Рішення

від 11.07.2013 по справі 906/810/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" липня 2013 р. Справа № 906/810/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Маленевська О.А., дов. № 2 від 11.07.13р.

від відповідача: Сметанкіна Т.В., дов. № 394 від 29.03.13р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопродукт" (с.Тетерівка Житомирського району)

до Публічного акціонерного товариства "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" (м.Новоград-Волинський Житомирської області)

про стягнення 75642,21 грн.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 09.07.13р. до 11.07.13р.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 75642,21 грн., з яких 40322,16 грн. боргу за поставлену м'ясопродукцію згідно договору поставки № 59/04-М/251 від 27.04.10р., 2551,90 грн. пені, 510,39 грн. 3% річних та 32257,76 грн. штрафу.

Представником позивача в судовому засіданні подано уточнення від 11.07.13р. позовних вимог, згідно яких позивач просить стягнути на свою користь з відповідача 3062,29 грн., з яких 2551,90 грн. пені та 510,39 грн. 3% річних (а.с.30).

У даних уточненнях позовних вимог позивач також зазначив, що відповідачем сплачено у повному обсязі основний борг в сумі 40322,16 грн. та, що позивач відмовляється від стягнення з відповідача 32257,76 грн. штрафу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з урахуванням поданих уточнень позовних вимог.

Відповідач у відзиві від 10.07.13р. № 1017 на позовну заяву проти стягнення штрафу у розмірі 32257,76 грн. заперечив, вважає безпідставним його нарахування (а.с.31,32). В заяві від 10.07.13р. № 1018 відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення 2551,90 грн. пені та 510,39 грн. 3% річних визнали (а.с.33).

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між сторонами договору поставки № 59/04-М/251 від 27.04.10р. (а.с.7), відповідач отримав від позивача товар - м'ясопродукцію на суму 40322,16 грн., що підтверджується видатковою накладною № 691 від 27.12.12р. (а.с.8) та довіреністю серії ААД № 685284 від 27.12.12р. (а.с.9).

Згідно з пп.1.1 вказаного договору, постачальник (позивач) взяв на себе зобов'язання постачати та передавати у власність покупця товар відповідно до накладних протягом строку дії даного договору, а покупець (відповідач) зобов'язався приймати та своєчасно сплачувати за товар на умовах даного договору.

Відповідно до пп.4.3 договору, оплата за поставлений товар проводиться з відстрочкою платежу - 5 календарних днів з моменту отримання товару.

Згідно з пп.8.6 договору, даний договір вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.10р.

Відповідно до пп.8.7 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо ні одна із сторін за місяць до закінчення строку дії договору письмово не повідомить другу сторону про бажання припинити або переукласти договір.

Згідно даних позивача, відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті отриманого товару не виконав, внаслідок чого станом на день подачі позову утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 40322,16 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було сплачено у повному обсязі заборгованість в сумі 40322,16 грн., з яких 5700,00 грн. сплачено до подачі позову до господарського суду, а 34622,15 грн. після подачі позову до суду (а.с.25,30).

Згідно з ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Представник позивача в судовому засіданні, згідно уточнень позовних вимог, просила стягнути на користь з відповідача 2551,90 грн. пені та 510,39 грн. 3% річних (а.с.30).

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (штраф, пеня).

Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Згідно з пп.5.1 договору поставки, за прострочку виконання зобов'язань, передбачених даним договором, сторони несуть відповідальність у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за кожний день прострочення виконання зобов'язань.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача, розміри пені та 3% річних становлять, відповідно, 2551,90 грн. та 510,39 грн. (а.с.3).

Розрахунки пені та річних обгрунтовані та відповідають чинному законодавству і укладеному договору.

Згідно уточнень позовних вимог, поданих представником позивача 11.07.13р. в судовому засіданні, позивач відмовився від стягнення заявленого штрафу в сумі 32257,76 грн.

У зв'язку з цим та відповідно до вимог ст.ст.22, 78, 80 п.4, господарський суд приймає відмову позивача від позову в цій частині та, відповідно, припиняє провадження у справі в цій частині позовних вимог.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів сплати решти стягуваної суми не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають частковому задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 2551,90 грн. пені та 510,39 грн. 3% річних.

В частині стягнення 5700,00 грн. основного боргу, сплаченого відповідачем до подачі позову до господарського суду - в позові відмовити.

В частині стягнення 34622,15 грн. основного боргу, сплаченого відповідачем після подачі позову до суду - провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору (п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України).

В частині стягнення 32257,76 грн. штрафу - провадження у справі припинити у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині (п.4 ч.1 ст.80 ГПК України).

Сплата судового збору покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 78, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Новоград-Волинський м'ясокомбінат", м.Новоград-Волинський Житомирської області, вул.Борисова 4, ідентифікаційний код 00443424:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопродукт", 12420, с.Тетерівка Житомирського району, вул.Кооперативна 11, ідентифікаційний код 31191807 - 2551,90 грн. пені, 510,39 грн. 3% річних та 857,14 грн. судового збору.

3. В частині стягнення 5700,00 грн. боргу, сплаченого відповідачем до подачі позову до суду - у позові відмовити.

4. В частині стягнення 34622,15 грн. боргу, сплаченого відповідачем після подачі позову до суду - провадження у справі припинити за відсутності предмета спору.

5. В частині стягнення 32257,76 грн. штрафу - провадження у справі припинити у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 12.07.13

Суддя Гансецький В.П.

Друк.: 1 прим. у справу.