Рішення

від 08.07.2013 по справі 904/3851/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.07.13р. Справа № 904/3851/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика" з іноземними інвестиціями", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС-ГРУП", м. Дніпропетровськ

про стягнення 11 433, 37 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: Якутіна К.Р. - представник ( дов. від 20.09.2012р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача та просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 10 043,46 грн., 3%річних в розмірі 64,38 грн., пеню в розмірі 321,19 грн., штраф в розмірі 1 004,34 грн., на підставі договору про відступлення права вимоги №02/20/1-12 від 02.02.2012 року.

08.07.2013 року від позивача до суду надійшло клопотання в якому повідомляє, що відповідач погасив суму основного боргу в повному обсязі. В судовому засіданні представник позивача зазначив, що суму основного боргу відповідач погасив під час розгляду справи № 904/3851/13.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №395/Д11 від 10.02.2011 року щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару.

Судові засідання відбувались 11.06.2013 року, 08.07.2013 року. Відповідач в судові засідання не з'являвся, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про дату, час і місце проведення судових засідань повідомлений належним чином, за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, зокрема витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 751212.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами

В судовому засіданні 08.07.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.02.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МКС-ГРУП" (Покупець) укладено договір №395/Д11 (надалі «Договір»).

Відповідно до п.1.1. Договору, постачальник зобов'язується поставити покупцю, а покупець зобов'язується на умовах даного Договору прийняти та оплатити паперову продукцію (товар), в кількості та асортименті, згідно накладним на кожну партію товару.

Згідно накладної №959 від 10.03.2011 року, на виконання умов Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика" поставило відповідачу товар на загальну суму 15 761,46 грн.

Відповідно до п.3.3. Договору, сума поставки, ціна товару, строк оплати вказуються в накладній на кожну партію товару.

У ч.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.

В ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За поставлений товар відповідач не розрахувався, сума боргу складає 15 761,46 грн.

02.02.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика" з іноземними інвестиціями" (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №02/20/1-12.

Відповідно до п.1 договору про відступлення права вимоги, первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає право вимоги по договору №395/Д11 від 10.02.2011 року (Основний договір), укладеного між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "МКС-ГРУП" (Боржник). По даному договору новий кредитор отримує право вимагати від боржника виконання всіх обов'язків, які виникають із договору №395/Д11 від 10.02.2011 року (накладна №959 від 10.03.2011 року), укладеного між первісним кредитором та боржником, яка існує на момент підписання даного Договору, заборгованості в сумі 10 043,46 грн., а також стягнення штрафних санкцій, згідно основного договору.

Враховуючи те, що відповідач погасив суму боргу в розмірі 10 043,46 грн. під час розгляду справи, то провадження у справі щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 10 043,46 грн., підлягає припиненню, на підставі п.п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п.6.1. договору №395/Д11 від 10.02.2011 року (Основний договір), у випадку неоплати, в т.ч., згідно п.3.8. цього договору, або несвоєчасної оплати поставленого товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки оплати за поставлений товар, а також штраф в розмірі 10% від суми неоплаченого товару.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання ).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

На підставі п.6.1. договору №395/Д11 від 10.02.2011 року (Основний договір) позивачем здійснено нарахування пені в розмірі 321,19 грн. та штрафу в розмірі 1 004,34 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано 3% річних в розмірі 64,38 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги те, що відповідач сплатив суму основного боргу після порушення провадження у справі, то судовий збір в цій частині покладається на відповідача, оскільки спір було доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 44, 49, п.п.1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст.82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Провадження у справі щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС-ГРУП" суми основного боргу в розмірі 10 043,46 грн. - припинити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС-ГРУП" (49081, м. Дніпропетровськ, пр. Воронцова, б. 73, офіс 501, код ЄДРПОУ 36206346) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика" з іноземними інвестиціями" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Каспійська, б. 2, код ЄДРПОУ 34917212) 3%річних в розмірі 64,38 грн., пеню в розмірі 321,19 грн., штраф в розмірі 1 004,34 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1720,50 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.07.2013 року

Суддя Я.С. Золотарьова