Рішення

від 09.07.2013 по справі 914/2352/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2013 р. Справа № 914/2352/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі Марітчак С.Т. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Італстиль», м.Київ

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Дрогобич, Львівська область

про стягнення 5299,50грн.

За участю представників сторін:

Від позивача : Паламарчук О.І.- представник

Від відповідача : не з»явився

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, за клопотанням присутнього представника технічна фіксація судового процесу не проводилася.

Суть спору : Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Італстиль» до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 5299,50грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.06.2012року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Італстиль» та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір поставки №64. Позивач поставив відповідачу товар по видатковим накладним №Ш 0000000600 від 31.05.2012року та №Ш 0000000 від 16.08.2012року на загальну суму 8599,50грн., який останній зобов»язувався оплатити у встановлені договором строки. Як зазначено у позовній заяві, відповідач взяті на себе зобов»язання належним чином не виконав, отриманий товар оплатив частково. Заборгованість відповідача становить 5299,50грн. з вимогою про стягнення, якої позивач звернувся з позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.06.2013р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду .

В судове засідання 09.07.2013року представник позивача з»явився, надав докази на підтвердження позовних вимог, просив позовні вимоги задоволити повністю.

Відповідач явку повноважного представника не забезпечив, вимог суду не виконав, витребуваних матеріалів не подав, про причини невиконання вимог суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду, що підтверджується реєстром поштових повідомлень про надіслання рекомендованого листа з поштовим повідомленням про вручення відправлення від 14.06.13р., та інформацією єдиного державного реєстру судових рішень, в який 14.06.13р. внесено ухвалу суду від 14.06.13р. у справі № 914/2352/13 .

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов"язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався. Жодних заяв чи клопотань від відповідача на адресу суду не поступало, про поважні причини невиконання вимог ухвал суду, не повідомлено. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено учасникам судового процесу, рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відзиву на позовну заяву та представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті згідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши подані суду документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в :

08.06.2012року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Італстиль» (постачальник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (покупець) укладено договір поставки товарів №64. Відповідно до п.1.1 договору поставки товарів №64 від 08.06.2012року, постачальник зобов»язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити покупцеві товар, а покупець зобов»язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити його вартість .

Згідно із п.3.1 договору поставки товарів №64 від 08.06.2012року, ціни на поставлений товар з врахуванням ПДВ узгоджуються сторонами заздалегідь і вказуються у видаткових накладних, які є невід»ємною частиною цього договору. Ціни вказані у видаткових накладних, вважаються погодженими.

Пунктом 3.2 вказаного договору поставки встановлено, що всі платежі за даним договором покупець здійснює виключно в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування коштів протягом 30 календарних днів після здійснення повної поставки товару, на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п.8.1 договору поставки товарів №64 від 08.06.2012року, договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов»язань за цим договором.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору поставки товарів №64 від 08.06.2012року позивач поставив відповідачу товар на суму 3297,20грн., що підтверджується поданою суду видатковою накладною № Ш0000000953 від 16.08.2012року. Як підстава поставки товару у вищевказаній накладній зазначено договір №64 від 08.06.2012року .

Також позивач вказує, що 31.05.2012року ТзОВ «Італстиль здійснено поставку ФОП ОСОБА_1 товару на суму 5302,30грн., що підтверджується видатковою накладною №Ш0000000600 від 31.05.2013року. Вказана накладна (№Ш0000000600 від 31.05.2013року) підписана сторонами та скріплена їх печатками, що підтверджує факт передачі-приймання товару сторонами.

Відтак, позивач стверджує, що товар поставлений відповідачу згідно вищеназваних накладних на загальну суму 8599,50грн. та внаслідок проведеної відповідачем часткової оплати у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 5299,50грн. В підтвердження часткової оплати позивачем надано суду копію платіжного доручення №18926979 від 14.12.12р. на суму 3290,10грн.

Відповідно до ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів N 88 від 24.05.95р. встановлено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна.

Аналізуючи представлені позивачем документи, слід зазначити, що видаткова накладна № Ш0000000953 від 16.08.2012року із підставою поставки товару - договір №64 від 08.06.2012року містить відтиск печатки відповідача та не містить посилань на посаду та прізвище осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення з боку отримувача товару (відповідача), а також у графі отримав(ла) не міститься жодного підпису особи на підтвердження отримання товару та здійснення господарської операції зазначеної у вказаній накладній.

За умовами частини другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 2 ст. 527 ЦК України, кожна із сторін у зобов'язанні має: право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

З огляду на встановлені обставини та представлені докази, суд дійшов висновку, що із поданого позивачем документу в якості первинного бухгалтерського документу, а саме видаткової накладної № Ш0000000953 від 16.08.2012року не вбачається, що уповноважена відповідачем на отримання товару особа чи особисто фізична особа підприємець ОСОБА_1 , здійснила прийняття товару, перелік якого визначений у вказаній накладній, а відтак подана позивачем накладна № Ш0000000953 від 16.08.2012року не може підтвердити зміст господарських операцій, про які стверджує позивач у позовній заяві. Інших доказів в підтвердження факту отримання товару відповідачем згідно видаткової накладної № Ш 0000000953 від 16.08.2012року суду не представлено. Враховуючи викладене, даний документ - накладна № Ш0000000953 від 16.08.2012року не є належним доказом в підтвердження обставин викладених у позовній заяві, щодо здійснення даної господарської операції .

Як вбачається із змісту видаткової накладної № Ш 0000000600 від 31.05.2012року на суму 5302,30грн., яка підписана сторонами та скріплена їх печатками, що підтверджує факт передачі-приймання товару сторонами, належить зазначити, що у даній накладній відсутні посилання на договір №64 від 08.06.2012року. Окрім цього, як вбачається із дат укладення договору та складення даної накладної , випливає, що видаткова накладна була складена до укладення та підписання договору, а також, як вбачається із змісту самого договору його дія поширюється на термін з якого даний договір набирає чинності , а саме з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов»язань за цим договором, тобто не охоплює період складання накладної № Ш 0000000600 від 31.05.2012року. При цьому, позивач у позовній заяві також не зазначає , що поставка товару згідно даної накладної № Ш 0000000600 від 31.05.2012року, здійснена на підставі договору. У накладній № Ш 0000000600 від 31.05.2012року строк оплати сторонами не визначено.

Позивачем надіслано відповідачу вимогу №5 від 12.02.13р. на загальну суму боргу в розмірі 5299,50грн. , в якій він просить відповідача оплатити суму боргу до 01.03.13р. Як вбачається із поданого суду поштового конверта, надіслана претензія повернена позивачу із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Матеріалами справи підтверджується, що 14.12.20012року відповідачем здійснено часткову оплату поставленого позивачем товару в сумі 3290,10грн., підтвердженням чого є подане позивачем суду платіжне доручення №18926979 від 14.12.2012 року без визначення призначення платежу. Відтак, враховуючи встановлені судом обставини, з огляду на викладене, згідно наявних в матеріалах справи доказів, фактично заборгованість відповідача перед позивачем складає 2009,40грн.( 5299,50- 3290,10).

Доказів в спростування наведених обставин суду не представлено, доказів оплати даної суми боргу не надано.

Згідно з частиною другою статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Дії сторін (передача продавцем товару покупцю за видатковими накладними, прийняття товару покупцем) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Відтак, термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, тому загальні положення частини другої статті 530 ЦК України не застосовуються до спірних правовідносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

За таких обставин факт отримання товару відповідачем і видаткова накладна, надана позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійною підставою для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар. ( постанова Вищого господарського суду України від 20.09.2012 N 12/5026/556/2012).

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із ст. 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженими певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині 2009,40грн. обґрунтовані, не спростовані, підтверджені належними доказами, та підлягають задоволенню. В решті позовних вимог належить відмовити у зв»язку із їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Судові витрати віднести на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись, ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково .

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Італстиль» (02160 м.Київ, пр.. Возз»днання, 19 к.215 код ЄДРПОУ 33299223) 2009,40грн. основного боргу та 652,35грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Іванчук С.В.

повний текст рішення оформлено 10.07.2013р.