Ухвала

від 11.07.2013 по справі 1734-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

11.07.2013Справа №5002-32/ 1734-2012

За позовом фізичної особи-підприємця Матюшенко Юрія Федоровича

до відповідача Виконавчого комітету Мар`янівської сільської ради

про стягнення 77499,28 грн.

Суддя А.Р. Ейвазова

Представники:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду АР Крим від 12.06.2012 позов фізичної особи Матюшенка Юрія Федоровича задоволено частково та стягнуто з відповідача - Виконавчого комітету Мар`янівської сільської ради 75680,00 грн. основної заборгованості, 1571,72 грн. судового збору; в іншій частині позовних вимог провадження у справі припинено (а.с. 37-42).

26.06.2012 на виконання вказаного рішення видано накази (а.с.48-49).

02.07.2013 до суду надійшла заява фізичної особи-підприємця Матюшенко Юрія Федоровича про відновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу, виданого на виконання рішення у даній справі в частині стягнення з відповідача 75680,00 грн. основної заборгованості та 1571,72 грн. судового збору (а.с.83).

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.07.2013 вказану заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 11.07.2013 (а.с. 87)

Представники сторін - стягувача та боржника явку своїх представників в судове засідання 11.07.2013 не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили; про день та час судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується копією списку згрупованих поштових відправлень-рекомендованих листів (а.с.94).

За змістом ч.2 ст. 119 ГПК України, неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви про відновлення пропущеного строку пред'явлення наказу до виконання, у зв'язку з чим, враховуючи, що позивач - стягувач та відповідач - боржник повідомлені про час і місце засідання суду, суд вважає за можливе розглянути відповідну заяву за відсутності їх представників.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вказана заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.115 ГПК України рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". При цьому, згідно ч.1 ст.116 ГПК України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

На момент видачі наказу на виконання рішення у даній справі - 26.06.2012 порядок його виконання визначався нормами Закону України «Про виконавче провадження».

Так, в силу п.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження», для виконавчих документів, окрім визначених у п.1 вказаної норми, встановлюється строк пред'явлення їх до виконання - один рік.

Згідно ч.2 цієї норми, строки встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Частиною 5 ст. 85 ГПК України визначено, що рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Строк для подання апеляційної скарги встановлено ч.1 ст.93 ГПК України і він для подання скарги на рішення суду становить десять днів, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення у даній справі складено12.06.2012, отже, строк для подання апеляційної скарги на відповідне рішення закінчився після спливу десяти днів з дати складання повного тексту рішення.

Таким чином, саме з дати набрання рішення у даній справі має обраховуватись річний строк, встановлений для пред'явлення його до виконання.

Як вбачається з відміток про виконання на відповідному наказі суду, до закінчення річного строку для пред'явлення його до виконання, такий наказ пред'явлено до виконання органу ДВС у 2012 році. При примусовому виконанні рішення у даній справі, 29.10.2012 в рахунок виконання рішення у даній справі сплачено 10 000грн. і у подальшому 20.03.2013 наказ повернуто стягувачу відповідно до п.9 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, як визначено ч.5 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Згідно п.1, п.2 ч. 1 ст.23 Закону України «Про виконавче провадження», строки пред'явлення виконавчого документа до виконання, перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання; частковим виконанням рішення боржником.

Отже, в момент пред'явлення відповідного наказу до виконання у 2012 році, його річний строк пред'явлення перервався.

При цьому, відповідно до пп.2, 3, ст.23 Закону України «Про виконавче провадження», після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється; час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується; у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Таким чином, з моменту повернення виконавчого документу - 20.03.2013 розпочався перебіг нового річного строку, який закінчувався лише 20.03.2014.

До закінчення відповідного нового строку, як вбачається з наказу, його пред'явлено до виконання до органу Державної казначейської служби, яка повернула його 12.04.2013 згідно із заявою стягувача на підставі ч.1 п.9 Поряду виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

В силу п.10 Порядку, стягувач має право повторно надсилати органові Казначейства повернутий виконавчий документ у встановлений пунктом 6 цього Порядку строк, перебіг якого починається з дня отримання стягувачем виконавчого документа.

Таким чином, після повернення виконавчого документу - наказу суду 12.04.2013 розпочав перебіг новий річний строк і дія якого на момент подання заяви про поновлення пропущеного строку - здана відділенню зв'язку смт.Красногвардійське для відправлення до господарського суду Автономної Республіки Крим 30.06.2013 (а.с.86) - не закінчилась.

З урахуванням зазначеного, підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку, встановленого для пред'явлення наказу для виконання, не має, оскільки такий строк не пропущено.

Враховуючи викладене, керуючись ст.86, 119 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ :

У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Матюшенко Юрія Федоровича про відновлення строку, встановленого для пред'явлення до виконання наказу, виданого 26.06.2012 на виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.06.2012 в частині стягнення з Виконавчого комітету Марянівської сільської ради на користь фізичної особи - Матюшенко Юрія Федоровича 75 680,00грн. заборгованості, 1 571,71грн. судового збору, відмовити.

Копію ухвали направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя А.Р. Ейвазова