Рішення

від 09.07.2013 по справі 923/702/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2013 р. Справа №923/702/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Гололобові М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" "Херсонський річковий порт", м. Херсон

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ливень", м. Херсон

про стягнення 1091 грн. 11 коп.

за участю представників:

позивача - Мартиновець Т.Ю. представник, дов. № 01-02/160 від 11.06.2013р.;

відповідача - не з'явився.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" "Херсонський річковий порт" звернулось до суду з позовною заявою, якою просить стягнути з ТОВ "Ливень" 1091 грн. 11 коп. заборгованості по розрахунках за надані послуги.

Відповідач двічі ухвалами суду від 07.06.2013 р. та від 27.06.2013 р. належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення ухвали суду про порушення справи, проте відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив.

У зв'язку з цим справа, відповідно до ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Як стверджує позивач, у період грудень 2011 року - березень 2012 року ним були надані відповідачу послуги щодо використання електричної енергії для відкачування води з підземного переходу за адресою: м. Херсон, Одеська площа, 6.

В підтвердження надання позивачем вказаних послуг та їх вартості позивачем надані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №162 від 31 грудня 2011 року, №115 від 31 січня 2012 року, №224 від 29 лютого 2012 року та №353 від 31 березня 2012 р.

Для оплати наданих послуг позивачем також були виписані рахунки №236 від 30 грудня 2011 року на суму 302,57 грн., №138 від 31 січня 2012 року 237,22 грн., №256 від 29 лютого 2012 року на суму 256,30 грн. та №397 від 31 березня 2012 року на суму 295,02 грн.

В подальшому, позивачем на адресу відповідача була направлена вимога від 05.11.2012р. за №01-8/995 про погашення заборгованості за надані послуги в сумі 1091,11 грн. Вказана претензія отримана відповідачем 07.11.2012 р., що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач на вказану вимогу не відповів і суму заборгованості не сплатив. У зв'язку з цим, позивач звернувся із позовом до суду про стягнення з відповідача суми 1091,11 грн. боргу за надані послуги. При цьому, в обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що за актом №162 від 31.12.2011р. позивачем надано відповідачу послуг вартістю 302,57 грн., за актом №115 від 31.01.2012р. - вартістю 237,22 грн., за актом №224 від 29.02.2012 р. - вартістю 256,30 грн., за актом №353 від 31.03.2012 р. - вартістю 295,02 грн., у зв'язку з чим загальний розмір боргу складає суму 1091,11 грн., що і заявлено до стягнення. Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 207, 638, 640, 642 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Суд зазначає, що згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності зі ст.ст. 202, 205 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

В силу ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Поняття зобов'язання та підстави його виникнення встановлені ст.509 ЦК України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Аналіз фактичних обставин справи в сукупності з наведеними нормами права свідчить про те, що між сторонами виникли господарські відносини, що породили взаємні зобов'язання, а саме: зобов'язання позивача з надання відповідачу обумовлених послуг, та зобов'язання відповідача оплатити надані позивачем послуги.

До спірних правовідносин підлягають застосування положення діючого законодавства щодо взаємовідносин надання послуг. Так, у відповідності зі ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості, у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" мають бути складені на паперових або машинних носіях і повинні містити такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наявні в матеріалах справи акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №162 від 31 грудня 2011 року та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №353 від 31 березня 2012 року в силу положень ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами, підтверджують наявність господарських операцій з надання позивачем відповідних послуг відповідачу. З вказаних актів вбачається, що вартість наданих позивачем послуг становить 597,59 грн.

Враховуючи наведене, за відповідачем утворилась заборгованості в сумі 597,59 грн. за надані послуги на підставі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №162 від 31 грудня 2011 року та №353 від 31 березня 2012 року.

Щодо решти суми боргу заявленої до стягнення на підставі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №115 від 31.01.2012р. та №224 від 29.02.2012 р. суд зазнчає, що вказані акти не підписані посадовою особою та не скріплені печаткою ТОВ "Ливень".

Інших доказів надання відповідачу послуг щодо використання електричної енергії позивачем не надано.

Таким чином, надані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №115 від 31.01.2012р. та №224 від 29.02.2012 р. не є належними доказами здійснення сторонами господарських операцій з надання послуг, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача 493,52 грн. відсутні.

З обставин справи також випливає, що між сторонами не був встановлений строк виконання відповідачем свого зобов'язання щодо оплати вартості спожитих послуг, у зв'язку з чим до спірних правовідносин слід застосовувати положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вказувалось вище, позивачем на адресу відповідача була направлена вимога від 05.11.2012р. за №01-8/995 про здійснення оплати боргу, яка отримана відповідачем 07.11.2012р. Відповідач повинен був здійснити оплату товару у семиденний строк від дня отримання вимоги, тобто до 14.11.2012р., чого зроблено не було.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення містить ст. 193 ГК України. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналіз вищевикладених обставин справи свідчить про те, що відповідач не виконав своїх зобов'язань з оплати вартості спожитих послуг. Доказів оплати послуг суду не надано. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 597,59 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В задоволенні решти позову має бути відмовлено.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ливень" (73000, вул. Ст. Разіна, буд. 7, кв. 17, м. Херсон, код ЄДРПОУ 31759455) на користь публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" "Херсонський річковий порт" (73000, Одеська площа, 6, м. Херсон, код ЄДРПОУ 37725924) - 597 грн. 59 коп. боргу, 946 грн. 28 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.07.2013 р.

Суддя Л.І. Александрова