обставин:

У 2009 році ОСОБА_1, з корисливих мотивів, з метою в подальшому використати придбані суб`єкти підприємницької діяльності для прикриття своїх незаконних дій та незаконних дій службових осіб інших підприємств, за попередньою змовою з ОСОБА_7, організував придбання з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ «Автомобільний Клуб України» (код ЄДРПОУ 34569368) та ТОВ «Квадро» (код ЄДРПОУ 20435728) на підставну особу ОСОБА_8 за наступних обставин:

Приблизно на початку травня 2009 року ОСОБА_1, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_7, з метою незаконного використання реквізитів, печатки та банківських рахунків ТОВ «Квадро», перереєстрованого 08.05.2009 року Берегівською районною державною адміністрацією Закарпатської області, засновником якого став ТОВ «Автомобільний Дім» в особі директора ОСОБА_8, особисто запропонував ОСОБА_8, який не був обізнаний про незаконність намірів ОСОБА_1, стати засновником та директором ТОВ «Квадро». ОСОБА_8 погодився на пропозицію ОСОБА_1 і 07 травня 2009 року підписав статутні документи в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_9 та протоколом №7-05/2009 загальних зборів учасників ТОВ «Квадро» від 07.05.2009 року був призначений на посаду директора ТОВ «Квадро». Однак, фактично ОСОБА_8 фінансово-господарської діяльності не здійснював, печаткою підприємства та банківськими рахунками не розпоряджався, документи підписував частково за проханням ОСОБА_1 та ОСОБА_7, які, використовуючи реквізити, печатку та банківські рахунки ТОВ «Квадро», діяли від імені ОСОБА_8 для створення видимості проведення фінансово-господарських операцій з метою незаконного завищення податкового кредиту. Так, у 2009-2010 роках, використовуючи реквізити, печатку та банківські рахунки ТОВ «Квадро» ОСОБА_1, керуючи діями ОСОБА_7 та бухгалтера ОСОБА_10 по складанню первинних документів та перерахуванню грошових коштів, створив видимість проведення фінансово-господарських операцій між ТОВ «Квадро» та ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа», що спричинило велику матеріальну шкоду державі у вигляді несплати податку на додану вартість директором ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа».

Приблизно на початку листопада 2009 року ОСОБА_1, повторно, з метою незаконного використання реквізитів, печатки та банківських рахунків ТОВ «Автомобільний Клуб України», перереєстрованого 05.11.2009 року Голосіївською районною державною адміністрацією м. Києва, засновником якого став ТОВ «Автомобільний Дім» в особі директора ОСОБА_8, особисто запропонував ОСОБА_8, який не був обізнаний про незаконність намірів ОСОБА_1 стати засновником та директором ТОВ «Автомобільний Клуб України». ОСОБА_8 погодився на пропозицію ОСОБА_1 і 03 листопада 2009 року підписав статутні документи в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_11 та протоколом №3-11/2009 загальних зборів учасників ТОВ «Автомобільний Клуб України» від 03.11.2009 року був призначений на посаду директора ТОВ «Автомобільний Клуб України». Однак, фактично ОСОБА_8 фінансово-господарської діяльності не здійснював, печаткою підприємства та банківськими рахунками не розпоряджався, документи підписував частково за проханням ОСОБА_1 та ОСОБА_7, які, використовуючи реквізити, печатку та банківські рахунки ТОВ «Автомобільний Клуб України», діяли від імені ОСОБА_8 для створення видимості проведення фінансово-господарських операцій з метою незаконного завищення податкового кредиту. Так, у 2009-2010 роках, використовуючи реквізити, печатку та банківські рахунки ТОВ «Автомобільний Клуб України» ОСОБА_1, керуючи діями ОСОБА_7 та бухгалтера ОСОБА_12 по складанню первинних документів та перерахування грошових коштів, створив видимість проведення фінансово-господарських операцій між ТОВ «Автомобільний Клуб України» та ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа», що спричинило велику матеріальну шкоду державі у вигляді несплати податку на додану вартість директором ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа».

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_7, з корисливих мотивів, з метою в подальшому використати придбані суб`єкти підприємницької діяльності для прикриття своїх незаконних дій та службових осіб інших підприємств, організував придбання з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ «Орандж Україна» (код ЄДРПОУ 32251348) та ТОВ «Алків 2000» (код ЄДРПОУ 31023410) на підставну особу ОСОБА_13 за наступних обставин:

Приблизно в серпні-вересні 2010 року ОСОБА_1, з метою незаконного використання реквізитів, печатки та банківських рахунків ТОВ «Орандж Україна», зареєстрованого 14.11.2002 року Подільською районною державною адміністрацією м. Києва, надав вказівку адвокату Адвокатського Об»єднання «ІНФОРМАЦІЯ_3» ОСОБА_14, який не був обізнаний про незаконність намірів ОСОБА_1, оформити в державних органах необхідні документи для зміни особи директора ТОВ «Орандж Україна» на ім'я ОСОБА_13 Приблизно наприкінці серпня 2010 року ОСОБА_14, підготувавши необхідні документи, зустрівся біля офісного приміщення за адресою: м.Київ, вул.Соломянська,3 з ОСОБА_13, яка на прохання своєї знайомої ОСОБА_15 за грошову винагороду підписала акт прийому-передачі документів та печатки ТОВ «Орандж Україна» від 30.08.2010 року та інші необхідні документи для призначення її на посаду директора. Фактично намірів здійснювати фінансово-господарську діяльність ТОВ «Орандж Україна» ОСОБА_13 не мала, в подальшому її не здійснювала і документів не підписувала.

Також, приблизно в грудні 2010 року ОСОБА_1, з метою незаконного використання реквізитів, печатки та банківських рахунків ТОВ «Алків 2000», зареєстрованого 11.08.2009 року Святошинською районною державною адміністрацією м. Києва, надав вказівку адвокату Адвокатського Об»єднання «ІНФОРМАЦІЯ_3» ОСОБА_14, який не був обізнаний про незаконність намірів ОСОБА_1, оформити в державних органах необхідні документи для зміни особи директора ТОВ «Алків 2000» на ім»я ОСОБА_13 Приблизно наприкінці грудня 2010 року ОСОБА_14, підготувавши необхідні документи, зустрівся біля офісного приміщення за адресою: м.Київ, вул.Солом'янська,3 з ОСОБА_13, яка на прохання своєї знайомої ОСОБА_15 за грошову винагороду, підписала необхідні документи для призначення на посаду директора. Фактично намірів здійснювати фінансово-господарську діяльність ТОВ «Алків 2000» ОСОБА_13 не мала, в подальшому її не здійснювала і документів не підписувала.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1, повторно, з корисливих мотивів, з метою в подальшому використати придбані суб`єкти підприємницької діяльності для прикриття своїх незаконних дій та службових осіб інших підприємств, організував придбання з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ «Славутич Авто» (код ЄДРПОУ 35995548) на підставну особу ОСОБА_15 за наступних обставин:

Приблизно в серпні-вересні 2010 року ОСОБА_1, з метою незаконного використання реквізитів, печатки та банківських рахунків ТОВ «Славутич Авто», зареєстрованого 12.06.2008 року Дарницькою районною державною адміністрацією м. Києва, надав вказівку адвокату Адвокатського Об'єднання «ІНФОРМАЦІЯ_3» ОСОБА_14, який не був обізнаний про незаконність намірів ОСОБА_1 оформити в державних органах необхідні документи для зміни особи директора ТОВ «Славутич Авто» на ім»я ОСОБА_15 Приблизно в першій половині вересня 2010 року ОСОБА_14, підготувавши необхідні документи, зустрівся біля офісного приміщення за адресою: м.Київ, вул.Солом'янська,3, з ОСОБА_15, яка за грошову винагороду, підписала необхідні документи для оформлення на посаду директора. Фактично намірів здійснювати фінансово-господарську діяльність ТОВ «Славутич Авто» ОСОБА_15 не мала, в подальшому її не здійснювала і документів не підписувала.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1, повторно, з корисливих мотивів, з метою в подальшому використати придбані суб`єкти підприємницької діяльності для прикриття своїх незаконних дій та службових осіб інших підприємств, організував придбання з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент» (код ЄДРПОУ 36690058) на підставну особу ОСОБА_16 за наступних обставин:

Приблизно наприкінці березня 2010 року ОСОБА_1 з метою незаконного використання реквізитів, печатки та банківських рахунків ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент», перереєстрованого 05.07.2010 року Шевченківською районною державною адміністрацією м. Києва, засновником якого являється ПАТ «Юбіпартнер» в особі голови правління ОСОБА_1, особисто запропонував ОСОБА_16, який не був обізнаний про незаконність намірів ОСОБА_1, стати директором даного підприємства. ОСОБА_16 з метою отримання заробітної плати погодився на пропозицію ОСОБА_1 і протоколом №29-03/2010 загальних зборів учасників ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент» був призначений на посаду директора даного підприємства. Однак, фактично ОСОБА_16 фінансово-господарської діяльності не здійснював, печаткою підприємства та банківськими рахунками не розпоряджався, документи підписував частково за проханням ОСОБА_1 та ОСОБА_7, які, використовуючи реквізити, печатку та банківські рахунки ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент», діяли від імені ОСОБА_16, створювали видимість проведення фінансово-господарських операцій для переведення безготівкових коштів в готівку на замовлення службових осіб підприємств-контрагентів за винагороду у вигляді відсотків. Так, у 2010 році, використовуючи реквізити, печатку та банківські рахунки ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент» ОСОБА_1, керуючи діями ОСОБА_7 та бухгалтера ОСОБА_10 по складанню первинних документів та перерахування грошових коштів, створив видимість проведення фінансово-господарських операцій між ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент» та ТОВ «МТС-500», що спричинило велику матеріальну шкоду державі у вигляді несплати податку на додану вартість з боку ТОВ «МТС-500» особою, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1, повторно, з корисливих мотивів, з метою в подальшому використати придбані суб`єкти підприємницької діяльності для прикриття своїх незаконних дій та службових осіб інших підприємств, організував придбання з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ «Будівельна Компанія «Партнер-Інвест» (код ЄДРПОУ 33151462) на підставну особу ОСОБА_17 за наступних обставин:

Приблизно в серпні-вересні 2010 року ОСОБА_1, з метою незаконного використання реквізитів, печатки та банківських рахунків ТОВ «Будівельна Компанія «Партнер-Інвест», зареєстрованого 21.07.2007 року Печерською районною державною адміністрацією м. Києва, надав вказівку його підлеглим працівникам, невстановленим слідством, оформити в державних органах необхідні документи для зміни особи директора ТОВ «Будівельна Компанія «Партнер-Інвест» на ім»я ОСОБА_17, який про це не був обізнаний. Фактично ОСОБА_17 фінансово-господарську діяльність ТОВ «Будівельна Компанія «Партнер-Інвест» не здійснював, банківськими рахунками не розпоряджався і документів не підписував. Однак, ОСОБА_1,, керуючи діями ОСОБА_7 та бухгалтера ОСОБА_10 по складанню первинних бухгалтерських документів про нібито проведені операції від імені ОСОБА_17 та перерахуванню грошових коштів по рахункам ТОВ «БК Партнер-Інвест», організував створення видимості проведення фінансово-господарських операцій ТОВ «БК Партнер-Інвест» з ТОВ «МТС-500», ТОВ «ТД Партнер-Трейд» та ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа», що спричинило велику матеріальну шкоду державі у вигляді несплати податку на додану вартість директорами даних підприємств ОСОБА_2 та ОСОБА_7, а також особою, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження.

Так, ОСОБА_1, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_7, маючи в розпорядженні статутні, реєстраційні та первинні бухгалтерські документи, кліше печаток ТОВ «Автомобільний Клуб України», ТОВ «Квадро», ТОВ «Орандж Україна», ТОВ «Алків 2000», ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент», ТОВ «Славутич Авто» та ТОВ «Будівельна Компанія «Партнер Інвест» та документи (копію паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру) «підставних» осіб ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17, отриманих за невстановлених обставин, скористався ними для організації перереєстрації підприємств на ім`я вказаних «підставних» осіб в державних органах, і в подальшому використав їх для прикриття незаконної діяльності, а саме ухилення від сплати податків ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа», ТОВ «МТС-500» та ТОВ «Торговий Дім «Партнер-Трейд».

Після перереєстрації ТОВ «Автомобільний Клуб України», ТОВ «Квадро», ТОВ «Орандж Україна», ТОВ «Алків 2000», ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент», ТОВ «Славутич Авто» та ТОВ «Будівельна Компанія «Партнер Інвест» на ім`я «підставних» осіб, оновлені статутні, реєстраційні документи даних підприємств та кліше печаток за невстановлених обставин отримала ОСОБА_7, яка за вказівкою ОСОБА_1, надавала їх іншим особам для подальшого використання з метою прикриття незаконної діяльності, що виразилось в проведенні безтоварних операцій і заподіяло велику матеріальну шкоду державі у вигляді несплати податків ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа» за період 2009 року та І кварталу 2010 року на суму 2949043 грн., ТОВ «МТС-500» за період діяльності у 2009-2010 роках на суму 971009 грн. та ТОВ «Торговий Дім «Партнер-Трейд» за період діяльності у червні 2010 року на суму 2253533 грн., всього на загальну суму 6173585 грн., що більше ніж у тисячу разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Крім того, ОСОБА_1, являючись головою правління ПАТ «Юбіпартнер», використовуючи своє службове становище, у 2009-2010 роках, організувавши створення підконтрольної йому групи компаній ПАТ «Юбіпартнер», яка за своїм змістом виконувала роль фіктивних та транзитних підприємств, з метою прикриття незаконної діяльності, а саме: надання послуг іншим суб`єктам підприємницької діяльності з переведення безготівкових коштів в готівку без фактичного проведення фінансово-господарських операцій і оформлення при цьому відповідних бухгалтерських документів, скоїв пособництво в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великому розмірі директором ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа» ОСОБА_7 за наступних обставин:

Директор ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа» ОСОБА_7, з метою ухилення від сплати податків, за попередньою змовою і безпосередньо під керуванням ОСОБА_1, у серпні та вересні 2009 року, створила видимість проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Будівельна Компанія «Партнер-Інвест», придбання якого з метою прикриття незаконної діяльності організував ОСОБА_1 В серпні та вересні 2009 року ОСОБА_1 надав вказівки ОСОБА_7 щодо складання первинних документів - актів №ОУ-0000020 від 31.08.2009 року та №ОУ-0000026 від 30.09.2009 року здачі-прийняття робіт (надання послуг) ТОВ «Будівельна Компанія «Партнер- Інвест» про нібито надання організаційних послуг ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа», які ОСОБА_7 завірила печаткою ТОВ «Будівельна Компанія «Партнер-Інвест» та кліше факсиміле підпису ОСОБА_2, які незаконно знаходились у них в розпорядженні. Крім того, в період серпня-листопада 2009 року, ОСОБА_7, діючи за вказівками та під безпосереднім керуванням ОСОБА_1, для створення видимості права на податковий кредит ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа» завірила печаткою ТОВ «Будівельна Компанія «Партнер-Інвест» та кліше факсиміле підпису ОСОБА_11, які знаходились в їх розпорядженні, податкові накладні №155 від 20.11.2009 року, №142 від 30.10.2009 року, №125 від 30.09.2009 року, №114 від 31.08.2009 року та акт №ОУ-0000031 здачі-прийняття робіт (послуг) про нібито надання її підприємству організаційних та організаційно-консультаційних послуг.

Фактично вказані послуги не надавались, документи службовими особами ТОВ «Будівельна Компанія «Партнер-Інвест» не складались і вартість вказаних в документах послуг не задекларована ТОВ «Будівельна Компанія «Партнер- Інвест» в складі податкових зобов`язань.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, директор ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа» ОСОБА_7 за вказівкою та під безпосереднім керуванням ОСОБА_1, 13 січня 2010 року уклала з ТОВ «Компанія «Українська торгівельна мережа», директором якого являється сама ОСОБА_7, договір купівлі-продажу нежитлового підвального приміщення у Вінницькій області в м.Немирів по вул.Леніна, 171-А. Для придбання вказаної нерухомості, квартири №15 та іншого нежитлового приміщення ОСОБА_7, як директор ТОВ «Компанія «Українська торгівельна мережа», виконуючи вказівки ОСОБА_1, отримала від ТОВ «Стандарт Брок» в оплату за цінні папери (прості векселі) грошові кошти в сумі 10 000 000 грн., які перерахувала в оплату нерухомості на рахунок ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа», відкритий в ВАТ «Ерде Банк» в м. Києві. Після оформлення купівлі нерухомості на загальну суму 10 000 000 грн. ОСОБА_7, за вказівками та під керуванням ОСОБА_1, повернула з рахунку ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа» грошові кошти в сумі 10 000 000 грн. на рахунок ТОВ «Стандарт Брок» в оплату цінних паперів. Так, ОСОБА_7, являючись одночасно директором ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа» і ТОВ «Компанія «Українська торгівельна мережа», за вказівками ОСОБА_1, використала грошові кошти в сумі 10 000 000 грн., перерахувавши їх по колу рахунків. Однак, враховуючи операції з цінними паперами, проведеними з ТОВ «Стандарт Брок», які не оподатковуються податком на додану вартість, у ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа» виникла значна сума податкових зобов`язань за січень 2010 року. Директор ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа» ОСОБА_7, не бажаючи сплатити значну суму податку на додану вартість за січень 2010 року, за попередньою змовою з ОСОБА_1, виконуючи його вказівки, створила видимість проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Алків 2000», директором якого являлась в той період сама ОСОБА_7, ТОВ «Автомобільний Клуб України», ТОВ «Квадро» та ТОВ «Будівельна компанія «Партнер Інвест», за рахунок яких незаконно сформувала (завищила) податковий кредит підприємства і, відповідно, занизила необхідні до сплати в бюджет податки.

Так, директор ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа» ОСОБА_7 за попередньою змовою та під керуванням ОСОБА_1, використовуючи реквізити, печатки та банківські рахунки підприємств, створення і придбання яких організував ОСОБА_1 з метою прикриття незаконної діяльності, за невстановлених обставин, отримала в січні 2010 року податкові накладні №17 від 31.12.09 року та №1 від 31.01.2010 року, акти №ОУ-000001 від 31.01.2010 року, №ОУ-000023 від 31.12.2009 року здачі-прийняття робіт (надання послуг) від ТОВ «Автомобільний Клуб України», податкову накладну №1 від 29.01.2010 року від ТОВ «Квадро», підписані від імені ОСОБА_8 невстановленими особами, про нібито надання послуг з оцінювання платоспроможності у зв`язку із фінансовим станом та про надання інформаційно-консультаційних послуг, податкову накладну №1 від 31.01.2010 року та акт №ОУ-0000001 від 31.01.2010 року здачі-прийняття робіт (надання послуг) від ТОВ «Алків 2000», виписаних самою ОСОБА_7 про нібито надання організаційних послуг.

Фактично зазначені в податкових накладних та актах послуги ТОВ «Квадро», ТОВ «Автомобільний Клуб України» та ТОВ «Алків 2000» не надавали і вказані вище документи ОСОБА_8 від імені ТОВ «Квадро» і ТОВ «Автомобільний Клуб України» особисто не складав і не підписував, в той час як ОСОБА_7, виконуючи вказівки ОСОБА_1, маючи в розпорядженні кліше печаток ТОВ «Квадро», ТОВ «Автомобільний Клуб України» та ТОВ «Алків 2000», завірила їх відбитками зазначених печаток для надання видимості законності операцій.

Таким чином, директор ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа» ОСОБА_7, в період серпня, вересня, грудня 2009 року та січня 2010 року, умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_1 і під його керуванням, шляхом створення видимості проведення фінансово-господарських операцій, використовуючи підроблені документи по взаємовідносинам з ТОВ «Алків 2000», ТОВ «Квадро», ТОВ «Автомобільний Клуб України» та ТОВ «Будівельна Компанія «Партнер-Інвест», придбання яких організував ОСОБА_1 з метою прикриття незаконної діяльності, в порушення вимог ст.ст.203 , 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного Кодексу України в частині недодержання зазначених норм законодавства у момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, в порушення вимог п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. №283/97-ВР, згідно якого: «Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.» та вимог п.п.7.4.1., п.п.7.4.5., п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 р., відповідно якого: «Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації…», ухилилась від сплати податку на прибуток за 2009 рік та І квартал 2010 року та від сплати податку на додану вартість за серпень, вересень, грудень 2009 року та січень 2010 року на загальну суму 2949043 грн., що призвело до фактичного ненадходження коштів до бюджету в особливо великому розмірі, оскільки вказана сума в п`ять тисяч разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Згідно висновків акту №576/23-10/35573548 від 26.05.2011 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Автоклуб України», ТОВ «Квадро» та ТОВ «БК Партнер Інвест» за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року, ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа» занижено податок на прибуток за 2009 рік та за І квартал 2010 року на суму 1220938 грн. та податок на додану вартість за серпень, вересень, грудень 2009 та січень 2010 року на суму 1728105 грн., всього на загальну суму 2949043 грн.

Крім того, ОСОБА_1, у 2009-2010 роках організувавши створення підконтрольної йому групи компаній ПАТ «Юбіпартнер», які за своїм змістом виконували роль фіктивних та транзитних підприємств, з метою прикриття незаконної діяльності, а саме: надання послуг іншим суб»єктам підприємницької діяльності з переведення безготівкових коштів в готівку без фактичного проведення фінансово-господарських операцій і оформлення при цьому відповідних бухгалтерських документів, скоїв пособництво в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великому розмірі директором ТОВ «Торговий Дім «Партнер-Трейд» ОСОБА_2

Так , ОСОБА_2 на підставі протоколу №24/07-07 від 24 липня 2007 року ТОВ «Торговий Дім «Партнер-Трейд», являючись директором ТОВ «Торговий Дім «Партнер-Трейд» (код ЄДРПОУ 32250721), зареєстрованого Печерською районною державною адміністрацією м.Києва 19 лютого 2003 року за юридичною адресою: м.Київ, вул.Кіквідзе,13, являючись службовою особою підприємства, у зв'язку з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, наділена обов'язками згідно ст.ст.8,9; ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування " № 77/97-ВР від 18.02.1997 рокута п.10.1 ст.10 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, маючи вищу юридичну освіту, усвідомлюючи покладену на неї відповідальність та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків у вигляді несплати податків, достовірно знаючи про створення видимості проведення фінансово-господарських операцій у 2010 році з метою незаконного завищення податкового кредиту підприємства, за попередньою змовою та під керуванням ОСОБА_1 скоїла умисне ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі за наступних обставин:

Директор ТОВ «Торговий Дім «Партнер-Трейд» (надалі ТОВ «ТД Партнер-Трейд») ОСОБА_2 з метою ухилення від сплати податків, за попередньою змовою з ОСОБА_1 під його керуванням, у червні 2010 року створила видимість проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ «БК «Партнер-Інвест», директором якого для прикриття незаконної діяльності ОСОБА_1 призначив підставну особу ОСОБА_17 Для створення такої видимості, в червні 2010 року ОСОБА_2 як директор ТОВ «ТД «Партнер-Трейд», за невстановленою адресою, уклала договір з ТОВ «БК Партнер-Інвест», в особі директора ОСОБА_17, купівлі-продажу обладнання (без номеру) від 01 червня 2010 року та додатки №1,2,3,4 до даного договору, відповідно яких загальна вартість обладнання склала 13413199 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 2235533 грн. Крім того, в період червня 2010 року були складені видаткові накладні про відвантаження ТОВ «БК «Партнер-Інвест» обладнання в адресу ТОВ «ТД «Партнер-Трейд» за №РН-0000005 від 01.06.2010 р., №РН-0000004 від 01.06.2010 р. та №РН-0000003 від 01.06.2010 р. Фактично же обладнання ТОВ «БК Партнер-Інвест» в адресу ТОВ «ТД Партнер-Трейд» не відвантажувало, вищевказані договори і видаткові накладні директором ТОВ «БК «Партнер-Інвест» ОСОБА_17 не підписувались. Достовірно знаючи про безтоварність даної операції, ОСОБА_2 надала можливість підписати вищевказаний договір від 01 червня 2010 року, додатки №1,2,3,4 до нього від свого імені сторонній особі, а видаткові накладні завірила кліше факсиміле свого підпису. Також, вищевказаний договір та видаткові накладні з метою надання видимості законності проведеної операції були завірені за невстановлених обставин кліше печаток ТОВ «ТД Партнер-Трейд» та ТОВ «БК Партнер-Інвест», які перебували в розпорядженні ОСОБА_7 і знаходились в офісному приміщенні за адресою: м.Київ, вул.Соломянська,3.

В подальшому, ОСОБА_18, яка здійснювала ведення бухгалтерського обліку ТОВ «ТД «Партнер-Трейд» і не була обізнана про безтоварність даної операції, отримавши за невстановлених обставин договір (без номеру) від 01.06.2011 року з Додатками №1,2,3,4 та видаткові накладні, що свідчать про відвантаження обладнання, включила вартість вказаного в них обладнання до складу податкового кредиту ТОВ «ТД Партнер-Трейд», що призвело до незаконного зменшення податкових зобов»язань даного підприємства.

Так, директор ТОВ «ТД «Партнер-Трейд» ОСОБА_2 за попередньою змовою та під керуванням ОСОБА_1, та за попередньою змовою з ОСОБА_7, в період червня 2010 року, умисно, шляхом створення видимості проведення фінансово-господарських операцій, використовуючи підроблені документи по взаємовідносинам з ТОВ «БК «Партнер-Інвест», придбання якого з метою прикриття незаконної діяльності організував ОСОБА_1, в порушення вимог ст.ст.203 ,215,216,228,662,655,656 Цивільного Кодексу України в частині недодержання зазначених норм законодавства у момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, в порушення вимог п.п.7.4.1., п.п.7.4.5., п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 р., відповідно якого: «Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації…», ухилилась від сплати податку на додану вартість за червень 2010 року на загальну суму 2235533 грн., що призвело до фактичного ненадходження коштів до бюджету в особливо великому розмірі, оскільки вказана сума в п`ять тисяч разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином, ОСОБА_1 скоїв пособництво в ухиленні від сплати податків директором ТОВ «Компанія «Універсальна торгівельна мережа» ОСОБА_7 та директором ТОВ «Торговий Дім «Партнер-Трейд» ОСОБА_2 в період 2009-2010 років на загальну суму 5184576 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великому розмірі, оскільки вказана сума більше ніж у п»ять тисяч разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Також, ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність, з корисливих мотивів, у 2009-2010 роках організувавши створення підконтрольної йому групи компаній ПуАТ «Юбіпартнер», які за своїм змістом виконували роль фіктивних та транзитних підприємств, з метою прикриття незаконної діяльності, а саме: надання послуг іншим суб»єктам підприємницької діяльності з переведення безготівкових коштів в готівку без фактичного проведення фінансово-господарських операцій і оформлення при цьому відповідних бухгалтерських документів, скоїв пособництво в умисному ухиленні від сплати податків у значному розмірі особою, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження, за наступних обставин:

У 2009-2011 роках особа, матеріали справи щодо якої виділені в окреме провадження, з метою ухилення від сплати податків, за попередньою змовою з ОСОБА_1,, користуючись послугами підприємств під керуванням ОСОБА_1, які мають ознаки фіктивності, створив видимість проведення фінансово-господарських операцій ТОВ «МТС-500».

Так, 02 лютого 2009 року особа, матеріали справи щодо якої виділені в окреме провадження, попередньо домовившись з ОСОБА_1 про переведення безготівкових коштів в готівку за рахунок безтоварних операцій про придбання склобою з ТОВ «БК Партнер-Інвест», підписав договір №3 про придбання склобою з ТОВ «БК Партнер-Інвест», в особі директора ОСОБА_2 ОСОБА_12, яка виконуючи вказівки ОСОБА_1 вела бухгалтерський та податковий облік ТОВ «БК Партнер-Інвест» та ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент», не будучи обізнаною про фіктивність проведених операцій, на виконання умов договору з ТОВ «МТС-500» склала первинні бухгалтерські документи (податкові накладні, видаткові накладні та акти виконаних робіт) від імені службових осіб ТОВ «БК Партнер-Інвест», які передала для підпису і нанесення відбитку кліше печаток ОСОБА_1, після чого вони були завірені відбитком кліше факсімиле підпису ОСОБА_2, відбитком кліше печатки ТОВ «БК Партнер-Інвест» і передані особі, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження.

Приблизно в січні 2009 року особа, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження, домовився з ОСОБА_1 про переведення безготівкових коштів в готівку за рахунок безтоварних операцій про придбання склобою з ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент», в особі директора ОСОБА_16, який фактично діяльність підприємства не здійснював і документів не підписував. ОСОБА_10, яка виконуючи вказівки ОСОБА_1, вела бухгалтерський та податковий облік ряда підприємств, в тому числі ТОВ «БК Партнер-Інвест» та ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент», не будучи обізнаною про безтоварність проведених операцій, склала первинні бухгалтерські документи (податкові накладні, видаткові накладні та акти виконаних робіт) від імені службових осіб ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент», які передала для підпису і нанесеня відбитку кліше печаток ОСОБА_1, після чого вони були підписані невстановленою слідством особою, завірені відбитком кліше печатки ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент» і передані особі, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження.

Вказана особа, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження, з метою ухилення від сплати податків, надання фінансово-господарським операціям з ТОВ «БК Партнер-Інвест» та ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент» вигляду законності та отримання в подальшому готівкових коштів, підписав та завірив печаткою свого підприємства первинні бухгалтерські документи по операціям з ТОВ «БК Партнер-Інвест» та ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент» (податкові накладні, видаткові накладні та акти виконаних робіт) на загальну суму 5826054 грн., після чого використав їх для незаконного завищення податкового кредиту підприємства.

В подальшому, особа, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження, на виконання домовленості з ОСОБА_1 щодо переведення безготівкових коштів в готівку, перерахував на банківські рахунки ТОВ «БК Партнер-Інвест» та ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент» грошові кошти нібито в оплату товару (склобою). В період 2009-2011 років ОСОБА_7, яка за вказівкою ОСОБА_1 та на підставі довіреностей розпоряджалась банківськими рахунками ТОВ «БК Партнер-Інвест» та ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент», відкритими в АТ «Фортуна Банк» та ВАТ «Ерде Банк», отримала по чековим книжкам готівкові кошти з рахунків вказаних підприємств, в тому числі перераховані ТОВ «МТС-500». Переведені в готівку грошові кошти, перераховані ТОВ «МТС-500» на рахунки ТОВ «БК Партнер-Інвест» та ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент», ОСОБА_7, за вказівкою ОСОБА_1, в період 2009-2011 років передала особисто особі, матеріали справи відносно якої, виділені в окреме провадження.

Таким чином особа, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження, в період діяльності ТОВ «МТС-500» з лютого 2009 року по лютий 2011 року, шляхом проведення безтоварних операцій з ТОВ «БК Партнер-Інвест» та ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент» та з метою отримання в подальшому готівкових коштів, в порушення вимог п.п.7.2.1., п.п.7.2.3., п.п.7.2.6., п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4., п.п.7.4.5., п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.8 ст.201 Податкового Кодексу України, не нарахував та не сплатив до бюджету податок на додану вартість за лютий 2009 року - лютий 2011 року в сумі 971009 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значному розмірі, оскільки вказана сума в тисячу разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином, ОСОБА_1 скоїв пособництво в ухиленні від сплати податків директором ТОВ «МТС-500» - особи, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження, в період 2009-2011 років на загальну суму 971009 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значному розмірі, оскільки вказана сума більше ніж у тисячу тисяч разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Крім того, 29 січня 2010 року, приблизно в обідній час, ОСОБА_1 знаходився біля будинку АДРЕСА_1, в якому він проживав. Приблизно о 13 годині, ОСОБА_1 зайшов до службового приміщення об»єднання власників квартир вказаного будинку «Домовласник», яке розташоване на цокольному поверсі даного будинку. В цей час у вказаному приміщенні знаходився директор даного об»єднання ОСОБА_4 та конс»єрж ОСОБА_19 Знаходячись у вказаному приміщенні, ОСОБА_1, перебуваючи у збудженому та роздратованому стані, почав висловлювати до ОСОБА_4 необгрунтовані претензії з приводу відключення його квартири від комунікацій будинку та не надання ОВК «Домовласник» комунальних послуг.

Незважаючи на пояснення ОСОБА_4 про необґрунтованість його претензій та на зауваження припинити сварку, ОСОБА_1, маючи умисел на вчинення хуліганських дій, вийшов із приміщення ОВК «Домовласник» та прослідував за місцем свого проживання до квартири НОМЕР_3 вказаного будинку, де взявши молоток, вийшов із квартири. Знаходячись на загальній площадці східців будинку, ОСОБА_1 з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, що виразилось в ігноруванні елементарних правил поведінки та моралі, розбив молотком панель управління в ліфті будинку, пошкодивши плати, блок ключового доступу та вкладиші кабіни. Після цього, ОСОБА_1 продовжуючи хуліганські дії спустився до входу у під'їзд будинку, де біля вхідних дверей, використовуючи молоток пошкодив домофон, моделі БВД-313УР вартістю 840 грн.

Далі, не припиняючи свої хуліганські дії, ОСОБА_1, проявляючи особливу зухвалість, яка виразилась в тривалому та грубому порушенні громадського порядку, забіг в службове приміщення ОВК «Домовласник», в якому знаходились ОСОБА_4 і ОСОБА_20, та за допомогою молотка, який був при ньому, розбив екран телевізора моделі «JVS», вартістю 900 грн. та монітор відео спостереження, вартістю 947,2 гривень. Під час вчинення хуліганських дій, ОСОБА_1, скалками від розбитого екрану телевізора та монітору було поранено руку консьєржу будинку ОСОБА_20, в результаті чого останньому спричинено тілесні ушкодження у вигляді різаних ран на долонній поверхні 1-го пальця правої кисті в проекції фаланги, на тильній поверхні 3-го пальця правої кисті в проекції основної фаланги, які згідно висновку судово-медичної експертизи №114/і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

В результаті хуліганських дій ОСОБА_1 пошкодив майна та завдав матеріальних збитків ОВК «Домовласник», з урахуванням вартості ремонту пошкодженого обладнання, на загальну суму 78 088 гривень.

У поданій апеляції, з доповненням, адвокат засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просить скасувати оскаржуваний вирок суду та повернути справу прокурору на додаткове розслідування. Запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_1- підписку про невиїзд-залишити без змін.

Апелянт посилається на однобічність та неповноту судового слідства, яка, на його думку, полягає в тому, що судом першої інстанції не були допитані певні особи, показання яких мають істотне значення для правильного вирішення справи, не досліджені документи, речові докази та інші докази для підтвердження чи спростування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Зокрема, суд відмовився від дослідження копії договорів між ТОВ «ТД» Александер» та АО «ІНФОРМАЦІЯ_3» про надання адвокатських послуг, договору оренди та копії підписаних сторонами актів приймання-передачі послуг та рішень Господарського суду, не допитав свідка ОСОБА_21 Судом було відмовлено у клопотанні про здійснення судового запиту про витребування інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно. В судовому засіданні був оглянутий не весь речовий доказ - DVD дик СБУ. Висновки суду будуються на припущеннях, які будуються на трьох актах невиїзної документальної перевірки. Не взяв до уваги суд і висновок Інституту держави і права ім.В.М.Корецького НАН України.

Крім того , апелянт посилається на безпідставність відмови прокурора в порушенні кримінальної справи щодо слідчого СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м.Києва ОСОБА_22 Невжиття органами розслідування і судом першої інстанції будь-яких заходів щодо перевірки показань ОСОБА_1, а також заходів щодо забезпечення схоронності майна затриманої особи. Також апелянт посилається на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, а саме, зазначає, щоні посадовими особами ДПІ, ні судом першої інстанції не було перевірено, чи реально виконувалися передбачені в угодах роботи (надавались послуги); викладені у вироку висновки суду щодо задоволення цивільного позову на суму 77 118 грн. не є підтвердженими доказами, дослідженими в судовому засіданні. Суд безпідставно взяв до уваги показання одного свідка-засудженої ОСОБА_7 та відкинув показання свідка ОСОБА_23. які насправді не були спростовані ні свідком ОСОБА_16, ні записами телефонних розмов ОСОБА_7, що є необґрунтованим та незаконним.

Істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, на думку апелянта, полягає у тому, що суд безпідставно не звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію» від 08.07.2011 року та не закрив справу; 22.09.2011 року слідчим було незаконно проведено обшук житла ОСОБА_1 DVD диск СБУ із аудіо записами телефонних розмов ОСОБА_7 не може бути джерелом доказів, а тому на нього незаконно послався суд у вироку. Слідчим і судом було безпідставно надано статусу потерпілого ОСОБА_24 Суд вирок обґрунтував доказами, одержаними незаконним шляхом чи не від уповноваженої особи.

Неправильне застосування кримінального закону, на думку апелянта, полягає в тому, що дії ОСОБА_1 не можуть бути кваліфіковані за ознакою повторності, оскільки доказів завдання великої матеріальної шкоди самим фактом придбання ОСОБА_1 суб'єктів підприємницької діяльності у матеріалах справи немає. Тому не можна погодитися з висновком суду про таку кваліфікуючу ознаку ст.205 КК України як велика матеріальна шкода.

У поданих змінах до апеляції адвоката ОСОБА_3 засуджений ОСОБА_1 , підтримуючи викладені в апеляції його захисника, аргументи щодо однобічності та неповноти судового слідства, невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, істотного порушення кримінально-процесуального закону та неправильного застосування судом першої інстанції кримінального закону, просить скасувати вирок Печерського районного суду м.Києва від 28.11.2012 року повністю та повернути справу прокурору на додаткове розслідування. Запобіжний захід, обраний щодо нього, підписку про невиїзд-залишити без змін. Апелянт посилається на те, що протягом досудового слідства не були встановлені та допитані керівники товариств-контрагентів, з якими група компаній ПАТ «Юбіпартнер» мала правовідносини; не була перевірена реальність фактів надання правової допомоги з боку товариства АО «ІНФОРМАЦІЯ_3» іншим товариствам, не допитані їх представники; не перевірена наявність нерухомого майна підприємств ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент» та ТОВ «Будівельна компанія «Партнер-Інвест» тощо. Вказані дії слідчих свідчать про неконкретність пред'явленого йому обвинувачення та порушення органом досудового слідства вимог ст.64 КПК України, тому досудове слідство за своїм змістом є неповним та неправильним.

У поданій апеляції захисник засудженої ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_5 просить скасувати вирок Печерського районного суду м.Києва від 28.11.2012 року відносно ОСОБА_2 та закрити провадження у справі відносно ОСОБА_2 за недоведеністю її участі у вчиненні злочину. Матеріали справи містять численні докази того, що ОСОБА_2 була лише номінальним директором ТОВ «Торговий Дім «Партнер-Трейд», та фактично не займалася фінансово-господарською діяльністю даного підприємства. Жоден зі свідків не надав суду показання, які б могли бути покладені в основу обвинувального вироку щодо ОСОБА_2 У вироку зазначено, що винність ОСОБА_2 підтверджується наказом про призначення її на посаду директора, висновками акту ДПІ, висновками судових експертиз, проте зазначені докази носять формальний характер та підтверджують лише фактичні обставини справи. ОСОБА_2 не вчиняла жодних незаконних дій, які б потягли певні негативні правові наслідки.

У поданій апеляційній скарзі прокурор Станков О.П., який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, просить вирок Печерського районного суду м.Києва від 28 листопада 2012 року скасувати в частині призначеного основного покарання ОСОБА_2 та постановити новий вирок, яким визнати винною ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 20 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 000 гривень(триста сорок тисяч гривень) з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах будь-якої форми власності строком на 3 роки, з конфіскацією всього їй належного на праві власності майна. Апелянт, не оспорюючи кваліфікацію злочинних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посилається на неправильність застосування кримінального закону при призначенні покарання ОСОБА_2 Судом замість призначення основного покарання ОСОБА_2 у виді штрафу в сумі 340 000 грн., було невірно призначено покарання у виді штрафу в сумі 34 000 грн.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляцію та просив її задовольнити, засуджених та захисника, які підтримали подані апеляції та заперечували проти задоволення апеляції прокурора, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово засуджених, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Зважаючи на те, що справа була призначена до розгляду після вступу в законну силу нового Кримінального процесуального кодексу України, проте, відповідно до п.п.11,13,15 розділу XI «Перехідні положення», дана справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому КПК України 1960 року.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, за наведених у вироку обставин, відповідає фактичним обставинам справи, є обґрунтованим та підтверджений зібраними у встановленому законом порядку доказами, які ретельно досліджено, належно оцінено судом та детально викладено у вироку.

Відповідно до ст. 281 КПК України та роз'яснень, що містяться в пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року № 2 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює повернення справ на додаткове розслідування» повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Відповідно до ст.368 КПК України однобічним і неповним визнається слідство, коли не були досліджені такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи. Під однобічністю або неповнотою досудового слідства розуміється як нез'ясування всіх істотних обставин справи, так і недостатність доказів або їх поверхневе дослідження.

Орган досудового слідства зібрав та надав достатньо матеріалів для розгляду справи по суті судом першої інстанції, які були досить повно, всебічно, об'єктивно та неупереджено досліджені судом, в сукупності з доводами захисту та засуджених, в тому числі і покладеними в основу апеляції, повно та правильно викладені у вироку і отримали належну оцінку в плані відносності, допустимості, достовірності та достатності для висновків по суті справи.

При цьому суд обґрунтовано послався на показання потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_19, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_16, ОСОБА_25, ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_14, ОСОБА_18, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_10, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_13, ОСОБА_30, висновки судових експертиз. Крім цього, винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, підтверджується також письмовими та речовими доказами, дослідженими судом та мотивовано зазначеними у вироку.

Суд, належним чином дослідивши зазначені докази в їх сукупності, прийшов до правильного висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.27 ч.5, 212 ч.3, 27 ч.5, 212 ч.1, 27 ч.3, 205 ч.2, 296 ч.1 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України та правильно кваліфікував їх дії.

Доводи апеляцій з доповненнями адвоката ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_1 щодо однобічності судового слідства і відмови у встановленні та допиті в якості свідків службових осіб ТОВ «ВІП Транс», МПП «Спектр», ТОВ «Рені Транс Сервіс», ТОВ «Топ-Маркет», ТОВ «ТД Стінком», ТОВ «ТД Александер», ТОВ «Лемар Групп», ФОП ОСОБА_37, ТОВ «Олір», ТОВ «Югос», ТОВ «Капітал Іст», ТОВ «Інтер Світ» є необґрунтованими.

В частині взаємовідносин з зазначеними ТОВ та ФОП обвинувачення ОСОБА_1 не пред»являлось і кримінальна справа не порушувалась, а відповідно відсутні і посилання на них у вироку. Безпідставними є посилання захисника на те, що ТОВ «ТД Александер» мало взаємовідносини (надання юридичних послуг) з АО «ІНФОРМАЦІЯ_3», яке дійсно являється адвокатським об»єднанням, однак відносно даного об»єднання та його діяльності не приймалось рішення про порушення кримінальної справи і, відповідно, не інкримінувалось ОСОБА_1

Враховуючи це, доцільність в допиті в якості свідків службових осіб зазначених підприємств відсутня і їх показання, ніяким чином не вплинули б на доведення вини або невинуватості підсудного. А заходи по їх встановленню та допиту призвели б тільки до безпідставного затягування судового розгляду справи.

Доводи адвоката засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в апеляції про те, що суд визнав недоцільним виклик свідка ОСОБА_21, оскільки він неодноразово проігнорував явку до іншого судового розгляду в Святошинському районному суді м.Києва колегія суддів вважає необгрунтованими. ОСОБА_21 не входив до списку осіб, яких належить викликати до суду. Суд першої інстанції частково задовольнив клопотання захисника ОСОБА_3 про допит додаткових свідків: ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_23 Що стосується свідка ОСОБА_21 суд обґрунтовано відмовив оскільки клопотання про його виклик, як додаткового свідка належним чином не мотивовано. Відсутні посилання на докази в матеріалах справи про те, що дана особа дійсно є заступником директора ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент» (а.с.42 т.75) Інших клопотань з цього приводу, належно мотивованих, до суду не надходило.

Стосовно доводів захисника з приводу того, що наявність на балансі ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент» будівлі, розташованої в м.Немирів, свідчить нібито про відсутність мети створення даного підприємства як фіктивного, колегія суддів також вважає безпідставними, оскільки наявність у юридичної особи рухомого та нерухомого майна, банківських рахунків та інших притаманних нормальному підприємству ознак, не свідчить про відсутність його фіктивності, а є тільки засобами створення видимості законної діяльності. Про фіктивність даного підприємства свідчить і доводить наявність даного складу злочину оформлення директором та засновником підприємства підставних осіб, які реально не здійснювали фінансово-господарської діяльності, а здійснювали безтоварні операції.

Твердження захисника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_3 про «вибіркове» дослідження речових доказів не заслуговують на увагу.

Захисник стверджує, що на диску СБУ міститься 629 аудіозаписів (сеансів), але слідчим було оглянуто тільки 24 файли, а інші записи не оглянуті та не досліджені судом, що не відповідає матеріалам кримінальної справи, оскільки слідчим був оглянутий весь СД-диск (протокол огляду від 07.11.2011), а окремо слідчим в протоколах огляду були деталізовані аудіо записи розмов, які мають на думку слідчого саме важливе значення для справи.

В той же час, захисників та підсудного ОСОБА_1 до направлення кримінальної справи до суду, в порядку ст.218 КПК України редакції 1960 р., було ознайомлено з всіма матеріалами справи і речовими доказами. СД-диск міститься безпосередньо в матеріалах кримінальної справи разом з протоколами оглядів аудіо записів розмов. До початку і під час судового розгляду ніхто не позбавляв захисника та підсудного права додатково ознайомитись з матеріалами кримінальної справи та прослухати особисто всі аудіо записи, які містяться на диску з метою отримання додаткових даних і посилатись на них, як на докази захисту підсудного. Однак, захисник та підсудний таким правом не скористались, а тому твердження захисника про частковість та вибірковість дослідження доказів є безпідставним.

Стосовно доводів апелянтів про те, що кліше печаток та документи, визнані речовими доказами не доставлені до суду і не оглянуті в судовому засіданні, то слід зазначити, що частина речових доказів у вигляді кліше печаток, комп'ютерної техніки та документів у зв»язку з їх об»ємністю і кількістю залишились на зберіганні в СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва. Однак, слідчим під час досудового слідства детально оглянуті з фотозйомкою всі вилучені предмети, печатки та документи. Протоколи оглядів містяться в матеріалах кримінальної справи (т.35), у зв»язку з чим у суду не було необхідності відповідно до ч.3 ст.313 КПК України (редакції 1960 р.), при відсутності належних клопотань, доставляти докази у судове засідання.

Доводи захисника та засудженого в апеляції про те, що відсутність прийнятих по актам податкових перевірок податкових повідомлень-рішень є підставою для призначення судово-економічних експертиз, оскільки самі висновки актів не є доказом несплати податків, колегія суддів вважає не обгрунтованими. Відповідно до вимог п.58.4 ст.58 та п.86.9 ст.86 Податкового Кодексу України, податкове повідомлення - рішення не приймається по перевіркам, призначеним відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, до набрання рішенням суду законної сили.

Крім того, відповідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 8 жовтня 2004 р. № 15 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів» статтею 212 КК України передбачено кримінальну відповідальність не за сам факт несплати в установлений строк податків, зборів, інших обов'язкових платежів, а за умисне ухилення від їх сплати. У зв'язку з цим суд має встановити, що особа мала намір не сплачувати належні до сплати податки, збори, інші обов'язкові платежі в повному обсязі чи певну їх частину. Про наявність умислу на ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів можуть свідчити, наприклад: відсутність податкового обліку чи ведення його з порушенням установленого порядку; перекручування в обліковій або звітній документації; неоприбуткування готівкових коштів, одержаних за виконання робіт чи надання послуг; ведення подвійного (офіційного та неофіційного) обліку; використання банківських рахунків, про які не повідомлено органи державної податкової служби; завищення фактичних затрат, що включаються до собівартості реалізованої продукції, тощо.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення є визначенням податкового зобов»язання і вимогою про його сплату до бюджету, а актом податкової перевірки встановлюється сам факт і обставини несплати податків, що і є доказом у кримінальній справі. А доведеність цих фактів несплати податків вирішується судом за сукупністю всіх доказів у справі. Крім того, під час досудового слідства у справі до актів позапланових перевірок, які містяться в даній кримінальній справі, заперечення від підсудного до ДПІ у Печерському районі м. Києва не надходили.

Колегія суддів погоджується, із критичною оцінкою суду першої інстанції стосовно висновку Інституту держави і права ім.В.М. Корецького НАН України, оскільки у справі мова йде про спеціальні знання в галузі бухгалтерського і податкового обліків та податкового законодавства України, а з наданих захистом документів не вбачалось, що ОСОБА_35 має досвід і відповідні знання, не попереджався про кримінальну відповідальність за складання завідомо неправдивого висновку та не внесений до Державного реєстру атестованих судових експертів.

Призначення судом у справі судово-економічної експертизи було недоцільним і тільки призвело б до затягування судового розгляду справи, оскільки факти проведення безтоварних операцій підприємствами з ознаками фіктивності, створення і придбання яких організував ОСОБА_1, а також організація переведення безготівкових коштів в готівку без фактичного проведення операцій, повністю доведені сукупністю зібраних у справі доказів, які отримані за результатами проведення процесуальних слідчих дій : показань свідків, очних ставок, речовими доказами та висновками судово-почеркознавчих, судово-технічних та комп'ютерних експертиз і підтвердження цих доказів не потребує спеціальних знань у галузі економіки, якими володіють судові експерти-економісти.

Захисник ОСОБА_3 в апеляції зазначає, що слідчим неправомірно відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_25, ОСОБА_36, посилаючись на п.18 Постанови ВСУ №3 від 25.04.2003 року.

Однак, захисником помилково застосовано вищезазначений п.18 Постанови ВСУ до дій свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_25 та ОСОБА_36, оскільки в даному пункті чітко зазначено «за їхньою згодою зареєстровано суб»єкт підприємництва з метою, зазначеною в ст.205 КК України». Як вказано в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 09.11.2011 року ( т.68 а.с.113-117) відносно ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_13 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, відносно ОСОБА_8 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, та відносно ОСОБА_14 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст.205 КК України , дані особи не були обізнані про мету, зазначену в ст.205 КК України, що підтверджується зібраними у справі доказами. Крім того, склад злочину, передбачений ст.205 КК України, а також співучасть у вчинені даного злочину, передбачає прямий умисел, який у вищевказаних свідків відсутній, оскільки вони не брали участі в проведенні безтоварних операцій, не підписували фінансово-господарських документів, не розпоряджались банківськими рахунками, а також те, що ОСОБА_1 використав їх в якості підставних осіб для надання вигляду законності діяльності ТОВ «БК Партнер-Інвест», ТОВ «Юбіпартнер Девелопмент», ТОВ «Автомобільний Клуб України», ТОВ «Орандж Україна», ТОВ «Квадро», ТОВ «Алків 2000» та ТОВ «Славутич Авто».

На підставі викладеного, всі доводи та твердження захисника ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_1 щодо неповноти та однобічності судового слідства є помилковими та безпідставними.

Стосовно доводів захисника щодо неправомірного визнання ревізорами-інспекторами ДПІ правочинів, зазначених в актах перевірок, недійсними, слід зазначити наступне.

За обставинами скоєння злочинів ОСОБА_1, договори, в яких однією із сторін виступили фіктивні підприємства, є неукладеними (нікчемними). Вказаний факт встановлений органом досудового слідства та судом і цей факт не потребує додаткового встановлення рішенням господарського або цивільного суду.

Твердження адвоката ОСОБА_3 стосовно того, що ОСОБА_1 не міг перевірити справжність підписів директорів фірм-контрагентів і не мав такого обов»язку є необґрунтованими.

Оскільки підписи директорів фірм-контрагентів під сумнів слідством і судом не ставились, а дійсно підроблені - це підписи другої сторони - від імені директорів фіктивних підприємств, створення і придбання яких організував ОСОБА_1 і які створили видимість взаємовідносин з фірмами-контрагентами. Факт підроблення підписів від імені директорів фіктивних підприємств доведений висновками судово-почеркознавчих експертиз. А документи підписані власноручно самим директором - ОСОБА_7, відповідно її показань визнані такими, які складені навмисно з метою створення видимості проведення фінансово-господарських операцій.

Щодо доводів захисника про те, що слідством і судом не перевірена реальність, передбачених в угодах робіт (наданих послуг), слід зазначити наступне.

Факти безтоварності операцій, які встановлені судом, повністю підтверджені показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та інших, речовими доказами: первинними бухгалтерськими документами та інформацією про рух грошових коштів по банківським рахункам, відповідно яких фіктивні підприємства протягом всієї діяльності по документам нібито придбували одні види продукції (товарів), а реалізовували зовсім інші види в залежності від побажань і виду діяльності контрагента, якому надавались послуги з обготівкування та штучного збільшення податкового кредиту, що свідчить про те, що фактично товар (продукція), яка не придбувалась не могла в подальшому бути реалізована. Крім того, факти обготівкування коштів та безтоварності операцій підтверджені аудіо записами телефонних розмов ОСОБА_7, ОСОБА_1 та інших осіб.

Стосовно твердження захисника про невідповідність цивільного позову Об»єднання квартир «Домовласник» у справі дослідженим в судовому засіданні доказам, слід зазначити наступне.

Захисник ОСОБА_3 стверджує, що позивачем не наведено реальна сума збитків, а зазначена- передбачувана, що не відповідає дійсності, оскільки в матеріалах кримінальної справи містяться документи, надані позивачем, які свідчать про точну вартість ремонту предметів, пошкоджених ОСОБА_1 (т.69 а.с.76-79)

Доводи захисника ОСОБА_3 про неприйняття показань в суді свідка ОСОБА_23 і прийняття показань інших (на думку захисника зацікавлених) свідків ОСОБА_7, ОСОБА_16 колегія суддів вважає безпідставними, оскільки судом у вироку належним чином мотивовано причини за яких суд критично оцінив показання свідка ОСОБА_23 з якими погоджується і колегія суддів.

На підставі викладеного, всі доводи захисника про невідповідність вироку фактичним обставинам справи, безпідставні і не відповідають зібраним у справі доказам.

Не погоджується колегія суддів з доводами захисника ОСОБА_3 щодо незаконної відмови суду першої інстанції у звільненні ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності та у звільненні від покарання відповідно до Закону України «Про амністію» від 08.07.2011 року, оскільки відповідно до ст..4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 01.10.1996 року №392/96-ВР зі змінами амністія не може бути застосована до осіб, які не відшкодували завдані ними збитки або не усунули заподіяну шкоду.

ОСОБА_1 завдані збитки не відшкодував.

Стосовно твердження захисника про обґрунтування судом вироку на доказах, одержаних незаконним шляхом слід зазначити наступне.

Захисник ОСОБА_3 стверджує, що 21.09.2011 року слідчий у справі виніс постанову про проведення невідкладного обшуку за місцем проживання ОСОБА_1, а сам обшук проведений 22.09.2011 року. Враховуючи час винесення постанови і час проведення обшуку його неможна назвати «невідкладним» і всі докази вилучені під час даного обшуку одержані незаконним шляхом. Всі предмети та документи, вилучені в ході даного обшуку, не визнавались речовими доказами.

Захисник стверджує, що суд у вироку посилається на речовий доказ СД-диск з аудіо записами телефонних розмов ОСОБА_7 В той час, як СД-диск після легалізації надійшов до матеріалів кримінальної справи на підставі супровідного листа заступника начальника УСБУ в м.Києві від 27.09.2012 року. Захисник посилається на ст.65 КПК України відповідно якої джерелом доказів є протоколи з відповідними додатками, а не диски.

Однак, зазначений диск оглянутий протоколом огляду слідчим, що є джерелом доказів. Одночасно зміст телефонних розмов підтверджений показаннями свідків у справі.

Захисник в апеляції вказує на те, що ОСОБА_4 слідчим та судом безпідставно надано статусу потерпілого, оскільки відповідно ст.49 КПК України потерпілим визнається особа, якій злочином завдано моральну, фізичну або майнову шкоду. Ніякої шкоди особисто ОСОБА_4 ОСОБА_1 не завдав. Колегія суддів не погоджується з таким твердженням оскільки, ОСОБА_4 визнаний потерпілим на підставі завдання йому моральної шкоди ОСОБА_1

Не погоджується колегія суддів із доводами захисника ОСОБА_3 щодо неправильної кваліфікації дій ОСОБА_1 за ознакою повторності за ч.2 ст.205 КК України, оскільки кожне із діянь ОСОБА_1 по організації створення та придбання фіктивних підприємств є самостійним злочином, які не залежать один від одного. Також ОСОБА_1, організовуючи фіктивні підприємства мав на меті не тільки ухилення від сплати податків, а також переведення безготівкових коштів в готівку без фактичного проведення фінансово-господарських операцій. Кожне із діянь, яке інкримінується ОСОБА_1, є окремим злочином і його дії вірно кваліфіковано за ознакою повторності.

Крім того, захисник в апеляції зазначає, що відповідно п.19 Постанови ВСУ від 25.04.2003 року №3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності», відповідальність за ч.2 ст.205 КК України за ознакою заподіяння великої матеріальної шкоди настає лише в разі заподіяння такої шкоди внаслідок створення чи придбання суб»єкта підприємницької діяльності, а не подальшої його незаконної діяльності.

Однак, відповідальність за ч. 2 ст. 205 КК України за ознакою заподіяння великої матеріальної шкоди настає лише в разі заподіяння такої шкоди внаслідок створення чи придбання суб'єкта підприємницької діяльності.

У разі, коли створений чи придбаний суб'єкт підприємницької діяльності розпочав незаконну діяльність, що містить ознаки ще й іншого злочину, дії винної особи належить кваліфікувати за сукупністю злочинів - за ст. 205 КК України і тією статтею КК, якою передбачено відповідальність за здійснення незаконної діяльності.

Матеріальна шкода у вигляді несплати податків, спричинена ОСОБА_1 державі, саме внаслідок організації створення та придбання фіктивних суб»єктів підприємницької діяльності.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом правильно застосовано кримінальний законом, а тому доводи захисника є помилкові.

Не погоджується колегія суддів і з доводами захисника про те, що суд першої інстанції своїм вироком від 28.11.2012 року незаконно відмовивши ОСОБА_1 у звільненні його від кримінальної відповідальності та від покарання за ч.5 ст.27, ч.1 ст.212; ч.3 ст.27 , ч.2 ст.205; ч.1 ст.296 КК України на підставі п.з ст.7 Закону України «Про амністію» від 08.07.2011 року допустив істотне порушення кримінально-процесуального закону.

Стосовно доводів апеляційної скарги захисника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 щодо необізнаності ОСОБА_2 про фінансово-господарську діяльність ТОВ «ТД Партнер-Трейд» та ТОВ «БК Партнер-Інвест», на яких вона займала посаду директора та про те, що ОСОБА_2 не брала участь у веденні будь-якої діяльності, оскільки була домогосподаркою, слід зазначити наступне.

Судом першої інстанції ретельно перевірялись вказані доводи і суд обґрунтовано розцінив їх як неправдиві і такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_2 кримінального покарання за вчинені злочинні дії.

В ході судового слідства встановлено і доведено показаннями ОСОБА_2, ОСОБА_7 та інших свідків, що ОСОБА_2 знала, що являється директором підприємства і за проханням чоловіка- ОСОБА_1 іноді підписувала документи, які їй приносила ОСОБА_7 Враховуючи, наявність у ОСОБА_2 вищої юридичної освіти та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, очевидно, що їй були зрозумілі зміст документів, які вона іноді підписувала, зміст і мета незаконної діяльності її чоловіка ОСОБА_1, а також призначення безтоварних операцій, які проводило ТОВ «ТД Партнер-Трейд» та ТОВ «БК Партнер-Інвест», директором яких вона була.

Окрім цього, в ході судового слідства встановлено, що ОСОБА_2 окрім вищезазначених підприємств рахувалась директором, бухгалтером або засновником близько 11 підприємств, що спростовує ії доводи про необізнаність у веденні фінансово-господарської діяльності.

Доводи апеляційної скарги прокурора Станкова О.П., який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, щодо неправильності застосування кримінального закону при призначенні покарання ОСОБА_2 є необгрунтованими. Як вбачається із вироку суду, ОСОБА_2 призначено основне покарання у виді штрафу в розмірі 20 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, проте суддя допустив описку, зазначивши суму 34 000 грн. замість 340 000 грн., що може бути вирішено судом в порядку ст.409 КПК України 1960 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає призначене ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання необхідним і достатнім для виправлення засуджених і попередження нових злочинів та не вбачає підстав для скасування вироку суду першої інстанції та повернення справи на додаткове розслідування, оскільки досліджені всі обставини, з'ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України 1960 року та п.п.11,13,15 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу з доповненнями адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_1, та апеляційні скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах засудженої ОСОБА_2 та прокурора Станкова О.П., який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції,- залишити без задоволення .

Вирок Печерського районного суду м.Києва від 28.11.2012 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишити без змін.

Питання щодо усунення описки вирішити в порядку ст.409 КПК України 1960 року.

С У Д Д І: