Постанова

від 27.06.2013 по справі 812/4366/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 червня 2013 року Справа № 812/4366/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Захарової О.В.,

при секретарі: Білоконі Д.І.,

за участю:

представників позивача: Вербицького О.С. (довіреність від 25.02.2013 №01/107),

Винограденко І.П. (довіреність від 22.01.2013 №01/43),

представник відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кремінському районі Луганської області до Державного закладу «Кремінська районна санітарно-епідеміологічна станція Луганської області» Міністерства охорони здоров'я України про стягнення заборгованості з капіталізованих платежів в сумі 60 452,26 грн., -

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кремінському районі Луганської області до Головного управління Держсанепідслужби у Луганській області в особі Державного закладу «Кремінська районна санітарно-епідеміологічна станція Луганської області» про стягнення заборгованості з капіталізованих платежів в сумі 60 452,26 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кремінському районі Луганської області відповідно даних отриманих в процесі інформаційного обміну з Державного реєстру отримало інформацію про внесення до Єдиного державного реєстру рішення засновників щодо припинення юридичної особи шляхом ліквідації Державного закладу «Кремінська районна санітарно - епідеміологічна станція Луганської області», який зареєстровано у відділенні виконавчої дирекції Фонду в Кремінському районі платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України з 03.04.2001 за №1215000044. Підприємство Державний заклад «Кремінська районна санітарно - епідеміологічна станція» Луганської області відповідно розділу XI Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 за №1105, передало до відділення виконавчої дирекції Фонду СНВ у Кремінському районі документи для відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю потерпілої внаслідок нещасного випадку на виробництві від 12.06.1971 зазначеного підприємства ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. У зв'язку з цим, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кремінському районі сплачує щомісячні страхові виплати. У зв'язку з ліквідацією підприємства до ліквідаційної комісії була спрямована заява від 07.12.2012 № 03/504 про погашення капіталізованих платежів у сумі 60452,26грн. Листом за №1209 від 26.12.2012 за підписом голови ліквідаційної комісії Л.Я.Мелешко Державний заклад «Кремінська районна санітарно - епідеміологічна станція» Луганської області відмовлено у відшкодуванні сум капіталізованих платежів з підстав того, що підприємство не є розпорядником бюджетних коштів та питання сплати капіталізованих платежів вирішує Головне управління Держсанепідслужби у Луганській області.

У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з Головного управління Держсанепідслужби у Луганській області в особі Державного закладу «Кремінська районна санітарно-епідеміологічна станція Луганської області» заборгованості з капіталізованих платежів в сумі 60 452,26 грн.

Ухвалою суду від 13 червня 2013 року Державний заклад «Кремінська районна санітарно-епідеміологічна станція» було залучено до участі у справі в якості другого відповідача.

Ухвалою суду від 27 червня 2013 року закрито провадження в частині позовних вимог до Головного управління Держсанепідслужби у Луганській області у зв'язку із відмовою позивача від позову в цій частині.

Представники позивача у судовому засіданні надали пояснення аналогічні викладеним у позові, просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з Державного закладу «Кремінська районна санітарно-епідеміологічна станція» заборгованість з капіталізованих платежів в сумі 60452,26 грн..

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі. Правом подати суду заперечення проти позову і докази на підтвердження своїх доводів відповідач не скористався. Заяви про визнання позову чи розгляд справи без його участі від відповідача не надходило.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З урахуванням положень ч.4 ст.128 КАС України, суд вважав можливим розглядати справу без участі представника відповідача, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог з огляду на таке.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Працівник відповідача, у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався під час роботи у відповідача, має право на страхові виплати, інші соціальні послуги внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105 від 23.09.1999 (надалі Закон №1105).

Згідно до ст.15 Закону №1105 страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

За приписами ст.46 цього Закону України фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок:

- внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;

- капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;

- коштів, що надійшли від стягнення штрафів і пені із страхувальників та їх посадових осіб відповідно до закону;

- добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.

Порядок обчислення і сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України визначений Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою Постановою правління Фонду №36 від 12.07.2007, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 №867/14134 (надалі Інструкція).

Пунктом 5.9 Інструкції встановлено, що для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року N765 (далі - Порядок).

Відповідно до п.1 наведеного Порядку капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Пункт 2 Порядку визначає порядок розрахунку щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Відповідно до п.3 Порядку, капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Приписами п.5-1 Порядку передбачено, що у вимогах Фонду до суб'єкта підприємницької діяльності, щодо якого порушено справу про банкрутство, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. Суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута, перераховуються ліквідатором (арбітражним керуючим) робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку.

Згідно до п.5.9 Інструкції, яка є чинною, для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником саме згідно з зазначеною постановою.

У відповідності до ст. 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги. Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги. У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Виходячи із змісту ст.112 Цивільного Кодексу України, чинне законодавство не звільняє платоспроможні підприємства у разі їх ліквідації від фінансування Фонду шляхом внесення капіталізованих платежів.

У відповідності до ст. 60 Господарського кодексу України, ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується. Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки. Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч.4 ст.105 Цивільного кодексу України, комісія з припинення юридичної особи повинна вжити усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляти їх про припинення юридичної особи.

Статтею 1205 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії, уповноважена ним особа або ліквідатор після закінчення процедури ліквідації, передбаченої законом, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстраторові певні документи, в тому числі, зокрема, довідку відповідного органу про відсутність заборгованості із сплати страхових коштів фондів соціального страхування.

Отже, статтею 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» законодавець зобов'язав страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у всіх випадках ліквідації страхувальника не залежно від підстави такої ліквідації.

В судовому засіданні встановлено, що Державний заклад «Кремінська районна санітарно-епідеміологічна станція Луганської області» Міністерства охорони здоров'я України як платника страхових внесків взято на облік до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Кремінському районі Луганської області 03.04.2001 (а.с. 5).

18.10.2012 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про рішення засновників щодо припинення Державного закладу «Кремінська районна санітарно-епідеміологічна станція Луганської області» Міністерства охорони здоров'я України. Головою ліквідаційної комісії призначено Мелешко Людмилу Яківну (а.с. 4).

Заявою №03/504 від 07.12.2012 Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Кремінському районі Луганської області звернулося до відповідача про вступ з грошовими вимогами з капіталізації платежів, що виникли із зобов'язань підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну життю і здоров'я громадян, у відповідь на яку Державний заклад «Кремінська районна санітарно-епідеміологічна станція Луганської області» повідомив, що заборгованість з капіталізованих платежів не може бути включено до реєстру вимог кредиторів у зв'язку з тим, що Кремінська СЕС не є розпорядником бюджетних коштів вищого рівня та з цим питанням необхідно звернутися до Головного управління Держсанепідслужби у Луганській області (а.с. 11, 12).

Під час судового розгляду справи встановлено, що Державний заклад «Кремінська районна санітарно-епідеміологічна станція Луганської області» не є відокремленим підрозділом Головного управління Держсанепідслужби у Луганській області, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №343370 від 14.06.2013 (а.с. 72-74).

Державний заклад «Кремінська районна санітарно-епідеміологічна станція Луганської області» не входить до Структури Головного управління Держсанепіслужби у Луганській області, затвердженою Головою Державної санітарно-епідеміологічної служби України за погодженням Міністра охорони здоров'я України (а.с.17).

Матеріалами справи підтверджується, що Державний заклад «Кремінська районна санітарно-епідеміологічна станція Луганської області» є самостійною юридичною особою, належить до сфери управління Мінісстерства охорони здоров'я України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Отже, зобов'язання по відшкодуванню суми капіталізації коштів Державного закладу «Кремінська районна санітарно-епідеміологічна станція Луганської області» не можуть бути покладені на Головне управління Держсанепідслужби у Луганській області.

Жодних доказів, на обґрунтування доводів щодо обов'язку відшкодування сум капіталізованих платежів Головним управлінням Держсанепідслужби у Луганській області, відповідачем не надано та судом не встановлено.

Щодо суми капіталізації коштів Державного закладу «Кремінська районна санітарно-епідеміологічна станція Луганської області» для розрахунку з потерпілими на виробництві, нарахованих позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач для капіталізації платежів по задоволенню вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоду життю та здоров'ю звернувся з запитом до Державної служби статистики України, в якому просив надати інформацію про середню очікувану тривалість життя для чоловіків в Україні.

На даний запит Державною службою статистики України було надано відповідь, що середня очікувана тривалість життя в Україні для жінок віці 66 років становила 15,73 років (а.с. 7, 8-9).

Відповідно до ст.19 Закону України «Про інформацію» статистична інформація - це офіційна документована державна інформація, яка дає кількісну характеристику масових явищ та процесів, що відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя.

Система статистичної інформації, її джерела і режим визначаються Законом України «Про державну статистику» та іншими правовими актами в цій галузі.

Статтею 24 Закону України «Про державну статистику» встановлено, що для забезпечення потреб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших юридичних, а також фізичних осіб у статистичній інформації та доступу до неї, в органах державної статистики створюються спеціальні інформаційні служби.

Доступ до статистичної інформації забезпечується шляхом:

- систематичної публікації її в друкованих виданнях;

- поширення її засобами масової інформації;

- безпосереднього її надання органам державної влади та органам місцевого самоврядування, іншим юридичним, а також фізичним особам.

На підставі отриманої від Державної служби статистики України інформації про середню очікувану тривалість життя для жінок в Україні, позивачем розраховано суму потреби в капіталізації коштів за потерпілою ОСОБА_3 у Державному закладі «Кремінська районна санітарно-епідеміологічна станція Луганської області» та становить згідно розрахунку - 60452,28 грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача (а.с. 6).

Відповідно до матеріалів справи підприємство відповідача на час звернення Фонду з вимогами та на час розгляду справи не виключено з Єдиного державного реєстру, а тому вимоги щодо капіталізації платежів здійснюються в межах ліквідаційної процедури.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 04.06.2013 юридична особа - Державний заклад «Кремінська районна санітарно-епідеміологічна станція Луганської області» Міністерства охорони здоров'я України (01983306) перебуває в стані припинення підприємницької діяльності (а.с. 51).

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з капіталізованих платежів знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору вирішуються в порядку ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 27 червня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 02 липня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кремінському районі Луганської області до Державного закладу «Кремінська районна санітарно-епідеміологічна станція Луганської області» Міністерства охорони здоров'я України про стягнення заборгованості з капіталізованих платежів в сумі 60 452,26 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Державного закладу «Кремінська районна санітарно-епідеміологічна станція Луганської області» Міністерства охорони здоров'я України (92900, Луганська область, Кремінський район, м.Кремінна, площа Красна, 21, і.к. 01983306) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Кремінському районі Луганської області капіталізовані кошти для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства, що ліквідується, перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю в сумі 60 452,26 грн. (шістдесят тисяч чотириста п'ятдесят дві гривні 26 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складений і підписаний 02 липня 2013 року.

Суддя О.В. Захарова