Постанова

від 02.07.2013 по справі 826/1583/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1583/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Аліменка В.О., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Озон-Одеса» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Озон-Одеса» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 29 грудня 2012 року №00007115571,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової інспекції Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 29 грудня 2012 року №00007115571.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 березня 2013 року у задоволенні позову відмолено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 березня 2013 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовою особою відповідача проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Озон-Одеса» в частині декларування р. 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» у розмірі 689383,00 грн. за жовтень 2012 року; за наслідками перевірки складено акт від 07.12.2012 року №253/15-575/34794659.

Актом перевірки встановлено, що позивач в порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, пп. 4.2.6, пп. 4.6.3, пп. 4.6.4, пп. 4.6.5, пп. 4.6.6 п. 4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 року №1492 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за №1490/20228) безпідставно задекларував податок на додану вартість в сумі 688361,00 грн. в рядку 22 декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, що призвело до завищення значення рядка 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року на суму 688361,00 грн.

На думку органу державної податкової служби, оскільки відповідно до п. 43.3 ст. 43, п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України позивачем протягом 1095 днів не було використано залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 688361,00 грн., яке виникло у вересні 2007 року у розмірі 1185,00 грн.; жовтні 2007 року - 262855,00 грн., листопаді 2007 року - 65925,00 грн., грудні 2007 року - 192,00 грн., лютому 2008 року - 139411,00 грн., березні 2008 року - 145968,00 грн., квітні 2008 року - 5321,00 грн., червні 2008 року - 67018,00 грн., жовтні 2008 року - 14,00 грн., листопаді 2008 року - 43,00 грн., січні 2009 року - 85,00 грн., за період з лютого 2009 року по вересень 2009 року по 43,00 грн., тому він позбавлений права на використання зазначеного від'ємного значення.

29.12.2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва винесено податкове повідомлення - рішення №00007115571, яким на підставі акту перевірки за порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України позивачу зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартістю на загальну суму 688361,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції погодився з висновками органу державної податкової служби та визнав правомірним оскаржуване податкове повідомлення - рішення, оскільки позивач, у зв'язку із з плином строку, встановленого положеннями Податкового кодексу України, позбавлений права на подальше використання залишку від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 688361,00 грн.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З аналізу зазначених норм вбачається, що положення зазначених статей розповсюджуються на суми коштів, які платник податків повинен сплатити до бюджету. При цьому, необхідною умовою для застосування вказаних норм є подання платником податків відповідної заяви, з дня якої починається відлік 1095 денного строку.

Разом з тим, порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачені статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 зазначеного Кодексу якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що положення статей 102.5 статті 102 Податкового кодексу України не регулюють порядок формування від'ємного значення податку на додану вартість. Будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, Податковий кодекс України не містить.

Обмеження щодо бюджетного відшкодування передбачені положеннями пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України, відповідно до якого не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

- були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

- мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Як вбачається з акту перевірки, порушення порядку формування від'ємного значення, окрім пропущення строку, органом державної податкової служби не встановлено.

Таким чином, суд першої інстанції необґрунтовано встановив правомірність податкового повідомлення - рішення від 29 грудня 2012 року №00007115571.

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до пункту 1 та пункту 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови не повно з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст.ст. 87, 94 КАС України підлягають присудженню апелянту з Державного бюджету України судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Озон-Одеса» задовольнити.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 березня 2013 року та ухвалити нову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової інспекції від 29 грудня 2012 року №00007115571.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Озон-Одеса» (04053, м. Київ, пров. Бехтеревський, 4, літ. 5, ідентифікаційний код юридичної особи 34794659) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) гривні 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Постанову у повному обсязі складено 08.07.2013 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: В.О. Аліменко

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Аліменко В.О.

Федотов І.В.