Рішення

від 05.07.2013 по справі 904/3615/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.07.13р. Справа № 904/3615/13

За позовом Дочірнього підприємства "Навчально-курсовий комбінат "Кривбасбуд" державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Дочірнього підприємства "СМУ-107" закритого акціонерного товариства "Науково-дослідне виробниче підприємство Криворіжстальконструкція", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 7 667, 87 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Крикун І.О., директор

від відповідача - не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява дочірнього підприємства "Навчально-курсовий комбінат "Кривбасбуд" державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область - далі по тексту - позивача до дочірнього підприємства "СМУ-107" закритого акціонерного товариства "Науково-дослідне виробниче підприємство Криворіжстальконструкція", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 5200,00грн. на підставі п.3.1 умов договору про надання позивачем відповідачеві послуг з професійного навчання робітників та спеціалістів № 513 від 21.06.2010року, укладеного між позивачем та відповідачем шляхом його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками.

Додатково, без посилання на умови вищеназваного договору, які б передбачали конкретні випадки та умови стягнення пені та штрафу, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 951,60грн. пені та 364,00грн. штрафу та посилаючись на вимоги ст. 625 Цивільного кодексу України, а саме, що за порушення грошових зобов'язань по своєчасній оплаті наданих послуг позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача за період з 31.07.2010року по 30.04.2013року інфляційні втрати у розмірі 722,74грн. та 429,53грн. 3% річних.

Посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача позивач просить суд судові витрати по справі у вигляді 1720,50грн. судового збору покласти у повному обсязі на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 21.06.2010року між позивачем (виконавцем) та відповідачем (замовником) було укладено Договір № 513, згідно п.3.1 на загальну суму 5600,00грн., відповідно до п. 1.1. умов якого Виконавець (позивач) зобов'язався надати послуги з професійного навчання робітників та спеціалістів відповідача, а відповідач, згідно п.3.1 даного договору - прийняти та оплатити такі послуги, але не пізніше 30.07.2010року.

Виконуючи умови п.1.1 умов вищеназваних договорів позивач на підставі листів відповідача №№ 1,2,3,4 від 21.06.2010року, починаючи з червня 2010року по липень 2010року у повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання за умовами вищеназваних договорів щодо надання послуг з професійного навчання робітників та спеціалістів відповідача на загальну суму 5200,00грн., які відповідач прийняв без жодних зауважень щодо їх якості, вартості та своєчасності в підтвердження чого сторони підписали та скріпили печатками відповідно до умов договору Акти виконаних робіт з навчання працівників відповідача, а саме:

- Акт № б/н на виконання робіт з навчання від 12.07.2010року на суму 500,00грн. .;

- Акт № б/н на виконання робіт з навчання від 23.07.2010року на суму 2000,00грн. .;

- Акт № б/н на виконання робіт з навчання від 26.07.2010року на суму 700,00грн. .;

- Акт № б/н на виконання робіт з навчання від 20.07.2010року на суму 1200,00грн. .;

- Акт № б/н на виконання робіт з навчання від 30.03.2012року на суму 800,00грн., на які згідно з п.3.1 умов договору позивач виставив відповідачеві рахунок-фактуру № 743 на загальну суму 5200,00грн., який відповідач отримав, але в порушення п.3.1 даного договору, який передбачає кінцеву оплату отриманих послуг до 30.07.2010року та вимог ст.ст. 901-903 Цивільного кодексу не оплатив позивачеві надані йому послуги, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою про примусове стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 5200,00грн.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що відповідача належним чином було тричі повідомлено про час та місце судового засідання, що підтверджується штампом суду про відправлення відповідачеві копії ухвал суду від 08.05.2013року, від 28.05.2013року та від 18.06.2013року, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про час та місце судового засідання, за адресою зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за адресою зазначеною у довідці Держкомстату, станом на день порушення провадження по справі, а відповідач тричі не скористався наданим йому законним правом участі у судовому засіданні та неможливість присутності в судовому засіданні представника відповідача документально підтверджена не була, з клопотанням про відкладення слухання справи відповідач не звертався, надані позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутністю представника відповідача.

За результатами розгляду позовної заяви вх. № 3230 від 07.05.2013року ухвалою суду від 08.05.2013року було порушено провадження по справі та призначено справу до слухання на 28.08.2013року.

28.05.2013року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 18.06.2013року, у зв'язку з тим, що відповідач у перше в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи без поважних причин не надав.

18.06.2013року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 04.07.2013року, у зв'язку з тим, що відповідач у друге судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи без поважних причин не надав.

04.07.2013року в судове засідання з'явився повноважний представник позивача. За результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважного представника позивача, без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та представника позивача повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

21.06.2010року між позивачем (виконавцем) та відповідачем (замовником) було укладено Договір № 513, згідно п.3.1, на загальну суму 5600,00грн., відповідно до п. 1.1. умов якого Виконавець (позивач) зобов'язався надати послуги з професійного навчання робітників та спеціалістів відповідача, а відповідач, згідно п.3.1 даного договору - прийняти та оплатити такі послуги, але не пізніше 30.07.2010року, що підтверджується матеріалами справи та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду та в копіях, належним чином завірених, залучених до матеріалів справи та по суті не оспорюється відповідачем.

