Рішення

від 09.07.2013 по справі 918/739/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" липня 2013 р. Справа № 918/739/13

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Трускавецького В.П.

при секретарі судового засідання Шандалюк О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Лайф", м. Рівне

до відповідача Старорафалівського споживчого товариства, Рівненська область, Володимирецький район, с. Стара Рафалівка

про стягнення в сумі 1 290,92 грн.

представники:

від позивача: Звольська Н.О. - представник;

від відповідача - не з'явився.

Представнику позивача, який прибув в засідання суду права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено. Заяв про відвід не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу -не надходило.

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Лайф" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до відповідача Старорафалівського споживчого товариства про стягнення протермінованих коштів за поставлену продукцію в сумі 1 290,92 грн.

Ухвалою господарського суду від 21 травня 2013 року (суддя Мамченко Ю.А.) порушено справу та прийнято заяву до розгляду, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 11.06.2013 р.

Згідно розпорядження в.о. керівника апарату суду № 01-07/129/2013 від 10 червня 2013 року призначено повторний автоматичний розподіл справи № 918/739/13 у зв'язку з тим, що суддю Мамченко Ю.А. обрано суддею Рівненського апеляційного господарського суду, на підставі пунктів 3.1.11 - 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначений повторний автоматичний розподіл справи № 918/739/13, відповідно до якого дана справа передана на розгляд судді Трускавецькому В.П.

Ухвалою суду від 11 червня 2013 року розгляд справи відкладено на 09.07.2013р. у зв'язку з неявкою представників сторін.

09 липня 2013 року представником позивача подано клопотання № 21 від 09.07.2013 року (вхідний номер канцелярії 13466/13) про зменшення позовних вимог, в якому просить суд стягнути з відповідача на його користь 1279, 04 грн

09 липня 2013 року представником позивача подано клопотання від 09.07.2013 року (вхідний номер канцелярії 13590/13) про зменшення позовних вимог, в якому просить суд стягнути з відповідача на його користь 1277 грн. 81 коп., з яких: 1107 грн. 13 коп. - основний борг, 47 грн. 19 коп. - пеня, 9 грн. 46 коп. - три відсотки вічних, 3 грн. 32 коп. - інфляційні, 110 грн. 71 коп. - штраф.

Вказана заява прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні 09 липня 2013 року представник позивача позовні вимоги підтримала з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог та наполягала на їх задоволенні.

В судове засідання, призначене на 09 липня 2013 року відповідач повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи ті обставини, що учасники судового процесу про розгляд справи у судовому засіданні були повідомлені належним чином; в учасників судового процесу було достатньо часу, щоб здійснити усі дії (подати докази, клопотання тощо), які вони вважали за необхідне щодо предмету цього спору; явка учасників судового процесу у засідання господарського суду обов'язковою не визнавалась; заяв (клопотань) про відкладення розгляду справи суду не поступало; у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутнього представника позивача в судовому засіданні, суд встановив наступне.

27 вересня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ Лайф" (продавець) та Старорафалівським споживчим товариством (покупець) було укладено договір № 558 (надалі - Договір; а.с. 12-14), відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати у власність покупця продукти харчування, надалі "Продукція" партіями, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити партії Продукції на умовах даного Договору, незалежно від результатів своєї господарської діяльності. Асортимент, кількість та ціни на Продукцію, яка передається покупцю, визначаються Сторонами у накладних на відпуск Продукції, що є невід'ємними частинами даного Договору, виписаними продавцем і вважаються такими, що взаємно погоджені сторонами.(п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 1.3. Договору ціни на кожну партію Продукції погоджуються додатково в залежності від цін виробників та підтверджуються накладними на відпуск Продукції, виписаними продавцем. Під партією сторони розуміють Продукцію, яка зазначена в окремій накладній. Сума Договору складає сума всіх накладних, відповідно до яких здійснюється постачання Продукції. (п. 1.4. Договору).

У відповідності до пунктів 4.1., 4.2. Договору продавець постачає Продукцію партіями, згідно наданого покупцем Замовлення. Замовлення подається у письмовій формі з зазначенням дати, завірене підписом відповідальної особи і передається продавцю телефонограмою або факсимільним способом зв'язку не пізніше двох днів до бажаної дати поставки партії Продукції. У Замовленні обов'язково повинно бути вказано: найменування продукції, кількість кожного виду, термін та пункт поставки Продукції.

Продукція передається покупцю під розпис у видатковій товаро-транспортній накладній продавця, на підставі і в обмін на виписану покупцем Довіреність, завірену печаткою, яка використовується покупцем у його основній фінансово-господарській діяльності (п. 4.9. Договору).

Згідно з п. 5.1. Договору розрахунки між Сторонами здійснюються в українській національній валюті - гривнях, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, або внесенням готівки в касу продавця. Оплата за отриману партію Продукції проводиться протягом 21 календарних днів з моменту отримання товарної партії. (п. 5.2. Договору).

Договір підписаний уповноваженими особами позивача та відповідача та скріплений відбитками печаток сторін.

На виконання умов Договору позивач, згідно видаткової накладної № 24196 від 02.10.2012р. (а.с. 9), поставив відповідачу Продукцію на загальну суму 1107 грн. 13 коп.

Проте, відповідач взятий на себе обов'язок по оплаті вартості вказаної Продукції у встановлений договором строк не виконав, заборгувавши позивачу 1107, 13 грн.

Таким чином, за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість за поставлену Продукцію в сумі 1107 грн. 13 коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Лайф" 16 січня 2013 року направило на адресу відповідача вимогу про стягнення протермінованих коштів за поставлену продукцію в сумі 1107,13 грн. Однак дана вимога залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до п. 7.2. Договору у випадку несвоєчасної оплати за отриману партію Продукції покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми боргу за кожен день прострочення та несе відповідальність у відповідності до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Сплата штрафних санкцій не звільняє покупця від виконання своїх зобов'язань за даним Договором. Покупець зобов'язаний провести оплату незалежно від реалізованої кількості Продукції, в термін зазначений в даному Договорі. У випадку прострочення покупцем терміну оплати за отриману Продукцію більше 5 календарних днів, передбаченого п. 5.2. даного Договору, покупець, крім пені, зобов'язується сплатити продавцю штраф у розмірі - 10 % від суми простроченої заборгованості. Продавець та покупець прийшли до взаємної згоди про те, що у випадку прострочення покупцем терміну оплати за отриману Продукцію більше 14 календарних днів, передбаченого п. 5.2. даного Договору, покупець відшкодовує продавцю заподіяні збитки у розмірі суми простроченої заборгованості.

Керуючись зазначеними пунктами Договору та чинним законодавством, з огляду на прострочення відповідачем виконання зобов'язання, позивач нарахував відповідачу за період з 24.10.2012 року по 04.02.2013 року : 47 грн. 19 коп. - пені, 9 грн. 46 коп. - три відсотки річних, 3 грн. 32 коп. - інфляційні, 110 грн. 71 коп. - штраф.

Надані суду розрахунки заборгованості перевірено та визнано правильними.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів сплати боргу відповідач суду не подав.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, положення норм ст.ст.32, 33, 34, 43 ГПК України, та оцінюючи усі докази, які містяться у матеріалах справи у сукупності, господарський суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1107 грн. 13 коп. основного боргу, 47 грн. 19 коп. - пені, 9 грн. 46 коп. - трьох відсотків річних, 3 грн. 32 коп. - інфляційних втрат, 110 грн. 71 коп. - штрафу, є правомірними, ґрунтуються на договорі та законі, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню повністю.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Старорафалівського споживчого товариства (Рівненська область, Володимирецький район, с. Стара Рафалівка, вул. Центральна, буд. 18, код ЄДРПОУ 01765207) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Лайф" (33001, м. Рівне, вул. Дворецька, буд. 93, код ЄДРПОУ 36467025) - 1107 (одна тисяча сто сім) грн. 13 коп. - основного боргу, 47 (сорок сім) грн. 19 коп. - пені, 9 (дев'ять) грн. 46 коп. - трьох відсотків річних, 3 (три) грн. 32 коп. - інфляційних втрат, 110 (сто десять) грн. 71 коп. - штрафу, та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11 липня 2013 року.

Суддя Трускавецький В.П.