Рішення

від 01.07.2013 по справі 921/394/13-г/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2013 р.Справа № 921/394/13-г/14

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Красненський комбінат хлібопродуктів", вул. Залізнична, 18, смт. Красне, Буський район, Львівська область, 80560

до відповідача Тернопільського обласного виробничого об'єднання "Агропромтехніка", вул. Кн. Острозького, 14, м. Тернопіль, 46000

про стягнення заборгованості в сумі 110000.00 грн.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство "Красненський комбінат хлібопродуктів" звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до Тернопільського обласного виробничого об'єднання "Агропромтехніка" про стягнення заборгованості в сумі 110000.00 грн.

01 липня 2013р. позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині суми основної заборгованості у зв'язку із її сплатою, яка становить 70000.00 грн., на підтвердження чого до матеріалів справи долучено копії платіжних доручень №57 від 31.05.2013р., №62 від 18.06.2013р. та оригінали банківських виписок.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи дану процесуальну норму, а також те, що заява не суперечить вимогам чинного законодавства України, остання приймається судом.

Таким чином, судом вирішується по суті спір щодо стягнення суми в розмірі 40000.00 грн.

Позивач, обґрунтовуючи заявлені вимоги, що підтримані в попередніх судових засіданнях його представником, посилається на невиконання його контрагентом зобов'язань щодо поставки кукурудзи, внаслідок чого вимагає повернути сплачену суму коштів (передоплату).

Водночас, в судовому засіданні 01.07.2013р. з'ясовано, що відповідачем цього ж числа було перераховано позивачу суму в розмірі 20000.00 грн., що останнім не заперечується та підтверджується довідкою про стан розрахунків між контрагентами на 01.07.2013р.

Приймаючи до уваги наведене та зважаючи на п. 4.4 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18, в частині стягнення сплачених 01.07.2013р. коштів в сумі 20000.00 грн., провадження у справі судом припиняється за відсутності предмета спору, відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідач, явку у судове засідання повноважного представника не забезпечив, проте за час розгляду справи письмово інформував суд про часткове погашення заборгованості, а також можливість вирішення спору в добровільному порядку.

01 липня 2013р. через канцелярію суду виробниче об"єднання долучило лист №27 від цього ж числа, у якому повідомило, що залишок неповернутих позивачу коштів становить 20000.00 грн.

В процесі вирішення спору, розгляд справи судом відкладався із підстав викладених у відповідних ухвалах.

В судовому засіданні позивачу, процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.

За відсутності відповідного клопотання, в порядку ст. 81-1 ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму договору, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

На виконання правочину, укладеного між сторонами в усній формі, позивач, на підставі рахунку №87 від 05.12.2012р., здійснив, згідно платіжного доручення №31506029 від 07.12.2012р., попередню оплату товару (кукурудзи) на суму 200000.00 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 ЦК України.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору купівлі-продажу, згідно якого та в силу ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно п. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи те, що письмової угоди між сторонами укладено не було, у даному випадку застосуванню підлягає стаття 530 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 цієї статті визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В процесі розгляду спору судом встановлено недотримання відповідачем досягнутої між сторонами домовленості щодо поставки товару на умовах передоплати. Адже, замість передачі товарно-матеріальних цінностей, виробничим об'єднанням проводилось добровільне, поступове, повернення сплачених товариством 07.12.2012р. коштів, що підтверджується долученими до матеріалів справи банківськими виписками та сторонами не заперечується.

За таких обставин, 26.01.2013р. позивачем направлено, згідно квитанції №08121014, на адресу відповідача вимогу, що оформлена у вигляді претензії №12 від 24.01.2013р., про сплату заявленої до стягнення суми коштів.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач спірні кошти станом на час вирішення спору в повному обсязі не повернув, що підтверджується довідкою позивача від 01.07.2013р. та листом відповідача за №27 від 01.07.2013р.

За таких обставин, на день вирішення спору, сума неповернутих коштів становить 20000.00 грн., що доведено належними та допустимими доказами та відповідачем не заперечується. Таким чином, в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог. В частині вимог припинених провадженням, судові витрати покладаються також на відповідача.

Водночас, в частині зменшення розміру позовних вимог, судові витрати підлягають поверненню позивачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. ст. 1, 2, 32-34, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Тернопільського обласного виробничого об'єднання "Агропромтехніка" (вул. Кн. Острозького, 14, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 00910082) на користь Публічного акціонерного товариства "Красненський комбінат хлібопродуктів" (вул. Залізнична, 18, смт. Красне, Буський район, Львівська область, ідентифікаційний номер 00952060) - 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 800 (вісімсот) грн. 00 коп. судового збору.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству "Красненський комбінат хлібопродуктів" (вул. Залізнична, 18, смт. Красне, Буський район, Львівська область, ідентифікаційний номер 00952060) з Державного бюджету України - 1400 (одну тисячу чотириста) грн. 00 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №1702 від 11.04.2013р.

4. Наказ та довідку видати після набрання рішенням законної сили.

5. В іншій частині вимог провадження у справі припинити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Суддя О.В. Руденко

Повний текст рішення

складено 09.07. 2013р.