Рішення

від 02.07.2013 по справі 910/8231/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8231/13 02.07.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІталПласт»

До Фізичної особи-підприємця Токві Грігола Резоєвича

Про стягнення 22 727,05 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: Савченко Р.М - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.07.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ ПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення суми заборгованості в розмірі 22 727,05 грн. за договором №38 від 15.03.2011, а також відшкодування судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2013 суддя Станік С.Р. порушив провадження у справі №910/8231/13. Розгляд справи призначив на 21.05.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від розгляд справи відкладено на 04.06.2013.

Розпорядженням Господарського суду міста Києва від 03.06.2013 справу №910/8231/13 передано для подальшого розгляду судді Спичаку О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2013 суддя Спичак О.М. прийняв до свого провадження справу №910/8231/13. Розгляд справи призначив на 02.07.2013.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 10.06.2013 справу №910/8231/13 передано для подальшого розгляду судді Станіку С.Р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2013 суддя Станік С.Р. прийняв до свого провадження справу №910/8231/13. Розгляд справи призначив на 02.07.2013.

В судовому засіданні 02.07.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги, та просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов договору №38 від 15.03.2011, не було здійснено в повному обсязі та своєчасно оплату за поставлений позивачем товар, а саме в розмірі 18 662,20 грн.

Крім того, враховуючи положення п. 9.2. договору №38 від 15.03.2011, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 3 691,58 грн., а також, враховуючи положення п. 9.1. договору №38 від 15.03.2011 - штраф у розмірі 2% від вартості неоплаченого товару в сумі 373,27 грн.

Відповідач в судове засідання 02.07.2013 - не з`явився, вимоги попередніх ухвал суду, щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору - не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження вказаній позивачем у позовній заяві.

Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що було зазначено в ухвалах суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані матеріали справи, дослідивши оригінали поданих суду документів на відповідність їх копіям у справі, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.03.2011 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «ІталПласт», як постачальником, та відповідачем - Фізичною особою-підприємцем Токві Гріголом Резоєвичем, як покупцем, було укладено договір №38 (далі договір №38), за умовами якого позивач зобов'язався поставити і передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар і сплатити його вартість на умовах цього договору (п. 1.2).

Умовами договору № 38 сторони погодили, що товар вважається зданим одною стороною та прийнятий другою стороною по кількості та якості з моменту отримання товару відповідачем безпосередньо. Моментом отримання товару є підписання відповідачем накладної (п. 6.2), розрахунки здійснюються відповідачем по кожному замовленню по мірі реалізації товару, проте не пізніше 6 місяців з дня отримання товару (п. 7.2).

Позивачем на підтвердження поставки відповідачу товару за договором № 38 та існування заборгованості в сумі 18 662,20 грн. надано видаткових накладних на загальну суму 22 162, 20 грн.:

видаткові накладні: № КО3374-48 від 15.03.2011 на суму 2 165,40 грн., №КО3375-48 від 15.03.2011 на суму 1 414,80 грн., №КО3373-48 від 15.03.2013 на суму 3 267,00 грн., №КО3382-48 від 17.03.2011 на суму 560,00 грн., №КО3391-48 від 22.03.2011 на суму 133,20 грн., №КО3392-48 від 22.03.2011 на суму 200,00 грн., №КО4433-48 від 04.04.2011 на суму 425,00 грн., №КО4435-48 від 05.04.2011 на суму 260,00 грн., №КО4478-48 від 21.04.2011 на суму 640,00 грн., №КО4489-48 від 26.04.2011 на суму 559,70 грн., №КО4497-48 від 28.04.2011 на суму 244,20 грн., які містять підпис представників позивача та відповідача та скріплені печатками позивача та відповідача;

видаткові накладі № КО3402-48 від 24.03.2011 на суму 360,00 грн., №КО4458-48 від 12.04.2013 на суму 846,10 грн., №КО4462-48 від 15.04.2011 на суму 361,30 грн., №КО4472-48 від 20.04.2011 на суму 265,00 грн., №КО5505-48 від 04.05.2011 на суму 679,90 грн., №КО5512-48 від 06.05.2011 на суму 719,00 грн., №КО5517-48 від 10.05.2011 на суму 305,00 грн., №КО5520-48 від 11.05.2011 на суму 427,00 грн., №КО5526-48 від 12.05.2011 на суму 746,00 грн., №КО5530-48 від 13.05.2011 на суму 365,00 грн., №КО5541-48 від 17.05.2011 на суму 640,20 грн., №КО5546-48 від 18.05.2011 на суму 191,00 грн., №КО552-48 від 20.05.2011 на суму 656,50 грн., №КО5560-48 від 23.05.2011 на суму 382,40 грн., №КО5564-48 від 24.05.2011 на суму 449,90 грн., №КО5568-48 від 26.05.2011 на суму 180,00 грн., №КО5580-48 від 30.05.2011 на суму 680,30 грн., №КО6589-48 від 01.06.2011 на суму 407,10 грн., №КО6592-48 від 02.06.2011 на суму 236,80 грн., №КО6609-48 від 08.06.2011 на суму 200,00 грн., №КО6612-48 від 10.06.2011 на суму 649,30 грн., №КО6627-48 від 15.06.2011 на суму 245,30 грн., №КО6630-48 від 16.06.2011 на суму 394,80 грн., №КО7668-48 від 01.07.2011 на суму 182,00 грн., №КО7673-48 від 07.07.2011 на суму 302,00 грн., №КО7685-48 від 11.07.2011 на суму 360,00 грн., №КО7686-48 від 11.07.2011 на суму 95,00 грн., №КО7704-48 від 18.07.2011 на суму 189,00 грн., №КО7746-48 від 28.07.2011 на суму 160,00 грн., №КО8785-48 від 02.08.2011 на суму 200,00 грн., №КО8771-48 від 05.08.2011 на суму 420,00 грн., які містять лише підпис представників позивача та відповідача, печаткою Фізичної особи-підприємця Токві Грігола Резоєвича не скріплені.

Як зазначає позивач, ним було виконано свої зобов'язання за договором № 38 у повному обсязі, поставлено на користь відповідача товар на суму 22 162,20 грн., проте, відповідач здійснив лише частковий розрахунок за отриманий товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг в сумі, який згідно розрахунку позивача становить - 18 662,20 грн. (22 162,20 грн. (сума поставленого товару) - 3 500,00 грн. (сума оплаченого товару) = 18 662,20 грн.), у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відовідача 18 662,20 грн. - основного боргу.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму, а умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс".

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частиною другою статті 207 Цивільного кодексуУкраїни правочин вважається таким, що вчинений уписьмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сказано, що при підписанні покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України .

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" , первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату і місце складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем, як постачальником, на виконання умов договору № 38, було поставлено відповідачу товар, проте відповідач свій обов'язок щодо оплати переданого йому позивачем товару виконав лише частково, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість (за розрахунком суду) в розмірі 9 869,30 грн., що підтверджується видатковими накладними № КО3374-48 від 15.03.2011 на суму 2 165,40 грн., №КО3375-48 від 15.03.2011 на суму 1 414,80 грн., №КО3373-48 від 15.03.2013 на суму 3 267,00 грн., №КО3382-48 від 17.03.2011 на суму 560,00 грн., №КО3391-48 від 22.03.2011 на суму 133,20 грн., №КО3392-48 від 22.03.2011 на суму 200,00 грн., №КО4433-48 від 04.04.2011 на суму 425,00 грн., №КО4435-48 від 05.04.2011 на суму 260,00 грн., №КО4478-48 від 21.04.2011 на суму 640,00 грн., №КО4489-48 від 26.04.2011 на суму 559,70 грн., №КО4497-48 від 28.04.2011 на суму 244,20 грн., які в силу вимог ст. 207 Цивільного кодексу України містять підпис представників позивача та відповідача та скріплені печаткою відповідача та є належними та допустимими доказами в підтвердження поставки товару відповідачу.

Подані позивачем, на підтвердження здійснення поставки відповідачу за договором № 38 видаткові накладні № КО3402-48 від 24.03.2011 на суму 360,00 грн., №КО4458-48 від 12.04.2013 на суму 846,10 грн., №КО4462-48 від 15.04.2011 на суму 361,30 грн., №КО4472-48 від 20.04.2011 на суму 265,00 грн., №КО5505-48 від 04.05.2011 на суму 679,90 грн., №КО5512-48 від 06.05.2011 на суму 719,00 грн., №КО5517-48 від 10.05.2011 на суму 305,00 грн., №КО5520-48 від 11.05.2011 на суму 427,00 грн., №КО5526-48 від 12.05.2011 на суму 746,00 грн., №КО5530-48 від 13.05.2011 на суму 365,00 грн., №КО5541-48 від 17.05.2011 на суму 640,20 грн., №КО5546-48 від 18.05.2011 на суму 191,00 грн., №КО552-48 від 20.05.2011 на суму 656,50 грн., №КО5560-48 від 23.05.2011 на суму 382,40 грн., №КО5564-48 від 24.05.2011 на суму 449,90 грн., №КО5568-48 від 26.05.2011 на суму 180,00 грн., №КО5580-48 від 30.05.2011 на суму 680,30 грн., №КО6589-48 від 01.06.2011 на суму 407,10 грн., №КО6592-48 від 02.06.2011 на суму 236,80 грн., №КО6609-48 від 08.06.2011 на суму 200,00 грн., №КО6612-48 від 10.06.2011 на суму 649,30 грн., №КО6627-48 від 15.06.2011 на суму 245,30 грн., №КО6630-48 від 16.06.2011 на суму 394,80 грн., №КО7668-48 від 01.07.2011 на суму 182,00 грн., №КО7673-48 від 07.07.2011 на суму 302,00 грн., №КО7685-48 від 11.07.2011 на суму 360,00 грн., №КО7686-48 від 11.07.2011 на суму 95,00 грн., №КО7704-48 від 18.07.2011 на суму 189,00 грн., №КО7746-48 від 28.07.2011 на суму 160,00 грн., №КО8785-48 від 02.08.2011 на суму 200,00 грн., №КО8771-48 від 05.08.2011 на суму 420,00 грн. - містять лише підпис представників позивача та відповідача, печаткою відповідача, всупереч ст. 207 Цивільного кодексу України - не скріплені, а тому не можуть бути прийняті в якості належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують здійснення поставки товару ще на суму 8 307,10 грн., по-перше, внаслідок не дотримання форми укладання правочину, а по-друге, з огляду на те, що за відсутності печатки на підписі особи, яка посвідчувала первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, суд не може дійти висновку про те, що отримання товару здійснила особа, яка уповноважена на здійснення такої господарської операції, оскільки скріплення документу печаткою, з урахуванням того, що відповідальність за зберігання та законністю користування такою покладається на керівників підприємств, які, в свою чергу, мають право передати своїм підлеглим працівникам повноваження щодо користування такою, свідчить про те, що особа, яка вчинила підпис на видатковій накладній уповноважена на здійснення господарських операцій від імені підприємства.

Крім того, позивачем станом на день винесення рішення у даній справі не подано до суду і довіреностей типової форми М-2 (бланк суворої звітності затверджено наказом Мінстату України від 21.06.1996р. № 192) згідно яких відповідач уповноважив певну/певних особу/осіб на отримання товару за договором № 38 від позивача.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, станом на момент вирішення спору доказів належного виконання ним зобов'язань щодо оплати поставленого йому позивачем товару за договором № 38 - не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 38, щодо оплати вартості поставленого позивачем товару, а також положення ст. 193 Господарського кодексу України, а тому позовна вимога позивача про стягнення суми основного боргу в сумі 18 662,20 грн. підлягає частковому задоволенню, а саме - в сумі 9 869,30 грн. за видатковими накладними № КО3374-48 від 15.03.2011, №КО3375-48 від 15.03.2011, №КО3373-48 від 15.03.2013, №КО3382-48 від 17.03.2011, №КО3391-48 від 22.03.2011., №КО3392-48 від 22.03.2011, №КО4433-48 від 04.04.2011, №КО4435-48 від 05.04.2011, №КО4478-48 від 21.04.2011, №КО4489-48 від 26.04.201, №КО4497-48 від 28.04.2011.

Крім того, враховуючи положення п. 9.2. договору №38, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 3 691,58 грн., а також, враховуючи положення п. 9.1. договору №38 від 15.03.2011 - штраф у розмірі 2% від вартості неоплаченого товару.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 9.1. договору №38 у випадку прострочення оплати за товар більше 30 днів відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 2% від суми заборгованості.

Відповідно до п. 9.2 договору №38 у випадку прострочення оплати за товар відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення суми заборгованості.

Суд, враховуючи те, що відповідачем прострочено виконання свого зобов'язання по повній оплаті поставленого позивачем товару в сумі 9 869,30 грн., вказана сума не була оплачена відповідачем у строки, встановлені п. 7.2 договору №38 (не пізніше 6 місяців з дня отримання товару), а тому відповідачем допущено прострочення виконання свого зобов'язання зі своєчасної оплати отриманого товару в сумі 9 869,30 грн. що згідно п. 9.1, п. 9.2 договору № 38 та ст.ст. 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України є підставою для нарахування і стягнення штрафу і пені за прострочення виконання зобов'язання.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, з яким суд, враховуючи те, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу задоволені частково, а саме в сумі 9 869,30 грн. погоджується лише в частині здійснення розрахунку суми 2% штрафу від суми заборгованості за видатковими накладними № КО3374-48 від 15.03.2011, №КО3375-48 від 15.03.2011, №КО3373-48 від 15.03.2013, №КО3382-48 від 17.03.2011, №КО3391-48 від 22.3.2011., №КО3392-48 від 22.03.2011, №КО4433-48 від 04.04.2011, №КО4435-48 від 05.04.2011, №4478-48 від 21.04.2011, №КО4489-48 від 26.04.201, №КО4497-48 від 28.04.2011.

З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов'язання по оплаті поставленого товару за договором №К-38, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмір 2% від суми заборгованості є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню в сумі 197,39 грн.

Судом також, перевірено наданий позивачем розрахунок суми пені та встановлено, що при нарахуванні такої позивачем було порушено вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та застосовано період, що перевищує строк у шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, у зв'язку з чим, враховуючи наведене, а також те, що позивачем так і не було доведено належними та допустимими доказами у розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України здійснення поставки товару за договором № 38 згідно видаткових накладних № КО3402-48 від 24.03.2011 на суму 360,00 грн., №КО4458-48 від 12.04.2013 на суму 846,10 грн., №КО4462-48 від 15.04.2011 на суму 361,30 грн., №КО4472-48 від 20.04.2011 на суму 265,00 грн., №КО5505-48 від 04.05.2011 на суму 679,90 грн., №КО5512-48 від 06.05.2011 на суму 719,00 грн., №КО5517-48 від 10.05.2011 на суму 305,00 грн., №КО5520-48 від 11.05.2011 на суму 427,00 грн., №КО5526-48 від 12.05.2011 на суму 746,00 грн., №КО5530-48 від 13.05.2011 на суму 365,00 грн., №КО5541-48 від 17.05.2011 на суму 640,20 грн., №КО5546-48 від 18.05.2011 на суму 191,00 грн., №КО552-48 від 20.05.2011 на суму 656,50 грн., №КО5560-48 від 23.05.2011 на суму 382,40 грн., №КО5564-48 від 24.05.2011 на суму 449,90 грн., №КО5568-48 від 26.05.2011 на суму 180,00 грн., №КО5580-48 від 30.05.2011 на суму 680,30 грн., №КО6589-48 від 01.06.2011 на суму 407,10 грн., №КО6592-48 від 02.06.2011 на суму 236,80 грн., №КО6609-48 від 08.06.2011 на суму 200,00 грн., №КО6612-48 від 10.06.2011 на суму 649,30 грн., №КО6627-48 від 15.06.2011 на суму 245,30 грн., №КО6630-48 від 16.06.2011 на суму 394,80 грн., №КО7668-48 від 01.07.2011 на суму 182,00 грн., №КО7673-48 від 07.07.2011 на суму 302,00 грн., №КО7685-48 від 11.07.2011 на суму 360,00 грн., №КО7686-48 від 11.07.2011 на суму 95,00 грн., №КО7704-48 від 18.07.2011 на суму 189,00 грн., №КО7746-48 від 28.07.2011 на суму 160,00 грн., №КО8785-48 від 02.08.2011 на суму 200,00 грн., №КО8771-48 від 05.08.2011 на суму 420,00 грн., суд здійснив власний розрахунок суми пені на підставі видаткових накладних № КО3374-48 від 15.03.2011 на суму 2 165,40 грн., №КО3375-48 від 15.03.2011 на суму 1 414,80 грн., №КО3373-48 від 15.03.2013 на суму 3 267,00 грн., №КО3382-48 від 17.03.2011 на суму 560,00 грн., №КО3391-48 від 22.03.2011 на суму 133,20 грн., №КО3392-48 від 22.03.2011 на суму 200,00 грн., №КО4433-48 від 04.04.2011 на суму 425,00 грн., №КО4435-48 від 05.04.2011 на суму 260,00 грн., №4478-48 від 21.04.2011 на суму 640,00 грн., №КО4489-48 від 26.04.2011 на суму 559,70 грн., №КО4497-48 від 28.04.2011 на суму 244,20 грн., з урахуванням розрахунку суми основного боргу, який має наступний вигляд:

Видаткова накладна №__ датаСума боргу, грн.Період простроченняРозмір ставки НБУСума пені, грн. №КО3373-48 від 15.03.2013 3 267,00 16.09.2011- 16.03.2012 7,7500% 253,89 №КО3374-48 від 15.03.2013 2 165,40 16.09.2011- 16.03.2012 7,7500% 168,28 №КО3375-48 від 15.03.2013 1 414,80 16.09.2011- 16.03.2012 7,7500% 109,95 №КО3382-48 Від 17.03.2011 560,00 18.09.2011- 18.03.2012 7,7500% 43.52 №КО3391-48 Від 22.03.2011 133,20 23.09.2011- 23.03.2012 7,7500% 10,35 №КО3392-48 Від 22.03.2011 200,00 23.09.2011- 23.03.2012 7,7500% 15,54 №КО4433-48 Від 04.04.2011 425,00 05.10.2011- 22.03.2012; 23.03.2012- 05.04.2012 7,7500% 7,5000% 30,68 2,44 №КО4435-48 Від 05.04.2012 260,00 06.10.2011- 22.03.2012; 23.03.2012- 06.04.2012 7,7500% 7,5000% 18,66 1,60 №КО4478-48 Від 21.04.2011 640,00 22.10.2011- 22.03.2012; 23.03.2012- 22.04.2012 7,7500% 7,5000% 41,58 8,13 №КО4489-48 Від 26.04.2011 559,70 27.10.2011- 22.03.2012; 23.03.2012- 27.04.2012 7,7500% 7,5000% 35,18 8,26 №КО4497-48 Від 28.04.2011 244,20 29.10.2011- 22.03.2012; 23.03.2012- 29.04.2012 7,7500% 7,5000% 15,14 3,80 Всього 9 869,30 Всього 767,00

З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов'язання по оплаті поставленого товару за договором №К-38, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача пені є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню в сумі 767,00 грн., за період з 16.09.2011 (15.09.2011 - строк оплати за першою накладною) по 29.04.2012 (гранична дата нарахування).

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: 9 869,30 грн. - основний борг, 197,39 грн. - штраф та 767,00 грн. - пені за період з 16.09.2011 по 29.04.2012.

Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Токві Грігола Резоєвича (Ідентифікаційний номер 2370818758, 04107, м. Київ, вул. Татарська, 21, кв. 31) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІталПласт» (код ЄДРПОУ 32573812, 77422, Івано-Франківська область, Тисменицький район, с. Ямниця) 9 869 (дев`ять тисяч вісімсот шістдесят дев`ять) грн. 30 коп. - основного боргу, 197 (сто дев'яносто сім) грн. 39 коп. - штрафу, 767 (сімсот шістдесят сім) грн. 00 коп . - пені та 216 (двісті шістнадцять) грн. 67 коп. - витрат по сплаті судового збору .

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата підписання рішення - 08.07.2013