Постанова

від 10.07.2013 по справі 5006/13/92пд/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

09.07.2013 р. справа №5006/13/92пд/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Зубченко І.В., Марченко О.А. секретаря Федорової Ю.І. від позивача:Денисенко А.С., представник за дов. від 02.01.14р. б/н від відповідача:Демидович О.В., представник за дов. від 12.02.13р. б/н розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Шахта «Білоріченська» смт.Білоріченський, Лутугинський район, Луганська область на рішення господарського суду Донецької області від 05.04.2013 року у справі№5006/13/92пд/2012 (Головуючий суддя Макарова Ю.В., судді Риженко Т.М., Шилова О.М.) за позовомДержавного відкритого акціонерного товариства Шахта «Білоріченська» Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» смт.Білоріченський, Луганської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-ДОН-ОКСІТЕХ» м. Донецьк про визнання договору поставки № 02-10/2010 від 08.10.2010р. недійсним ВСТАНОВИВ:

06.11.2012 року Державне відкрите акціонерне товариство Шахта «Білоріченська» Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» смт.Білоріченський, Луганської області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-ДОН-ОКСІТЕХ» м.Донецьк про визнання договору поставки №02-10/2010 від 08.10.2010р. недійсним (т.1 а.с. 2-4).

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.04.2013р. у задоволені позову відмовлено (т.1 а.с.195-199).

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що його права порушені з боку відповідача або інших осіб, підпис представника позивача на спірному договорі скріплений печаткою підприємства, наразі наслідком укладення із відповідачем договору встановлено ряд дій, які позивач здійснював, спрямованих на його виконання.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Шахта «Білоріченська» смт.Білоріченський, Лутугинський район, Луганська область звернувся із апеляційною скаргою, в якій зазначив, що рішення суду прийнято без всебічного дослідження матеріалів справи, з порушенням норм процесуального та матеріального права, що, на його думку, призвело до винесення незаконного рішення, просив скасувати рішення господарського суду Донецької області від 05.04.2013р. у даній справі та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (т.2 а.с. 5-8).

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що директор ДВАТ Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» Васильєв Віталій Євгенович всупереч вимогам Статуту, порушуючи встановлений порядок укладення договорів, не маючи на те належних повноважень підписав 08.10.2010 року договір №02-10/2010 з ТОВ «УКР-ДОН-ОКСІТЕХ», загальна сума якого майже в шість разів перевищує суму, повноваження на підписання договорів за якою він мав.

У скарзі апелянт також зазначає, що 19.11.2010р. відбулися позачергові загальні збори акціонерів ДВАТ Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля», де було прийнято рішення про припинення ДВАТ Шахта «Білоріченська» ДП ДХК «Луганськвугілля» шляхом реорганізації в ТОВ «Шахта «Білоріченська», про що складено протокол №1/2010 від 19.11.2010р. Таким чином, апелянт вважає, що договір №02/10-2010 від 08.10.2010р. з 14.10.2010р. припинив свою дію та підприємства не мали жодних зобов»язань за даним договором.

Апелянт вважає, що на день укладення договору 08.10.2010р. з урахуванням відсутності належних повноважень керівника Васильєва В.Є. договір №02-10/2010 фактично був недійсним.

Представник апелянта у судовому засідання підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити без змін рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв»язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Заслухавши представників сторін, розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Позивач, Державне відкрите акціонерне товариство Шахта «Білоріченська» дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» (ідентифікаційний код 00176897) є юридичною особою, що підтверджено випискою з ЄДР, довідкою з ЄДРПОУ та Статутом (т.1 а.с.11-12, 13-14).

Колегією суддів встановлено, позивач у справі, Державне відкрите акціонерне товариство Шахта «Білоріченська» Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Шахта «Білоріченська» (п.1.3 Статуту) та є правонаступником усіх права та обов»язків Державного відкритого акціонерного товариства Шахта «Білоріченська» Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» (п.1.1 Статуту), про що до правовстановлюючих документів були внесені відповідні зміни, що підтверджено випискою з ЄДР серія ААВ №647957 та Статутом (т.2 а.с.28-30).

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР-ДОН-ОКСІТЕХ» є юридичної особою (ідентифікаційний код 30479119), що підтверджено Статутом у новій редакції та довідкою із ЄДРПОУ (т.1 а.с.22-30, 31).

08.10.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР-ДОН-ОКСІТЕХ" (за договором-постачальник, далі - відповідач ) в особі директора Ляхової Г.В., який діє на підставі Статуту та Державним відкритим акціонерним товариством Шахта "Білоріченська" Дочірнє підприємство Державної холдингової компанії "Луганськвугілля" (за договором - покупець, далі - позивач) в особі директора Васильєва В.Є., який діє на підставі Статуту був укладений договір поставки № 02-10/2010 (далі-договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити товар у порядку та на умовах, передбачених дійсним договором (п.1.1 договору).

Кількість, асортимент, ціна товару узгоджуються сторонами у відповідності з умовами цього договору та відображуються у специфікаціях, накладних на кожну партію товару. Специфікації та накладні підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін, додаються до цього договору та є його невід'ємними частинами (п.1.2 договору).

Розділом 2 договору сторони визначили ціну договору та порядок розрахунків.

Так, пунктом 2.2 договору загальна сума цього договору складає 60 440 000грн.00коп. з урахуванням ПДВ - 10 073 333грн.33коп.

Оплата товару виконується поетапно, на підставі виставленого рахунку, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий постачальника, порядок та строк оплати визначається сторонами цього договору у відповідній специфікації (п.2.3 договору).

Сторони дійшли згоди, що ціни на товар, визначені специфікаціями, є постійними та зміні в односторонньому порядку не підлягають (п.2.5 договору).

Договір набирає законної сили з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором. Договір може бути розірваним за домовленістю сторін у будь-який час шляхом підписання сторонами відповідної угоди про розірвання (припинення) діючого договору (п.8.1 договору).

Договір підписаний сторонами у встановленому порядку та скріплений печатками підприємств.

Специфікаціями №1, №2, №3 від 08.10.2010р. до спірного договору визначено найменування товару, його кількість та вартість, а також строки поставки та строки оплати товару згідно до графіку платежів. Вказані специфікації підписані директорами підприємств, скріплені печатками сторін (т.1 а.с. 36-38).

Сторони уклади Додаткову угоду № 1 від 27.04.2011р. до договору №02-10/2010 від 08.10.2010р., якою внесли зміни до Специфікації № 3 від 08.10.2010р. до вказаного договору (т.1 а.с. 35). Означену угоду підписано директорами підприємств та скріплено печатками сторін.

Таким чином, укладаючи договір, сторони узгодили вид товару, що підлягав поставці, тоді як найменування, номенклатура (асортимент), кількість, якісні та інші характеристики товару, його ціну, сторони обумовили в специфікаціях, які є невід»ємною частиною договору на кожну окрему партію товару.

Умови виконання даного договору підтверджуються видатковими накладними та довіреностями, які містяться в матеріалах справи (т.1 а.с.39-50, 64-69).

Як зазначає позивач, всупереч вимогам Статуту, порушуючи встановлений порядок укладення договорів, не маючи на те належних повноважень, директор підприємства позивача підписав 08.10.2010 року договір №02-10/2010 з ТОВ «УКР-ДОН-ОКСІТЕХ», загальна сума якого майже в шість разів перевищує суму, повноваження на підписання договорів за якою він мав.

За таких обставин позивач, посилаючись на положення статей 203, 215, 651, 654 Цивільного кодексу України, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача про визнання договору поставки № 02-10/2010 від 08.10.2010р. недійсним.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо визнання договору поставки недійсним з огляду на відсутність належних повноважень керівника позивача при підписанні спірного договору.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст.11 Цивільного кодексу України).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та двостороннім - чи багатосторонніми (договори) (ст.202 Цивільного кодексу України).

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договорів недійсними: відповідність договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору, дієздатність сторін за договором, у чому конкретно полягає порушення вільного волевиявлення та не відповідність його внутрішній волі учасника правочину, не спрямованість сторони на реальне настання правових наслідків правочину та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 Цивільного Кодексу України.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги до чинності правочину, що стосуються правомірності його змісту, дієздатності сторін, волевиявлення їх, форми укладеного правочину, реальності передбачуваних правових наслідків.

Згідно приписів статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Сутність спору полягає у визнанні недійсним договору поставки №02-10/2010 від 08.10.2010 року з підстав відсутності у директора підприємства позивача повноважень на підписання спірного договору.

Як вже зазначалось вище, 08.10.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР-ДОН-ОКСІТЕХ" та Державним відкритим акціонерним товариством шахта "Білоріченська" дочірнє підприємство Державної холдингової компанії "Луганськвугілля" був укладений договір поставки № 02-10/2010.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

За приписами ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов»язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності бо в інших цілях, не пов»язаних з особистим сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов»язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться у ст.265 Господарського кодексу України.

З аналізу умов спірного договору вбачається, що сторонами узгоджені такі істотні умови договору як предмет договору, ціна, строк дії договору, якість та кількість поставленого товару, також правові наслідки порушення умов договору щодо кількості та якості товару.

За приписом ст.80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку згідно із ст.1 Закону України "Про господарські товариства" визнаються господарськими товариствами.

Статтею 92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно із ст.4 Закону України "Про господарські товариства" товариство з обмеженою відповідальністю створюється і діє на підставі статуту, в якому зазначається, зокрема, склад та компетенція органів товариства, порядок прийняття ними рішень.

Установчим документом товариства, згідно ч. 2 ст. 87 ЦК України, є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Згідно положень ч. 2 ст. 207 вказаного Кодексу правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Так, пунктом 8.1 Статуту ДВАТ шахта "Білоріченська" ДП ДХК "Луганськвугілля" визначено, що управління товариством здійснюють: Вищий орган товариства; Спостережна Рада товариства; Правління товариства; Ревізійна комісія товариства.

Вищим органом Товариства є Загальні збори акціонерів Товариства (п.8.2.1 Статуту).

Відповідно до п. 8.2.4. до компетенції Вищого органу товариства відносяться в тому числі затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перебільшує 20 відсотків Статутного фонду товариства.

З п. 5.1. Статуту, статутний фонд товариства становить 55014467грн.

Ціна спірного договору складає 60 440 000грн. (п.2.2. договору), що відповідно перевищує 20 відсотків Статутного фонду ДВАТ шахта "Білоріченська" ДП ДХК "Луганськвугілля".

Як вбачається з матеріалів справи, згідно ухвали Арбітражного суду Луганської області в провадженні вказаного суду знаходиться справа № 12/91б, яка за заявою ТОВ "Медсервіс" була порушена ухвалою від 18.06.1998р. відносно боржника - Державного відкритого акціонерного товариства шахта "Білоріченська" ДП ДХК "Луганськвугілля" с. Білоріченськ.

Ухвалами суду від 07.06.2001р. та від 26.07.2001р. введено процедуру розпорядження майном боржника та санації ДВАТ шахта "Білоріченська".

Ухвалою від 07.06.2002р. затверджений план санації ДВАТ шахта "Білоріченська" ДП ДХК "Луганськвугілля" с. Білоріченськ.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 09.10.2006р. суд призначив керуючим санацією боржника - ДВАТ шахта "Білоріченська" ДП ДХК "Луганськвугілля" с. Білоріченськ арбітражного керуючого Грабчука М.В.

Ухвалами від 16.04.2007р., від 12.11.2009р. продовжений термін процедури санації ДВАТ шахта "Білоріченська" ДП ДХК "Луганськвугілля" та повноваження керуючого санацією боржника Грабчука М.В. до 01.01.2008р. та до 15.11.2011р. відповідно.

Відповідно до наданого відповідачем наказу №100-ОК від 02.09.2009р. керуючий санацією Грабчук М.В. призначив керівником ДВАТ шахта "Білоріченська" ДП ДХК "Луганськвугілля" Васильєва В.Є. з 02.09.2009р.

За приписами частини 4 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня винесення ухвали про санацію припиняються повноваження керівника боржника, управління боржником переходить до керуючого санацією, якщо інше не передбачено цим Законом, припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи. Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про санацію та призначення керуючого санацією зобов'язані забезпечити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей.

В матеріалах справи наявна заява директора ДВАТ шахта "Білоріченська" ДП ДХК "Луганськвугілля" Васильєва В.Є. адресована керуючому санацією Грабчуку М.В. про надання дозволу на укладання договору поставки з ТОВ "УКР-ДОН-ОКСІТЕХ" на загальну суму 60 440 000грн., у якій значиться про те, що укладання договору у разі отримання погодження планується у жовтні 2010р. На вказаній заяві міститься резолюція від 05.07.2010р. про затвердження.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 25.11.2009р. зупинено провадження у справі № 12/91б про банкрутство ДВАТ шахта "Білоріченська" ДП ДХК "Луганськвугілля» у зв»язку з находженням апеляційної скарги на ухвалу від 12.11.2009р.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.07.2010р. ухвали господарського суду Луганської області від 26.07.2001р., від 07.06.2001р., від 22.05.2000р. по справі № 12/91б скасовані, провадження у справі №12/91б припинено (т.1 а.с. 106-107).

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договір №02-10/2010 від 08.10.2010р., дійсність якого є предметом розгляду даної справи, укладено після припинення провадження у справі про банкрутство ДВАТ шахта "Білоріченська" ДП ДХК "Луганськвугілля".

З преамбули договору №02-10/2010 від 08.10.2010р. вбачається, що він укладений з боку ДВАТ шахта "Білоріченська" ДП ДХК "Луганськвугілля" директором Васильєвим В.Є., підпис на спірному договорі з боку позивача значиться від імені вказаної особи. За текстом угоди не зазначено будь-яких інших осіб від імені яких з боку позивача була укладена угода.

Підпис представника позивача на спірному договорі скріплений печаткою позивача як юридичної особи.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення до правоохоронних органів з приводу втрати, крадіжки або службового розслідування щодо незаконного використання печатки, рішення відповідних органів згідно ст. 97 КПК України за результатами розгляду вказаного звернення.

В той же час, в матеріалах справи наявний наказ №857-к від 22.09.2010р. "Про надання щорічної відпустки. Про заміщення на час відпустки" за підписом директора шахта "Білоріченська" ДП ДХК "Луганськвугілля" Васильєва В.Є., через щорічну відпустку з 23.09.2010р. по 15.10.2010р. виконуючим обов'язки директора шахти призначений головний інженер шахти - Міщенко П.Є. (т.1 а.с117).

Як вбачається з матеріалів справи Міщенко П.Є. заперечував проти приналежності йому підпису на спірному договору з боку покупця, а відтак з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, ухвалою господарського суду від 17.01.2013р. судом була призначена судова почеркознавча експертиза, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експерту було поставлено питання:

«Чи виконаний підпис в правій нижній частині договору № 02-10/2010 від 08.10.2010р. в розділі "Покупатель" в графі "Директор" фізичною особою Васильєвим В.Є., або іншою особою?».

Згідно повідомлення №№274/02, 275/03 від 26.03.2013р. Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз, якому суд доручав проведення судової почеркознавчої експертизи, висновок надати неможливо, у зв'язку з ненаданням додаткових матеріалів, заявлених в клопотанні 30.01.2013р.

Частиною 1 статті 241 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т.ін.).

З п. 9.2, 9.3 роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 12.03.1999 р. № 02- 5/111 вбачається, що наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т.ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач повністю виконав свої зобов'язання з поставки товару за договором №02-10/2010 від 08.10.2010р., здійснивши поставку обумовленого у специфікаціях № 1, №2, №3 до спірного договору товару загальною вартістю 60 440 001,61грн. за видатковими накладними: №РН-0000005 від 23.02.2011р., №РН-0000008 від 28.02.2011р., №РН-0000007 від 25.02.2011р., №РН-0000006 від 24.02.2011р., №РН-0000009 від 22.03.2011р., №РН-0000011 від 13.05.2011р., №РН-0000023 від 26.12.2011р., №РН-0000001 від 26.01.2011р., №РН-0000002 від 27.01.2011р., №РН-0000003 від 28.01.2011р., №РН-0000004 від 31.01.2011р., №РН-0000009 від 31.12.2010р. позивачу (покупцю), який в свою чергу прийняв його на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей №357/1 від 23.02.2011р., №557 від 22.03.2011р., №1062 від 31.05.2011р., №463/1 від 26.12.2011р., №139/1 від 26.01.2011р., №2328 від 31.12.2010р. (т.1 а.с.39-50, 64-69).

У вказаних накладних є посилання на те, що вони складені саме згідно умов договору №02-10/2010 від 08.10.2010р. Покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки товару.

Як вбачається з довідки ТОВ «УКР-ДОН-ОКСІТЕХ» №89 від 06.12.2012р. щодо підтвердження наявної заборгованості станом на 06 грудня 2012р. заборгованість у позивача перед відповідачем за договором №02-10/2010 від 08.10.2010р. складає 9053116грн.11коп. (т.1 а.с.77).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що вищевказані дії позивача свідчать про схвалення угоди та прийняття її до виконання.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позивач не довів позовні вимоги в частині визнання договору поставки №02-10/2010 від 08.10.2010р. недійсним.

Аналізуючи умови спірного договору та керуючись наведеними вище нормами законодавства, колегія суддів дійшла висновку про те, що зміст договору не суперечить вимогам чинного законодавства; сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення їх було вільним та відповідало їх внутрішній воли; умови договору направлені на реальне настання наслідків, обумовлених даним договором, відбулося фактичне виконання умов даного договору, тому підстав для визнання недійсним договору поставки №02-10/2010 від 08.10.2010р. не має.

Доводи апеляційної скарги стосовно припинення з 14.10.2011р. оспорюваного договору та відсутності зоов»язань щодо його виконання, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки, по-перше припинення підприємства позивача шляхом його реорганізації відбулося після укладення спірного договору (19.11.2010р. відбулися позачергові загальні збори, на яких було прийнято відповідне рішення, а 14.10.11р. здійснено державну реєстрацію ТОВ « Шахта «Білоріченська»); по-друге, п.8.1 спірного договору передбачено, що він набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов»язань. Зміна керівництва підприємства не є підставою для внесення змін до договору у розумінні вимог ст.651 ЦК України.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Шахта «Білоріченська» смт.Білоріченський, Лутугинський район, Луганська область на рішення господарського суду Донецької області від 05.04.2013р. у справі № 5006/13/92пд/2012 - залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 05.04.2013р. у справі № 5006/13/92пд/2012 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді І.В. Зубченко

О.А.Марченко

Надр. 5 прим:1 -у справу; 2-позивачу;3 -відповідачу;4 -ДАГС;5-ГС Донецької обл.