Постанова

від 04.07.2013 по справі 910/6329/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2013 р. Справа№ 910/6329/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Остапенка О.М.

Мальченко А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Жураківський А.М. - дов. № 68 від 28.03.2013р.

від відповідача: Дашківська Ю.І. - дов. б/н від 27.05.2013р.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадратура» на рішення господарського суду міста Києва від 21.05.2013р. (повний текст підписано 23.05.2013р.)

у справі № 910/6329/13 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Приватного підприємства «Рокада»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадратура»

про стягнення 18 271, 49 грн.

В судовому засіданні 04.07.2013р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Рокада» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадратура» про стягнення 18 271, 49 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором № 108/11 від 06.04.2011р., а саме щодо оплати виконаних робіт, а тому просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 18 271, 49 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.05.2013р. у справі № 910/6329/13 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадратура» на користь Приватного підприємства «Рокада» 18 271, 49 грн. основного боргу та 1 720, 50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в позові повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального права, оскільки, на думку відповідача, розгляд справи та прийняття рішення місцевим господарським судом відбулось за його відсутності, з урахуванням того, що відповідач жодного разу не був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що є безумною підставою для скасування рішення у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2013р. для розгляду справи № 910/6329/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий - суддя Скрипка І.М., судді - Остапенко О.М., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2013р., колегією суддів в зазначеному складі, апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 04.07.2013р.

20.06.2013р. до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу б/н від 18.06.2013р. (вх. 09-11/10175), в якому останній заперечував проти доводів апелянта, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 04.07.2013р. вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 04.07.2013р. заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення підлягає скасуванню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 06.04.2011р. між Приватним підприємством «Рокада» (позивач, виконавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Квадратура» (відповідач, замовник за договором) укладено договір № 108/11, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по вогнезахисній обробці несучих металевих конструкцій покрівлі секцій 4, 5 в кількості 144,9 м2 з вогнестійкістю R45 за адресою: м. Київ, вул. Васильківська 31/17.

Згідно п. 2.1. договору вартість робіт, зазначених у п. 1.1. договору, згідно кошторисів складає: 15 226, 24 грн., в т. ч. ПДВ 20% - 3 045, 25 грн., загальна вартість - 18 271, 49 грн.

Перед початком виконання робіт замовник перераховує виконавцю аванс в розмірі 50% від загальної суми договору (п. 2.2. договору).

Пунктом 2.3. договору сторони погодили, що замовник оплачує виконавцю вартість фактично виконаних робіт після підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт.

Даний договір, згідно п. 3.1., вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем було виконано будівельні роботи на загальну суму 18 271, 49 грн.

Даний факт підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт № 109 за серпень 2011р. (належним чином завірена копія наявна в матеріалах справи), який підписаний 31.08.2011р. уповноваженими особами та скріплений печатками сторін договору № 108/11 від 06.04.2011р.

З вищенаведеного вбачається, що Приватне підприємство «Рокада» виконало, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Квадратура» прийнято роботи на загальну суму 18 271, 49 грн. без будь-яких зауважень щодо обсягів, якості чи інших умов договору.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши умови договору, суд дійшов висновку про те, що позивачем було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за договором № 108/11 від 06.04.2011р.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення підрядником умов договору.

Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю «Квадратура» свої зобов'язання щодо оплати виконаних робіт не здійснило, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 18 271, 49 грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зі змісту укладеного договору № 108/11 від 06.04.2011р вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частинами 1, 2 ст. 854 Цивільного кодексу України унормовано, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З метою досудового врегулювання спору, 13.09.2012р позивачем була направлена на адресу відповідача претензія № 1 на суму 18 271, 49 грн. (вих. № 183 від 12.09.2012р.), що підтверджується оригіналом квитанції № 1248 від 13.09.2012р. (а. с. 26) та копією опису вкладення у цінний лист (а. с. 27), які наявні в матеріалах справи. Дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, строк виконання грошового зобов'язання по оплаті за даним договором на момент звернення позивача з позовом до суду настав.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором у розмірі 18 271, 49 грн. є обґрунтованими, доведеними позивачем належними та допустимими доказами, відповідачем не спростованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Однак, вирішуючи питання щодо задоволення позову та приймаючи рішення у даній справі місцевий господарський суд не врахував те, що відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Квадратура», не було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового розгляду даної справи.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Так, відповідач не був належним чином повідомлений про призначення розгляду справи судом першої інстанції на 23.04.2013р., оскільки ухвалу про порушення провадження у справі від 03.04.2013р. отримав лише 07.05.2013р. за своєю юридичною адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 18, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 2).

Ухвалою суду від 23.04.2013р. розгляд справи було відкладено на 21.05.2013р., у зв'язку з неявкою представника відповідача.

Однак зазначену ухвалу відповідач отримав знову ж таки за своєю юридичною адресою тільки 22.05.2013р., що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 49), тобто на наступний день після судового засідання, в якому було прийнято рішення, що оскаржується.

Таким чином, місцевим господарським судом розглянуто справу та прийнято рішення у відсутності представника відповідача, який не був належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання суду, що є безумовною підставою для скасування рішення у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, заявлене представником відповідача 04.07.2013р. клопотання про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі не підлягає задоволенню, оскільки зазначене питання не було предметом розгляду в суді першої інстанції, відповідно не є законним та обґрунтованим.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі щодо порушення судом норм процесуального права, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 21.05.2013р. у справі № 910/6329/13 прийняте з невірним застосуванням норм процесуального права, а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадратура», з підстав викладених в ній, підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 21.05.2013р. у справі № 910/6329/13 скасуванню у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 2 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви, а у зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги відповідача, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений відповідачем за подання апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадратура» на рішення господарського суду міста Києва від 21.05.2013р. у справі № 910/6329/13 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 21.05.2013р. у справі № 910/6329/13 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов Приватного підприємства «Рокада» задовольнити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадратура» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд.18, ідентифікаційний код 33745905) на користь Приватного підприємства «Рокада» (01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, буд. 20; ідентифікаційний код 30188259) 18 271, 49 грн. основного боргу та 1 720, 50 грн. судового збору за подання позовної заяви.

5. Стягнути з Приватного підприємства «Рокада» (01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, буд. 20, ідентифікаційний код 30188259) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадратура» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд.18; ідентифікаційний код 33745905) 860, 25 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити господарському суду міста Києва видати накази.

7. Матеріали справи № 910/6329/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Скрипка І.М.

Судді Остапенко О.М.

Мальченко А.О.