Ухвала

від 12.07.2013 по справі 1/133/2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/774/1036/13 Головуючий в 1 інстанції Живоглядов А.М.

Категорія ч.3 ст.296України Доповідач суддя Дігтярь Н.В.

УХВАЛА

Іменем України

04 липня 2013 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Дігтярь Н.В.

суддів - Руських К.Г., Мудрецького Р.В.

за участю прокурора - Харів Н.А.

потерпілої - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську кримінальну справу за апеляційною скаргою потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на постанову Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2012 року.

Цією постановою кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с.Новопідкряж Царичанського району

Дніпропетровської області, громадянина України,

раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.296 КК України закрито у зв'язку із закінченням строків давності.

Цивільний позов залишено без розгляду.

ВСТАНОВИЛА:

Органом досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 14 липня 2007 року близько 23-00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, разом з особою, відносно якої кримінальна справа закрита і вона звільнена від кримінальної відповідальності на підставі ст.1 ч.1 п."г" Закону України "Про амністію», знаходячись в магазині-кафетерії ПП "Боцман", розташованому в с.Новопідкряж Царичанського району Дніпропетровської області по вул.Омарова №36, де в цей час перебували продавці та односельці, ОСОБА_4 безпричинно із хуліганських дій наніс два удари по потилиці своєму батьку ОСОБА_3, від яких той зсунувся на підлогу, а ОСОБА_4, проявляючи винятковий цинізм, почав навмисно наносити йому удари ногами по різним частинам тіла, завдав не менше трьох ударів по голові та грудній клітці потерпілого.

Тим часом особа, яка прибула разом з ОСОБА_4, в його підтримку, виражаючи винятковий цинізм, навмисно наніс потерпілому не менше трьох ударів правою ногою в область грудної клітки. яку той закривав рукою, в результаті чого спричинив останньому середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження.

На зауваження присутніх, які вимагали припинити хуліганські дії, ОСОБА_4 ніяк не відреагував. На прохання ОСОБА_1, яка намагалася відтягнути його від потерпілого ОСОБА_4, навмисно з хуліганських намірів кулаком правої руки наніс їй удар в область нижньої губи, в результаті чого остання впала на підлогу і деякий час була непритомна.

В той час особа, відносно якої кримінальна справа закрита, нанесла потерпілому ОСОБА_3, який намагався підвестись, не менше трьох ударів по голові, грудній клітці та руках.

Після чого ОСОБА_2 разом з прибувшою з ним особою, постійно висловлюючись нецензурною лайкою на адресу потерпілих в присутності працівників кафетерію та відвідувачів, припинили нормальну діяльність кафетерію, чим проявили особливу зухвалість.

Коли потерпілий ОСОБА_3, звівшись на ноги, намагаючись захистити себе та дружину від протиправних дій нападників, взяв в руки вішалку і пішов в напрямку виходу, ОСОБА_2 з особою, відносно якої справа закрита, вихопили дерев'яний виріб із рук потерпілого, штовхнувши його в груди, від чого той впав на урну і скотився на землю. Після чого ОСОБА_4 виражаючи винятковий цинізм, навмисно наніс не менше двох ударів дерев'яним виробом по ніжній частини спини ОСОБА_3, та не зупиняючись, діючи заодно зі своїм спільником, не даючи підвестися потерпілому, нанесли по два удари кожний ногами по тулубу, і припинили побиття потерпілого через те, що з магазину вибігла ОСОБА_1, на що ОСОБА_4 розвернувшись в напрямку підбігаючої, схопив її правою рукою за шию і навмисно наніс не менше трьох ударів кулаком лівої руки в область підборіддя і один удар кулаком правої руки в ліву частину грудей і не менше двох разів кулаками по рукам. Присутня продавець ОСОБА_5 вимагала припинити хуліганські дії, на що останні не реагували.

Коли зловмисники почали відходити від кафетерію, ОСОБА_1 запропонувала останнім залишитися до приїзду працівників міліції, на що, ОСОБА_4 обурився та вдарив кулаком правої руки останню в обличчя, після чого разом зі своїм співучасником покинули місце події. Внаслідок хуліганських (протиправних) дій потерпілому ОСОБА_3 особою відносно якої справу закрито відповідно до висновку експерта № Н-219 від 16 жовтня 2007 року були спричинені тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а в ході вчинення хуліганських дій групою осіб ОСОБА_2 та особи, відносно якої кримінальна справа закрита, легкі тілесні ушкодження та легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров'я.

Також потерпілому пошкодженням майна була завдана матеріальна шкода на загальну суму 825 гривень. При цих подіях в результаті протиправних дій ОСОБА_4 та його співучасника була припинена нормальна діяльність кафетерію.

Постановою суду від 25 липня 2012 року задоволено клопотання ОСОБА_2 та кримінальну справу відносно нього за ч.3 ст.296 КК України закрито у зв'язку із закінченням строків давності. Суд при винесенні постанови керувався положеннями ч.3 ст.49 КПК України.

В апеляції:

- потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 просять постанову Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2012 року скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд. Вважають постанову суду незаконною та необґрунтованою, з тих підстав, що обвинувачений ОСОБА_2 ухилявся від слідства та суду. В своїх доводах посилаються на те, що суд повинен був застосувати положення ст.49 ч.2 КК України, яка вказує, що перебіг строку давності зупиняється, якщо особа, яка вчинила злочин, ухиляється від слідства або суду, у цих випадках перебіг строку давності відновлюється з дня з'явлення або затримання особи. В матеріалах справи є рапорти дільничних інспекторів Царичанського РВ ГУМВС в Дніпропетровській області згідно яких ОСОБА_2 за місцем свого проживання був відсутній та на телефонні дзвінки він не відповідав. 20 квітня 2008 року відносно ОСОБА_2 була винесена постанова про зупинення досудового слідства та оголошення обвинуваченого в розшук (т.1 ст.161) і він знаходився в розшуку до травня 2009 року. Також після початку нового судового розгляду справи 06 травня 2011 року обвинувачений на протязі цілого року до суду не з'являвся, про що свідчать протоколи судового засідання.

-в запереченнях на апеляційну скаргу потерпілих ОСОБА_2 прохає постанову суду від 25 липня 2012 року про закриття кримінальної справи залишити без змін, як таку, що є законною та обґрунтовано, а апеляційну скаргу потерпілих залишити без задоволення за безпідставністю викладених в ній доводів.

Заслухавши доповідь судді, потерпілу ОСОБА_1, яка підтримала апеляційну скаргу, думку прокурора, який прохав залишити апеляційну скаргу потерпілих без задоволення, обвинуваченого ОСОБА_2, який заперечував проти доводів апеляційної скарги потерпілих, та які в дебатах підтримали свої позиції, дослідивши матеріали справи у сукупності з доводами апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга потерпілих підлягає задоволенню з наступних підстав.

Викладені в апеляції доводи про те, що постанову суду винесено з порушенням вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства є обґрунтованими.

Згідно з вимогами ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло п'ять років у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Відповідно ст.11-1 КПК України 1960 року суд за наявності підстав передбачених ч.1 ст.49 КК України, закриває кримінальну справу у зв'язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.296 КК України, який законодавець відповідно до ч.3 ст.12 КК України відносить до злочину середньої тяжкості.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні вказаного злочину 14 липня 2007 року, тобто на час винесення судом постанови 25 липня 2012 року минуло з дня вчинення злочину п'ять років.

За ч.2 ст.49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від слідства або суду.

Судом не надано оцінку тих обставин, що в період досудового слідства постановою слідчого Царичанського РВ УМВС України у Дніпропетровській області ОСОБА_6 від 20 квітня 2008 року досудове слідство у справі будо призупинено і оголошено обвинуваченого ОСОБА_2 у розшук (т.1 а.с.161) і послідуючі процесуальні дії з ним виконувались тільки в травні 2009 року.

Закриваючи кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.296 КК України в зв'язку із закінченням строків давності, суд в той же час не звільнив його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та безпідставно керувався ч.3 ст.49 КК України, якою регулюється переривання строку давності в разі вчинення особою нового злочину, хоча така обставина по справі не встановлена.

Відповідно до ст.367 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень, зазначених у частині першій ст.347 КПК України 1960 року, при розгляді справ в апеляційному суді є неправильне застосування кримінального закону.

При новому розгляді кримінальної справи суду необхідно більш ретельно перевірити наявність підстав для закриття провадження по справі та звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст.49 КК України.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України ( в редакції 1960 року), п.11 Розділу XI «Перехідних положень» Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2012 року про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч.3 ст.296 КК України у зв'язку із закінченням строків давності - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд.

Судді