Рішення

від 10.07.2013 по справі 910/11962/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11962/13 10.07.13

За позовомРеспубліканського підприємства «Курортний оздоровчий комплекс «Росія» ДоПриватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» Простягнення 50 000,00 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивачаКорінчук О.Г. Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Республіканське підприємство «Курортний оздоровчий комплекс «Росія» (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» (далі - Відповідач) про стягнення 50 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання за полісом №АВ/6789710 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме: не виконує обов'язку по відшкодуванню шкоди позивачу, внаслідок її нанесення при дорожньо-транспортній пригоді (надалі - "ДТП") особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за вказаним полісом.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.06.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 10.07.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги, підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду документи та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103024945182, яке отримано останнім 01.07.2013 р.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.06.2012 р. близько 07 год. 00 хв. на 53 км. + 50 м. автодороги Гончарне-Ялта, було скоєне ДТП за участі автомобіля «Mazda», державний реєстраційний номер АЕ 8800 ЕХ та автомобіля «Ford», державний реєстраційний номер АК 1121 ВР, а саме: водій Балагура К.М. керуючи транспортним засобом «Mazda у стані стомлення заснув за кермом, не обрав безпечну швидкість руху, рухався не суворо правого краю дороги, здійснив виїзд на зустрічну смугу дорожнього руху, у результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем «Ford», державний реєстраційний номер АК 1121 ВР, під керуванням Роос А.А., у звзяку із чим транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що підтверджується довідкою Ялтинського міського управління ГУ МВС України в АР Крим.

Постановою Ялтинського міського суду від 20.07.2012 р. у справі №3/0124/1266/2012 водія Балагуру Кирила Миколайовича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної республіки Крим від 31.01.2013 р. у справі 2/121/59/13 позовну заяву Республіканського підприємства «Курортний оздоровчий комплекс «Росія» задоволено частково, присуджено до стягнення з Балагури Кирила Миколайовича на користь Республіканського підприємства «Курортний оздоровчий комплекс «Росія» матеріальну шкоду у розмірі 151 006,01 грн., судові витрати за проведення звіту по визначенню поновлювального ремонту та матеріальної шкоди спричиненої власнику транспортного засобу у розмірі 1 000,00 грн. та судові витрати по справі у виді судового збору в розмірі 1 510,00 грн.

Відповідно до висновку експерта Науково-дослідного експертного-криміналістичного центру ГУ МВС України в АР Крим №11/547 від 28.12.2012 р., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, вчиненого власникові автомобіля «Ford», державний реєстраційний номер АК 1121 ВР в результаті його пошкодження при ДТП складає 182 567,47 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, у позивача виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина Балагури Кирила Миколайовича у вчиненні ДТП, тобто водія який керував автомобілем «Mazda», державний реєстраційний номер АЕ 8800 ЕХ, встановлена у судовому порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність Балагури К.М. за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «Mazda», державний реєстраційний номер АЕ 8800 ЕХ застрахована - відповідачем згідно із полісом №АВ/6789710.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність Балагури К.М. за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «Mazda», державний реєстраційний номер АЕ 8800 ЕХ застраховано відповідачем, що підтверджується полісом №АВ/6789710, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в результаті ДТП в межах ліміту відповідальності.

Положеннями п. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" №3045) визначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплати його;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Заявою на виплату страхового відшкодування від 27.06.2012 р., позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати шкоду, заподіяну в результаті ДТП.

Листом №9715 від 26.07.2012 р. відповідач сповістив позивача, що для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, позивачу необхідно направити оригінал довідки ДАІ про ДТП та постанову суду, завірену у встановленому порядку, яка вступила в законну силу.

Позивачем 31.07.2012 р. направлено на адресу відповідача лист №502, до якого додано оригінал довідки ДАІ та копію постанови Ялтинського міського суду від 20.07.2012 р. від 20.07.2012 р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист ф. 107 від 01.08.2012 р.

Вказаний лист з додатками отримано відповідачем 07.08.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №9861300023345, проте останній відповіді не направив, обов'язку з відшкодування шкоди не здійснив.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(у редакції, чинній на момент ДТП та направлення позивачем заяви про виплату відшкодування страхового) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи (висновок експерта Науково-дослідного експертного-криміналістичного центру ГУ МВС України в АР Крим №11/547 від 28.12.2012 р.) підтверджено, що розмір відновлювального ремонту автомобіля «Ford», державний реєстраційний номер АК 1121 ВР, внаслідок спірного ДТП становить 182 567,47 грн.

Полісом №АВ/6789710 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.

Відповідно до п. 9.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Із змісту ч. 2 п. 9.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що страхові відшкодування виплачуються по кожному страховому випадку, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика .

Враховуючи визначені полісом №АВ/6789710 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідач був зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідачу у розмірі 50 000,00 грн. (ліміт відповідальності) до звернення останнього із позовом до суду.

За таких обставин, позовні вимоги Республіканського підприємства «Курортний оздоровчий комплекс «Росія» про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» страхового відшкодування у розмірі 50 000,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Республіканського підприємства «Курортний оздоровчий комплекс «Росія» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного,10/Ігорівська, 5-а; код ЄДРПОУ 31093336) на користь Республіканського підприємства «Курортний оздоровчий комплекс «Росія» (98613, м. Ялта, вул. Комунарів, 12; код ЄДРПОУ 16331584) страхове відшкодування у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Повний текст рішення складено та підписано 10.07.2013 р.