Ухвала

від 09.07.2013 по справі 2а-6935/11/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2013 року м. Київ К/9991/49822/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Суддя-доповідач:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 р.

у справі № 2а-6935/11/1370

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західно-Українська енергетична компанія»

до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Західно-Українська енергетична компанія» (далі - позивач, ТОВ «Західно-Українська енергетична компанія») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова (далі - відповідач, ДПІ у Залізничному районі м. Львова) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 р. постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова № 0001562302/19052 від 02.06.2011 р.

У касаційній скарзі ДПІ у Залізничному районі м. Львова, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 р. скасувати, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 р. залишити в силі.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Західно-Українська енергетична компанія» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства по взаєморозрахунках з ТОВ «Промтехнагляд» за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої складно акт від 17.05.2011 р. № 1100/23-2/36461945.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п. 7.4., п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 23.06.1997 р. № 233/2037, яке полягало в тому, що у грудні 2010 року позивачем зайво включено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 350 000,00 грн. по взаєморозрахунках з ТОВ «Промтехнагляд», а це призвело до заниження податку на додану вартість.

На підставі акта перевірки, ДПІ у Залізничному районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001562302/19052 від 02.06.2011 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 437 500,00 грн., у тому числі 350 000, 00 грн. - основний платіж, 87 500, 00 - штрафні (фінансові) санкції.

Суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованим такий висновок податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ «Промтехнагляд» 14.11.2010 р. було укладено договір № 14/11 про надання маркетингових та інформаційного - консультаційних послуг. На виконання умов договору ТОВ «Промтехнагляд» надав позивачу маркетингові та інформаційні послуги відносно стану ринку нафтопродуктів згідно акта виконаних робіт № 1 від 30.12.2010 р. на загальну суму 2 100 000,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 350 000,00 грн. Розрахунки за вищевказані послуги здійснені позивачем 30.12.2010 р. в безготівковій формі згідно платіжного доручення № 137 від 30.12.2010 р. Крім того, за результатами вказаної господарської операції були належним чином складені первинні документи, у тому числі податкова наклада.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Отже, право платника податку на податковий кредит виникає, якщо ним у звітному періоді сплачені суми податку на додану вартість у ціні товару (послуг), який придбавається у продавця, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем правомірно здійснено формування податкового кредиту на підставі отриманої податкової накладної, яка є належним документом на підставі якого платник податку може включати відповідні суми до податкового кредиту.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій, що підстав вважати правочин позивача нікчемним та робити висновок про здійснення ним операцій з контрагентом без мети реального настання правових наслідків, не мають під собою правового обґрунтування.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції вірно застосував норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби відхилити.

2.Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов