Постанова

від 13.06.2013 по справі 808/3396/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2013 року о/об 10 год. 07 хв.Справа № 808/3396/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Колесникової С.Г., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркабель-Юг»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркабель-ЮГ» (далі - позивач або ТОВ «Інтеркабель-Юг») до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач або ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області ДПС), в якому позивач просив:

- скасувати рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя у формі наказу №68 від 28.01.2013 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Інтеркабель-Юг»;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Інтеркабель-Юг» за наслідками прийнятого спірного рішення у формі наказу №68 від 28.01.2013;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя щодо визнання нікчемними правочинів (нереальність) укладених ТОВ «Інтеркабель-Юг» з контрагентами-постачальниками за наслідками яких було складено Акт №17/22-12/33175195 від 08.02.2012;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби №0000492212 від «__» лютого 2013 (без дати), яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток в сумі 170 грн. 00 коп., у т.ч. за основним платежем - 00,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 170,00грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби №0000502212 від «22» лютого 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 34 879,00грн., у т.ч. за основним платежем - 27 295,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7 584,00грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби №0000512212 від «22» лютого 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток в сумі 28 732,00грн., у т.ч. за основним платежем - 28 732,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 00,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вимога контролюючого органу про надання документів для проведення документальної перевірки є безпідставними та такими, що суперечать діючому законодавству України, а отже є незаконними. Крім того, позивач зазначає, що документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Інтрекабель-Юг» розпочата посадовими особами ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя з грубим порушенням діючого законодавства, а відтак є незаконною, а рішення у формі наказу №68 «Про проведення позапланової виїзної перевірки» підлягає скасуванню. Також, позивач вказує на те, що податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки діюче законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Заперечуючи проти позовних вимог з підстав, викладених в письмових запереченнях, відповідач зазначає, що запит ДПІ складено відповідно до вимог ст. 73 Податкового кодексу України, містить перелік інформації, яку необхідно надати, а саме зазначений перелік контрагентів, з якими позивач перебував у господарських взаємовідносинах, перелік податкових накладних, тощо. Таким чином ненадання відповіді на запит слугувало підставою для проведення документальної позапланової перевірки позивача відповідно до норм ст. 78 ПК України. Крім того, відповідач зазначив, що позивачем не надано декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, документів, які б підтверджували його взаємовідносини з контрагентами, а відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та підстави для їх скасування відсутні.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2013 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 13 червня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Довідки №4642 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеркабель-Юг» з 21.09.2004 зареєстроване Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, як юридична особа за адресою: 69095, м.Запоріжжя, Жовтневий р-н, просп. Леніна, 111, ідентифікаційний код - 33175195.

Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби 11.12.2012 звернулася до позивача із запитом №8875/10/22-12 «Про надання пояснень та документальних підтверджень» в якому зазначено про те, що відповідачем за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, які свідчать про можливе порушення ТОВ «Інтеркабель-Юг» податкового законодавства при здійсненні господарських операцій відповідно до зазначених в запиті накладних з наступними постачальниками: ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд», ТОВ «Імпульс-Плюс 2010», ТОВ «Віктрейд ЛТД». Враховуючи зазначене та керуючись п. 73.3 ст.73, пп.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя запропонувало позивачу надати пояснення та документальні підтвердження стосовно господарських відносин з вищезазначеними постачальниками при придбанні товарів, робіт (послуг), а також надати пояснення та їх документальне підтвердження стосовно віднесення до складу валових витрат за 2011 рік сум по придбанню товарів (робіт, послуг) у вищезазначених постачальників. Для надання пояснень та їх документального підтвердження позивачу запропоновано надати копії документів, що підтверджують факт придбання товарів, робіт (послуг): ліцензії (дозвіл) на проведення відповідної діяльності (у випадку здійснення такої), угоди, договори укладені з контрагентами накладні, податкові накладні товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, акти виконаних робіт; реєстри отриманих та виданих податкових накладних за вказані періоди; довіреності; банківські, касові документи, акти передачі векселів; стан розрахунків з контрагентами відображення у бухгалтерському та податковому обліку фінансово-господарським операцій по рахункам 36, 377, 63, 681, 685, 301, 311, 64; щодо подальшої реалізації придбаних у контрагентів товарі (робіт, послуг). Крім того, відповідач зазначив про необхідність надати пояснення яким чином операції відображені в податковому обліку підприємства, яким шляхом відбувалось транспортування товару з зазначенням товарно-транспортних накладних, вказати місце зберігання товару (договори оренди, виробничі потужності, наявність складських приміщень та виробничих майданчиків та інші).

Листом від 24.12.2012 №999 «Про надання інформації» позивач повідомив, що ТОВ «Інтеркабель-Юг» мало взаємовідносини з ТОВ «Віктрейд ЛТД», ТОВ «Імпульс-плюс 2010», ТОВ «Плутон Трейд» за період з 28.01.2011 по 30.09.2011, у межах діючого законодавства. Водночас у листі зазначено, що в запиті №8875/10/22-10 від 11.12.2012 в порушення п.73.3 ст. 73 ПК України відсутній конкретний перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту, як цього вимагає норма п. 73.3 ст. 73 ПК України. Крім того, позивач зазначив, що запит містить вимоги пред'явити документи «для проведення документальної перевірки», що є порушенням вимог ст. ст. 77, 78 ПК України, а також керівника товариства з наказом про проведення перевірки ТОВ «Інтеркабель-Юг» станом на 11.12.2012 не ознайомлено та не вручено.

З огляду на викладене позивач дійшов висновку про безпідставність вимог про надання документів для проведення документальної перевірки та на підставі п. 73.3 ст. 73 ПК України запит залишено без задоволення.

У зв'язку з наведеним Начальником відділу податкового контролю О.М. Макаровим на ім'я Начальника ДПІ у Жовтневому районі Ю.П. Козаченко подано доповідну №51 від 18.01.2013 зі змісту якої вбачається, що документального підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Віктрейд ЛТД», ТОВ «Імпульс-плюс 2010», ТОВ «Плутон Трейд» від позивача не надходило. У зв'язку з вищезазначеним та на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України виявлено необхідність проведення позапланової перевірки.

Розглянувши доповідну Начальника відділу податкового контролю Макарова О.М. №51 від 18.01.2013 та на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України начальником Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби видано наказ №68 від 28.01.2013 «Про проведення позапланової виїзної перевірки» ТОВ «Інтрекабель-Юг» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійснення господарських операцій з ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд» за період з 01.04.2011 по 30.09.2011, ТОВ «Імпульс-Плюс 2010» за період з 01.05.2011 по 31.05.2011, ТОВ «Віктрейд ЛТД» за період з 01.01.2011 по 31.01.2011 на підставі пп. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

На підставі направлення від 28.01.2012 №53, на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркабель-Юг» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні господарських операцій з ТОВ «ВКФ «Плутон-Трейд» за період 01.04.2011 по 30.09.2011, ТОВ «Імпульс-Плюс 2010» за період з 01.05.2011 по 31.05.2011, ТОВ «Віктрейд ЛТД» за період з 01.01.2011 по 31.01.2011.

За результатами перевірки складено Акт №17/22-12/33175195 від 08.02.2012, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 28 732,00грн., у тому числі по періодам: 2 квартал 2011 року - 11 291,00грн., 3 квартал 2011 року - 17 441,00грн.; п. 198.1, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 27295,00грн., в т.ч. січень 2011 року - 2 311,00грн., квітень 2011 року - 2 436,00грн., травень 2011 року - 7 382,00грн., липень 2011 року - 4 933,00грн., серпень 2011 року - 8 173,00грн., вересень 2011 року - 2 060,00грн.; пп.4.1.4 п.4.1 а), б) ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пп.16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме - позивачем не подано декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року.

На підставі Акту перевірки України Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000512212 від 22 лютого 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 28 732,00грн., №0000502212 від 22 лютого 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 27 295,00грн., за штрафними санкціями - 7 584,00грн.; №0000492212 від «__» лютого 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за штрафними санкціями - 170,00грн.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Статтею 20 Податкового кодексу України передбачені права органів державної податкової служби, до яких, зокрема серед іншого, належить отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.73.3 ст.73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Матеріалами справи підтверджується, що запит ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя ДПС містить перелік документів, які необхідно надати до податкового органу та підписаний у відповідності до вимог ст.73 ПК України першим заступником начальника ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя А.М. Пужай-Череда.

Абзацом 3 п.73.3 ст.73 ПК України передбачено, що письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно абз. 5 п. 73.3 ст. 73 ПК України платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

В судовому засіданні встановлено, що на обов'язковий запит ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя позивачем переліку документів подано не було оскільки, на думку позивача, вимоги запиту про надання документів для проведення документальної перевірки є безпідставними та такими, що суперечать діючому законодавству.

Разом з тим, із запиту ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області ДПС №8875/10/22-12 від 11.12.2012 вбачається, що останні містить підстави звернення про надання інформації, підпис першого заступника керівника податкового орган та перелік інформації, яка запитується. Таким чином, у позивача були відсутні підстави для відмови у наданні запитуваних контролюючим органом документів.

Водночас пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України передбачено, що в разі якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, податковий орган проводить документальну позапланову перевірку.

Враховуючи викладене в сукупності з обставинами справи суд приходить до висновку, що у контролюючого органу існували всі встановлені Податковим кодексом України підстави для призначення та проведення позапланової виїзної перевірки, а наказ «Про проведення позапланової виїзної перевірки» №68 від 28.01.2013 прийнято у межах повноважень та у спосіб, що передбачені приписами Податкового кодексу України, з огляду на що вимоги про скасування вказаного наказу задоволенню не підлягають.

Пунктом 78.4 ст.78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Відповідно до 78.5 ст.78 ПК України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Згідно до п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Системний аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що позапланова виїзна перевірка проводиться саме на підставі наказу керівника органу державної податкової служби, а відтак покликання позивача на те, що неправомірність дій по проведенню позапланової виїзної перевірки обумовлена протиправністю прийнятого наказу №68 «Про проведення позапланової виїзної перевірки» від 28.01.2013 не знайшло підтвердження в ході судового розгляду.

Крім того, слід зазначити, що законний інтерес платника податків в проведенні органом державної податкової служби перевірки його діяльності з дотриманням умов, встановлених законом, захищений наділенням його права не допустити посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки.

В разі, якщо платник податків не скористався цим правом і перевірка була проведена, платник податків має право оскаржити рішення органу державної податкової служби, прийняте за результатами перевірки, з підстав невідповідності рішення закону чи компетенції органу державної податкової служби.

Як вбачається з матеріалів справи, посадові особи відповідача до передвіки допущені були.

Стосовно вимог позивача про визнання неправомірними дії контролюючого органу щодо визнання нікчемними правочинів (нереальність) укладених ТОВ «Інтеркабель-Юг» з контрагентами-постачальниками) за наслідками яких було складено Акт №17/22-12/33175195 від 08.02.2012 суд відзначає наступне.

Податковим кодексом України обов'язок щодо податкового контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства покладено на органи податкової служби України. Одночасно органам податкової служби надано право проводити перевірки, визначені Податковим кодексом України.

Відповідно до ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Крім того, порядок оформлення результатів документальних перевірок визначено Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року №984, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за №34/18772 (Далі - Порядок №984).

Порядком №984 встановлено вимоги до оформлення акта (довідки) документальної перевірки (вимоги до титульного аркуша, запису показників тощо), складові частини акта (довідки) (вступна частина, загальні положення, описова частина і висновок), а також перелік інформації, що повинна містити кожна з них.

Відповідно до Порядку №984 акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта додаються інформативні додатки. Вступна частина акта (довідки) документальної перевірки повинна містити такі дані: місцезнаходження платника податків, повне і скорочене (за наявності) найменування платника податків відповідно до установчих документів, підстави для проведення перевірки відповідно до Кодексу та інших законодавчих актів, дата видачі та номер направлення на проведення документальної перевірки, найменування органу державної податкової служби, який його виписав, дати та номери наказів керівника органу державної податкової служби на проведення перевірки, продовження або перенесення строків проведення перевірки, зупинення перевірки (у разі наявності), якщо документальна перевірка у відповідних випадках здійснюється за постановою (ухвалою) суду про призначення перевірки або постановою органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеною ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні, зазначаються відповідні обов'язкові реквізити зазначених постанов (ухвал), посади, назва структурного підрозділу, найменування органу державної податкової служби, звання, прізвища, імена, по батькові посадових (службових) осіб, що проводили перевірку, вид перевірки (документальна планова або позапланова, виїзна або невиїзна перевірка), період, за який проводилася документальна перевірка діяльності платника податку, інформація про надсилання (вручення) платнику податків повідомлення про проведення документальної перевірки, якщо таке передбачено законом, інформація про наявність журналу реєстрації перевірок платника податків та вчинення в ньому запису про проведення перевірки.

За змістом п. 3 Розділу ІІ Порядку №984 загальні положення акта (довідки) документальної планової перевірки (відповідні додатки до загальних положень) повинні містити, зокрема, такі дані: строк проведення документальної перевірки (дата початку та дата закінчення перевірки) із зазначенням строку продовження або перенесення строків проведення перевірки, зупинення перевірки (у разі наявності); інформацію про посадових осіб платника податків або його законних представників, відповідальних за фінансово-господарську діяльність за період, що перевіряється, із зазначенням наказів про призначення та звільнення із займаної посади; дані про реєстрацію (перереєстрацію) платника податків (назва документа, найменування органу, дата і реєстраційний номер), дані про взяття на облік в органах державної податкової служби (найменування органу, дата взяття на облік та номер довідки), реєстраційні дані платника податку на додану вартість (далі - ПДВ) (індивідуальний податковий номер, дата реєстрації платником ПДВ, номер та дата початку дії свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ); дані про розмір статутного капіталу, засновників, розмір їх внесків до статутного капіталу, форму внесення (у разі необхідності), а також код за ЄДРПОУ (для юридичних осіб) та/або реєстраційний номер облікової картки платника податків (номер та серія паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); Інформація про те, чи є платник податків засновником (учасником), акціонером інших платників податків; підпорядкованість (за наявності); перелік філій, відділень та інших відокремлених підрозділів, а також об'єктів, пов'язаних із оподаткуванням; інформацію про види діяльності, які здійснював платник податків за період, що перевірявся, та види діяльності, що підлягають ліцензуванню (номер і дата видачі ліцензії, найменування органу, що видав ліцензію, строк (термін) дії ліцензії); дані про наявність рахунків у банках та інших фінансових установах із зазначенням інформації щодо надання повідомлення про їх відкриття (закриття); про ліцензії Національного банку України, якщо їх отримання передбачено законом; інформацію про попередню документальну планову перевірку (документальну позапланову перевірку з усіх питань) із зазначенням найменування органу державної податкової служби, що проводив перевірку, дати та номера акта перевірки, періоду перевірки (установлені порушення та вжиті заходи щодо усунення виявлених недоліків); інформацію про документи, які використані при перевірці, згруповані за типами (вказати період охоплення їх перевіркою та метод - суцільний, вибірковий); інформацію про проведений аналіз фінансово-господарської діяльності платника податків (у разі його здійснення).

Відповідно до п. 5 Розділу ІІ Порядку №984 описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: результати документальної перевірки дотримання податкового законодавства групуються за окремими видами податків і зборів та у розрізі податкових періодів. В цій частині акта (довідки) перевірки відображаються задекларовані платником податків у податковій та іншій звітності показники, результати перевірки цих показників та робиться відповідний запис щодо встановлення або невстановлення порушень. При цьому до акта (довідки) перевірки додаються відповідні аналітичні таблиці; наводяться дані про наявність та результати перевірки пільг, наданих відповідно до законів (код пільги, на яку суму і на який податок отримано пільги з розбивкою за роками в межах звітних періодів, що перевіряються); у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень, зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення, у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів, у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки, у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

За приписами пункту шостого Розділу ІІ Порядку №984 висновок акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень; виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Водночас пунктом третім Розділу першого Порядку №984 встановлено, що акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Таким чином, акт перевірки це лише службовий документ, компетентна обґрунтована думка посадової особи органу державної податкової служби, яка проводила перевірку щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті рішення. Уповноважена службова особа при прийнятті рішення на підставі акту перевірки може як погодитися з висновками посадової особи органу державної податкової служби, яка проводила перевірку, так і відхилити їх.

Отже, складання актів та довідок за результатом проведених перевірок та викладення в них фактичних даних про господарську діяльність перевіряємої особи є правом органів податкової служби, яке реалізовується фахівцями органів податкової служби. Суд зазначає, що акт перевірки та його висновки безпосередньо не стосуються прав і обов'язків платника податків, не містять обов'язкового для нього припису. Негативні наслідки може тягнути рішення, прийняте на підставі такого акту перевірки.

Тому діями ДПІ щодо викладення в акті документальної перевірки ТОВ «Інтеркабель-Юг» висновків, не порушено права та інтереси позивача.

Крім того, суд зауважує, що такі позовні вимоги, як зобов'язання визнати протиправними дії податкового органу щодо відображення в акті тих чи інших висновків, є неправильним способом захисту порушених прав, оскільки самі по собі дії податкового органу щодо того на чому повинні ґрунтуватися висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, не створюють для платника податків жодних негативних наслідків та не порушують його права.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що факт викладення в акті документальної невиїзної перевірки ТОВ «Інтеркабель-Юг» висновків щодо порушень законодавства, не впливає на права та обов'язки позивача, при проведенні документальної виїзної перевірки ТОВ «Інтеркабель-Юг», відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а відтак позивні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000492212 від «__» лютого 2013 року прийнято відповідачем у зв'язку з неподанням у встановлений законодавством термін податкової декларації з податку на прибуток за період - 1 квартал 2011 року.

За правилами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

В судовому засіданні представник позивача на питання суду повідомив, що податкова декларація з податку на прибуток підприємства за вказаний період подавалася шляхом надіслання засобами поштового зв'язку. Однак, матеріали справи не містять доказів подання позивачем податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року до податкового органу.

Відповідно до п. 58.1 ст.58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

В обґрунтування підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №0000492212 позивач зазначає про відсутність обов'язкового реквізиту - дати рішення, а також посилання на Акт перевірки №17/22-12/33175195 від 08.02.2013, в той час як керівнику ТОВ «Інтеркабель-Юг» вручено Акт перевірки №17/22-12/33175195 від 08.02.2012. Суд зазначає, що формальні порушення допущені контролюючим органом при прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не можуть бути достатньою підставою для скасування податкового повідомлення-рішення за умови доведеності факту порушення. Як вже було зазначено, позивачем не надано доказів спростування вчиненого порушення щодо своєчасного подання податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року до податкового органу.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Інтеркабель-Юг» (покупець) та ТОВ «Віктрейд ЛТД» (постачальник) укладено договір поставки б/н від 26 січня 2011 року за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах визначених цим договором поставити полімерний фігурний поручень у кількості 81,55 пог.м., а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і оплатити таку продукцію. Якісні і кількісні характеристики продукції, що є предметом поставки за цим договором, строки поставки продукції за цим договором визначаються у специфікації, що додається до цього договору і є його невід'ємною частиною.

На виконання умов договору між сторонами складено Специфікацію №1 на поставку полімерного фігурного поручню 81,55 пог. метрів на суму 13 863,83 грн., в т.ч. ПДВ 20% 2 310,64грн., постачальником видано видаткову накладну №В-00000070 від 28.01.2011, рахунок-фактуру б/н від 26.01.2011. Крім того, позивачу виписано податкову накладну №78 від 28.01.2011 на суму 13 863,83грн., в т.ч. ПДВ 20% 2 310,64грн. (т.1 а.с. 64-67).

Оплата підтверджується випискою з банківського рахунку (т.1 а.с. 68).

Між ТОВ «ТОВ «Інтеркабель-Юг» (замовник) та ТОВ «Імпульс-плюс 2010» (виконавець) укладено договір про надання послуг від 04 травня 2011 року за умовами якого виконавець зобов'язується за завданням замовника виконати упакування металоконструкцій мостових переходів «Восток» і «Запад» Вила «Прима» м.Ялта, в порядку та на умовах, визначених цим договором.

На виконання умов договору між сторонами укладено Акт №40507 від 04.05.2011 здачі-приймання виконаних робіт, позивачу виписано рахунок №40503 від 04.05.2011 та видано податкову накладну №40507від 04.05.2011на суму 11 528,00грн., в т.ч. ПДВ 20% 1 921,00грн. (т.1 а.с. 72-74). Оплата підтверджується копією платіжного доручення №415 від 14.06.2011 (т.1 а.с. 75). Виконання вказаних договорів також підтверджується наявними в матеріалах справи фотоматеріалами.

Необхідність укладення та виконання вказаних договорів з контрагентами обумовлена укладеним між позивачем (підрядник) та ПрАТ «Дім творчості «Актер» (замовник) договору №17/2010/12 від 21.12.2010 та додаткової угоди до нього за умовами якого підрядник зобов'язується за завданням замовника виготовити металеві огорожі сходових прольотів у кількості 32 тридцять дві штуки з наступним монтажем металевих огород сходових прольотів в корпусі №4 замовника. Замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи (результати робіт) та оплатити їх вартість.

Виконання вказаних робіт за договором підтверджується Актом №1 виконаних робіт від 25.10.2011, а також що позивачем виписано податкові накладні на адресу ПрАТ «Будинок Творчості «Актор» №29 від 22.08.2011, №22 від 14.09.2011, №56 від 25.10.2011.

Між позивачем (принципал) та ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд» (агент) укладено договір №104 від 01 квітня 2011 року відповідно до умов якого агент в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, за агентську винагороду зобов'язується надавати послуги принципалу із сприяння у вчиненні від імені та за рахунок принципала дій та послуг з пошуку та надання рухомого складу. Агент здійснює пошук партнерів; надає інші послуги, які сприяють укладенню договорів між принципалом та іншими суб'єктами підприємницької діяльності.

На виконання умов договору між сторонами підписано Акт №1 прийому-передачі робіт від 31 серпня 2011 року, Акт №1/5 прийому-передачі робіт від 30 вересня 2011 року, Акт №1/3 прийому-передачі робіт від 31 липня 2011 року, Акт №1/2 прийому-передачі робіт від 29 червня 2011 року, Акт №1/1 прийому-передачі робіт від 31 травня 2011 року, Акт №290402 прийому-передачі робіт від 29 квітня 2011 року. Крім того, позивачу видано рахунок №310701 від 31 липня 2011 року, №290607 від 29 червня 2011 року, №310512 від 31 травня 2011 року, № 290408 від 29 квітня 2011 року та виписано податкові накладні №310809 від 31.08.2011 на суму 49 036,00грн., в т.ч. ПДВ 20% 8 172,67грн., №300905 від 30.09.2011 на суму 12 360,00грн., в т.ч. ПДВ 20%2 060,00грн., №310704 від 31.07.2011 на суму 29 600,00грн., в т.ч. ПДВ 20% 4 933,33грн., №290610 від 29.06.2011 на суму 15 602,00грн., в т.ч. ПДВ 20% 2 600,33грн., №310516 від 31.05.2011 на суму 28 712,00грн., в т.ч. ПДВ 20% 4 785,33грн., №290410 від 29.04.2011 на суму 14 615,00грн., в т.ч. ПДВ 20% 2 435,83грн.

Виконання умов договору також підтверджується реєстром наданого рухомого складу за квітень-серпень 2011 року, квитанціями про приймання вантажу, видатковими накладними, податковими накладними, рахунками на оплату, листами-замовленнями, накладними, договором поставки №07.1-11/55 від 01.02.2011 укладеним між позивачем та Дочірнім підприємством «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» на поставку піску річного в кількості 40 000 (+/- 10%) тон, листом №07.1-6/117 від 05.06.2013 філії «Запорізький річковий порт» ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» з переліком наданих вагонів.

Необхідність отримання рухомого складу обумовлена укладеним між позивачем та ПП ОСОБА_3 договором поставки №8 від 01.04.2011 відповідно до умов якого позивач зобов'язаний поставляти партіями пісок річний загальною кількістю 40 000 (+/- 10%) тон. На виконання вказаного договору позивачем видано видаткові накладні та виписано податкові накладні ПП ОСОБА_3

Також позивачем для ТОВ «ВКФ «Плутон-Трейд» на підставі рахунку №50506 від 05.05.2011 виконано монтажні роботи, що також підтверджується Актом №50507 від 05.05.2011 здачі-приймання виконаних робіт та податковою накладною №50507 від 05.05.2011 на суму 32 765,92грн., в т.ч. ПДВ 20% 5 460,99грн.

Крім того, в матеріалах справи наявні обороно-сальдові відомості по рахунку 631 по контрагентам позивача (т. 1 а.с. 234-236).

У пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України зазначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пп.«а» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

У ст.186 Податкового кодексу України визначається «місце постачання товару», згідно якого місцем постачання товарів є: фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах «б» і «в» цього пункту); місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Як зазначено у пп.«а» п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Підпунктом 198.3. ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст. 187.1 цього ж Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ вважається дата здійснення першої з подій:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.4 ст.201 ПК України встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п.п. 201.6 та 201.8 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків - покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Відповідно до п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно з п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 вказаного Кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 201.14 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Як зазначено у ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Згідно з п.1.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №88), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до п.2.1 Положення №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Як зазначено у п.2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Як зазначено у п.1.1 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів», затверджених 10.01.2007 наказом Міністерства фінансів України №2 (далі - Методичні рекомендації №2), методичні рекомендації можуть застосовуватися підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім банків та бюджетних установ).

Відповідно п.3.1 Методичних рекомендацій №2 надходження запасів на підприємство оформлюється відповідними документами, типові форми яких затверджуються Державним комітетом статистики України та іншими центральними органами виконавчої влади. Якщо для оформлення господарської операції типові форми первинних документів відсутні, то підприємство складає такі первинні документи, які б містили обов'язкові реквізити, передбачені законодавством та іншими нормативно-правовими актами.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження розрахунковими, платіжними та первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що перелічені вище документи оформлені відповідно до вимог законодавства.

Таким чином у позивача наявна необхідна документація, яка дає підстави для включення витрат до складу валових та формування податкового кредиту за відповідний період, що виникли у зв'язку з оплатою за товар контрагента на виконання зобов'язань по укладеному договорі.

Як свідчать матеріали справи на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій контрагенти позивача у встановленому порядку були зареєстровані уповноваженим органом як суб'єкти господарювання, взяті податковим органом на облік як платники податків, в тому числі ПДВ, а ТОВ «Інтеркабель-Юг»» мало належним чином оформлені податкові накладні, одержаними від контрагентів та інші первинні документи, що підтверджують факт наявності господарських відносин між підприємствами.

Перевіркою не зафіксований факт наявності в податкових накладних недоліків, що свідчить про їх неналежність як первинного документу, або порушення порядку їх видачі.

Крім того, відповідно до Довідки №4642 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України види діяльності позивача за КВЕД є: 51.12.0 - посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами; 51.87.0 - оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням; 52.45.0 - роздрібна торгівля побутовими електротоварами, радіо - та телеапаратурою; 51.14.0 - посередництво в торгівля машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками; 51.19.0 - посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; 51.18.0 - посередництво в спеціалізованій торгівлі іншими товарами.

Суд звертає увагу, що доводи податкового органу щодо безтоварності господарських операцій базуються лише на інформації Актів перевірки контрагентів позивача - ТОВ «Імпульс-Плюс 2010», ТОВ «Віктрейд ЛТД», ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд», що саме по собі не є достатнім для можливості стверджувати про фіктивність господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентом.

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України загальною підставою недійсності правочину є недотримання в момент укладення правочину вимог частин 1-3, 5 і 6 ст.203 ЦК України (яка встановлює умови дійсності правочинів).

Спеціальні підстави (статті 218-235 ЦК України) конкретизують застосування загальних умов, встановлюючи особливості порядку визнання правочину недійсним.

В п.18 постанови № 9 від 06.11.2009 Пленум Верховного Суду України зазначив: перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Окрім цього Пленум зазначив також, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судові рішення, якими правочини були би визнані недійсними, матеріали справи не містять. Водночас, акти перевірки контрагентів позивача не можуть бути належним доказом відсутності господарських операцій між підприємствами.

В разі, якщо контрагент підприємства порушив законодавство при нарахуванні та сплаті своїх податкових зобов'язань, відповідальність за це несе виключно він, можливості покладення відповідальності на інших осіб законодавством України не тільки не передбачено, але прямо заборонено.

Таким чином, несплата податків однією із сторін правочину чи шляхом їх приховування не є підставою для висновку про нікчемність правочину.

Таким чином, вірність та обґрунтованість формування платником податків податкового кредиту та валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товару з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. Податковим органом не доведено, що придбання послуг та товарів не пов'язано з господарською діяльністю позивача.

Згідно ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку і податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Пред'явлені до перевірки та надані у судовому засіданні документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та повністю підтверджують факт здійснення операції і, відповідно, право позивача на включення до податкового кредиту та до складу своїх валових витрат вартості придбаних товарів, що у подальшому були використані при здійсненні господарської діяльності.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Згідно з ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, установлених законом. Платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державою від іншого платника податків, який ці норми порушує.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч.2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркабель-ЮГ» - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби №0000502212 від 22.02.2013.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби №0000512212 від 22.02.2013.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова