Рішення

від 09.07.2013 по справі 904/4434/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.07.13р. Справа № 904/4434/13

За позовом Приватного підприємства "ДИЗЕЛЬ-КОНТРАКТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Публічного акціонерного товариства "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕННІ ІЛЛІЧА", м. Маріуполь, Донецька область в особі структурного підрозділу Гірничо-збагачувального комплексу "УКРМЕХАНОБР", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 275 930,83 грн. заборгованості за договором на придбання матеріально-технічних ресурсів № 124/1-12 ГОК.

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Бондик Є.В.

Представники:

Від позивача: Шпунтенко С.В., директор, паспорт АК 139043, виданий Дзержинським РВ Криворізького МУУМВС України Дніпропетровської області 20.03.1998 р.; Ашихміна І.С., довіреність № 13 від 09.07.2013 р.

Від відповідача: Коробенко О.Ю., довіреність № 09/81 від 03.01.2013 р.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "ДИЗЕЛЬ-КОНТРАКТ" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕННІ ІЛЛІЧА" (далі - відповідач) суму основного боргу в розмірі 268 438,20 грн., пені - 5 849,43 грн., 3% річних - 1 643,20 грн., а всього суму 275 930,83 грн. заборгованості за договором № 124/1-12 ГОК (на придбання сировинних, паливно-енергетичних чи матеріально-технічних ресурсів).

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем вимог договору № 124/1-12 ГОК від 24.12.2013р., щодо повної та вчасної оплати по виставленим рахункам за поставлену продукцію.

09.07.2013р. позивачем надано заяву про уточнення позовних вимог від 09.07.2013р. № 14, відповідно до якої просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 258 438,20 грн., пеню - 5 849,43 грн., та 3% річних - 1 643,20 грн., у зв'язку з частковою оплатою відповідачем суми основного боргу у сумі 10 000,00 грн.

09.07.2013 р. представник позивача в судовому засіданні надав заяву в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 258 438,20 грн., та заявив про відмову від позову в частині стягнення з відповідача 1 643,20 грн. - 3% річних та 5 849,45 грн. - пені.

01.07.2013р. відповідач надав до суду заперечення проти позовної заяви від 14.06.2013р. № 339-13ГОК в яких заперечує проти стягнення пені у сумі 5 849,43 грн., оскільки позивач, всупереч вимогам договору, не надавав своєчасно рахунки на оплату, у зв'язку з чим відповідач не міг своєчасно виконати свої зобов'язання по оплаті отриманого товару. В іншій частині позовні вимоги визнає та просить розглянути справу без його участі.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався з 26.06.2013р. до 09.07.2013р.

Клопотання про здійснення технічної фіксації не заявлялось.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

24.12.2012р. між Публічним акціонерним товариством "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕННІ ІЛЛІЧА" (далі - відповідач, покупець) та Приватним підприємством «ДИЗЕЛЬ-КОНТРАКТ» (далі - позивач, постачальник) укладено договір № 124/1-12 ГОК на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів (далі - Договір), у відповідності з умовами якого постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти та оплатити матеріали, а саме: запасні частини та видаткові матеріали до великовантажних кар'єрних самоскидів (далі - ресурси) на умовах передбачених цим договором (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, кількість, номенклатура ресурсів вказуються в Специфікаціях до цього договору, які є його невід'ємною частиною (далі - специфікації).

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що постачальник зобов'язується поставити ресурси на умовах поставки, вказаних в специфікації у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2010р.

Поставка ресурсів відбувається по цінам, які визначені у відповідності з умовами поставки, зазначені в Специфікаціях та включають в себе всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати постачальника пов'язані з постачанням ресурсів (п. 4.1. Договору).

Згідно з п.п. 5.1.-5.4. Договору оплата покупцем ресурсів здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний в цьому договорі. Оплата за поставлені ресурси може проводитись на протязі строку, вказаного в специфікації, який рахується з моменту поставки ресурсів та надання документів, вказаних в пункті 6.4. цього договору. Датою оплати ресурсів вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця. Покупець має право здійснити оплату ресурсів до настання строку оплати.

У відповідності до п. 10.4 Договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання 24.12.2012р., але не раніше виконання вимог установчих документів сторін про необхідність надання згоди на укладення органами управління сторін, які мають відповідні повноваження (при наявності таких вимог).

Цей договір діє до 30.12.2013р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань (в тому числі гарантійних) по цьому договору (п. 10.5 Договору).

На виконання умов Договору Позивач здійснив поставку продукції на загальну суму 301 395,00 грн., що підтверджується накладними № 25 від 22.02.2013р. на суму 43 500,00 грн. (а.с. 42), № 31 від 12.03.2013р. на суму 19 456.80 грн. (а.с. 44), № 32 від 13.09.2013р. на суму 15 510,00 грн. (а.с. 46), № 39 від 20.03.2013р. на суму 165 871,20 грн. (а.с. 48), № 41 від 21.03.2013р. на суму 18 240,00 грн. (а.с. 50), № 42 від 25.03.2013р. на суму 17 688,00 грн. (а.с. 52), № 3 від 04.04.2013р. на суму 2 748,00 грн. (а.с. 54), № 4 від 05.04.2013р. на суму 18 381,00 грн. (а.с. 56).

Відповідач продукцію по даним накладним прийняв без зауважень про, що свідчить підпис повноважного представника відповідача на накладних.

Позивачем на адресу відповідача було направлено рахунки за поставлену продукцію, а саме: № 27 від 22.02.2013р. на суму 43 500,00 грн. (а.с. 41), № 34 від 12.03.2013р. на суму 19 456,80 грн. (а.с. 43), № 35 від 13.09.2013р. на суму 15 510,00 грн. (а.с. 45), № 41 від 20.03.2013р. на суму 165 871,20 грн. (а.с. 47), № 42 від 21.03.2013р. на суму 18 240,00 грн. (а.с. 49), № 43 від 25.03.2013р. на суму 17 688,00 грн. (а.с. 51), № 5 від 04.04.2013р. на суму 2 748,00 грн. (а.с. 53), № 6 від 05.04.2013р. на суму 18 381,00 грн. (а.с. 55) на загальну суму 301 395,00 грн.

Як встановлено матеріалами справи, Відповідачем за поставлену продукцію сплачено 32 956,80 грн., що підтверджується реєстром платіжних документів за період з 01.01.2013р. по 24.05.2013р. (а.с.57-58).

Враховуючи несвоєчасну та неповну оплату Відповідачем отриманої по договору продукції, Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд прийшов до висновку про задоволення позову на підставі наступного.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідачем у запереченнях на позов визнано суму основного боргу в розмірі 268 438, 20 грн., яка також підтверджується актом звірки від 21.05.2013р. підписаним повноважними представниками сторін та скріпленим печатками сторін та 3% річних в розмірі 1 643, 20 грн.

Згідно приписів ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, Відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Позивач надав докази сплати відповідачем суми основного боргу у розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1677 від 10.06.2013р.

Відповідно до п.4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають частковому задоволенню - в сумі 258 138,20 грн.; провадження у справі в частині стягнення 10 000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

В ході розгляду справи позивач заявив про відмову в частині стягнення з відповідача 1 643,20 грн. - 3% річних та 5 849,43 грн. - пені.

Відповідно до частин 5, 6 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Відтак, за приписами вказаних процесуальних норм, вирішуючи питання про прийняття відмови позивача від позову, господарський суд зобов'язаний перевірити чи не суперечить така відмова законодавству та чи не порушуються внаслідок цього чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси. Водночас, господарський суд повинен роз'яснити сторонам наслідки вчинення відповідної процесуальної дії та перевірити, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України суд приймає відмову позивача від позову, оскільки вона не суперечить чинному законодавству, не порушує прав та охоронюваних інтересів інших осіб та підписана повноважною посадовою особою позивача - директором ПП "ДИЗЕЛЬ-КОНТРАКТ" Шпунтенко С.В. (а. с. 92).

Суд роз'яснив представнику позивача, що відповідно до ч.2 ст. 80 ГПК України у випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спором між тими ж сторонами та про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

З врахуванням викладеного в частині стягнення з відповідача 1 643,20 грн. - 3% річних та 5 849,43 грн. - пені провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.4. ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, приймаючи до уваги, що спір доведено до розгляду в суді з вини відповідача, суд вважає за можливе покласти на нього судові витрати у справі пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, п.1-1, п. 4 ч.1 ст.80, ст.ст.82-87, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА" (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, буд. 1; ЄДРПОУ 00191129) на користь Приватного підприємства "ДИЗЕЛЬ-КОНТРАКТ" (50004, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Урицького, буд. 56; ЄДРПОУ 25514007) суму основного боргу у розмірі 258 438,20 грн. (двісті п'ятдесят вісім тисяч чотириста тридцять вісім грн. 20 коп.), витрат по сплаті судового збору - 5 369,14 грн. (п'ять тисяч триста шістдесят дев'ять грн. 14 коп.), про що видати наказ.

В частині стягнення 10 000, 00 грн. - основного боргу, 5 849,43 грн. - пені, 1 643,20 грн. - 3% річних - провадження у справі припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 11.07.2013р.