Рішення

від 09.07.2013 по справі 922/1759/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2013 р.Справа № 922/1759/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бураковой А.М.

при секретарі судового засідання Бобрової Д.О.

розглянувши справу

за позовом Прокурора Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків до Асоціації підприємств геології "Гєотех", м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 7111,30 грн., пені та штрафу в розмірі 913,85 грн. за участю представників сторін:

позивача - Шафоростова О.М., за довіреністю №164 від 07.12.2012 року.

відповідача - не з'явився.

прокурор - Овчарова А.О., службове посвідчення №013755 від 06.12.2012 року.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Жовтневого району м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків з позовом до відповідача - Асоціації підприємств геології "Гєотех", м. Харків про стягнення суми основного боргу в розмірі 7111,30 грн., пені та штрафу в розмірі 913,85 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач та прокурор посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов'язків за Договором оренди №4946-Н від 20.07.2011 року, в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.04.2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 29.05.2013 року о 11:00 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.05.2013 року розгляд справи було клопотання (вх. 19453) представника позивача про продовження строку розгляду справи - задоволено, подовжено строк розгляду справи №922/1759/13 на п'ятнадцять днів до 10.07.2013 року, розгляд справи №922/1759/13 відкладено на "09" липня 2013 р. о 10:45 годині.

До господарського суду Харківської області 09.07.2013 року від представника відповідача надійшли письмові пояснення по справі №922/1759/13 (вх. 24802) з доданим до них документами.

Надані документи досліджені судом, прийняті до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Прокурор у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Надав пояснення по суті справи.

Представник позивача в призначене судове засідання з'явився, заявлені прокурором позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі. Проте, до господарського суду Харківської області 14.06.2013 року повернулась ухвала суду від 29.05.2013 року, з поштовою довідкою з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача та 3-ої особи, за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд виходячи з наступного.

28 листопада 2008 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та Асоціацією підприємств геології "Гєотех", м. Харків (орендар) був укладений договір оренди № 3811-Н.

Відповідно до пункту 1.1. договору, позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення на другому поверсі 10-ти поверхового інженерно- лабораторного корпусу, загальною площею 37,9 кв.м., розміщені за адресою: м. Харків, вул. Примакова, 40/42.

Факт передачі приміщень підтверджується актом приймання-передачі, підписаним сторонами 28 листопада 2008 року (Додаток №1 до Договору оренди №3811-Н від 28.11.2008р.).

Згідно п. 5.3. укладеного Договору оренди, відповідач зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до умов Договору оренди, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 р. № 786, або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - жовтень 2008 р.- 1300,52 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - листопад 2008 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за листопад 2008 р.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно до 12 числа місяця, наступного за звітним відповідно до вимог діючої методики у співвідношенні: безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами, у розмірі 70 %; на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 30%.

З матеріалів справи вбачається, що з відповідача на користь позивача була стягнута заборгованості з орендної плати за договором оренди за період з січня 2011 р. по квітень 2011 р. в розмірі 3601,88 грн., про що свідчить рішення господарського суду Харківської області від "08" серпня 2011 року по справі № 5023/4816/11.

Прокурор звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди за період з травня 2011 р. по жовтень 2011 р. в розмірі 7111,30 грн.

З матеріалів справи вбачається, що під час укладання Договору оренди № 3811-Н від 28.11.2008 року, сторонами дотримано встановленої форми угод, договори підписані повноважними особами, не суперечать інтересам та умовам господарської діяльності сторін, спрямовані на набуття цивільних прав та обов'язків відповідно до ст. ст. 202, 626 ЦК України.

Оренда державного та комунального майна є різновидом майнового найму, і при розгляді справ застосовуються норми як Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так і норми Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідно до ст.ст.ст.759, 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк; за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату. Так, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Отже, за приписами названих норм, обов'язок внесення орендної плати за користування визначеним договором майном.

Відповідно до п. 10.1. договору, він укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 28 листопада 2008 року до 28 жовтня 2011 року.

Пунктом 10.6 Договору передбачено, що чинність цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, загибелі орендованого майна, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду, банкрутства орендаря, ліквідації орендаря - юридичної особи.

Як було встановлено рішенням господарського суду Харківської області від "22" травня 2012 р. по справі № 5023/1985/12, договір оренди № 3811-Н від 28.11.2008 року припинив свою дію на підставі п. 10.6 договору, у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено, тобто - 28 жовтня 2011 року.

Крім того, в матеріалах справи наявний акт приймання - передачі орендованого майна від 28.10.2012 року, який скріплений підписами уповноважених представників сторін та печатками юридичних осіб, з боку орендаря, орендодавця та балансоутримувача. (арк.с. 19)

З урахуванням чого, суд ставиться критично на посилання відповідача у наданих 09.07.2013 року до суду поясненнях, на те, що 09 лютого 2011 року між Асоціації підприємств геології "Гєотех" та ДП Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування (балансоутримовачем) було підписано акт приймання-передачі майна, орендованого на підставі договору оренди № 3811-Н від 28.11.2008 року та з цього часу фактично припинив користування орендованими приміщеннями, та повернуто приміщення балансоутримувачу, адже, як встановлено судом, між орендарем, орендодавцем та балансоутримувачем 28.10.2012 року був підписаний акт приймання - передачі орендованого майна (арк.с. 19), зазначені обставини свідчать про те, що відповідач підтвердив факт користуванням спірним приміщенням по 28.10.2012 року.

Отже, згідно розрахунку заборгованості з орендної плати за договором оренди, заборгованість відповідача перед позивачем за період з травня 2011 р. по жовтень 2011 р. становить 7111,30 грн.

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, свого контрозрахунку суми позовних вимог, доказів повернення спірного приміщення, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги прокурора в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 7111,30 грн. (сума основного боргу) правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Крім того, прокурор заявив до стягнення з відповідача 416,06 грн. - пені (за період з 17.05.2011 року по 28.10.2011 року) та 497,79 грн. штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Так, відповідно до п. 3.7 Договору сторони обумовили, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно зі ст. 1, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом чи договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання повинно мало бути виконано.

Таким чином, положення частини шостої статті 232 Господарського кодексу України щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин в разі, якщо інше не встановлено законом або договором.

Тобто, визначена сторонами редакція пункту 3.7. договору не містить застережень щодо неможливості нарахування пені за більш ніж шестимісячний термін, встановлений у ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а навпаки, встановлює можливість її нарахування за кожен день прострочення, пов'язуючи момент припинення її нарахування з днем погашення заборгованості зі сплати орендної плати (правова позиція щодо незастосування до нарахування штрафних санкцій шестимісячного терміну, передбаченого у ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, у разі встановлення у договорі іншого періоду їх нарахування, висловлена у постанові Верховного Суду України від 22.11.2010 у справі №3/063-09).

Таким чином, умовами договору, укладеного між сторонами у даній справі та законодавством, встановлено можливість стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Перевіривши нарахування пені за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 416,06 грн., нарахованої за період з 17.05.2011 року по 28.10.2011 року, суд приходить до висновку, що наданий прокурором розрахунок суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки надане нарахування здійснювалось не від нарахованої суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання окремо, а на загальний борг (в тому числи на борг, на який вже нараховувалась пеня та була стягнута з відповідача за рішенням господарського суду Харківської області від "08" серпня 2011 р. по справі № 5023/4816/11), тому, виходячи з вищевикладеного, задоволенню підлягає сума пені в розмірі 291,86 грн., в частині стягнення пені в розмірі 124,20 грн. суд відмовляє, у зв'язку з невірним нарахуванням.

Пунктом 3.8. Договору встановлено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, те, що сума заборгованості з орендної плати відповідачем не сплачена, заборгованість за орендною платою перевищує три місяці (сім місяців), суд задовольняє позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача 497,79 грн. штрафу, як обґрунтовані та правомірні.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та підлягають стягненню на користь Державного бюджету України.

На підставі ст. 55 Конституції України, ст. 15, 16, 526, ст. 611, ст. 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 198, ч. 6 ст. 232, ч. 3 ст. 285, ч. 1 ст. 283, ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, та, керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Асоціації підприємств геології "Гєотех", м. Харків (61064, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 119/101, код ЄДРПОУ 23145563) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18, на р/р УДК у Жовтневому районі № 3115094700008, код 24134113, МФО 851011, код бюджетної класифікації: 22080300) заборгованість з орендної плати у сумі 7111,30 грн., пені - 291,86 грн., штраф - 497,79 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Асоціації підприємств геології "Гєотех", м. Харків (61064, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 119/101, код ЄДРПОУ 23145563) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір в розмірі 1693,87 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в розмірі 124,20 грн. - відмовити.

Повне рішення складено 11.07.2013 р.

Суддя Буракова А.М.

922/1759/13