Ухвала

від 08.07.2013 по справі а38/56-08

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" липня 2013 р. м. Київ К-51529/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіБорисенко І.В. суддів Кошіля В.В. Моторного О.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська на постановуГосподарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2009 у справі № А38/56-08 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Джекпот» доДержавної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська проскасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Джекпот» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про скасування рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.07.2007 № 0001622303-13061/10/23-325.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2008, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2009 у даній справі, позов задоволено; скасовано рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.07.2007 № 0001622303-13061/10/23-325 на суму 3 200,00 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.07.2007 податковим органом проведена планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Джекпот» щодо здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, під час якої встановлено факт не проведення розрахункових операцій через РРО на суму 640,00 грн. та без видачі розрахункового документу, що є порушенням п.1, п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Зазначені обставини відображені в Акті перевірки № 002699 від 09.07.2007, на підставі якого відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001622303-13061/10/23-325 від 19.07.2007 на суму 3 200,00 грн.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позову з огляду на наступне.

У відповідності до ст.12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Приписами п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 №121 «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» на Міністерство промислової політики покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008 року №430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції» до Державного реєстру було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

З огляду на вищевикладене, притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності за використання гральних автоматів, у яких не реалізовані фіскальні функції, можливе лише з моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп'ютерно-касової системи «Фіскал», тобто, з 01.07.2008, оскільки до цієї дати у суб'єктів господарювання була відсутня об'єктивна можливість дотримуватись вимог ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, перевірка позивача була проведена 09.07.2007, тобто, до дати реєстрації вищезазначеної комп'ютерно-касової системи, а відтак, вина позивача у порушенні ним порядку використання РРО відсутня, у зв'язку з чим і відсутні підстави для застосування до нього санкцій, передбачених п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, що спірне рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій є таким, що не ґрунтується на нормах закону, а тому воно підлягає скасуванню.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Згідно ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 220 1 , 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2009 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний