Постанова

від 20.06.2013 по справі 811/1729/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року Справа №811/1729/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Авто»

до відповідача : Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Велес-Авто» звернулося з позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень винесених Світловодською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби:

- №0000421500 від 17 травня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 120 855,00 грн., у тому числі 80 570,00 грн. основного платежу та 40 285,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

- №0000451500 від 17 травня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 138 983,00 грн., у тому числі 92 655,00 грн. основного платежу та 46 328,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним у ІІ кварталі 2011 р. сформовано витрати та у квітні і травні 2011 року податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ «Баярд-К» на підставі належно оформлених податкових накладних та актів здачі-прийняття виконаних робіт. При цьому позивач зазначає, що податковим органом поза межами компетенції та безпідставно зроблено висновок про нікчемність правочинів укладених між ТОВ «Велес-Авто» та ТОВ «Баярд-К».

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки податковим органом встановлено, що позивачем безпідставно віднесено до складу витрат та податкового кредиту в перевіряємому періоді витрати за господарськими операціями з ТОВ «Баярд-К», перевіркою не встановлено факту надання послуг від ТОВ «Баярд-К» у зв'язку з не наданням для перевірки актів приймання-передачі послуг, а також інших первинних документів, а тому такі господарські операції, на думку відповідача, не носять реального характеру. Також відповідач вказує, що у ТОВ «Баярд-К» відсутні технічні можливості для надання послуг.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі (а.с.184, Т.2).

У судовому засіданні 20 червня 2013 року представником позивача подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.194, Т.2).

На підставі усної ухвали, прийнятої в судовому засіданні 20.06.2013 р. та занесеної до журналу судового засідання, подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст.122 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, покази свідка, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

16.04.2013 р. посадовими особами Світловодської ОДПІ Кіровоградської області ДПС відповідно до наказу від 15.04.2013 р. №324 (а.с.15, Т.1, 149, Т.2) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Авто» з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Баярд-К» за квітень та травень 2011 року, за результатами якої складено акт №248/2200/36983753 від 23.04.2013 р., висновками якого, зокрема, є порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Велес-Авто», на думку відповідача:

- п.138.1, п.138.2 ст.138 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року на загальну суму 92 655,00 грн.;

- п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 80 570,00 грн., у тому числі за квітень 2011 року в сумі 19 801,00 грн. та за травень 2011 року на суму 60 769,00 грн. (а.с.17-31, Т.1, 130-144, Т.2).

На підставі акту перевірки Світловодською ОДПІ Кіровоградської області ДПС винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000421500 від 17.05.2013 р., яким ТОВ «Велес-Авто» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 120 855,00 грн., у тому числі 80 570,00 грн. основного платежу та 40 285,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.9, Т.1, а.с.142, Т.2);

- №0000451500 від 17.05.2013 р., яким ТОВ «Велес-Авто» збільшено суму грошового зобов'язання з податку прибуток в сумі 138 983,00 грн., у тому числі 92 655,00 грн. основного платежу та 46 328,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.11, Т.1, а.с.145, Т.2).

Як встановлено в судовому засіданні, грошові зобов'язання за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями винесено податковим органом, у зв'язку з завищенням позивачем, на думку відповідача, задекларованих у ІІ кварталі 2011 р. витрат у сумі 402 848,00 грн. та податкового кредиту за квітень, травень 2011 року в загальному розмірі 80 570,00 грн. на підставі накладних та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), виданих за господарськими операціями з ТОВ «Баярд-К», які, на думку Світловодської ОДПІ Кіровоградської області ДПС, не носять реального характеру.

Судом встановлено, що згідно з умовами договору транспортного експедирування №13 від 01.04.2011 р. ТОВ «Баярд-К» надано ТОВ «Велес-Авто» експедиторські послуги з доставки жмиха соняшника за маршрутом Миронівка-Таврійськ на загальну суму 118 804,22 грн., у тому числі ПДВ - 19 800,71 грн., що підтверджується податковими накладними №369 від 25.04.2011 р., №370 від 28.04.2011 р., №371 від 30.04.2011 р. та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №369 від 25.04.2011 р., №370 від 28.04.2011 р., №371 від 30.04.2011 р. (а.с.80-82, 84, 85, 87, 88, 90, 91, Т.1). Суму 99 003,51 грн. позивачем віднесено до складу витрат за ІІ квартал 2011 року, а суму ПДВ 19 800,71 грн. - до складу податкового кредиту за квітень 2011 року (а.с.70-73, 114-120, 129-147, Т.1).

У відповідності до наказу директора ТОВ «Баярд-К» №25 від 01.04.2011 р. експедитори ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відряджені терміном на 30 календарних днів з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р. до ТОВ «Велес-Авто» для супроводження та експедирування автомобілів, які здійснюють перевезення макухи соняшникової за маршрутом Миронівка-Таврійськ (а.с.155, Т.1).

Відповідно до умов договору транспортного експедирування №18 від 03.05.2011 року ТОВ «Баярд-К» надано ТОВ «Велес-Авто» експедиторські послуги з доставки жмиха соняшника за маршрутом Миронівка-Таврійськ, а також по доставці соняшника за маршрутами Рокита-Миронівка, Меліоративне-Миронівка на загальну суму 364 613,93 грн., у тому числі ПДВ - 60 768,99 грн., що підтверджується податковими накладними №583 від 30.05.2011 р., №584 від 30.05.2011 р., №585 від 31.05.2011 р. та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №583 від 30.05.2011 р., №584 від 30.05.2011 р., №585 від 31.05.2011 р. (а.с.94-96, 98, 99, 101, 102, 104, 105, Т.1). При цьому, суму 303 844,94 грн. позивачем віднесено до складу витрат за ІІ квартал 2011 року, а суму ПДВ 60 768,98 грн. - до складу податкового кредиту за травень 2011 року (а.с.74-77, 121-128, 129-147, Т.1).

Згідно з наказом директора ТОВ «Баярд-К» №29 від 30.04.2011 р. експедитори ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 відряджені терміном на 31 календарний день з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 р. до ТОВ «Велес-Авто» для супроводження та експедирування автомобілів, які здійснюють перевезення макухи соняшникової та соняшника за маршрутом Миронівка-Таврійськ, Ракита-Миронівка, Меліоративне-Миронівка, Петрівка (АР Крим)-Таврійськ (а.с.157, Т.1).

Оплату вартості експедиторських послуг позивачем здійснено у безготівковому порядку, що підтверджується банківськими виписками (а.с.92-93, 106-107, Т.1).

З огляду на зміст договорів транспортного експедирування та додаткової угоди до договору, а також листів ТОВ «Баярд-К» і ТОВ «Велес-Авто» судом встановлено, що до послуг транспортного експедирування, оплаченого позивачем та наданого ТОВ «Баярд-К», відносилося супровід вантажу експедиторами своїм транспортом (а.с.80-82, 94-96, Т.1, а.с.189-191, Т.2).

Судом встановлено, що відповідно до наказів №30 від 01.04.2011р. та №34 від 30.04.2011 р. контроль за виконанням програми заходів щодо забезпечення та збереження вантажів та захист їх від розкрадань покладено на менеджера ОСОБА_8 (а.с.156, 158, Т.1).

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 пояснив, що він у квітні та травні 2011 року здійснював контроль за виконанням експедиторами ТОВ «Баярд-К» експедирування вантажу та не мав зауважень до якості наданих послуг, оскільки весь вантаж у повному обсязі доставлений замовникам.

У відповідності до змісту п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, зокрема, собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

У відповідності до п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначених норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування валових витрат та податкового кредиту платником податку є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Згідно з п.п.3.2 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Авто», основним видом діяльності позивача є, зокрема, надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с.41-51, Т.1).

Відповідно до ліцензії Головної державної інспекції на автомобільному транспорті серії АВ №537004 ТОВ «Велес-Авто» надано дозвіл на внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями. причепами та напівпричепами (а.с.54, Т.1).

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що ТОВ «Велесе-Авто» у І кварталі 2011 року надавалися послуги з перевезення вантажів замовників на підставі договорів перевезення, укладених з ВАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» та ТОВ «Катеринопільський елеватор», в обґрунтування чого до суду надано копії договорів перевезення (а.с.148-154, Т.1), товарно-транспортних накладних (а.с.162-167, 171-176, 180-187, 191-192, 196-199, 203-211, 215-219, 223-224, 228-230, 234-240, 244-250, Т.1, 4-8, 12-16, 20-31, 35-51, 55-59, 63-71, 75-93, 97-108, Т.2), атів здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.160, 169, 178, 189, 194, 201, 213, 221, 226, 232, 242, Т.1, а.с.2, 10, 18, 33, 53, 61, 73, 95, Т.2), податкових накладних (а.с.161, 170, 179, 190, 195, 202, 214, 202, 222, 227, 233, 243, Т.1, а.с.3, 11, 19, 34, 54, 62, 74, 96, Т.2), а також копії договорів оренди транспортних засобів (а.с.55-64, Т.1). При цьому, представник позивача повідомив, що експедиторами ТОВ «Баярд-К» здійснювався супровід вантажу, який перевозився ТОВ «Велесе-Авто» відповідно до зазначених договорів перевезення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що витрати понесені позивачем за господарськими операціями з ТОВ «Баярд-К» щодо надання експедиторських послуг безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю ТОВ «Велес-Авто».

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування складу валових витрат та податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

З матеріалів справи суд вбачає, що позивач сформував витрати та податковий кредит на підставі належно оформлених податкових і видаткових накладних, виданих йому контрагентом у перевіряємому періоді. При цьому, ТОВ «Баярд-К» на момент їх виписки було зареєстроване платником податку на додану вартість, а тому, відповідно до вимог п.201.8 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України мало обов'язок виписувати податкові накладні.

Посилання податкового органу в акті перевірки та запереченнях на позовну заяву на ненадання на перевірку копій актів приймання-передачі послуг (а.с.24, Т.1, а.с.112, Т.2) суд вважає необґрунтованим, оскільки ТОВ «Велес-Авто» 27.03.2013 р. на запит Світловодської ОДПІ Кіровоградської області ДПС №899/10/22-027 від 14.02.2013 р. надало копії первинних документів, у тому числі актів здачі-прийняття робіт, що підтверджується листом ТОВ «Велес-Авто» №54 від 27.03.2013 р. (а.с.13, 14, Т.1).

Окрім того, суд зауважує, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від інших осіб, від фактичної сплати його контрагентами податків до бюджету, від знаходження постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. При цьому, питання віднесення певних сум до складу витрат чи податкового кредиту не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Натомість, у разі, якщо такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб.

Як встановлено судом, Світловодська ОДПІ Кіровоградської області ДПС під час перевірки дійшла висновку про те, що правочини позивача з ТОВ «Баярд-К» є нікчемними, оскільки, на її думку, вчинені без мети настання реальних правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

У відповідності до ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

З аналізу вищевказаних норм суд вбачає, що органи податкової служби не наділені повноваженнями щодо визнання правочину недійсним. в тому числі і з мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому висновки відповідача в частині визнання правочину нікчемним, що покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, не відповідають вимогам чинного законодавства, так як вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Висновок податкового органу про нікчемність правочину, який на його думку, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави та порушує публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Світловодською ОДПІ Кіровоградської області ДПС не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ «Баярд-К», того що правочини укладені між ними порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави, чи наявності у вказаних осіб мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента. Суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.

Всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України відповідач не надав суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень - рішень №0000421500 від 17.05.2013 р. та №0000451500 від 17.05.2013 р.

З огляду на зміст доказів в їх сукупності, а також на відсутність з боку відповідача додаткових аргументів в обґрунтування своєї позиції, в судовому засіданні знайшов підтвердження факт реальності господарських операцій між позивачем і ТОВ «Баярд-К», а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно з п.п.3 п.9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 294,00 грн. підлягає присудженню з Державного бюджету України шляхом його безспірного списання Державною казначейською службою у Кіровоградській області із рахунка Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000421500 від 17 травня 2013 року, винесене Світловодською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Велес-Авто» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 120 855,00 грн., у тому числі 80 570,00 грн. основного платежу та 40 285,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000451500 від 17 травня 2013 року, винесене Світловодською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Велес-Авто» збільшено суму грошового зобов'язання з податку прибуток в сумі 138 983,00 грн., у тому числі 92 655,00 грн. основного платежу та 46 328,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Велес-Авто», код ЄДРПОУ 36983753 (27500, м. Світловодськ Кіровоградської області, вул. Леніна, 12, кв.14) судовий збір у розмірі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.), зобов'язавши Державну казначейську службу у Кіровоградській області стягнути з Державного бюджету України вказаний судовий збір шляхом безспірного списання із рахунка Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт