Постанова

від 10.07.2013 по справі 812/5547/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

9.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2013 року Справа № 812/5547/13-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Лагутін А.А., розглянувши у м. Луганську у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до кредитної спілки «Лугань-Кредит» про стягнення штрафу в сумі 1700,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулась Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Позивач або Нацкомфінпослуг) до кредитної спілки «Лугань-Кредит» (далі - Відповідач) про стягнення штрафу в сумі 1700,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 10.01.2013 року №18/15/3 (далі - Постанова) накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. на відповідача.

Кредитна спілка «Лугань-Кредит» відповідно до установчих документів та відомостей, отриманих з Державного реєстру фінансових установ, є суб'єктом нагляду Нацкомфінпослуг.

Постанова винесена на підставі акта про порушення законодавства про фінансові послуги (далі - Акт) від 27.12.2012 року №198/15/3, складеного за результатами перевірки кредитної спілки «Лугань-Кредит».

Відповідно до абзацу другого підпункту 2.2.2 та 2.2. пункту 2.2 розділу 2 Порядку складання та подання звітності кредитними спілками та об'єднаними кредитними спілками до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 25.12.2003 року №177, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.01.2004 за №69/8668 (далі - Порядок), звітні дані за квартал подаються на пізніше 25-го числа, місяця, що наступає за звітним кварталом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 2.2.2 пункту 2.2 розділу 2 Порядку, у разі наданні звітності безпосередньо до Держфінпослуг датою подання є дата реєстрації паперових форм у Держфінпослуг. При надходженні звітності поштою дата подання визнається за поштовим штемпелем підприємства (відділення) зв'язку, що обслуговує відправника. При невиконання цих умов звітні дані вважаються поданими несвоєчасно.

Відповідно до поштового штемпеля підприємства (відділення) зв'язку, що обслуговує відправника, а саме, відповідача, дата подання звітних даних -26.10.2012 року.

Таким чином, відповідач порушив вимоги статті 22 Закону, підпункту 2.2.2 пункту 2.2 розділу 2 Порядку в частині несвоєчасного подання звітних даних за 9 місяців 2012 року.

На момент подання позову, відповідачем не було виконано Постанову в добровільному порядку, тому сума штрафу до Державного бюджету України сплачена не була.

З огляду на викладене у позові, позивач просив стягнути з кредитної спілки «Лугань-Кредит» штраф в сумі 1700,00 грн.

Відповідач повідомлявся належним чином про відкриття провадження у скороченому провадженні, але поштове відправлення було повернуто на адресу Луганського окружного адміністративного суду з позначкою «за закінченням терміну зберігання» (аркуш справи 18).

Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду, У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Відповідно до пункту першого Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 року №1070, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України. Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 року № 2664-III (далі - Закон № 2664) фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.

Відповідач набув статусу фінансової установи шляхом внесення до Державного реєстру фінансових установ, який ведеться Нацкомфінпослуг, та є суб'єктом нагляду.

Статтею 39 Закону № 2664 передбачено, що у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Відповідно до ст. 40, 41 Закону № 2664, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати такі заходи впливу:

1) зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення;

2) вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи;

3) накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону;

4) тимчасово зупиняти або анулювати ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг;

5) відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію;

6) затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи;

7) виключати відповідно до законодавства учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) з Державного реєстру фінансових установ або реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги. У разі якщо порушення та його наслідки усунені порушником самостійно до застосування заходів впливу, крім випадків, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону, Уповноважений орган не застосовує заходи впливу за таке порушення;

8) установлювати для небанківських фінансових груп підвищені економічні нормативи, ліміти та обмеження щодо здійснення окремих видів операцій.

9) виносити рішення про заборону недержавним пенсійним фондам - суб'єктам другого рівня системи пенсійного забезпечення укладати нові пенсійні контракти з учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у разі порушення вимог, установлених для таких недержавних пенсійних фондів законом та ліцензійними умовами. Порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються законами України та нормативно-правовими актами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, щодо застосування заходів впливу у вигляді тимчасової адміністрації є виконавчим документом.

Уповноважений орган застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за:

1) провадження діяльності на ринках фінансових послуг, для якої законом встановлені вимоги щодо одержання ліцензії та/або реєстрації, без відповідної ліцензії та/або реєстрації - у розмірі від 1000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації - розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпорядження, рішення Уповноваженого органу про усунення порушення щодо надання фінансових послуг - у розмірі від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про застосування штрафних санкцій може бути оскаржено в суді. Штрафи, накладені національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, стягуються у судовому порядку.

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що 27.12.2012 року позивачем у відношенні відповідача складено акт № 198/15/3 про порушення законодавства про фінансові послуги кредитною спілкою «Лугань-Кредит» (аркуші справи 13-14).

Згідно висновків акту встановлено порушення відповідачем вимог чинного законодавства у сфері надання фінансових послуг, а саме п.п.2.2.2 п. 2.2 розділу 2 Порядку щодо несвоєчасного подання звітних даних за 9 місяців 2012 року.

На підставі зафіксованих в акті № 198/15/3 від 27.12.2012 року порушень, Нацкомфінпослуг у відношенні відповідача було застосовано захід впливу у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн. накладеного постановою від 16.01.2013 року №18/15/3 про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг (аркуш справи 10).

Відповідно до резолютивної частини постанови від 16.01.2013 року №18/15/3 відповідача було зобов'язано повідомити в термін до 04.03.2013 року про сплату штрафу та надати копії підтверджуючих документів.

27.12.2012 року на адресу відповідача було надіслано копію акту № 198/15/3 від 27.12.2012 року та 17.01.2013 року було надіслано копію постанови 16.01.2013 року №18/15/3

Станом на момент розгляду справи доказів сплати відповідачем штрафних санкцій в сумі 1700,00 грн. відповідачем або оскарження постанови про накладення санкцій за правопорушення суду не надано.

Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено правомірність застосування штрафних санкцій, позовні вимоги визнаються обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем не було сплачено судовий збір в розмірі, встановленому Законом.

Суд не приймає до уваги клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору з посиланням на відсутність можливості сплати судового збору, у зв'язку з тим, що суду не було надано жодних доказів скрутного фінансового становища позивача, а відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивача не звільнено від сплати судового збору.

На час розгляду справи судовий збір позивачем не сплачено.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VІ, який набрав чинності з 01 листопада 2011 року, за подання адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі одного відсотку розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Вказані позивачем обставини в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору не є підтвердженням тяжкого матеріального стану та підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій у сумі 1700,00 грн. Зважаючи, що позивача не звільнено від сплати судового збору, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення з відповідача, суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь Державного бюджету України судового збору у розмірі 114,70 грн.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 72, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до кредитної спілки «Лугань-Кредит» про стягнення штрафу в сумі 1700,00 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з кредитної спілки «Лугань-Кредит» (91021, м. Луганськ, вул. А. Ліньова, 75, код 26262275) на рахунок територіального управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника на балансовий рахунок 3111 «Надходження до загального фонду державного бюджету», код бюджетної класифікації за доходами 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», символ звітності 106, штраф у сумі 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень 00 коп.), накладений згідно постанови від 16.01.2013 року №18/15/3.

Стягнути з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на користь державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору в сумі 114,70 грн.(сто чотирнадцять гривень сімдесят копійок).

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя А.А. Лагутін