Рішення

від 02.07.2013 по справі 908/1966/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 19/53/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2013 Справа № 908/1966/13

За позовом Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Ленінського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; 69065, м. Запоріжжя вул. Щаслива, 2-А)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амертат» (69006, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 2)

про стягнення 35993,98 грн.

Суддя Давиденко І.В.

Представники сторін:

Від позивача: Гринь А.А. - представник з довіреністю № 32/27 від 03.01.13.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Запорізької області 05.06.13. звернувся Концерн «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Ленінського району з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амертат» про стягнення 35993,98 грн. заборгованості за Договором № 694 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.01.04., з яких: 34317,57 грн. - сума основного боргу, 864,45 грн. - пені, 811,96 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем по сплаті теплової енергії за період з лютого 2012 р. по квітень 2013 р., внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Амертат» виникла заборгованість.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.06.13. порушено провадження у справі № 908/1966/13, справі присвоєно номер провадження 19/53/13, судове засідання призначено на 18.06.13. о 11-45.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.06.13. на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 908/1966/13 відкладено на 02.07.13. о 12-20 год.

Представник позивача у судовому засіданні 02.07.13. надав суду витребувані документи, підтримав позовні вимоги, просив суд позов Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Ленінського району задовольнити повністю.

Представник відповідача в судові засідання 16.06.13. та 02.07.13. не з'являвся, вимоги ухвал суду від 06.06.13. та 18.06.13. не виконував, письмового відзиву на позов не надав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвали господарського суду Запорізької області від 06.06.13. та від 18.06.13. у справі 908/1966/13 були відправлені на адресу відповідача, зазначену у позові та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 711260 від 17.06.13.

Відповідно до п.п. 3.9.1 та 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.11., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відповідач є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджає вирішенню даного спору.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/1966/13.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.01.04. між Концерном «Міські теплові мережі» в особі філії концерну «Міські теплові мережі» Ленінського району (далі - Енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Амертат» (далі - Споживач) укладено Договір № 694 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір).

За вказаним вище Договором, Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних обсягах, згідно п. 1.3, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі Споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.2 Договору, теплова енергія постачається Споживачу на такі потреби: опалення та вентиляцію - на протязі опалювального періоду; гаряче водопостачання - протягом року.

Споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обсягах згідно рахунків за теплову енергію і в терміни, які передбачені розділом IV Договору (п. 3.2.2 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору, облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Пунктом 5.3 Договору встановлено, що дата зняття Споживачем показань приладів обліку - 20 число поточного місяця; надання звіту Енергопостачальній організації - не пізніше 27 числа поточного місяця.

Показники приладів обліку за звітний період є підставою для розрахунків Споживача з Енергопостачальною організацією за спожиту теплову енергію (п. 5.4 Договору).

Згідно з п. 6.2 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 6.3 Договору встановлено, що Енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає Споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобов'язаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його Енергопостачальній організації.

Позивач вказує на те, що Концерн «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Ленінського району свої зобов'язання за Договором виконав належним чином та в повному обсязі.

В свою чергу, як зазначає позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Амертат» свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманої теплової енергії за Договором за період з лютого 2012 р. по квітень 2013 р. у повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 34317,57 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача надсилався лист про погашення заборгованості за відпущену теплову енергію № 1445-10 від 20.05.12., що підтверджується фіскальним чеком № 1831 від 20.05.13. та описом вкладення, копії яких містяться в матеріалах справи.

Матеріали справи не містять доказів відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю «Амертат» на вказаний вище лист позивача, а також доказів погашення заборгованості.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач заборгованість за теплову енергію за період з лютого 2012 р. по квітень 2013 р. у повному обсязі не оплатив, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за вказаний вище період, станом на день звернення позивача до суду з даним позовом, склала 34317,57 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 10.1 Договору, цей Договір набуває чинності після підписання його обома сторонами та діє з 01.01.04. і діє до 31.12.04. Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання.

Таким чином, у зв'язку із тим, що у матеріалах справи відсутні звернення сторін чи заяви про розірвання Договору, судом встановлено, що цей Договір був автоматично пролонгований на той саме строк і на тих самих умовах.

Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивачем виконано у повному обсязі, а саме, відповідачу за період з лютого 2012 р. по квітень 2012 р. постачалась теплова енергія, що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії від: 29.02.12, 31.03.12., 30.11.12., 31.12.12., 31.01.13., 28.02.13., 31.03.13., 30.04.13. та рахунками від: 07.03.12., 06.04.12., 07.12.12., 31.12.12., 07.02.13., 07.03.13., 06.04.13., 07.05.13. на загальну суму 46055,04 грн.

Відправка позивачем відповідачу зазначених актів та рахунків підтверджується реєстрами відправки заказної кореспонденції, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

В актах приймання-передачі теплової енергії, які надсилались Споживачу зазначено, що в разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акту в установлені Договором терміни, акт приймання-передачі теплової енергії вважається погодженим.

З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що відповідач не надіслав позивачу примірники належним чином оформлених актів приймання-передачі теплової енергії за спірний період та не надавав зауважень до зазначених вище актів.

Враховуючи вищевикладене, акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період вважаються погодженим сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 6.6 Договору встановлено, що Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Однак відповідач, в порушення умов Договору, оплату за отриману теплову енергію у встановлений строк здійснив частково, в розмірі 11737,47 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача: від 31.10.12. на суму 1000 грн., з яких: 262,53 грн. - за січень 2012 р. та 737,47 грн. - за лютий 2012 р., від 20.11.12. на суму 5000,00 грн., від 24.12.12. на суму 5000,00 грн., від 29.04.13. на суму 1000,00 грн., копії яких містяться в матеріалах справи, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за Договором постачання теплової енергії в гарячій воді № 694 від 01.01.04. за період з лютого 2012 р. по квітень 2013 р. становить 34317,57 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Амертат» перед Концерном «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Ленінського району за Договором становить 34317,57 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 811,96 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 811,96 грн. - 3 % річних.

Також позивач на підставі п. 7.2.3 Договору просить суд стягнути з відповідача 864,45 грн. - пені.

Пунктом 7.2.3 Договору сторони передбачили, що Споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 0,5 % від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 864,45 грн. (за обґрунтованим розрахунком позивача).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Ленінського району підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії концерну «Міські теплові мережі» Ленінського району задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Амертат» (69006, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 2, код ЄДРПОУ 24512319) на користь Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Ленінського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2 а, код ЄДРПОУ 32121458, п/р з спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 34317 (тридцять чотири тисячі триста сімнадцять) грн. 57 коп. - основного боргу, 811 (вісімсот одинадцять) грн. 96 коп. - 3 % річних, 864 (вісімсот шістдесят чотири) грн. 45 коп. - пені, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.07.13.

Суддя І.В. Давиденко