Виконуючи умови п.1.1 умов вищеназваних договорів позивач на підставі листів відповідача №№ 1,2,3,4 від 21.06.2010року, починаючи з червня 2010року по липень 2010року у повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання за умовами вищеназваних договорів щодо надання послуг з професійного навчання робітників та спеціалістів відповідача на загальну суму 5200,00грн., які відповідач прийняв без жодних зауважень щодо їх якості, вартості та своєчасності в підтвердження чого сторони підписали та скріпили печатками відповідно до умов договору Акти виконаних робіт з навчання працівників відповідача, а саме:

- Акт № б/н на виконання робіт з навчання від 12.07.2010року на суму 500,00грн. .;

- Акт № б/н на виконання робіт з навчання від 23.07.2010року на суму 2000,00грн. .;

- Акт № б/н на виконання робіт з навчання від 26.07.2010року на суму 700,00грн. .;

- Акт № б/н на виконання робіт з навчання від 20.07.2010року на суму 1200,00грн. .;

- Акт № б/н на виконання робіт з навчання від 30.03.2012року на суму 800,00грн., на які, згідно п.3.1 умов договору, позивач виставив відповідачеві рахунок-фактуру № 743 на загальну суму 5200,00грн., якого відповідач отримав, але в порушення п.3.1 даного договору, який передбачає кінцеву оплату отриманих послуг до 30.07.2010року та вимог ст. 901 Цивільного кодексу не оплатив позивачеві надані йому послуги, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою про примусове стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 5200,00грн.

Додатково, без посилання на умови вищеназваного договору, які б передбачали конкретні випадки та умови стягнення пені та штрафу, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 951,60грн. пені та 364,00грн. штрафу та посилаючись на вимоги ст. 625 Цивільного кодексу України, а саме за порушення грошових зобов'язань по своєчасній оплаті наданих послуг позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача за період з 31.07.2010року по 30.04.2013року інфляційні втрати у розмірі 722,74грн. та 429,53грн. 3% річних.

Посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача позивач просить суд судові витрати по справі у вигляді 1720,50грн. судового збору покласти у повному обсязі на відповідача.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, отже обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст.36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За своєю правовою природою, укладені між сторонами вищеназвані договори, є договорами про надання послуг, передбачені ст. 901 Цивільного кодексу України, згідно умов якої одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в обґрунтування своїх позовних вимог суд дійшов висновку, що факт несплати відповідачем позивачеві наданих послуг на підставі умов вищеназваного договору у загальній сумі 5200,00грн. повністю підтверджується:

- умовами вищеназваного договору на який позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог;

- Актами виконаних робіт з навчання працівників відповідача, а саме:

- Акт № б/н на виконання робіт з навчання від 12.07.2010року на суму 500,00грн. .;

- Акт № б/н на виконання робіт з навчання від 23.07.2010року на суму 2000,00грн. .;

- Акт № б/н на виконання робіт з навчання від 26.07.2010року на суму 700,00грн. .;

- Акт № б/н на виконання робіт з навчання від 20.07.2010року на суму 1200,00грн. .;

- Акт № б/н на виконання робіт з навчання від 30.03.2012року на суму 800,00грн. на які, згідно п.3.1 умов договору, позивач виставив відповідачеві рахунок-фактуру № 743 на загальну суму 5200,00грн., якого відповідач отримав, але в порушення п.3.1 даного договору, який передбачає кінцеву оплату отриманих послуг до 30.07.2010року та вимог ст. 901 Цивільного кодексу України не оплатив позивачеві надані йому послуги, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою про примусове стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 5200,00грн., у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 5200,00грн . , слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, не оспореними відповідачем, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача без посилання на умови вищеназваного договору, які б передбачали конкретні випадки та умови стягнення пені та штрафу, а саме: 951,60грн. пені та 364,00грн. штрафу, слід визнати необґрунтованими, такими, що суперечать умовам вищеназваного договору, а отже є такими, що не підлягають задоволенню.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача на підставі вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, а саме за порушення грошових зобов'язань по своєчасній оплаті наданих послуг за період з 31.07.2010року по 30.04.2013року інфляційних втрат у розмірі 722,74грн. та 429,53грн. 3% річних, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

В порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1425,26грн., з урахуванням того, що 82,84% позовних вимог позивача судом задоволено.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,631,901,902,903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства "СМУ-107" закритого акціонерного товариства "Науково-дослідного виробничого підприємства Криворіжстальконструкція" (50034, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кімівська, 84; ідентифікаційний код 37064505) на користь дочірнього підприємства "Навчально-курсового комбінату "Кривбасбуд" державного публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" (50051, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Вітчизни, 9; ідентифікаційний код 33407618) 5200,00грн. (п'ять тисяч двісті грн. 00 коп.) - основна заборгованість; 722,74грн. (сімсот двадцять дві грн. 74 коп.) - інфляційних втрат; 429,53грн. (чотириста двадцять дев'ять грн. 53 коп.) - 3% річних; 1425,26грн. (одна тисяча чотириста двадцять п'ять грн. 26 коп.) - судовий збір, видати наказ.

В решті відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко Повне рішення складено 08.07.13р. Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко