Рішення

від 09.07.2013 по справі 918/738/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" липня 2013 р. Справа № 918/738/13

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Трускавецького В.П.

при секретарі судового засідання Шандалюк О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Рівненського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради, м. Рівне, Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал", м. Рівне

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Рівненський завод "Газотрон", м. Рівне

про стягнення 34 161,52 грн. дебіторської заборгованості

представники:

прокурор - Герасимчук Ю.М. - прокурор;

від позивача - Роговський Р.С. -представник;

від позивача (Рівненська обласна рада) -не з'явився;

від відповідача - Похилюк С.В. - представник.

Представникам які прибули в судове засідання, права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено. Заяв про відвід не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу -не надходило.

Обставини справи.

Рівненський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері (надалі - прокурор) звернувся до Господарського суду Рівненської області в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради, м. Рівного, Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал» (надалі РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал») з позовом до Публічного акціонерного товариства «Рівненський завод «Газотрон» (надалі ПАТ «Газотрон») про стягнення грошових коштів в розмірі 34 161 грн. 52 коп., з яких: 32 000 грн. 00 коп. - основна сума боргу, 1 568 грн. 61 коп. - пеня та 592 грн. 91 коп. - три проценти річних, також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Свої позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що між сторонами був укладений договір на подачу води та прийняття стічних вод. Відповідно до умов вказаного договору РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» постачало воду та приймало стічні води в каналізацію. В порушення умов договору ПАТ «Газотрон» не розраховувався за надані послуги в повному обсязі в результаті чого утворилася заборгованість за останнім. Керуючись ст. 509, 526, 549 - 551, 610, 611, 624, 625, 651 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), ст. 193, 231, 232 Господарського кодексу України (надалі ГК України) прокурор просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду від 22 травня 2013 року порушено провадження у справі, позовну заяву прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 04.06.2013 року.

03 червня 2013 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву по справі № 918/738/13 (вхідний номер канцелярії суду 10120/13) в якому останній зазначає, що вимоги водоканалу розглянуті по суті та не заперечуються і не відхиляються, оскільки за своїм та характером являються обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству, яким регулюються дані відносини, а тому ПАТ "Рівненський завод "Газотрон" заявлений позов визнає повністю.

Також ПАТ "Рівненський завод "Газотрон" у відзиві звертається до позивача та господарського суду з пропозицією та проханням - здійснити реструктуризацію даної заборгованості і розстрочити виконання даного рішення на строк 6 місяців.

03 червня 2013 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представник відповідача подав супровідний лист № 198 від 03.06.2013 року в додатках до якого надав платіжне доручення № 93 від 03.06.2013 року, яким частково погашено заборгованість перед РОВКПВКГ "Рівнеоблводоканалом", а саме на 17 000 грн. 00 коп.

04 червня 2013 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представник позивача подав клопотання №1754 від 04.06.2013 р. (вхідний номер канцелярії 10219/13) в додатках до якого надав документи які витребовувалися ухвалою суду від 22.05.2013 року.

04 червня 2013 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представник позивача подав клопотання № 1744 від 03.06.2013 р. (вхідний номер канцелярії 10228/13) в додатках до якого він надав рахунки за надані послуги водопостачання та водовідведення виставлені абоненту з лютого 2012 року по березень 2013 року та копії банківських виписок, як доказ про оплату абонента за надані послуги водопостачання та водовідведення з 01.03.2012 року по 29.03.2013 року, вищевказані документи на думку представника водоканалу підтверджують факт існування заборгованості у відповідача перед позивачем.

Ухвалою господарського суду від 04 червня 2013 року розгляд справи відкладено на 09.07.2013 р.

17 червня 2013 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представник позивача подав додаткові пояснення № 1845 від 14.06.2013 р. (вхідний номер канцелярії 11246/13) в додатках яких міститься копія Додаткової угоди від 01.01.2012 року до Договору № 321 від 01.02.2011 року на подачу води з комунального водопроводу та прийняття стічних вод у комунальну каналізацію.

08 липня 2013 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог № 2137 від 08.07.2013 р. (вхідний номер канцелярії 13308/13) згідно якої позивач просить стягнути з відповідача на його користь основний борг за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 15 000 грн., пеню в розмірі 1568,61 грн. та нарахування трьох відсотків річних від простроченої суми в розмірі 592,91 грн., що разом становить 17 161 грн. 52 коп. Дана заява прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні 09 липня 2013 року прокурор та представник позивача підтримали свої доводи та заперечення, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача надав пояснення в яких визнає борг та просив розстрочити виконання даного рішення на строк 6 місяців.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01 лютого 2011 року між ПАТ «Газотрон» (надалі Абонент) та РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» (надалі Водоканал) був укладений договір № 312 (надалі договір) на подачу води з комунального водопроводу та прийняття стічних вод у комунальну каналізацію (а.с. 13 - 14). Вказаний договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений відтисками печаток товариств.

Відповідно до п. 1.1. Договору водоканал забезпечує водопостачання абонента до місця приєднання останніх до комунальних водопроводів, а також приймає стічні води у комунальну каналізацію та очищає їх. Об`єми і характеристика води та стоків, вид послуг, що надаються наведені в дислокації об`єктів у додатку № 1 до цього договору.

Згідно з п. 2.3. Договору водоканал зобов`язується забезпечити абонента водою, яка відповідає чинному стандарту або дозволу Держастандарту України та Міністерства охорони здоров`я України на відхилення від стандарту.

Абонент зобов`язаний своєчасно проводити оплату за надані послуги водопостачання та водовідведення (п. 2.4. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору кількість води, використаної абонентом визначається за показниками перевірених і опломбованих водо лічильників.

Згідно з п. 3.2. Договору при відсутності водолічильника, кількість використаної води визначається розрахунковим методом, який є невід`ємною частиною договору, згідно даних абонента, до терміну встановленого п. 2.4. даного договору чи в інших випадках передбачених законодавством. За достовірність поданої абонентом інформації водоканал відповідальності не несе.

Розрахунки за воду, використану абонентом та стоки здійснюються відповідно до глави 3 Правил та чинним законодавством України і затвердженими тарифами (для населення 2, 46 грн. - (водопостачання); 2,15 грн. - (водовідведення); для інших споживачів - 5,49 грн. (водопостачання); 6,38 грн. - (водовідведення). У разі їх зміни оплата наданих послуг здійснюється за новими тарифами без будь- яких узгоджень з абонентом розмірів цих тарифів та термінів їх введення (п. 3.5. Договору).

Пунктом 3.6. Договору визначено, що абонент проводить оплату за отримані послуги згідно даного договору шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал», який вказаний у рахунку за послуги водопостачання та водовідведення протягом 3 днів з дня його отримання; при цьому абонент самостійно отримує рахунок до 10 числа кожного наступного місяця. У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: 1) у першу чергу сплачується неустойка; 2) у другу чергу сплачується основна сума боргу.

Відповідно до пунктів 6.1. та 6.2. договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє протягом одного року. З моменту набрання чинності даного договору припиняється дія аналогічного договору між тими ж сторонами про той же предмет. Договір вважається щорічно продовженим на тих самих умовах, якщо за місяць до закінчення терміну його дії будь- яка із сторін письмово не повідомила другу сторону про його припинення.

З матеріалів справи судом встановлено, що водоканал протягом періоду лютого 2012 року по березень 2013 року надавав абоненту послуги передбачені договором, таким чином водоканал виконав покладені на нього обов`язки згідно договору в повному обсязі. Про належність виконання договору водоканалом свідчить і те, що відповідачем не подано суду будь - яких зауважень або претензій абонента до водоканалу.

Водночас абонент (відповідач) взяті на себе за договором обов'язки щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за надані послуги не виконав в повному обсязі, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість, яка на момент розгляду справи становить 15 000 грн. 00 коп.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори , що і є у цьому випадку.

Згідно зі ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ст. 714 за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Статтею 655 визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1, ч.2, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що в частині несплачених коштів, що заявлений водоканалом до стягнення борг підтверджується матеріалами справи є арифметично вірними, відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить положенням договору, а отже підлягає стягненню з відповідача в частині 15 000 грн. 00 коп.

Також, відповідно до п. 4.2. Договору у разі неоплати або часткової оплати послуг водоканалу у встановлені цим договором строки абоненту нараховується пеня протягом усього періоду прострочення за кожний календарний день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який оплачується пеня.

На підставі зазначеного вище водоканал нарахував абоненту пеню у розмірі 1 568 грн. 61 коп. за прострочення виконання зобов'язань по оплаті грошових коштів за надані позивачем послуги за період з 14.06.2012 р. по 14.04.2013 р.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1, ч.3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Оскільки розмір вказаної штрафної санкції, нарахованої позивачем, відповідає вищезазначеним приписам законодавства та положенням договору, а також є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача 1 568 грн. 61 коп. пені підлягає задоволенню.

Згідно з ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки абонентом невчасно виконані умови договору щодо оплати послуг, він зобов'язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми, розмір яких становить 592 грн. 91 коп.

Оскільки заявлений позивачем до стягнення розмір трьох процентів річних є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства, позовна вимоги про стягнення з відповідача вказаної сум також підлягає задоволенню.

Крім того, суд зазначає, 03 червня 2013 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву по справі № 918/738/13 (вхідний номер канцелярії суду 10120/13) в якому абонент звертається до водоканала та господарського суду з пропозицією та проханням - здійснити реструктуризацію даної заборгованості і розстрочити виконання даного рішення на строк 6 місяців.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що заява відповідача не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 , ч. 2 ст. 19 , п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України суд управнений здійснювати повноваження виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

В свою чергу, відповідно до ст. 121 ГПК України суд при наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи може, серед іншого, розстрочити або відстрочити.

За змістом наведеної норми, відстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Між тим, можливість застосування розстрочення виконання рішення у справі № 918/738/13 може бути ототожнена із винятковими обставинами, що утруднюють чи унеможливлюють виконання рішення, а наведені Відповідачем аргументи та подані докази не є такими обставинами.

Відповідачем не подано належних та допустимих у розумінні ст. ст. 34 , 36 Господарського процесуального кодексу України доказів існування виняткових обставин, які утруднюють виконання рішення - докази наведених у відзиві обставин суду не надані.

Відтак, заява абонента про надання розстрочення підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, положення норм ст. ст. 32, 33, 34, 43 ГПК України, та оцінюючи усі докази, які містяться у матеріалах справи у сукупності, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 32 - 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Рівненський завод "Газотрон" (33022, місто Рівне, вулиця Гагаріна, будинок 39, код ЄДРПОУ 14314972) на користь Рівненського обласного виробничого господарства "Рівнеоблводоканал" (33028, м. Рівне, вул. С.Бандери, 2, код ЄДРПОУ 03361678) 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. - основного боргу, 1 568 (одна тисяча п'ятсот шістдесят вісім ) грн. 61 коп. - пені та 592 (п'ятсот дев'яносто дві) грн. 91 коп. - три відсотки річних.

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Рівненський завод "Газотрон" (33022, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Гагаріна, будинок 39, код ЄДРПОУ 14314972) в дохід Державного бюджету України 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складене11 липня 2013 року.

Суддя Трускавецький В.П.