Рішення

від 12.07.2013 по справі 1203/8307/12

АРТЕМІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЛУГАНСЬКА

12.07.2013

Справа № 1203/8307/2012

Провадження №2/434/1395/13

РІШЕННЯ

іменем України

05 липня 2013 року Артемівський районний суд м. Луганська в складі:

головуючого - судді Река А.С.,

при секретарі - Малько А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ - СІ - БІ» про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати, заробітної плати за час затримки видачі трудової книжки та вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, -

Встановив:

У вересні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з дійсним позовом. В обґрунтування позову зазначає, що 27.08.2012 року він був звільнений з посади головного інженера ТОВ «АЙ - СІ - БІ» за власним бажанням за його заявою від 22.08.2012 року. Посилаючись на те, що відповідач направив йому трудову книжку тільки 03.09.2012 року, просив стягнути з ТОВ «АЙ - СІ - БІ» заробітну плату за період з лютого 2012 року по вересень 2012 року, а також за час затримки видачі трудової книжки і вимушеного прогулу в розмірі 12 000,00 грн., і 30 000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

В судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Ухвалами суду від 22.04.2013 року, 20.05.2013 року, явка позивача визнавалась обов'язковою з метою надання особистих пояснень по суті позову, між тим позивач в адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі, вважаючи свою участь у розгляді справи недоцільною, заяв про зміну або доповнення позовних вимог не надходило.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. В адресу суду направив відгук на позов, в якому зазначив, що ТОВ «АЙ - СІ - БІ» частково визнає позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення заробітної плати за період з лютого по серпень 2012 року у розмірі 8707, 84 грн. При цьому зазначає, що листом від 25.09.2012 року позивач повідомлявся про необхідність явки до ТОВ «АЙ - СІ - БІ» за отриманням остаточного розрахунку, був попереджений, що в разі неявки за отриманням розрахунку у строк до 05.10.2012 року, кошти можуть бути зараховані на депозитний рахунок приватного нотаріуса ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) з віднесенням витрат по утриманню зазначеного депозитного рахунку за його рахунок. Позовні вимоги в частині виплати заробітної плати за час затримки видачі трудової книжки і вимушеного прогулу вважає необґрунтованими з урахуванням того, що на вимогу позивача ТОВ «АЙ - СІ - БІ» направило йому трудову книжку рекомендованим листом з цінним вкладенням, тому просить суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в цій частині і розглянути справу без його участі.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно наказу (розпорядження) № АСВ00000010 - 0000000004 від 21.02.2011 року ОСОБА_1 був призначений на посаду головного інженера ТОВ «АЙ - СІ - БІ» (а.с.133).

В заяві від 22.08.2012 року ОСОБА_1 просить звільнити його з посади головного інженера ТОВ «АЙ - СІ - БІ» з 27.08.2012 року за власним бажанням (а.с.15).

Згідно даних витягу з трудової книжки, 27.08.2012 року ОСОБА_1 був звільнений із займаної посади за ст. 38 КЗпП України на підставі наказу № 91к від 27.08.2012 року (а.с.16).

Зі змісту заяв ОСОБА_1 від 13.09.2012 року, 20.09.2012 року, 24.09.2012 року вбачається, що він просить ТОВ «АЙ - СІ - ТІ» виплатити йому неоспорюваню частину заробітної плати шляхом перерахування коштів на картковий рахунок в ПРИВАТ банку (а.с.14,26, 29).

Зі змісту листа ТОВ «АЙ - СІ - ТІ» від 25.09.2012 року вихідний № 25/09-1 вбачається, що позивач повідомляється про необхідність явки до ТОВ «АЙ - СІ - БІ» за отриманням остаточного розрахунку, також в листі відповідач попередив позивача, що в разі неявки за отриманням розрахунку у строк до 05.10.2012 року, кошти можуть бути зараховані на депозитний рахунок приватного нотаріуса ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) з віднесенням витрат по утриманню зазначеного депозитного рахунку за його рахунок (а.с.135).

В листі від 29.09.2012 року ОСОБА_1 зазначає, що 28.09.2012 року отримав лист ТОВ «АЙ - СІ - ТІ» від 25.09.2012 року вихідний № 25/09-1 зазначивши, що він не надає свою згоду на перерахування неоспорюваної частини заробітної плати на рахунки третіх осіб і просить виплатити йому неоспорюваню частину заробітної плати шляхом перерахування коштів на картковий рахунок в ПРИВАТ банку (а.с. 159).

Штатним розкладом ТОВ «АЙ - СІ - ТІ» посадовий оклад головного інженера станом за період з лютого по вересень 2012 року був встановлений у розмірі 1223,10 грн. (а.с.139-145).

З даних відомостей ТОВ «АЙ - СІ - ТІ» про виплату коштів № ВЗП - 000002 за лютий 2012 року, № ВЗП - 000003 за березень 2012 року, № ВЗП - 000004 за квітень 2012 року, № ВЗП - 000006 за травень 2012 року, № ВЗП - 000007 за червень 2012 року, № ВЗП - 000008 за липень 2012 року, № 9 за серпень 2012 року, вбачається, що позивач не отримував кошти по нарахованій заробітній платі за період з лютого по серпень 2012 року (а.с.146-156).

З наданого розрахунку нарахованої позивачу заробітної плати, посвідченого 10.06.2013 року головним бухгалтером ТОВ «АЙ - СІ - ТІ» Єрьоміною Н.В. вбачається, що за період з 01.02.2012 року по 31.08.2012 року ОСОБА_1 нарахована заробітна плата у загальному розмірі 8707,84 грн. (а.с.132).

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 47 КЗпП України передбачено обов'язок власника або уповноваженого ним органу видати працівнику в день його звільнення належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені ст. 116 КЗпП України.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що право ОСОБА_1 на отримання нарахованої заробітної плати за період з 01.02.2012 року по 31.08.2012 року в сумі 8707,84 грн., підлягає судовому захисту.

31 серпня 2012 року ОСОБА_1 направив письмову згоду до ТОВ «АЙ - СІ - ТІ» на пересилання трудової книжки поштою (а.с. 19), яке було отримано відповідачем, відповідно до дати на зворотньому поштовому повідомленні 03.09.2012 року (а.с. 20). З даних листа ТОВ «АЙ - СІ - ТІ», 03.09.2012 року ОСОБА_1 було направлено трудову книжку рекомендованим листом з доставкою на адресу зазначену у письмовій згоді на отримання трудової книжки поштою від 31.08.2013 року, чого не заперечує позивач (а.с.19-22, 25).

За правилами ст. 48 КЗпП України основним документом про трудову діяльність працівника є його трудова книжка.

Відповідно до п.п. 2.4, 2.5 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затверджених наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція), записи в трудову книжку при звільненні вносяться власником або уповноваженим ним органом після видачі наказу; з кожним записом, який вноситься до трудової книжки на підставі наказу про звільнення, власник зобов'язаний ознайомити працівника під розписку в особовій картці, а відповідно до п. 4 Інструкції власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

Згідно п.п. 4.1, 4.2 Інструкції, при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним. Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, та власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Частиною 4 ст. 235 КЗпП України передбачено, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно до вимог ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільну справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі тих доказів, які надали сторони.

Разом з тим, згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм права, передумовою для застосування їх до спірних правовідносин є наявність таких умов, як вина власника або уповноваженого ним органу у затримці видачі трудової книжки працівнику; вимушений прогул, викликаний затримкою видачі трудової книжки. Між тим, як ані позивач, ані представник відповідача в судових засіданнях участі не приймали, особистих пояснень по суті позовних вимог не надавали, а додані до матеріалів справи докази не можуть свідчити про наявність ознак винуватості відповідача у затримці видачі трудової книжки та про сам факт такої затримки.

З урахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для стягнення заробітної плати за час затримки видачі трудової книжки та вимушеного прогулу, і як наслідок задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині.

Згідно із ст.237 1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно абзацу 3 частини 2 зазначеної статті моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до Конституції України життя і здоров'я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Кожна особа має право на повагу її честі і гідності.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає не доведеним факт моральних страждань позивача, пов'язаних з відсутністю засобів до існування, з тих підстав, що його заробітна плата була єдиним джерелом доходів та чиї дії або бездіяльність знаходиться у причинному зв'язку з невиплатою заробітної плати за спірний період, оскільки ОСОБА_1 не надано належних доказів обґрунтування позову в зазначеній частині, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 30000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, також задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави піддягає стягненню судовий збір, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47, 116, 117, 235, 237 1 КЗпП України, ст.1167 ЦК України, Інструкцією «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, ст.ст. 3,10, 11, 23, 60, ч.3 ст. 61, ч.3 ст. 88, ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ - СІ - БІ», що заходиться за адресою: м.Луганськ, вул. М.Раскової, б.7а, оф.506, (р/р 26007323261 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» м.Київ, МФО 380805, Код ЄДРПОУ 35024580, ІПН 350245812341) на користь ОСОБА_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 заборгованість по виплаті заробітної плати за період з лютого 2012 року по серпень 2012 року у розмірі 8707(вісім тисяч сімсот сім) грн. 84 коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ - СІ - БІ», що заходиться за адресою: м.Луганськ, вул. М.Раскової, б.7а, оф.506, (р/р 26007323261 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» м.Київ, МФО 380805, Код ЄДРПОУ 35024580, ІПН 350245812341) на користь держави судовий збір у розмірі 214,70 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області шляхом подання через Артемівський районний суду м. Луганська у десятиденний строк з дня отримання рішення апеляційної скарги.

Повний текст рішення складено та підписано 10 липня 2013 року.

Суддя А.С. Река